Сергій Панасюк: Порошенко зараз намагається або зробити кадрову чистку, або замітає сліди

Кого ще може звільнити чи призначити Петро Порошенко, поки його наступник офіційно не приступив до роботи? Про це в інтерв’ю УНІАН розповів конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри Українсько-Американського Університету Конкордія Сергій Панасюк.

Що думаєте про хвилю швидких звільнень та призначень, які відбуваються останнім часом, після завершення президентської виборчої кампанії? Які можуть бути причини таких дій Петра Порошенка?

Три варіанти. Президент намагається або зробити чистку, або якісь останні кроки для якогось покращення в державі, або замітає сліди. Всі ці варіанти досить активно обговорюються наразі в ЗМІ.

Чомусь всі думають, що президент України має вплив лише на зовнішню політику та Збройні сили. Це не зовсім так. Насправді, він має можливості в різних сферах життя. Але більшість «серйозних» призначень та змін може зробити виключно у співпраці з Кабінетом міністрів, Верховною Радою, або Вищою радою правосуддя.

Ще є окремі укази президента, рішення РНБО, які він може провести швидко та самостійно. Але, з іншого боку, коли новий президент отримає, грубо кажучи, печатку, він зможе це змінити. Адже що нинішній, що майбутній президент – обидва будуть заручниками різних гілок влади та політичної кон’юнктури.

Давайте конкретніше: що чинний президент наразі ще може? Кого ще і куди може призначити?

Підписати швиденько якісь закони або навпаки - ветувати. Якщо є згода Вищої ради правосуддя, призначати суддів. В Збройних силах поміняти та призначити на посади вище командування. І тут вже завдання для нового президента: чи зможе він переглянути та проаналізувати всі ці кроки, зміни останніх місяців, чи були вони на краще. Або, можливо, це все-таки було замітання слідів?

Зараз мусується питання щодо голів державних адміністрацій. З одного боку, президент може їх призначати тільки у «співпраці» з Кабінетом міністрів. З іншого боку, якщо ти губернатор при старій владі, то з новим президентом не спрацюєшся, і логічно було б подати у відставку самостійно.

Не забуваємо, що у президента є можливості роздавати вищі звання, дипломатичні ранги, державні нагороди та відзнаки. Хоча, скоріше, це буде «вдячність прихильникам» або «баш на баш». Умовно кажучи, якомусь майору або полковнику дати генеральське звання, щоб той потім він був особисто чи політично зобов’язаний. Нагадаю, що президент Петро Порошенко заявив, що не йде з політичної гри, він лишається на арені та хоче реваншу. Таким чином, якщо він щось комусь дає, теоретично, це можна розцінювати як «подарунок за майбутню прихильність». Щоб потім була можливість сказати: «Слухай, друже, я ж тобі допоміг».

Петро Порошенко / REUTERS

Все, що стосується підписання будь-яких указів РНБО, то «добрі» укази треба було давно вводити. А зараз це більше схоже на піар для політичного майбутнього.

Також залишаються міжнародні питання. Президент відповідає за призначення дипломатів та представників в міжнародних організаціях. І якщо ми кажемо про дипломатичні служби в конкретних країнах, то це – одне. А якщо кажемо про представників в ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях (тим паче, ми знаємо, що вони більш консервативні), то потім міняти буде або не ефективно, або важко.

Також він має «свою квоту» (половину) в Раді Національного банку України. Кандидатуру генерального прокурора, як ми знаємо, президент може подати. Але тут має бути кооперація з Верховною Радою. А ми, повторюся, не знаємо, чи є підтримка у гаранта і скільки у нього багнетів.

Втім, насправді, найбільше мене турбує не те, чи є підтримка у чинного президента. Найголовніше питання – чи буде «політична еліта» скептично або негативно ставитися до нового президента. Адже якщо зараз Зеленський приходить і каже всім старим політикам: «Хлопці, ми тепер живемо по-новому», – то стара влада буде з цим щось робити. Вони ж не відірвуться від «корита». І ось тоді можуть почати групуватися навколо старого президента, йти окремою силою проти нового. Будуть робити все, щоб був або імпічмент, або перевибори, або зібрати більшість у Верховній Раді, поміняти Конституцію та зробити чисто парламентську республіку.

Про це багато говорять в депутатських колах…

Згадайте, як у нас робилися два повороти в різні сторони з парламентсько-президентської до президентсько-парламентської та назад. Тому, теоретично, може бути все, що завгодно. Або якщо навіть залишиться парламентсько-президентська, то більшість в парламенті все одно до виборів будуть не «за» Зеленського. Уявіть собі, як можна за півроку дискредитувати будь-кого, навіть «святого»? Він нічого не зможе робити, буде казати: «Народ, я нічого не можу». А ті говоритимуть, мовляв, чому «поперся», якщо нічого не можеш?

