В.о. голови місії України в НАТО: "Україна – єдиний партнер альянсу, з яким буде проведено окреме засідання на найвищому рівні. Це говорить саме за себе"

Виконуючий обов'язки голови місії України в НАТО Єгор Божок в інтерв'ю УНІАН детально розповів, яким є порядок денний засідання Комісії Україна-НАТО на рівні лідерів країн та урядів, яке відбудеться в рамках саміту НАТО у Варшаві, що хоче Київ, і що можуть запропонувати союзники.

Яким є порядок денний засідання Комісії Україна-НАТО?

Буде розглядатися три питання. Перше - безпекова ситуація в та навколо України - йдеться про триваючу агресію Російської Федерації. Мова йде про ті кроки, які можуть зробити Україна разом з НАТО, як з організацією в цілому, так і з країнами-членами альянсу зокрема, щоб якомога швидше повернути агресора в рамки міжнародного права і припинити той безлад, який відбувається у нас на тимчасово окупованих територіях на Сході України, в анексованому Криму.

Друге питання буде стосуватися реформ, які проводить Україна, попри всі зусилля Кремля. Незважаючи на те, що, де-факто, ми два роки воюємо з РФ, нам все-таки вдалося досягти певних результатів в реформах і, зокрема, в секторі безпеки та оборони.

Також окремо увага буде зосереджена на тому, що треба зробити негайно і в середньостроковій перспективі. В основному, мова піде про сектор безпеки та оборони. В цьому контексті президент України Петро Порошенко представить Стратегічний оборонний бюлетень, який був розроблений спільно з радниками НАТО.

Третій пункт порядку денного - це Комплексний пакет допомоги на розвиток обороноздатності та реформування сектору безпеки та оборони. Власне, все це і буде складати порядок денний засідання Комісії Україна-НАТО, і це все має бути відображено у спільній заяві, яка буде ухвалена за результатами засідання.

Що саме входить у цей Комплексний пакет допомоги?

Тут ми говоримо про сорок напрямів матеріально-технічної, практичної та консультативно-дорадчої підтримки України в проведенні реформи оборонного та безпекового сектору. В цьому документі також міститься зобов'язання союзників та міжнародних структур альянсу виділяти на реалізацію необхідні фінансові ресурси.

REUTERS

На реалізацію конкретних проектів?

Так.

А в яких сферах будуть реалізовані ці проекти?

Всі сорок я перераховувати не буду, назву деякі. Це - інституційна реформа структур сектору безпеки та оборони, в основному, Міністерства оборони та Генерального штабу, реформування - і це вперше в історії співробітництва України з НАТО - структур сектору безпеки, а саме Служби безпеки України. Далі - оборонно-технічне співробітництво з акцентом на імпортозаміщення, позбавлення залежності як України, так і деяких східно-європейських країн-членів НАТО, від оборонно-промислового комплексу РФ. На жаль, така залежність до цього часу ще є.

Далі ми говоримо про розмінування. Якщо до цього ми співпрацювали з НАТО переважно у сфері гуманітарного розмінування, тобто, ми залучали допомогу НАТО на розвиток спроможностей Державної служби з надзвичайних ситуацій, то тепер ми поширюємо цю взаємодію на Міністерство оборони та на Збройні сили. Тобто, ми будемо співпрацювати над посиленням відповідних спроможностей піротехнічних підрозділів вже ЗСУ та споріднених структур.

Далі ми говоримо про кіберзахист і подальше поглиблення взаємодії. Ми говоримо про стратегічні комунікації і боротьбу з пропагандою. Тобто, ми вже можемо розпочати серйозну практичну взаємодію з НАТО в цьому контексті не тільки в частині, яка стосується боротьби з пропагандою, а і в контексті нарощення наших національних спроможностей. Ми говоримо про обмін досвідом і підвищення кваліфікації відповідних структур України і НАТО в сфері боротьби з гібридними загрозами, про енергетичну безпеку, зокрема, в частині, яка стосується захисту інфраструктури. Ми говоримо про спільний розвиток стратегічних спроможностей, критично необхідних для безпеки України та НАТО, таких, як стратегічні авіа перевезення, обмін даними про повітряну обстановку, тощо. Ми також говоримо про відновлення та відбудову Військово-морських сил України, про розвиток і нарощування спроможностей сил Спецоперацій, про реформування системи військової освіти в Україні, про створення нової системи підготовки сержантського складу, про адаптацію в Україні стандартів НАТО у сфері навчання та тренування бойових підрозділів, в тому числі, проведення спільних навчань. І це - не все.

