Черновецький запевнив, що його онуки - не з музею
Черновецький запевнив, що його онуки - не з музею

Черновецький запевнив, що його онуки - не з музею

13:10, 18.09.2008
8 хв.

У кабінеті мера нічого зайвого, ніде ніяких паперів, книжок, шафки стоять порожні. "Тут я можу з кимось з політиків посекретничати, якщо, звичайно, є впевненість, що КДБ не слухає..."

Черновецький, щоб справитися з потоком хороших новин, вирішив щотижня проводити брифінги. Градоначальник так  і сказав: "Брифінги я проводитиму постійно – раз на тиждень, тому що дуже багато хороших новин для киян". Перша порція радості називалася презентацією генерального плану розвитку Києва до 2020 року «Новації столичної влади на благо киян».

А ще мер завів пресу туди, де нога журналіста досі не ступала...

Відео дня

Черновецький запросить до Києва "найкращих архітекторів Європи"

- Нам дуже важливо знати думку найкращих архітекторів Європи з приводу того, що ми плануємо в Києві побудувати і так далі. Мене дуже хвилює, як і депутатів Київради, киян, правила забудови міста, які сьогодні не відповідають європейським стандартам. Нам обов’язково необхідно зберегти історичну частину міста, оскільки вона є і європейським надбанням. Ми хочемо у генплані відобразити порядок охорони історичних та архітектурних пам’яток. Водночас ми хочемо, аби будова транспортних розв’язок і дорожньої інфраструктури не тільки зменшувала затори, але щоб водночас органічно вписувалася в історичну частину міста. Це, очевидно, буде дуже добре і для киян і для історії Києва. У генплані буде відображено також переміщення всіх промислових зон на окраїну міста, а краще за його межі.

На моє запитання, з яких країн будуть архітектори, і якими роботами вони прославилися, мер відповів:

– З архітекторами я не знайомився. Я не знаю сьогодні жодного імені, крім великих архітекторів з минулого, але їх уже давно немає. Моє розпорядження полягало не в архітекторах, а в тому, щоб звернутися до архітектурних асоціацій Європи і вони нам дали кращих архітекторів, яким ми заплатимо гроші і вони попрацюють на благо Києва.

"Ялинкою" не паркуватися, феєрверки не влаштовувати!

– Інше нововведення – це нові правила благоустрою, – презентує далі градоначальник свої новації. По-перше, обмеження різних гучних заходів у місті, у тому числі й феєрверків під будинками і вікнами киян.

Ці правила визначають вимоги до утримання будинків, вимоги до санітарної чистоти міста. Потрібно встановити вимоги щодо тиші і регулювати правила паркування. У тому числі заборону паркування "ялинкою", що заважає пересуванню транспорту і збільшує затори. У правилах також будуть вимоги щодо культурної частини Києва, усі культурні пам’ятки підсвічуватимуться.

Київ перетвориться на джунглі?

– Ми посилюємо контроль за знесенням дерев і визначаємо, що київська влада висаджуватиме не менше півтора мільйона дерев щорічно.

Посилиться контроль за знесенням зелених насаджень. Зрубати дерево, яке старше 60 років, коштуватиме тому, хто це зробить, до 150 тисяч гривень, від 20 до 60 – 50 тисяч гривень і до 20 років – 20 тисяч гривень.

Хочу сказати про те, що Київ відомий не тільки історичними пам’ятками, а також віком певних насаджень, які ви і кияни бачать у парках і скверах, і так далі.

Це народні цінність і я не дозволю, аби в Києві відбувалася вирубка дерев, які складають важливу частину краси Києва, що є очевидним.

Нещодавно побував у Європі і ще раз для себе відзначив, що туристів приваблюють не тільки історичні цінності, а й старі зелені насадження, яким по 100-500 років.

Чому я визначив саме таку ціну для дерев? Тому що саме стільки коштуватиме пересадка дерева, тобто є технологія, яка дозволяє висаджувати не тільки кущики, але й дерева будь-якого віку. І економічно буде невигідно рубати дерева, яким більше ста років, тобто якщо ми виділятимемо землю під будівництво і перед тим, як зрубати дерево, ми подумаємо, як запланувати ту чи іншу споруду, аби не зрубати дерева. Дерево собі ростиме, а кругом нього, будь ласка, будуйте. Але дерева рубати я не дозволю. Гадаю, що кияни мене підтримають.

