Володимир Шандра: МНС має не лише реагувати на надзвичайні ситуації, але й запобігати їх виникненню

Скажу відверто, нам надзвичайно складно було працювати з МВС... Мінтранс заявляє,  що до себе контролерів не пустить. Дивна позиція...

Міністр з питань надзвичайних ситуацій України Володимир Шандра в Брюсселі вже вдруге. Цього разу він приїхав, щоб взяти участь у церемонії підписання Меморандуму про взаєморозуміння  між державами учасницями Північноатлантичного договору, та провести зустрічі в Європарламенті. Користуючись нагодою, УНІАН попросив міністра розповісти як про підписаний документ, так і про подальшу співпрацю з Євросоюзом, НАТО, про ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій в Україні  і запровадження єдиного номера екстреного виклику «112».

Володимире Миколайовичу, ви підписали Меморандум з НАТО про цивільні транскордонні перевезення. Що, власне дає цей документ для України?

Повна назва підписаного документа - “Меморандум про взаєморозуміння між державами-учасницями Північно-Атлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі “Партнерство заради миру” стосовно сприяння нагальним цивільним транскордонним перевезенням”. Таким чином, ми стали 21-ою країною, яка підписала цю угоду. До неї вже приєдналися Болгарія, Велика Британія, Вірменія, Німеччина, Фінляндія, Грузія, Литва, Молдова, Норвегія, Португалія, Словенія, Іспанія, Швеція, Македонія, Хорватія, Туреччина, Албанія. Цей документ суттєво полегшує здійснення транскордонних перевезень у випадку надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру: чи то перевезення рятувальників, чи то гуманітарного вантажу, як в Україну, так, відповідно,  з України. При цьому, країни, що підписалися під угодою, мають допомагати у прискоренні всіх необхідних процедур при перетині кордону рятувального устаткування та персоналу.

Чи є у вас якісь плани щодо розвитку інших проектів співробітництва з НАТО?

 Наше міністерство, як відомо, передусім, опікується гуманітарною допомогою. І тому, під час зустрічі із помічником Генерального секретаря НАТО Майклом Говардом, я щиро подякував за допомогу під час повені в Україні: на наше прохання відгукнулися 11 країн-членів НАТО.

Крім того, я відвідав Євроатлантичний центр з реагування на катастрофи. До нього надходить вся інформація про різного роду надзвичайні ситуації, і вже цей центр розповсюджує її серед країн-членів НАТО, із зазначенням, яка саме допомога потрібна.

Як відомо, Україна має схожу угоду і з Єврокомісією про обмін інформацією про надзвичайні події. Чи не призведе це до певного дублювання функцій?

Ні, тут якраз немає дублювання, а якщо і є, то це -  лише на краще, адже  ці центри сприяють якнайшвидшому наданню допомоги. Якщо сигнал іде і від Єврокомісії, і від системи НАТО, це дає більш швидку і різнобічну реакцію.

Володимире Миколайовичу, коли ми підписали торік меморандум з Моніторинговим центром Єврокомісії про обмін інформацією, тривалий час були певні проблеми з координацією. Зараз ці проблеми вже усунуті?

Зараз ми плануємо прискорити підписання розширеної Адміністративної домовленості між оперативно-черговою службою МНС та Центром моніторингу та інформації про механізми цивільного захисту Європейського Співтовариства. Проект домовленості вже прктично готовий. Узгоджуємо останні “штрихи” , і сподіваюсь, що на кінець жовтня – початок листопада, ми вийдемо на її підписання. Що це нам дасть? По-перше, варто зазначити, що сучасні катастрофи не знають кордонів, вони досить часто одночасно зачіпають багато країн, тож не можуть бути локалізованими в одній державі. Тому нам дуже важливо, щоб був оперативний  обмін інформацією та обмін реагуванням на неї. Повинні бути і чітко  прописані механізми: як надходить інформація, які зобов’язання  сторін. При цьому ж, передбачається, що не тільки Україна даватиме необхідну інформацію про катастрофи чи надзвичайні ситуації. Наша держава також отримуватиме необхідні дані  з інших країн, що вкрай важливо. І чим швидше відбуватиметься обмін інформацією, тим швидше будуть ліквідовані  наслідки надзвичайної ситуації.

