Телеканал ТЕТ та "Королівський смак" повертають "Караоке на майдані" заради важливої мети - підтримки реабілітаційного центру "Титанові".
В інтерв’ю Марічці Падалко продюсер і автор проєкту Ігор Кондратюк зізнався: спочатку він сумнівався в доречності повернення розважального формату під час війни. Вирішальним аргументом стала саме благодійна складова.
"Я б не дозволив це робити, якби не обов'язкова умова – благодійність цього проєкту. Я не розумію, навіщо ми граємо, якщо це не матиме жодної благодійної складової", – каже Ігор Кондратюк.
За його словами, сьогодні "Караоке на майдані" – це значно більше, ніж вокальний формат. Це простір єднання, емоційної підтримки та прояву внутрішньої стійкості.
"Треба створити умови, щоб людям було цікаво пограти, використовуючи свій талант. Завдання ведучого – дати можливість людям у "Караоке на майдані" заспівати, отримати задоволення і довести публіці, що ти гідний оплесків. Мене дуже зворушило відео, коли під час одного з перших бомбардувань Києва люди в метро співали пісні. Думаю, в цьому і є сенс – не тільки виграти приз, а й просто заспівати разом".
Продюсер також відзначив, що за роки існування шоу суттєво змінилися музичні вподобання українців – від популярних хітів кінця 90-х до повного переходу на український і світовий репертуар після 2014 року.
"Ми свідомо викреслили російський репертуар ще одинадцять років тому. Якщо раніше хтось міг вийти й заспівати щось "кабацьке", то після окупації Криму це стало неможливим. Українці обрали свій шлях: тепер на майданчиках звучать лише наші артисти або світова класика. Зараз у нас є колосальний вибір своєї музики. Люди приходять співати українське, бо це про нашу ідентичність. Це вже не просто розвага – це спосіб показати, хто ми є", – поділився Ігор Васильович.
Цього сезону Ігор Кондратюк долучається до проєкту у новій ролі – креативного продюсера, зберігаючи ідейну основу та дух легендарного шоу та в кадрі ми його також побачимо, він пильно наглядатиме та допомагатиме новому ведучому.
Також в інтерв’ю йдеться про особистий шлях Ігоря Кондратюка – від дитинства й освіти до роботи в телебаченні та створення культових проєктів, зміни в українській культурі після 2014 року та власну позицію щодо війни, російського контенту й відповідальності медіа.