Зараз мусується тема розпуску та переобрання Верховної Ради, і тут у мене також великі питання. Адже зараз я не бачу реальних підстав її розпускати, та і з термінами не все зрозуміло. Втім, все залежить від «політичних еліт», від того, чи збережеться ажіотаж та рівень довіри до Зеленського до майбутніх парламентських виборів. Щоб щось міняти, йому треба заходити в парламент.

Володимир Зеленський / REUTERS

Повернімося до кадрових ротацій Порошенка. Новим членом Нацради за квотою президента став відомий журналіст та один з працівників Адміністрації президента Володимир Горковенко. У команді Зеленського це рішення назвали «ножем у спину». Чи може Зеленський чи якісь незалежні юристі оскаржувати це рішення?

Президент призначає половину складу цієї ради (іншу половину – парламент). Це його квота. І теоретично, в нашій країні можна оскаржувати що завгодно. До речі, розгляд більш суттєвих справ у наших судах чомусь тягнеться роками, а політичних чи близьких до політичних (тих, які треба) - проходить дуже швидко. Тобто, в наших реаліях можна подати будь-яке питання на розгляд в суд. Головне, що суд має дивитися на закон та принципи права, а не на особисту прихильність до одного чи іншого кандидата. Бо зараз ми бачимо, що деякі суди та судді активно перефарбовуються. Хоча мають бути незалежними, не зважати на те, хто перед ними стоїть – Порошенко, Тимошенко або навіть Янукович.

Насправді, сенс від цих змін незрозумілий. Мені дається, що логіка президента Петра Порошенка зараз полягає в трьох речах. По-перше, заручитися підтримкою. По-друге, це політичний піар на майбутні парламентські вибори. І третє, мені не хотілось би про це думати, але президент може, звільняючи старі кадри, певним чином захищати якісь свої дії, які можуть бути розслідувані. Навіщо звільняти найближчих осіб? – Нехай вони самі подають у відставку, як у всіх нормальних країнах. Приходить нова влада – всі старі подали у відставку. Це правильно, це європейський шлях.

Щодо самостійної відставки. Наприклад, пан Артеменко, на місце якого призначили Горковенка, був єдиним членом Нацради з президентської квоти, повноваження якого спливали цього року і замінити якого невдовзі мав нагоду новообраний президент Володимир Зеленський. Так от, Артеменко заявив, що йде у відставку (за два місяці до завершення терміну своїх повноважень) через стрес та втому… А Горковенко тепер на п’ять років недоторканий.

Вони зараз всі можуть «втомлюватися». У нас є політичні прецеденти, коли люди «втомлювалися» та йшли самі, щоб їх не прибрали та не почали про них щось «копати». Навіть питання того ж імпічменту – в усіх країнах це політична ганьба, а у нас намагаються реально зробити якусь можливість «відірвати свиню від корита». На жаль, у нас немає політичної культури.

Насправді, не настільки важливо, хто був звільнений. Головне – чи є можливості та бажання у нової команди все це «розгрібати». Можливо, вони дадуть старій владі політичну амністію, скажуть: «Що було, те було, далі – з чистого листа». Але якщо нормально все не розслідувати, то ніхто не понесе відповідальності за певні негативні процеси та дії, вчинені протягом всієї каденції. І тоді народ знову лишиться «з носом».

Насправді, будь-який президент в питаннях судової влади не буде компетентний, каже Сергій Панасюк / фото Сергія Панасюка 

Чинний президент Петро Порошенко також призначив 75 суддів до Верховного суду і висловив сподівання, що його наступник Володимир Зеленський і його команда не будуть втручатися у роботу судових інстанцій. Що ви про це думаєте?

Все що стосується суддів, вирішується виключно з узгодженням з Вищою радою правосуддя. Якщо ми кажемо про суди, то ще окремо Верховна рада має тут брати участь. Дивімось на це прозоро. Якщо судді були призначені за результатами конкурсу, запропоновані радою правосуддя, то президент зробив виключно свою функцію – підписав документ. І це одна справа. Якщо ж все відтягувалося, трималося, а тепер почали підписувати – це інше питання. Тобто, маємо розуміти, чи була нормальна процедура.

Насправді, будь-який президент в питаннях судової влади не буде компетентний. Він не є (і не обов’язково має бути) фаховим юристом. Для цього є купа державних органів, Вища рада правосуддя. А президент через відповідні незалежні органи та своїх радників може перевірити будь-які призначення.

Але важливе питання щодо того, що Порошенко сказав: «не втручатися». Адже якщо десь в ЗМІ «вилізе», що ці судді неадекватні чи корумповані, виникає питання, а хто ж втручався [у відбір]? На мій погляд, невтручання президента, це, по-перше, не блокувати адекватні рішення. По-друге, не ухвалювати неадекватні рішення. У президента є можливості відфільтровувати негативів, які можуть «дорватися» до влади...

В тому-то і справа. За інформацією Громадської ради доброчесності, 44 новообраних судді є «недоброчесними». Там і племінник Ківалова, і син кума Ківалова…

Ківалов у нас взагалі є радником голови ЦВК. Для мене це теж велике питання. Але давайте не казати, хто чий кум. Краще говорити про те, чи адекватний він фахівець. Якщо особа адекватна, але так вийшло, що ще чийсь кум чи сват, це, на мій погляд, не впливає на роботу. Важливо, щоб це була людина з чистим бекграундом та якісний фахівець. Звісно, в європейських країнах та в усьому світі не бажано було б призначення родичів, але в наших реаліях, хоча б вони були професіоналами.

На жаль, серед новообраних є навіть ті, хто покривав «суддів Майдану».

Тут у мене виникають питання саме до команди президента. Бо мені здається, що Петро Олексійович інколи навіть розумніший, ніж вони, але не знає, що до чого. І це біда. Він мав би набрати команду фахівців та професіоналів, які б допомагали йому, а не ізолювали. Щоб не було, як в тій історії про голого короля.

Якщо Порошенко навіть тільки зараз почув про те, що новообрані судді – це не професійні особи, має піднімати питання перед Вищою радою правосуддя, мовляв, давайте їх знімати. Загалом, призначення таких одіозних персонажів означає чимало проблем в майбутньому.

Порошенко призначив 75 суддів до Верховного суду / фото УНІАН

Сьогодні президент мав би не підписувати призначення щодо окремих одіозних осіб, якщо хоче, щоб його ім'я було чисте. На жаль, наші можновладці нерідко не соромляться своїх дій і досить холодно реагують на думку суспільства. Хоча вони – наші менеджери, яким ми платимо зарплатню.

Також Петро Порошенко призначив нового командувача Об’єднаних сил Олександра Сирського. Намагається таким чином закріпити власний вектор військової політики України?

Можемо тільки здогадуватися. Адже, повторюю, новий президент може знову поміняти.

Можливо, причина зміни в бажанні попередника щось приховати. Але теоретично, щоб не було проблем у старої команди, на перехідний період може призначатися хтось новий.

Також президент міг дійсно призначити професійного військовослужбовця, щоб допомогти країні. Але, з іншого боку, де ж він був всі ці роки?

Також, можливо, що це політичний піар. Тоді він почне казати: «Я реально призначив професіонала, не треба його міняти. Всі, кого призначить Зеленський, будуть гірші».

Думаю, що в більшості питань, які ми зараз обговорюємо, є декілька «або» та «але». Ми маємо почекати та подивитися тиждень, два, місяць – все стане більш зрозуміло. Зараз всі ці розмови – припущення, тим паче, якщо ми кажемо про конкретного кандидата. Сьогодні він гарний, а завтра журналісти на нього накопають, що він стане гірше Сатани.

…про Олександра Сирського вже поширюється інформація в ЗМІ, мовляв, це через його командування утворився «котел» під Дебальцево.

Казати можна багато. Балачки – це одне, а факти – зовсім інше. Знову ж таки, ці призначення – політична відповідальність президента, який хоче далі працювати в парламенті та хоче повернутися на посаду гаранта. А Зеленський заявляв, що буде пильно розслідувати всі проблеми минулої влади. Порошенко має це розуміти. Якщо він хоче подальшого вдалого політичного існування, має думати про ці призначення, щоб потім вони не «вилізли боком». Хоча, повторюся, мені здається, що він особисто і половини не знає.

Порошенко призначив нового командувача Об’єднаних сил Олександра Сирського / фото УНІАН

Для резюме нашої розмови, поясніть, один нюанс. В Конституції є перелік повноважень, які є вичерпними для президента. Логічно, що там немає, наприклад, повноважень призначення керівника ДБР чи керівника НАБУ. Але президент все-таки це робить. Вони є неконституційними чи як це працює?

Так, у нас є конституційні повноваження президента. Але Конституція не може обмежувати всі повноваження голови держави, бо вона не є інструкцією. В ній тільки базові повноваження. Наприклад, якщо ми завтра замість НАБУ зробимо ДАБУ чи якийсь новий орган, кожного разу міняти Конституцію -нелогічно. Відповідно, є окремі спеціальні закони, які прописують процедуру призначення того чи іншого керівника, або керівництво відповідного органу. З цим проблем немає.

Якщо буде закон «Про президента», він стане фільтром між Конституцією та іншими законами. І якщо Конституція не передбачає призначення керівника НАБУ, то в законі можна написати: «президент не має права призначати силовиків в такі-то антикорупційні відомства». Адже норма закону не суперечить Конституції, а просто дає уточнення. Відповідно, певним чином, такий закон може обмежувати владу та повноваження президента. 

Ірина Шевченко

УНІАН в Google News