По-друге, така співпраця дає можливість сподіватися на  різну допомогу: гуманітарну, технічну, інформаційну, і, своєю чергою, надавати таку ж допомогу країнам-партнерам. В Україні вже є потужний авіаційний протипожежний підрозділ, який може допомагати гасити пожежі  в будь-якому куточку Європи.

Також МНС України прагне вдосконалити систему обміну інформацією з НАТО, що дозволить швидше реагувати на надзвичайні ситуації. Вже у листопаді цього року, після закінчення формальних процедур акредитації,  до Брюсселю прибуде офіційний представник МНС України, який тісно співпрацюватиме як із НАТО, так і з Єврокомісією.

Якщо ми вже почали говорити про співпрацю з європейським моніторинговим центром, то не можна не згадати тієї страшної катастрофи, що сталася майже рік тому в Керченській протоці. Після першої участі європейських експертів та їхньої оцінки, інформація про подальшу нашу співпрацю якось зникла. Що зараз відбувається в цьому питанні?

 Вдруге експерти приїздили влітку цього року, але зараз цим більше опікується Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Функція МНС – це все-таки пошуково-рятувальні роботи. Я неодноразово наполягав, щоб МНС мало більше повноважень щодо запобігання надзвичайним ситуаціям. І  з задоволенням хочу відзначити, що кілька днів тому Верховна Рада ухвалила  відповідні зміни до закону про правові засади цивільного захисту. У цьому законі, серед іншого, йдеться про посилення ролі техногенних інспекцій, чітко виписані  їхні права та обов’язки: скільки разів інспекції  мають перевіряти підприємства, які висновки можуть робити і так далі.

До речі, дуже показово, що Держпідприємництво погодило цей закон, а Мінтранс – ні. Заявляє,  що до себе контролерів не пустить. Дивна позиція. Виникає запитання: чому державний орган виконавчої влади може не пускати державних інспекторів для здійснення, наголошую,  державної, перевірки стану справ на транспорті? 

Така позиція Мінтрансу може завадити підписанню закону Президентом? 

 Я сподіваюсь, що Президент все-таки підпише цей закон. В ньому є і низка інших положень, які  дають можливість державі працювати так би мовити на випередження, ефективніше попереджати катастрофи. Я зараз ініціюю розробку протиповеневої  програми для Прикарпаття та Закарпаття. Вона потрібна  негайно, при чому має бути комплексною і стосуватися всього регіону! На технологічному рівні, мені здається відпрацювати таку програму досить легко: є відповідні державні органи, Держводгосп,  Мінприроди, які можуть взятися за вирішення проблеми запобігання повеням. Та насамперед, потрібна політична воля і відповідне фінансування.

Для виконання такої програми, очевидно, спочатку потрібно вирішити питання щодо боротьби з незаконною вирубкою лісів?

 Доросле дерево тримає біля 2 тонн води за рік. І експерти кажуть, якби у нас по-варварськи не вирубувалися  ліси, то наслідки цьогорічної повені були б меншими на третину.  Я переконаний, що жодне окремо взяте відомство не зможе самотужки навести лад у цій царині. Але для цього є уряд, є парламент, є  інші владні органи -  і прокуратура, і міліція.  І влада має прийняти вольове політичне рішення: ми не вирубуємо ліси! Я не стомлююся повторювати, що для  Карпатського регіону і для  самих його мешканців – набагато вигідніший туристичний бізнес, аніж лісозаготівля. І для розвитку цього, туристичного бізнесу також мають бути спеціальні програми, підтримані і урядом і парламентом, з відповідним фінансуванням.

 Але ж давайте повернемося до протиповеневої програми, коли може початися її розробка та й, власне, виконання?

Я переконаний, що вона мала початися ще вчора...  Зараз є концепт програми, відбулася нарада в Держводгоспі, на якій прозвучало досить багато зауважень та побажань. Але є і сподівання, що ця програма досить швидко вийде на затвердження уряду. Звичайно, що за рік-два кардинально змінити ситуацію не можливо, але починати треба  вже сьогодні. І навіть ті гроші, які виділені на протиповеневі заходи суб’єктам на місцях і центральним органам влади, мають використовуватися ефективно. Ми ж добре  розуміємо, що зимою випаде сніг, весною він буде танути, пройдуть дощі і відповідно постане буде загроза чергових повеней.

 Чи бачите Ви можливість залучити до цієї діяльності європейські фонди?

Це насправді не таке вже просте запитання, і не лише до нашого міністерства. Нагадаю, що  була досягнута домовленість зі Світовим банком на виділення 500 млн. дол. на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій у вигляді безвідсоткового кредиту терміном на 30 років. Причому, така домовленість була ще весною. Але вирішити це питання без Мінфіну не реально, і десь таки в кулуарах  вона й загубилася.

В цілому ж, нині  світ  особливо стурбований екологічними ситуаціями,  і ми чудово розуміємо, що від повеней в Карпатах можуть страждати і Румунія, і Молдова, і інші країни. І Європа зацікавлена в тому, щоб, наприклад в Західній Україні не було спалаху інфекцій.  То ж я, як міністр відчуваю продуктивне налаштування ЄС до спільного вирішення цих проблем.

 На допомогу постраждалим від повені багато людей надсилали свої гроші, багато організацій перераховували одноденний заробіток. Чи є у Вас впевненість, що ці гроші будуть витрачені за призначенням?

Це питання – не до МНС. Фонди відкривалися при місцевих держадміністраціях, при Мінпраці та інших органах центральної виконавчої влади. Тому треба питати  саме їх, як використовувалися гроші.

 Тобто, умовно кажучи, погасили пожежу і поїхали?

Ми почали працювати ще 25 липня, була створений оперативний штаб, який я очолив. На першому етапі аварійно-рятувальних робіт дії МНС високо оцінили  ООН та Єврокомісії, про що свідчать офіційні висновки.

Вже 2 серпня був створений штаб з відновлення постраждалих регіонів, оскільки було визнано -  аварійно-рятувальні роботи закінчилися. Цей штаб очолює  перший віце -прем’єр, до його складу входять всі профільні міністри.

Володимире Миколайовичу, як просувається робота зі створення єдиного номеру екстреного виклику “112”?

Скажу відверто, нам надзвичайно складно було працювати з МВС.  Спочатку було певне нерозуміння наших цілей та завдань, але минулого тижня нам вдалося узгодити технічні умови для всіх служб, що працюватимуть в цьому сегменті: це МВС, Міністерство охорони здоров’я, комунальні служби, Держзв’язок. Ми також виробили єдині технічні умови, на основі яких робитиметься проектування. Вважаю, що це дуже серйозний крок для створення служби 112. Зараз обговорюється її статут, і, сподіваюся, наступного тижня він буде схвалений.

Ви ж розумієте, простіше за все ввести новий номер, назвати його «112», але без будь-якої  міжвідомчої взаємодії. Ми ж прагнемо,  щоб це був реальний номер екстреного виклику, для надання оперативної і кваліфікованої допомоги тим, хто її потребує. Причому це має бути одразу найновіша система  - 5-го покоління.

 І коли тепер можна очікувати запровадження цього номеру в Україні?

Ми поставили завдання - до Євро-2012 запустити систему 112 по всій Україні. І це цілком реально. Думаю, на початку наступного року ми введемо  в дію  службу екстреного виклику в одному з великих міст як пілотний проект. Необхідно протестувати систему і в разі необхідності усунути недоліки. 

А англійською за цим номером  розмовлятимуть?

Обов’язково, диспетчери  розмовлятимуть не тільки англійською, а й іншими мовами! І ми тут сподіваємося на допомогу польських колег. До речі, найближчим часом ми плануємо проведення міжнародного командно-штабного навчання, на якому  рятувальні відомства  України та Польщі перейматимуть досвід тих країн, які вже проводили Чемпіонат світу з футболу. Зокрема,  німецькі рятувальники вже висловили готовність провести таку зустріч та обговорити методи забезпечення безпеки вболівальників на стадіонах, порядок евакуації з них у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також змоделювати інші  можливі негативні ситуації, які можуть виникати під час Євро-2012. Україна та  Польща проводять чемпіонат спільно, отже зацікавлені, щоб обидві країни були добре підготовлені.

 Сергій Воропаєв

УНІАН в Google News