Трійця – одне із дванадцяти головних православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. День Святої Трійці також ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею.
Коли святкують Зелені свята у 2020 році
Свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем, а отже – не має сталої дати. Щорічно воно відзначається у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Оскільки Великдень у 2020 році відзначається 19 квітня, то у Святої Трійці дата святкування припадає на неділю, 7 червня. У католицькій церкві, на відміну від православної, святкування П’ятидесятниці і Трійці розділене. Так, у християн західного обряду день Святої Трійці відзначають наступної неділі за П’ятидесятницею.
Традиції на Зелені свята
День Святої Трійці – веселе і радісне свято.У цей день за столом збирається уся велика родина. Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами.
До святкування Трійці наші пращури підходили дуже ретельно, тож обряди і прикмети збереглися ще до наших днів.
Перед Зеленими святами, треба повністю очистити своє житло і завершити всі справи. Рекомендується в цей день відвідати святкову церковну службу, принісши із собою зелений букет з трав і квітів. На Трійцю не можна сумувати, ображатися на когось і думати про погане.
Свято Трійці припадає на той час, коли розквітають квіти. Тож незаміжні дівчата роблять вінки і пускають їх на воду. Якщо вінок буде плисти швидко – значить рік буде вдалим, якщо повільно – будуть деякі труднощі, якщо затонув – до біди.
Однак заходити у воду не бажану. Кажуть, що в цей період з води виходять русалки. Гарною прикметою було парубку посвататися на Трійцю, тоді життя у подружжя буде щасливе і довге.
Зелені свята 2020: чим прикрашати оселю
На Зелені свята християни прикрашають свої домівки гілками дерев (липа, береза, дуб, клен) і травами (лепеха, м’ята, чербець, меліса), адже запашна зелень і квіти символізують відродження всього живого на землі. З цим днем пов'язано багато народних звичаїв і обрядів.
Легенди про Зелені свята
Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.
Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім'ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.
Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай.
На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі. У цей день в колодязях освячували воду.
В Зелену середу молодиці зустрічали русалок. Зелений четвер називали ще Мавським великоднем. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день "в гульбищах". Молодь участі у цих ігришах не приймала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після тижня Зелених свят.
Читайте такожВознесіння Господнє: коли відзначають і історія свята
З Трійцею пов'язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м'ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.
Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.
Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини. Хто не вірить, може перевірити на власному досвіді.
За народними повір'ями разом за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими, в основному, захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок - і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або паморочиться, значить і життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей - вийти заміж їй в далеких краях.
В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.
Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Жарячи блюдо на круглій сковороді, господиня наговорювала на нього молитву.
Ще одне слов'янське повір'я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять зі своїх місць проживання вирів і річок на поля саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.
У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають "великий день русалок". Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.
Ще в старовину служителі церкви звинувачували народ у язичницьких забобонах і пов'язано це було з повір'ями про русалок. Не всі традиції Трійці дня дійшли до нас. Багато чого забулося, а дещо видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.