Тут я тільки на кілька секунд собі уявила, тільки на кілька, бо могла розболітися голова, що буде, якщо кожного року висаджуватиметься півтора мільйона дерев і жодного не вирубуватиметься? Якісь джунглі…

Кияни заплатять за проїзд на рік наперед

– Наступне розпорядження стосується пересування киян та гостей столиці підземним та наземним транспортом. Не вдаватимуся в тонкощі технологій, скажу тільки одне – ми запроваджуємо проїзні карточки і в пасажирів не буде ніяких проблем. Кияни платитимуть стільки, скільки платили, але через проїзні квитки. Тобто, кому вигідно, він купить собі проїзд за 50 копійок шляхом придбання річного проїзного квитка. Таким чином, ми вирішимо проблему експлуатації комунального транспорту економічно вигідно для киян і для бюджету Києва.

Реклами стане менше

– Ще два розпорядження стосуються зовнішньої реклами Києва. Вона буде строго впорядкована. З сьогоднішнього дня не можна буде повісити жодне рекламне полотно на будинок, щоб воно перешкоджало милуватися Києвом.

Гадаю, ви зі мною погодитеся.

Ми також збільшуємо тарифи на зовнішню рекламу, яка, очевидно, заважає водіям, відволікає їхню увагу, через що й трапляються різні транспортні пригоди. Думаю, що в результаті цього нововведення рекламних щитів буде в два рази менше по Києву.

Черновецький запросив пресу туди, де ще не ступала нога журналіста

Після солідної презентації новацій для киян Леонід Михайлович і журналісти перейшли до запитань. Питали різне, одне з запитань стосувалося (не заглиблюватимуся, бо це зовсім інша і довга історія) картин, які начебто зникли з Національного музею Києва і опинилися в Київській адміністрації.

Хтось з журналістів запитав:

– Леоніде Михайловичу, яка у вас картина в кабінеті і чи знаєте ви, що це власність Києва?

– Ну ви одразу зробили з мене таку людину, яка має цю картину. Я сьогодні покажу вам свій кабінет… У мене висить велика фотографія моєї внучки Аліни, яку назвали на честь моєї дружини.

Після брифінгу усіх журналістів повели на оглядини кабінету…

Кабінет гарний, великий, усе в кремових заспокійливих тонах. У плані дизайну нашого градоначальника можна назвати мінімалістом. Тут нічого зайвого, ніде ніяких паперів, книжок, шафки стоять порожні.

У кабінеті справді немає ніяких картин, крім фото його онуків. Фото маленької Аліни мер повісив на стіну, а решту дорогих серцю світлин поскладав на столі.

– Можете подивитися, що в мене на столі – це мої онуки, вони точно не з музею, бо вони народилися пізніше. Це мій молодший онук, це старша онучка, це діти моєї дочки – їх троє, а це онук від мого сина – Леонід Черновецький, – розказує Леонід Михайлович, сидячи вже за своїм робочим столом і презентуючи тепер журналістам свою рідню.

На столі у пана Черновецького ще лежить великий шуруп золотистого кольору. Журналісти й ним цікавляться.

– Це мені на Comedy club подарували, бо я господарник. Це символізує моє господарство.

Преса не може втриматися від сміху.

– А що за тими дверима? – поцікавилася я.

– Покажу вам… Це те, що потрібно будь-якому керівникові.

Мер веде всіх у святая святих…

– Там ще не була нога журналіста, – каже радник Черновецького Казбек Бектурсунов.

У цьому кабінетику теж все в кремових тонах.

– Тут я можу з кимось з політиків посекретничати, якщо, звичайно, є впевненість, що КДБ не слухає. Усе, що тут говориться, - в інтересах киян.

– Скільки часу проводите в кабінеті? – запитують градоначальника.

– У мене взагалі ненормований робочий день, я можу й сутки тут бути.

– А вночі тут бували?

– Уночі? Ще ні.

– Як Вам стільки преси у Вашій святая святих? – цікавлюся я.

– Мені взагалі подобається преса. І я дуже вдячний пресі за те, що вона вказує мені на різні недоліки в роботі. Я миттєво реагую на будь-які виявлені недоліки. Єдине, що мене ображає, часом недотримання журналістами основного правила журналістики – потрібно вислухати дві сторони. А коли один з провідних каналів показує людину, яка має претензії до київської влади і робить на цьому програму, не запитавши в мене, чи розмовляв я з цією людиною і в чому проблема. То це звичайно називається мокрухою… Це спецзамовлення когось з олігархів і засновників каналу на те, аби мочили київську владу.

У мера на столі красуються троянди: білі, червоні, жовті.

– Це троянди з мого саду, вони пахнуть. Троянди не імпортні, а вітчизняні, українські, – розповідає з сентиментами Леонід Михайлович.

– Хто їх зрізав? – запитую.

– Зрізав?.. Теща зрізала. Вона любить квіти…

А взагалі, чесно кажучи, пан Черновецький був дуже люб’язний. Нас кілька разів хотіли вже вивести звідти, а він все казав: «Та ні, то нічого, нехай будуть».

Ксеня Лесів

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся