Чи можлива відставка Черновецького?

Чи є подання Кабміну реальною спробою „завалити” мера столиці, чи просто піар-акцією уряду та його глави Юлії Тимошенко? Якщо Президент звільнить Черновецького з однієї з посад, фінал передбачити не так важко...

Микола ОНІЩУК

Учорашнє рішення Кабміну, озвучене Юлією Тимошенко, – звернутися до Президента України з поданням про звільнення Леоніда Черновецького з посади голови Київської міськдержадміністрації викликало жваві юридичні баталії. Почалися вони власне ще до голосування.

Міністр юстиції нашоукраїнець Микола Оніщук повідомив, що голова КМДА не може бути відсторонений від виконання своїх обов’язків, оскільки повноваження голови КМДА неможливо роз`єднати з повноваженнями міського голови. Тому, вважає головний правник держави, Президент України, який призначає голову Київміськдержадміністрації, не може в односторонньому порядку прийняти рішення щодо його звільнення, бо він обраний на цю посадку як київський міський голова. Тому Оніщук запропонував виключити пункт урядової постанови, де містилося б звернення до Президента щодо Черновецкого.

Але міністр Кабміну бютівець Петро Крупко у відповідь висловив думку про те, що низка норм Конституції та закону про Кабмін не містить винятків для голови КМДА в частині, де регулюються призначення та звільнення голів міських державних адміністрацій. Тому „міністр без портфеля” запронував найбільш радикальний варіант – надіслати подання до Президента про відставку Черновецького.

При голосуванні п’ятеро нашоукраїнців утрималися. Не забарився й оперативний коментар глави Секретаріату Президента Віктора Балоги: мовляв, пропозиція уряду звільнити Леоніда Черновецького з посади голови КМДА з правових мотивів безпідставна і тому не буде підтримана Президентом.

Логіка Віктора Івановича така: для свого звільнення Черновецький має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за посадовий чи інший злочин або щодо нього має бути винесена мотивована постанова Генеральної прокуратури.

"Нині столичний керівник перед законом чистий, і, наскільки мені відомо, Генпрокуратура не має до нього претензій", – нагадав керівник Секретаріату.

Ще він нагадав, що усунути від виконання посадових обов`язків Черновецького можна тільки у зв`язку й на час проведення службового розслідування фактів протиправних діянь держслужбовця.

Віктор Балога

Однак щодо Черновецького таке розслідування ніколи не призначалося й ніким не проводилося, тому юридично підтверджених підстав для відсторонення київського градоначальника на сьогодні немає, наголосив Балога.

Керівник Секретаріату також указав на особливість здійснення влади в Києві, передбачену Конституцією та законодавством України. У столиці міську адміністрацію може очолювати лише людина, обрана міським головою, яка призначається на посаду голови КМДА указом Президента.

Ближче до ночі на урядовому сайті з’явилося роз’яснення юристів Кабміну, у якому стверджується, що Президент має правові підстави для звільнення Черновецького.

У роз’ясненні відзначається, що відповідно до частини 4 статті 118 Конституції, частини другої статті 25 закону "Про Кабінет Міністрів" та частини другої статті 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", голови місцевих держадміністрацій, у тому числі голова Київської міської держадміністрації, призначаються на посаду й звільняються з посади Президентом за поданням Кабінету Міністрів.

Як місцевий орган виконавчої влади міська держадміністрація згідно зі статтею 25 Закону України "Про Кабінет Міністрів" та статтею 30 закону "Про місцеві державні адміністрації" підзвітна та підконтрольна урядові.

У разі неналежного виконання головою місцевої держадміністрації покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів має право притягнути його до дисциплінарної відповідальності або звернутися до Президента України з поданням про звільнення з посади.

Твердження щодо відсутності правових підстав для прийняття Президентом рішення про звільнення Черновецького з посади голови Київської міської держадміністрації, зважаючи на поєднання ним статусу голови міськадміністрації та міського голови, а також спроба визначати статус Київської адміністрації лише як виконавчого органу міської ради не відповідає положенням статті 118 Конституції, статті 25 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Конституційний Суд рішенням від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у м. Києві) визнав обов’язком Президента призначати на посаду голови Київської міської держадміністрації особу, обрану міським головою.

