Віхи тижня: пряники Тимошенко, катапультування Яценюка, «жертовність» Януковича

Після презентації проекту бюджету захотілося дожити до Нового року, щоб особисто відчути цей благословенний період...

На політичному Олімпі все сильніше віддаляються від інтересів виборців. У боротьбі за перерозподіл повноважень глава держави і парламентарії освоюють суміжні спеціальності – лікарів і розвідників. Лідер опозиції із задоволенням повернувся до риторики минулих років, а спікер парламенту віддав перевагу відставці над участю в драмі «Обрізання президентських повноважень».

Віктор Ющенко і Раїса Богатирьова на полігоні Сухопутних військ ЗСУ (Рівненська область). 18 вересня

Напевно, після закінчення президентської каденції Віктора Ющенка в одному з українських музеїв опиниться улюблене вбрання глави держави. Це камуфляж з капітанськими погонами і нагрудною нашивкою «Верховний Головнокомандуючий», який збивав з пантелику військових і є предметом особливої гордості Віктора Андрійовича. У цьому костюмі Президент полюбляє робити гучні заяви. Ось і в Рівненській області після армійських навчань гарант Конституції наголосив, що з переходом на контрактну армію в країні спостерігаються серйозні проблеми (великий привіт обіцянкам Юлії Тимошенко з 1 січня 2009 року перевести Збройні Сили на контрактну основу). Ющенко, слід відзначити, був на рідкість енергійний минулого тижня, а головним об`єктом його уваги стала ситуація в парламенті.

Поставивши діагноз діяльності прем`єра-зрадниці, Президент погодився на формування нової коаліції у складі БЮТ, Партії регіонів і комуністів. Звичайно, тільки в тому випадку, якщо відносини між політичними силами будуть оформлені офіційно. Інакше парламент чекає  розпуск і дострокові вибори, до яких в Україні традиційно ніхто не готовий, але всі їх чекають. При цьому проведення дострокових виборчих кампаній на всіх рівнях Віктор Андрійович називає метою альянсу БЮТ і Партії регіонів. Мабуть, наміри українських політиків співпадають  від самого початку: пробитися ближче до годівниці, звідки зручніше ігнорувати муки совісті і аргументи здорового глузду. 

Днями  невимовно пощастило партії «Наша Україна»: її почесний голова Віктор Ющенко після затяжної відсутності інтересу повернувся до соратників. І, як годиться, не з порожніми руками: в кінці жовтня пройде з`їзд НСНУ, який партійні активісти сподіваються перетворити на об`єднавчий для значного політичного сегменту. В’ячеслав Кириленко, який упивається власною політичною мужністю, закликає всі демократичні сили об`єднатися навколо Президента і його партії. Мабуть, наступний місяць стане в націонал-демократичному таборі періодом роздачі міток «свій – чужий» і пошуку визначеності у відносинах зі старшими політичними партнерами. Блоку НУ-НС не загрожує залишитися монолітом: і «Народна самооборона», і Народний Рух вже не приховують, що в політичному плані Юлія Тимошенко їм набагато симпатичніша за Віктора Ющенка.

Юлія Тимошенко

Можливо, справа в тому, що прем`єр у складній політичній ситуації вважає за краще не зупинятися. Напевно, її підхльостує потік підбадьорюючих листів і телеграм від співвітчизників, які надходять на адресу уряду. Втім, куди ймовірнішими виглядають інші причини: Юлія Володимирівна добре розуміє, що довго тримати мільйони співгромадян в підвищеній напрузі проблематично, ось і намагається оперативно розставити крапки над і. Для цього в хід йдуть вже перевірені засоби: популізм і віра у власну непогрішність. Без страху і докору Тимошенко звинуватила Президента Ющенка в погіршенні відносин з Росією і зізналася, що політична криза заважає газовим переговорам з Росією.

Зате бюджетному процесу, якщо виходити з логіки прем`єра, нічого (навіть відсутність ціни на газ наступного року) не заважає. Після презентації проекту Державного бюджету на 2009 рік захотілося дожити до Нового року, щоб особисто відчути цей благословенний період. Чого варті обіцянки уряду утримати інфляцію в однозначному розмірі і виділити при цьому 10 мільярдів гривень на компенсації вкладникам Ощадбанку. Навряд чи Юлія Володимирівна настільки наївна, щоб не розуміти: законодавці у такому вигляді кошторис державних доходів і витрат не пропустять. Але вона добре пам`ятає, що майбутнім виборцям необхідно показувати більше віртуальних пряників – вони не псуються і залишають приємний присмак.

Куди неприємнішими виявилися відчуття від розпаду парламентської коаліції. Навіть Володимир Литвин, який приміряє на себе костюм рятувальника демократичного альянсу, після нетривалих маневрів від ролі третього відмовився. Парламентська більшість де-юре наказала довго жити, а де-факто штампує нові нормативні акти. Звичайно, в дещо іншому форматі. Енергійний бютівець Андрій Портнов по-своєму має рацію: не потрібні ніякі переговори і запевнення, достатньо солідарного голосування щодо законопроектів за формулою «300+». При цьому не залишає відчуття, що бютівці і «регіонали» в своїх діях бачать переважно можливість насолити президентові, а з розумінням власних перспектив у них поки не склалося. Та й глава держави, схоже, сповнений рішучості не підписувати закони, які урізають його повноваження, скількома депутатськими голосами вони б не були підтримані.

Віктор Янукович

Розмови про майбутню коаліцію політиків помітно напружують. Наприклад, Віктор Янукович чесно визнає, що союз з БЮТ для нього особисто буде некомфортним, але він готовий піти на нього заради реалізації програмних положень Партії регіонів. Ех, цю б відданість партійним ідеалам – та в мирних цілях. На Луганщині Віктор Федорович «відірвався», пообіцявши відсіч «помаранчевій орді». Схоже, консультації «регіоналів» з виборцями на предмет доцільності створення коаліції з БЮТ і далі проходитимуть в односторонньому форматі. Час до жовтневого «часу Ч» ще є, тому переговорний процес триває.

Арсеній Яценюк відмовився грати роль китайського болванчика в процесі протистояння парламенту і президента. Молодий політик оголосив про бажання залишити спікерське крісло і готується створювати свій партійний проект. Катапультування з президії Верховної Ради викликало стримане схвалення в політикумі. Послужний список дозволяє Арсенієві Петровичу розраховувати на значні інвестиції в його політичне майбутнє, але ризик залишитися нереалізованим  все одно великий: спільними зусиллями українські слуги народу зробили чимало, щоб відохотити співгромадян цікавитися політикою. 

Євген Магда