REUTERS

Це буде затверджено одним документом? Як практично це буде виглядати?

Це документ, який називається Комплексний пакет допомоги НАТО Україні, і все це, про що я щойно сказав, міститься в цьому документі. Ми виходимо з того, що на саміті Україна-НАТО в Варшаві цей документ буде схвалений, після чого взятий до виконання всіма профільними структурами НАТО.

А практично як він буде схвалений? Підпис генсека плюс 28 країн-членів альянсу і Порошенка?

Ні, це буде винесено на голосування на засіданні, і по факту голосування він буде схвалений чи ні.

Чи є підстави вважати, що він не буде схвалений?

Якщо документ виноситься на голосування, то завжди є хоч міліметр підстави для того, щоб думати, що він може бути не схвалений.

Після того, як документ буде схвалений, коли розпочнеться реалізація цих проектів?

Дуже цікаве і важливе питання. Чому? Тому що я говорив з грузинськими колегами. На минулому саміті НАТО у Вельсі, вони отримали щось схоже, але за масштабами воно було значно менше. Їм знадобилися вісім місяців для того, щоб запустити процес реалізації цього пакету. І тут було питання не тільки і не стільки до НАТО, як до них самих. Я хотів би, щоб ми в Україні зробили це швидше.

А які засоби реалізації цієї допомоги?

Ці сорок напрямів матеріально-технічної, практичної та консультативно-дорадчої підтримки будуть реалізовуватися, як ми розраховуємо, за рахунок восьми трастових фондів, п'яти спеціальних програм НАТО, а також за допомогою програм та проектів по двосторонній лінії. Водночас, ці всі механізми працюватимуть скоординовано, і для цього в пакеті передбачено, що в Україну буде направлений спеціальний радник стратегічного рівня з метою координації допомоги НАТО.

Якщо говорити про політичний аспект засідання Комісії Україна-НАТО...

Україна - єдиний партнер альянсу, з яким буде проведено окреме засідання на найвищому рівні. Це говорить саме за себе. Ми розраховуємо (і є всі підстави вже про це говорити), що на цьому саміті буде підтверджена одностайна, консолідована і беззаперечна підтримка Україні. В тому числі, це буде відображено і в спільній заяві. Далі буде дана абсолютно адекватна оцінка діям РФ. Ми також розраховуємо на те, що буде чітко засвідчений механізм реалізації Мінських домовленостей та взятих Україною зобов'язань. Я маю на увазі проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей лише за умови забезпечення там належної безпекової ситуації, лише за умови міжнародного спостереження і у відповідності до українського законодавства.

REUTERS

Ми розраховуємо на те, що за результатами саміту союзники також погодяться надалі поглиблювати відносини особливого партнерства з нашою державою, з урахуванням всіх попередніх рішень, в тому числі, прийнятих на Бухарестському саміті.

Ми маємо на увазі перспективу членства?

Ми маємо на увазі всі рішення, тому що ми б хотіли на сьогодні розглядати відносини особливого партнерства з альянсом в контексті всіх попередніх рішень і всіх попередніх інструментів, механізмів і форматів, які були започатковані до цього.

Чи буде українська сторона наполягати, щоб у спільній заяві був пункт, зафіксований на саміті в Бухаресті, що, в разі виконання необхідних критеріїв, Україна буде членом НАТО?

Ми виходимо з того, що рішення Бухарестського саміту є, і його ніхто не скасовував. Але при цьому ми також виходимо з того, що є на сьогоднішній день пріоритетом в наших відносинах і співробітництві з альянсом. Ми виходимо з того, що для нас на сьогодні пріоритетом є реформи і залучення максимальної підтримки від НАТО на розвиток нашої обороноздатності і на проведення реформ, відповідно до стандартів НАТО. На цьому, власне, ми і будемо концентруватися на даному етапі.

Але, ми хотіли б поглиблення відносин особливого партнерства з альянсом, і ми хотіли б, все ж таки, поступово перейти на рівень такого партнерства з НАТО, який мають Швеція та Фінляндія.

Що ви маєте на увазі?

У понеділок генсек НАТО сказав, що на одне із засідань Північно-Атлантичної Ради запрошені глави держав та урядів Швеції та Фінляндії. І на запитання «чому?», відповідь була така: тому що з цими країнами альянс має особливі відносини партнерства, які називаються  Програма посилених можливостей - Enhance opportunity program. Ми хотіли б, за результатами саміту, розпочати просуватися і в цьому напрямку.

Ірина Сомер

УНІАН в Google News