"Водночас зазначене рішення не обмежує право Президента, передбачене частиною четвертою статті 118 Конституції України, щодо звільнення з посади голови Київської міської держадміністрації у разі неналежного виконання покладених на нього повноважень", – ідеться в роз’ясненні.

Доводиться наводити великі цитати, щоб не пропускати суттєві моменти в аргументації президентських та урядових юристів. Адже від її обґрунтованості залежить відповідь на важливе питання: чи є подання Кабміну реальною спробою „завалити” мера столиці, чи просто піар-акцією уряду та його глави Юлії Тимошенко.

Автор спробує дати на нього відповідь, ґрунтуючись на нормах Конституції та законів України (і, звісно, не претендуючи на істину в останній інстанції).

Відповідно до частини другої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Але поки що не існує жодного судового рішення, яке б підтверджувало порушення київським головою Конституції або законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення ним наданих йому повноважень, зокрема такого, яке б визнавало розпорядження чи дії міського голови незаконними. А без рішення суду встановити такі факти не може жоден орган державної влади чи посадова особа.

Юрій Луценко

Представники уряду (і навіть міністр внутрішніх справ Юрій Луценко) обіцяють, що Верховна Рада невдовзі прийме рішення щодо проведення дострокових виборів міського голови Києва. Справді, відповідно до частини п’ятої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Верховна Рада може призначити позачергові вибори міського голови. Але обов’язковими передумовами такого призначення є наявність висновків відповідного комітету Верховної Ради України (тут робота ведеться, створено парламентську слідчу комісію), та, знову ж таки, рішень суду про визнання розпоряджень чи дій міського голови незаконними (а в цьому напрямі значних порухів з боку БЮТ не видно, та й висока кваліфікація юристів Черновецького є загальновідомою, виграти у нього процес буде дуже важко).

А тому подання уряду Президентові про звільнення Черновецького з посади голови КМДА за браком відповідних рішень суду, на жаль (автор – киянин, і йому теж шкода рідне місто), не має тягнути за собою жодних реальних наслідків. Проте пояснити всі ці юридичні тонкощі киянам, три чверті з яких украй негативно (і правильно!) ставляться до „чорного мера”, дуже важко. У них логіка проста: „Президент має звільнити такого мера!”

Віктор Ющенко

Навіть якщо уявити собі, що Президент, не розібравшись до кінця в усіх нюансах, таки звільнить Черновецького з однієї з посад, фінал передбачити не так важко. Буде судовий позов, у якому позивач апелюватиме до вже цитованої норми Конституції: у столиці міську адміністрацію може очолювати лише людина, обрана міським головою, яка призначається на посаду голови КМДА указом Президента. І які в суду будуть підстави не ухвалити рішення, яке зобов’яже главу держави поновити на посаді глави КМДА особу, обрану міським головою? Звісно, поновить. У так званий „розумний термін”. Ну, щоб вистачило часу підготувати документи на перепризначення. За пару днів, максимум протягом тижня. А хіба Президент мало сорому натерпівся в колізіях з колишнім губернатором Київщини Євгеном Жовтяком? А в того й половини не було тих юридичних аргументів, які є в Черновецького, не кажучи вже про команду юристів.

Тому вільно чи невільно (що навряд) уряд здійснив не реальний крок до повалення Черновецького, а чудову піар-акцію, від якої кияни в сухому залишку винесуть простий висновок: „Тимшенко хотіла звільнити Черновецького, а Ющенко не дав”.

І вона до свого і без того захмарного столичного рейтингу додасть іще добрячу порцію пунктів.

Микола Писарчук

P.S. До речі, ніщо не заважає Верховній Раді змінити закон про столицю або ухвалити інший закон, який би розділив посади столичного голови та голови міської адміністрації.