Тимошенко переспівала Вакарчука

У разі реалізації  наполеонівських планів Юлії Володимирівні можна буде спокійно починати підготовку до президентської кампанії. Власне, іншого варіанту після подвійного удару по Януковичу і Ющенку чекати складно...

Для Юлії Тимошенко політична криза практично закінчилася. Саме у цьому прем`єр намагалася переконати українців, до яких звернулася наступного дня після обрання спікером парламенту Володимира Литвина. У Юлії Володимирівни є підстави бути задоволеною цим рішенням, але це зовсім не привід для безсоромного маніпулювання співгромадянами.

Вже неодноразово наголошувалося, що щира віра лідера БЮТ у непогрішність власних дій допомагає їй у політичній боротьбі. Проте увечері 10 грудня Тимошенко буквально перевершила себе. Її виступ, безумовно, порадував адептів НЛП (нейро-лінгвістичне програмування - ред) - прем`єр використала чимало «гачків», щоб привернути увагу майбутніх виборців.

Визнаючи складність кризової ситуації, Юлія Володимирівна майже переспівала Святослава Вакарчука, акцентуючи «Все буде добре». Тим співгромадянам, хто прагне справедливості, за яку слід боротися і після завершення виборчої кампанії, прем`єр пообіцяла підсилити кримінальну відповідальність за невиплату зарплати і незаконне звільнення, і введення заборони на конфіскацію банками квартир, що знаходяться в заставі. Правда, Верховна Рада, яка поновила свою роботу, голосувала за інші закони, які реально можуть мінімізувати наслідки кризи. І справа не лише в тому, що озвучені Тимошенко ініціативи стосуються наслідків, а не причин лихоманки вітчизняної економіки. Просто політична доцільність вимагала задовольнити домагання Блоку Литвина в аграрній сфері.

Видно, в країну приходить нова мода на слово «антикризовий». Цей епітет повинен зіграти роль чарівної палички, здатної примусити виборців повірити в здатність діючої влади змінити ситуацію. Прем`єр встигла пообіцяти створення «антикризової команди професіоналів» (нею, певно, має стати очолюваний Юлією Володимирівною Кабінет Міністрів) і ухвалення антикризової програми уряду. Про останню обіцянку хотілося б докладніше, оскільки Тимошенко жодного разу за останні роки не демонструвала готовності йти на непопулярні дії. Без них говорити про можливість переламати ситуацію говорити не доводиться, адже влада часто ставиться до кризових явищ з установкою «Прохання ігнорувати». До речі, говорити про реальну антикризову роботу парламенту поки рано – низку законопроектів прийняли тільки в першому читанні, а кадрові питання можуть торпедувати і крихку парламентську більшість.

Ще більше «порадувало» оспівування прем`єром коаліції трьох фракцій, яку вона пообіцяла берегти, як і Верховну Раду, від політичних авантюристів. Що ж – берегти світлий образ нікому не заборонено, до того ж Юлія Володимирівна добре знала: на момент її виступу де-юре коаліції не існує, а Володимир Литвин повинен дякувати за обрання спікером фракції комуністів. Через особливості перекроєного українського законодавства в коаліції може бути фактично менше 226 осіб, але рішення про її створення повинні прийняти фракції, які в сумі складають парламентську більшість. Тимошенко непогано опанувала ці законодавчі нюанси, спекулює на небажанні парламентаріїв йти на дострокові вибори і продовжує грати роль істини в останній інстанції. Судячи з антипрезидентських випадів прем`єра, вона готова прийняти образ рятівника нації, максимально пролонгувавши своє перебування у владі. Симптоматичним здається зізнання глави юридичного департаменту БЮТ Андрія Портнова в тому, що коаліційна угода передбачатиме відмову і від внесення змін до Конституції, і від проведення дострокових парламентських виборів. Цікава виходить коаліція...

Уряд сьогодні має два очевидні пріоритети – ухвалення Державного бюджету наступного року і врегулювання питання постачань газу з Росії. На обох напрямах приводів для оптимізму наразі не видно. Міністр фінансів Віктор Пинзеник вже визнав, що дефіцитним буде навіть бюджет-2008, при цьому продовжує ухилятися від оцінок головного фінансового документа країни наступного року. Навряд чи це відбувається внаслідок прагнення зробити співгромадянам приємний сюрприз. Та й чергова «чорна мітка», видана «газпромовским» Олексієм Міллером, уряд і країну не радує.

Складається враження, що перед Тимошенко сьогодні стоять прості і актуальні для її політичного майбутнього завдання. Використовуючи потенціал створюваної коаліції як димову завісу, вона спробує розставити своїх людей на цікаві позиції у виконавчій владі (постанову про заміну Валентини Семенюк Андрієм Портновим на посту голови Фонду держмайна вже зареєстровано), відкинути окремих міністрів, які стали зайвими, і спробувати прийняти програму дій уряду. Її затвердження, як відомо, надає річний імунітет від спроб законодавців відправити уряд у відставку. У випадку реалізації цих наполеонівських планів Юлії Володимирівні можна буде спокійно починати підготовку до президентської кампанії. Власне, іншого варіанту після подвійного удару по Януковичу і Ющенку обранням Литвина чекати складно.

Євген Магда

УНІАН в Google News