Київ проголосував. Україні приготуватися?

Вибори-2008 показали, що столиці не цікаві ідеологічні розбіжності між політичними силами, ставку було зроблено на іменні блоки...Зі столичної іскри займеться полум`я...

Юлія Тимошенко

Дострокові вибори в Києві можуть стати основною політичною подією якщо не всього 2008 року, то його першого півріччя. Деякі їх підсумки можна підбити вже сьогодні, не чекаючи завершення офіційного підрахунку голосів. Власне, сьогодні навряд чи хто-небудь  зможе чітко назвати дату оголошення підсумків виборів у Києві.

Нагадаю, що сама процедура призначення дострокових виборів в столиці виявилася вже звичним торжеством політичної доцільності над законністю. Озираючись назад, дозволю собі відзначити, що непідготовленість БЮТ, недооцінка його лідерами сили суперника, зіграла з «сердечниками» злий жарт.  Юлії Тимошенко вдалося продавити рішення про проведення дострокових виборів у столиці, але сама кампанія не стала для леді Ю тріумфальною. По суті, дострокові вибори виявилися невдалими для бютівців - вони не добилися поставленої перед собою мети.

У результаті  наслідки проведення позачергових виборів у Києві для демократичної коаліції виявилися скоріше негативними, ніж позитивними. Наприклад, тільки блок «НУНС» делегував на столичні вибори п`ять суб`єктів виборчого процесу: Блок Кличка (у його створенні взяв участь Народний Рух України), власне «НУНС», Блок Катеринчука, Блок Омельченка і Українська народна партія. Після такої показної «одностайності»  годі й дивуватися відсутності єдиного кандидата в мери від демократичних сил. До речі, В’ячеслав Кириленко демонстративно дезавуював у день голосування заяву Юрія Луценка про висунення Олександра Турчинова єдиним кандидатом від «НУНС» і БЮТ, продовживши тим самим бурхливий і емоційний шлюборозлучний процес між «Нашою Україною» і «Народною самообороною».

В’ячеслав Кириленко

Треба сказати, що Кириленко по-своєму мав рацію: п`ятнична, за декілька годин до завершення відведеного для агітації терміну, заява Луценка про створення альянсу з БЮТ більше нагадувала створення алібі зловмиснику-невдасі. Юрій Віталійович в останній тиждень агітаційної кампанії так прагнув сподобатися Юлії Тимошенко і вивести на чисту воду Віктора Балогу, що мимоволі викликав сумнів у життєздатності блоку «НУНС» у непростих столичних умовах. І дані екзит-полів, оприлюднені після закриття дільниць для голосування, тільки підсилили сумніви в успішному виступі «НУНС».

Ще один цікавий нюанс: Блок Юлії Тимошенко вів виборчу кампанію не зі столичним, а з національним прицілом, ніби передбачаючи чи то дострокові парламентські, чи то президентські вибори. Головна ударна сила бютівців - їх лідер - раз у раз під час мітингів забувала, для чого вирішила виступити перед киянами, і приділяла увагу проблемам в межах політичної пристойності. Юлія Володимирівна вояжувала київськими районами з далекими цілями, прагнучи створити плацдарм для загальнонаціонального наступу. Поки шанси на ефективну реалізацію амбітних планів прем`єра більшість політичних експертів оцінюють як невисокі - дуже широким виявився замах Тимошенко, якій, втім, вдалося витягнути на друге місце і список БЮТ у Київраду, і Олександра Турчинова в мерських перегонах. При цьому ані якісно поліпшити результат «сердечників» 2006 року, ані закласти основи для формування більшості, здатної протиставити себе Черновецькому, бютівці не змогли. Тепер столичний градоначальник значно підсилив свої позиції, маючи право називати себе можливо єдиним переможцем Юлії Тимошенко.

Леонід Черновецький

Позиції Леоніда Черновецького виявилися куди стійкішими, ніж розраховували ініціатори його переобрання. Він не став гаяти час на розгойдування, спроби виправдатися, а практично відразу перейшов у наступ, добре зрозумівши, що кращою обороною є атака. Блок Черновецького і БЮТ дістали найбільший вплив на виборчі комісії (вважай - можливість коригувати підсумки виборів у «правильний» бік). Та й важелі управління столичним адмінресурсом зосереджені в руках нинішнього мера, указ про усунення Черновецького від виконання обов`язків голови КМДА на Банковій завчасно відмінили. Його опонентам довелося грати проти Черновецького через критику дій Віктора Балоги і президентського секретаріату, залякуючи виборців створенням широкої коаліції в столичній раді і Верховній Раді.

Можна сказати, що несподівана стійкість позицій Черновецького задала формат  передвиборчої боротьби. За декілька тижнів до дня голосування учасники дострокових виборів негласно перелаштувалися на  боротьбу за отримання якомога більшої кількості голосів у Київраді, щоб зв’язати руки й ноги діючому градоначальнику. Схоже, в електоральний бліцкриг на столичному рівні не вірив жоден з серйозних політичних гравців, а тому всі опрацьовували тактику затяжної боротьби проти Черновецького, в руках якого за будь-якого результату голосування на невизначений час залишатимуться важелі столичного управління. До того ж до офіційного підбиття підсумків виборів говорити про формат майбутньої більшості в столичній раді ніхто не візьметься. Та й від земляно-майнової складової в його роботі навряд чи вдасться позбавитися.

Вибори-2008 показали, що столиці не цікаві ідеологічні розбіжності між політичними силами, ставка була зроблена на іменні блоки, що претендували на формування власної фракції в Київраді. Поява в одному з екзіт-полів Всеукраїнського об`єднання «Свобода» як претендента на формування власної фракції тільки підкреслює проблему з політичною ідентифікацією інших «акціонерів» управління Києвом. Ситуація, коли прем`єр суміщатиме керівництво виконавчою владою із засіданнями в столичній раді, ще вимагатиме політологічних оцінок. Куди цікавішою буде ситуація з парламентаріями, які зіграли роль локомотивів для столичних виборчих проектів. Навряд чи вони віддадуть перевагу столичним мандатам  над затишними парламентськими кріслами. Непросто буде передбачити долю політичних проектів, які залишився «безгоспними» особливо, якщо Конституційний Суд визнає нелегітимним використання імперативних мандатів для депутатів місцевих рад.

Дострокові столичні вибори показали, що соціологічні опитування можна розділити на дві категорії: закриті і такі, що не викликають довіри. Інженери громадської думки або непублічно займалися її тонким налаштуванням, або прагнули заробити більше, мало турбуючись про професійну репутацію. Втім, не відставали і команди-претенденти на перемогу, що закидали місто агітаційною продукцією. Київська кампанія-2008 по праву вважається найдорожчими виборами в історії столиці, і, ймовірно, ознаменує собою підвищення витрат на вибори в масштабі країни.

Все частіше доводиться чути, що дострокові київські вибори стануть каталізатором політичної кризи національного масштабу. «Із столичної іскри займеться полум`я», - обіцяють борці за справедливість, що прагнуть узяти якомога більше влади. Єдина втіха - криза почне розвиватися не раніше осені, після того, як слуги народу і ті, хто їм співчуває, відгуляють вистраждані відпустки і з новою силою зануряться в п’янку боротьбу за владу. 

Євген Магда