Західні експерти: Україна – форпост у гібридній війні Росії проти ЄС

Господар Кремля не зупиниться і продовжить підтримувати сепаратистів на Сході України задля прокладання сухопутного коридору в Крим. Під питанням – безпека країн Балтії та Казахстану. Тому, санкції проти Росії не будуть відмінені – так вважають авторитетні експерти з країн Заходу, опитані УНІАН.

Сучасна Росія перетворилася на загрозу не тільки для України, а й для усього світу. І основною проблемою цивілізованого світового суспільства є те, що керманич Кремля є абсолютно непередбачуваним у своїх діях. «Деякі країни ЄС хотіли б, щоб Росія робила активні кроки на підтримку виключно політичних шляхів вирішення кризи в південно-східній частині України, але цього не станеться, - вважає член дослідницької групи Chatham House, колишній глава венчурного підрозділу TNK-BP Джон Лоух. – Росія не показує жодних ознак відмови від сепаратистів або перегляду вимог до України, з тим, аби послабити прагнення України наблизитися до Європи шляхом реалізації Угоди про асоціацію».

Причиною таких дій з боку Москви, на його думку, є необхідність для Росії створення наземного коридору до Криму. Експерт переконаний, що наразі здається, що Москва не йде на цей ризик, але такий розрахунок може змінитися. «Президент Путін явно не відчуває себе обмеженим жодними правилами чи принципами безпеки усталеними з часів «холодної війни»,  - заявляє він.

Однак, зважаючи, що Україна на такий коридор згоди не дасть, це призведе до різкого загострення ситуації і може підштовхнути до подальших санкцій проти Росії з боку західних країн. Крім того, на переконання Лоуха, занепокоєність Заходу має визивати той факт, що Путін вважає усталені міжнародні норми несправедливими та руйнівними, тобто тими, що завдають збитків інтересам Росії і намагається переглянути їх протягом декількох останніх років. «Путін не збирається повертатися до усталених міжнародних принципів та правил. Дуже малоймовірно, що Москва кине прямий виклик безпеці країн НАТО, але вона цілком може продовжувати змушувати нервувати країни Прибалтики з приводу своїх намірів, та сіятиме сумніви щодо міри підтримки зі сторони їх союзників по НАТО щодо їх захисту. Немає жодних сумнівів, що Росія може дестабілізувати інші країни на периферії, якщо побачить необхідність у цьому, але вона повинна усвідомлювати, що будуть наслідки», - застерігає представник Chatham House.

На думку експерта, така зухвалість поведінки РФ спричинена там, що, наразі, в Росії в процесі прийняття рішень в Кремлі домінує «партія війни». «Партія війни» в Росії, на даний момент, домінує в процесі прийняття рішень в Кремлі, але ті, хто приймають рішення щодо економіки можуть повернути собі вплив і спробувати відновити баланс у політиці», - сподівається Джон Лоух.

За його словами, Путін знає, що Росія не може ризикувати вступити у прямий військовий конфлікт із Заходом, і вже можна побачити, що «навіть стримана реакція Заходу на кризу в Україні відображається на зміщенні та реальній деформації системи Путіна». Саме через всі ці чинники, у Заходу немає ніякого стимулу скасовувати санкції. Більш того, в багатьох країнах ЄС зростає розуміння, що санкції посилюють та загострюють основні проблеми в російській економіці і що погіршення економічної ситуації в Росії змусить Кремль зробити важкий вибір щодо того, «наскільки далеко може зайти таке протистояння із Заходом». «Якщо рівень життя продовжуватиме падати, з’явиться соціальне невдоволення, в результаті чого Путін більше не буде захищеним високим рейтингом популярності. Ця ситуація може створити справжню політичну кризу в самій Росії», - вважає Джон Лоух.

Непередбачуваний Путін

Своєю чергою, експерт з Інституту Гаррімана Колумбійського університету Кейсі Мітчел переконаний, що «Росія, за допомогою сепаратистів, буде продовжувати будь що пробивати сухопутний коридор до Криму - особливо враховуючи надмірно високу вартість будівництва тунелю або мосту з материка Росії до Криму». «А ось вірогідність втручання Росії в країни Балтії залишається досить малою, - сказав Мітчел. – В той же час, я б сказав про таку ж ймовірність потенційного втручання в Казахстан, після відходу Назарбаєва від влади. Тож такий варіант залишається можливим і правдоподібним. На жаль, я вважаю, ми вже втратили той момент, коли Путіна можна було стримувати лише міжнародним правом», - резюмував він.

REUTERS

В свою чергу, старший науковий співробітник вашингтонського Інституту Брукінгса, один із засновників і старший науковий консультант спільного російсько-американського Центру з досліджень в галузі міжнародної фінансової та енергетичної безпеки (CRIFES), що базується в Університеті Пенсільванії Кліффорд Гедді вважає, що «на разі «замороження» конфлікту на Донбасі є найбільш прийнятним виходом для президента РФ Володимира Путіна». На його думку, російський лідер хотів би повернутися до моделі «business as usual» із Заходом. Проте і зберегти можливість створення відкритого сухопутного «мосту» до Криму також лишається в пріоритеті для президента РФ. Вважаючи, що «Захід не зможе змусити Путіна повернутися до міжнародних норм поведінки», Путін продовжуватиме діяти, як він вважатиме за потрібне, незалежно від міжнародних норм. «Доти, доки не відчує загрозу для Росії з боку Заходу», - наголошує Гедді, додавши, що неможливо передбачити, як саме і яке місце він може вибрати для військових дій.

«Наприклад, військове втручання в країнах Балтії не є ймовірним сценарієм, з моєї точки зору, але не можна також повністю цього виключати. Справді, майже жодного сценарію не можна повністю виключити», - застерігає експерт.

«Важко зрозуміти, якими будуть наступні дії Путіна, оскільки він непередбачуваний, - підтримує цю думку викладач на кафедрі політики і міжнародних відносин в Університеті Лестера, Великобританія, член різних комітетів політичних і аналітичних центрів, які консультують Європейський Союз щодо розширення ЄС, Східного партнерства, нагірно-карабахського мирного процесу, південного Кавказу і Чорноморського регіону доктор Керол Вівер, - і, безсумнівно, президент РФ має багато запасних планів про всяк випадок, які він може ввести або не ввести в дію».

«Очевидно, якби опору на сході України було недостатньо, або якби, дійсно, більшість українців були проросійськими, він би не тільки пробивав коридор до Криму, але, безумовно, спробував би створити «Новоросію», яка простягнулась би аж до Одеси і далі в Придністров'я», - переконана вона.

Проблема для усього світу

Втім, на думку Вівер, атаки на Україну з боку РФ продовжуватимуться, поки не буде укладена угода про сухопутний доступ до Криму: «РФ важко отримати доступ до Криму, тому цілком ймовірно, що напади на Україну будуть продовжуватися. Президент Путін не відмовиться від Криму, але може покласти кінець втручанням у ситуацію на Донбасі, за умов, якщо він зможе зберегти обличчя, маючи тимчасову угоду з Україною для доступу до Криму і угоду з ЄС щодо торгівлі. Це допоможе російській економіці і, можливо, попередить набуття РФ статусу збанкрутілого регіону».

REUTERS

Експерт також додає, що, наразі, «може здатися, що ЄС та США фактично визнають анексію Криму, проте США або Великобританія не можуть зробити це (визнати анексію) повністю, у зв'язку з Будапештським меморандумом, якщо, звичайно, це не буде погоджено з Україною, що малоймовірно».

Крім того, на її думку, ЄС та США навряд чи почнуть раптом довіряти президенту Путіну. Особливо, зважаючи на те, що він зробив країнам-учасницям ЄС/НАТО серйозні погрози. «Президент Путін також докладає багато зусиль, аби розділити членів ЄС і, за чутками, аби отримати підтримку націоналістичних і ультраправих партій в складі ЄС», - додала експерт.

Вівер переконана, «що б не сталося, Путін продовжуватиме створювати проблеми для України та для ЄС в найближчому майбутньому». Саме тому, для ухвалення скасування обмежувальних заходів відносно секторів російської економіки, Захід наполягає, що режим припинення вогню в Донбасі має не тільки встановитися, а й дотримуватися. «Санкції проти РФ будуть переглянуті, якщо угода про припинення вогню виконуватиметься, проте ЄС працює повільно і всі члени повинні бути впевненими у тому, що припинення вогню буде тривати, щоб скасувати санкції», - заявила вона.

На думку Вівер, найбільші шанси зупинити агресію Путіна в Україні мають російські громадяни. «Кращим засобом контролю президента Путіна є російські громадяни, які починають дізнаватися правду. Проте, аби виступити проти нього, потрібно бути дуже сміливим. Я думаю, що багато росіян вважають себе європейцями і є миролюбними. Вони не хочуть бути відрізаними від решти Європи або втрачати своїх синів у боротьбі проти своїх сусідів», - сказала експерт.

Викладач Колумбійського університету Юрій Шевчук, у свою чергу, відмічає, що поведінка Путіна щодо України залежатиме від декількох чинників. По-перше, від реакції Заходу на його війну проти України. А саме: посилення чи, навпаки, послаблення західних санкції проти Росії, подальшого стану російської економіки і рівня життя простих росіян.

По-друге, від суспільних процесів всередині самої Росії. Збереження і посилення шовіністичних настроїв, подальше скочування російського суспільства до воєнної істерії, чи, навпаки, посилення опору «путінській» війні зсередини, зростання протестних настроїв, погіршення економічної ситуації і те, як це відчує рядовий підданий Путіна.

По-третє, від здатності України чинити опір агресії Росії на військовому, економічному, політичному, інформаційному й культурному рівні, подальша консолідація суспільства в Україні, оснащення і посилення збройних сил, реформи економіки й політики, люстрації, очищення всієї горизонталі українського суспільства від «московських агентів впливу» не лише в політиці, збройних силах, СБУ, судовій системі, але й в інформаційному полі, культурі, освіті.

Також Шевчук висловив думку, що «світ та Європа не менше за Україну зацікавлені у дотримані засад міжнародного права, відновленні європейської архітектури безпеки, яку зруйнував Путін агресією проти України».

Костянтин Гончаров

УНІАН в Google News