Вітренко ще може потрапити до парламенту?

Вимоги перерахувати результати виборів до українського парламенту з кожним днем лунають дедалі емоційніше. Юридична фірма „Лавринович і партнери” запевняє, що українське законодавство дозволяє перераховувати голоси.

Юридична фірма „Лавринович і партнери” запевняє, що українське законодавство дозволяє перераховувати голоси 

Незважаючи на те, що виборча кампанія 2006 року відбувалася мляво, і навіть нудно, її закінчення ознаменувалося рецидивом недовіри. Зокрема, до результатів попередніх підрахунків голосів на виборах як до Верховної, так і місцевих рад.

Йдеться навіть не про визнання недійсними виборів мерів та у місцеві ради - у Сімферополі, Черкасах, Хмельницьку, Броварах - і не про численні вимоги визнати місцеві вибори недійсними в інших містах та регіонах України. Йдеться навіть не про випадки, що свідчать про безлад в організації виборів - коли до окружних комісій здавали туалетний папір та шпалери замість бюлетенів, а загублені коробки із справжніми бюлетенями випадково знаходили прибиральниці. Припустімо все ж, що певна недбалість та хаос траплялися і раніше. Можливо хіба що не в тому ж обсязі, та й казати про це було не заведено.

Головною є колізія, яка у буквальному розумінні гідна драми – вибори до Верховної Ради України.

Перша складова цієї колізії – несподіваний результат на парламентських виборах „партії влади”.  Незважаючи на майже 14% виборців, які віддали голоси за цю політичну силу, вона тепер змушена принизливо шукати союзників по коаліції, в тому числі серед політичних сил, які ще вчора були для неї улюбленим об‘єктом для нищівної критики.

Друга складова – беззаперечна перемога політичної сили, яка ще минулого року була явно не в фаворі щонайменше у половини населення України.  

Третя складова – очевидні проблеми із створенням „помаранчевої коаліції”, яка вже не перший місяць існує виключно у формі обіцянок та клятв у вічному коханні. Надто довго, щоб не викликати посмішки при чергових запевненнях, що така коаліція буде „вже сьогодні ввечері”, „вже завтра” „вже в травні”. У травні якого року? 

І четверта складова – партії, які на виборах до Верховної Ради не добрали десятих, або й сотих прохідного проценту. Саме ця складова містить прихований вибухонебезпечний потенціал. Оскільки, у разі проходження цих партій до парламенту „помаранчева коаліція” перестане бути актуальною щонайменше на найближчі 5 років.

При цьому вимоги перерахувати результати виборів до українського парламенту з кожним днем лунають дедалі емоційніше. Без сімох сотих відсотка „переможниця” Наталія Вітренко заявляє про паралельний підрахунок голосів, згідно з яким явка виборців не збігається з протоколами з мокрою печаткою, поданими до ЦВК.

Народні депутати, які входять до Народного блоку Литвина, до Блоку Народно-демократичних партій, Громадянського блоку ПОРА-ПРП та інші, мають намір 4 квітня вимагати від Верховної Ради ухвали щодо перерахунку голосів на виборах 2006 року. Ще одним з варіантів називається звернення до Верховного Суду, тим більше, що така практика вже була в українській історії.

У зверненні цих політичних сил до ВР констатується, що на виборах були масові факти фальсифікацій підрахунку результатів голосування. І оскільки більшість політичних партій – учасників виборів наполягає на перерахунку голосів, такі дії є єдиним виходом із ситуації загальної недовіри та взаємних обвинувачень у суспільстві, заявляють автори звернення. Вони просять парламент як вищий представницький та законодавчий орган зобов’язати Центральну виборчу комісію організувати повний перерахунок виборчих бюлетенів на всіх виборчих дільницях за результатами виборів 2006 року за участю всіх зацікавлених учасників виборчого процесу та преси.

Також автори звернення просять ВР: заборонити ЦВК та її посадовим особам оголошувати результати виборів до завершення остаточного перерахування голосів та відображення їх у протоколах; зобов’язати МВС та СБУ терміново забезпечити державну охорону бюлетенів, де б вони не нині не лежали, та здійснити контроль над видавництвом «України», яке друкувало бюлетені.

Чи є правові підстави для перерахунку голосів? Який орган має ухвалювати рішення про необхідність перерахунку? Чи є перспектива звернення до міжнародних судових інстанцій?

Максим Лавринович, керуючий партнер юридичної фірми „Лавринович і партнери”:

Відповідно до Закону «Про вибори народних депутатів України» суб`єкт звернення за власним вибором може подати скаргу до виборчої комісії або до суду.

Правовими підставами для перерахунку голосів комісіями може стати невідповідність кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, сумі виборчих бюлетенів з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку та виборчих бюлетенів, голосами виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку) та недійсних виборчих бюлетенів. Перерахунок голосів може також бути здійснений у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами дільничної виборчої комісії. 

Рішення про перерахунок оформлюється рішенням відповідної виборчої комісії – дільничної, окружної чи Центральної виборчої комісії (яка виконує функції окружної виборчої комісії для багатомандатного загальнодержавного виборчого округу).

У разі, якщо скарга подана до суду, її розгляд здійснюється в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, оскаржуються до місцевого загального суду (як адміністративного суду) за місцем перебування відповідної комісії.

Суд має негайно повідомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про надходження позовної заяви та про ухвалене судом рішення. А у разі, якщо будуть установлені порушення законодавства про вибори, суд визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених ст.172 Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

Проте, навіть якщо рішення національних судів будуть негативними, виборчі питання можуть стати предметом оскарження в Європейському суді з прав людини. Зокрема, скаржники можуть апелювати до ст.3 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої Україна зобов’язалася проводити вільні вибори з розумною періодичністю таємним голосуванням на умовах, які забезпечують народу вільне виявлення своєї думки під час вибору законодавчої влади.

УНІАН в Google News