Ілюстрація REUTERS

Кара небесна. Чи дотягнеться Гаазький суд до російських вбивць пасажирів рейсу МН17

Суд у Нідерландах провів два перших засідання у справі МН17 і пішов на перерву до 23 березня. І керманичі Кремля ще ніколи не були так близько до лави підсудних.

Ілюстрація REUTERS

За шість років після страшної авіакатастрофи, у якій загинули 298 людей, у національному парку пам’яті жертв МН17 дерева встигли підрости, а рани тих, хто втратив рідних та близьких, загоїтися, але не забутися. Бо такого потрясіння мирні і заможні Нідерланди не знали із часів другої світової. «Це мій брат. Це мій брат, його дружина і їхній син. Вони всі загинули у катастрофі. Мій брат - один із тих двох, хто досі не ідентифіковані. Від нього нічого не знайшли - ні залишків тіла, ні речей», - розповідає голова фундації МН17 Піт Плуг.

Про атаку на боїнг МН17 він знає практично все.

Якщо слідство щось і не говорить родичам жертв, то пояснює - чому. Але Піт знає практично все, що можна. І тепер чекає лише одного – справедливості: «Наші рідні загинули у жахливий спосіб і ми вже їх не повернемо. Але, я вважаю, це нелюдяно, що Росія постійно заперечує будь-яку відповідальність або участь в атаці на MH17. Якби вона просто визнала свою помилку, вона і сепаратисти. Не насміхалися з цього, не жартували, це дуже серйозно - майже три сотні людей вбиті. Хоча, я думаю, вже занадто пізно. Вони не можуть цього зробити. Уряд Росії не може визнати свою присутність на сході України».

Прокуратура готувалася до винесення обвинувачень довгих п’ять років. Готувалася ретельно. У тому, що доказів для доведення вини чотирьох підозрюваних достатньо, сумнівів немає. Як немає сумнівів й у тому, що коло обвинувачених розшириться. Але про це - згодом.

Четверо нинішніх підсудних не приїхали на суд. Власне, цього ніхто і не очікував. Навіть вручення їм повісток перетворилося на справжній детектив. Їх направляли через офіційні органи і приносили додому. Надсилали на електронну пошту і у мобільні месенджери. І сам факт того, що повідомлення вконтактє або на вайбері було переглянуто, для голландської юстиції достатній, щоб судити їх заочно.

Ілюстрація REUTERS

Декому із журналістів, втім, навіть вдалося додзвонитися до обвинувачених.  Однак з їхнього боку ані визнання, ані каяття, ані співчуття. Та навіть колишні сепаратисти, «герої Новоросії», у розмові тепер виглядають більш вихованими і толерантними, аніж речниця російського міністерства закордонних справ.

Відповідаючи на абсолютно просте і безневинне запитання нідерландської журналістки, Марія Захарова намагається звинуватити її в некомпетентності.

На питання: «Чи визнаєте ви все-таки легітимність голландського суду?», вона відповідає: «Ну, це питання некоректне. Ви ставите мене у складне становище. Як я можу визнати чи не визнати легітимність судовиробництва у Нідерландах?».

Український посол в Нідерландах Всеволод Ченцов нагадує Захаровій - ідея розглядати цю справу в Нідерландах належить саме Росії. Хоча спочатку Кремль проштовхував спробу влаштувати процес в одному з російських судів, яку, звісно, ніхто не підтримав.

«Їм напевне, треба переглянути свої записи, позицію, яку їхні дипломати фіксували свого часу… Коли ми запитували російських юристів, які брали участь у переговорах, яку юрисдикцію вони б бачили. Вони сказали «напевне, національна юрисдикція вихід пристойний з цієї ситуації». Хотіли вони національну юрисдикцію - і отримали національну нідерландську юрисдикцію. Тому в цій ситуації вони нічого не можуть заперечити», - нагадує Всеволод Ченцов.

Єдина російська адвокатка одного із підозрюваних - Олега Пулатова – Єлєна Кутїна. У Росії вона добре відома, бо у шоу на центральному телебаченні грає суддю. Але Гаазький суд не телепрограма. Її статус - консультантка двох основних адвокатів, голландців. Вони, до речі, не змогли пояснити, хто оплачує їхні послуги. А це за нідерландськими розцінками близько трьох сотень євро на годину. Кажуть, якийсь російський фонд.

Саме з появою у процесі захисту Пулатова у пресі почали з’являтися витоки із матеріалів справи.

Ілюстрація REUTERS

До цього росіяни намагалися вчинити хакерську атаку на файли об’єднаної слідчої групи.

«Сам факт, що така атака була організована, показує рівень наглості російської влади. І це викликає реакцію у відповідь. Голландці жорстко на це відповіли, в офіційному звинуваченні вони сказали, що в цьому напряму звинувачують ГРУ. І як будуть настроєні слідчі? Як будуть у цьому контексті настроєні судді? Якщо ви невинуваті, ви не будете так себе поводити», - говорить головний редактор видання «Інсайдер» Роман Доброхотов.

Прокурор і справді згадує у своїй доповіді численні спроби росіян вплинути на слідство. Свідки у справі також побоюються розправи з боку ФСБ чи ГРУ і погоджуються говорити лише на умовах повної анонімності. Наразі у справі вони проходять під кодами - літера та цифри.

«Не треба недооцінювати Російську Федерацію. Двадцять чотири свідки заявили, що бояться розправи і того, що їх уб’ють, щоб не сплила правда. Дев’ятеро погодились свідчити лише у випадку повної анонімності. Як один з них сказав – якщо моє ім’я дізнаються, у мене будуть проблеми, мене можуть затримати російські спецслужби, я бачив, як у «ДНР» людей забирають у тюрми», - розповів прокурор Ті Бергер.

Проте, слідству вдалося залучити свідків, навіть з-поміж тих, хто у 2014-му служив у загонах терористів. Таємницю слідства, те, як Нідерланди працюють зі свідками, привідкрив Володимир Цемах. Той самий, якого Україна обміняла з Росією на своїх полонених.

Російському телебаченню Цемах розказав, що українські спецслужби викрали його з окупованої території, обколовши транквілізаторами. За інформацією групи розслідувачів Bellingcat, «Борисич» - це позивний Цемаха - був смертельно п’яний. Бо має давні тісні взаємини із випивкою. Нідерландські слідчі, які брали участь в його допиті у Києві, пропонували Цемаху програму захисту його як цінного свідка. Але «Борисич» обрав повернутися у «ДНР».

Володимир Цемах / REUTERS

«Ну, пропонували будиночок в Голландії. Я тільки здивувався, чому не в Австралії. Ну, я відмовився, звичайно. Де народився, там і згодився», - розповідав Цемах.

Але, очевидно, хтось із важливих свідків обрав програму захисту - це не лише будиночок в Нідерланах, підйомні кошти і адаптація усієї сім’ї на новому місці. Це захист, якого в Росії їм не дочекатися.

«І ми знаємо, що за ними, звісно, встановлене стеження. Що вони не можуть виїхати за кордон. Тобто всі ці люди знаходяться під дуже жорстким контролем. І ще велике питання, де б вони знаходились у більшій безпеці – там, даючи покази, або якщо вони будуть сидіти тут – тому що тут вони «неочікувано» можуть потрапити під машину», - говорить Роман Доброхотов.

У цій справі засвітилися не лише ватажки терористів. Матеріали містять перехоплення телефонних розмов за участі високопоставлених генералів ГРУ й помічника Путіна Суркова. Нідерланди видають інформацію дозовано - лише по тих, кому вже можуть винести обвинувачення, щоб справа не розвалилася у суді.

«Чого боїться Росія? Вона все ж таки боїться, що дійдуть до вищих щаблів влади. Інформація, звичайно, є, її потрібно скомпонувати. Вона має бути такою, щоб використовуватися у судовому процесі. Тобто це справа на роки. Це, на жаль. Але, на щастя, я ж спілкувався з голландцями, і я вам кажу, вони їх дотиснуть. Якість експертизи там фантастична», - говорить екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Суд Гааги», Міжнародний кримінальний cуд, у народі відомий як Гаазький трибунал. Тут судять за злочини проти людяності та військову агресію. І це, можливо, остання, але не єдина інституція, здатна затягнути юридичний зашморг на шиї Росії.

На тепер Районний суд Гааги - лише один із напрямів юридичного наступу у справі МН17. Родичі загиблих також подали позов до Європейського суду з прав людини. Україна вже виграла юрисдикцію і чекає розгляду в Міжнародному суді ООН. Нідерланди і Австралія на стадії попереднього з’ясування з Росією, й, імовірно, подаватимуть свій позов суди ж. Окрім того, Україна направила інформаційного листа і в Гаазький трибунал.

«Російська Федерація, в принципі, дуже неохоче виконує будь-які судові рішення... Звичайно, вона буде слідкувати за тим, наскільки обвинувачення є  серйозними, наскільки цей тиск буде посилюватись на РФ як державу. І де буде ця точка, коли РФ буде цікавіше домовитися, аніж програти черговий процес», - говорить Всеволод Ченцов.

Програти для Росії означатиме заплатити за численними позовами на компенсацію моральних і матеріальних збитків. Де-факто, це означатиме визнати свою воєнну присутність на чужій території і фінансування тероризму. Навіть якщо не юридично, то в очах світу, що стежить за нею.

Ольга Кошеленко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter