Результати «Дослідження ставлення населення України до дискримінаційної за ознакою статі реклами»

Презентація результатів  «Дослідження ставлення населення України до дискримінаційної за ознакою статі реклами».

Висновки ґрунтуються на всеукраїнському репрезентативному опитуванні та результатах експериментів, проведених зокрема за допомогою технології eye-tracker.

Дослідження довело, що:

● Сексистська реклама не призводить до запам’ятовування бренду, а також відволікає увагу від об’єкту реклами. Назва торгової марки запам’ятовується в 3 рази краще при перегляді НЕдискримінаційної реклами, аніж дискримінаційної.

● Однаково негативно і чоловіки, і жінки ставляться до «надмірної/агресивної об’єктивації» та сцен гендерно обумовленого насильства, які більшість вважають взагалі неприпустимими для зображення в рекламі.

● Хоча гендерні стереотипи виявлені у майже 50% опитаних, 70% жінок та 57% чоловіків відверто негативно ставляться до нав’язування стереотипів у рекламі.

● Найчастіше зразки дискримінаційної реклами респондент(к)и описували трьома словами: «дурна», «вульгарна» та «принижуюча людську гідність».

● Простежується зростання рівня обізнаності споживачів/ок про шкідливий вплив сексизму в рекламі та, відповідно, їх готовність відмовитись від товарів/послуг бренду, що використовує сексистські рекламні меседжі.

● Споживачі/ки реклами з вищою освітою, жінки та молодь від 18 до 40 років краще розпізнають та найбільш негативно ставляться до дискримінаційної реклами за всіма категоріями, ніж особи з професійно-технічною або середньо-спеціальною освітою, чоловіки та старше покоління.

● Сегменту, який би стабільно позитивно ставиться до сексистської реклами за всіма категоріями, протягом дослідження виявлено не було.

Дослідження проведено Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні  в партнерстві з компанією ~ing]DIVISION та Українською Асоціацією Маркетингу за підтримки компанії CBR, адвокатського об’єднання «Sayenko Kharenko», Української Маркетингової Групи.

Організатори висловлюють щиру вдячність всім учасникам/учасницям дослідження, які відкрито розповіли про своє ставлення до реклами та очікування від роботи рекламістів.

Повний текст дослідження розміщено на сайті  http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/18251.pdf