На думку Валдіса Домбровскіса, Україні необхідно не затягувати із потрібними реформами / ec.europa.eu

Віце-президент Єврокомісії: "Україна може розраховувати на другий транш у розмірі 600 млн євро. Це вирішено"

15:14, 20.03.2017
12 хв. Інтерв'ю

Чи стане на заваді отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги від ЄС мораторій на експорт лісу-кругляка, скільки часу є у України, щоб вирішити це питання, і коли українці можуть відчути покращення від економічного росту, про який говорять в Уряді, в інтерв’ю УНІАН розповів віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. 

Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс очолював Уряд Латвії з 2009 по 2014 рік. За період його прем'єрства країна вийшла з економічної кризи, латвійська економіка стала однієї з найбільш швидко зростаючих економік в Європі, а Латвія приєдналася до зони євро.

На його переконання, у України є всі шанси повторити цей шлях, не затягуючи з необхідними реформами. Особливо, тими, які потребують часу.

УНІАН поспілкувався з ним щодо того, чому ЄС «виламує руки» Києву, примушуючи скасувати мораторій на експорт українського лісу-кругляка у якості обов’язкового фактору для виділення Україні макрофінансової допомоги. Але, на переконання Домбровскіса, ліс тут ні до чого. Мовляв, замість «ліс-кругляк» можна вписати будь-яке найменування того, що Україна експортує в ЄС в рамках зони вільної торгівлі, але, залишивши слово «мораторій», отримаємо аналогічну картину. Крім того, віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс розповів, чи стане це на заваді отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги від ЄС, скільки часу є у України, щоб вирішити це питання, і коли українці можуть відчути покращення від економічного росту.

Відео дня

Чому Європейська комісія схвалила виділення цього траншу без виконання Україною умови скасувати заборону на експорт лісу-кругляка?

Умови виділення макрофінансової допомоги відображені в Меморандумі про взаєморозуміння (МПВ), але є простір для маневру щодо того, до якого траншу застосовуються ті або інші умови. У випадку другого траншу умови для його виділення були виконані. У вирішенні питання про скасування заборони на експорт лісу вже є певний прогрес – відповідний законопроект був зареєстрований у парламенті. У ЄС є простір для маневру, і коли ми бачимо, що є значний прогрес у всіх сферах, то питання, робота над яким триває, не може бути причиною, по якій би ми не виділили цей транш. До того ж, ця умова не зникла з МПВ, і ми повинні будемо повернутися до неї в контексті третього траншу.

Важливо відзначити, що програма макрофінансової допомоги має дуже широкі умови, які містяться в додатку до МПВ, і ми бачили, що Україна виконує їх, практично, у всіх сферах. Дійсно, одним невирішеним питанням залишається заборона на експорт лісоматеріалів.

Чому саме питання лісоматеріалів?

Однією з умов програми макрофінансової допомоги є умова не вводити нові торгові заборонні заходи, що не відповідає поглибленій та всеохоплюючій зоні вільної торгівлі, створення якої передбачено Угодою про асоціації між ЄС та Україною.

Українці порушили досягнуті домовленості?

Коли ми підписали Угоду про асоціацію, передбачивши створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Україною, один з пунктів надання нашої макрофінансової допомоги був про те, що нові заборонні торговельні заходи вводитися не будуть. Ми обговорювали це питання після того, як мораторій був введений. У лютому проект закону про скасування цієї заборони був направлений в парламент, і тому ми вважаємо, що у виконанні цієї умови є прогрес. До того ж ми повернемося до цього питання в будь-якому випадку, в контексті третього траншу, і воно повинно бути вирішено. Ми отримали запевнення як від президента, так і від уряду, що українська сторона намагатиметься досягти подальшого прогресу у цьому питанні досить оперативно.

Невирішеним питанням залишається заборона на експорт лісоматеріалів / Фото УНІАН

Правильно розуміти, що для української влади буде не обов'язковим виконувати цю умову зараз, враховуючи, що третій транш виділяється не завтра?

Зазвичай, мінімальний проміжок часу між виплатами становить три місяці. У нас вже є значний розрив між першою виплатою, яка була 22 липня 2015 року і другою, яка здійснюється зараз. Ми не можемо дозволити собі мати такий же розрив між другим і третім траншами, тому що програма закінчиться в перші дні січня наступного року. До цього часу все повинно бути зроблено, і всі необхідні умови для третього траншу повинні бути виконані. І в цьому випадку у нас немає можливостей бути гнучкими щодо умов по траншах. Після того, як ми зробимо оцінку третього траншу, ми також зробимо оцінку виконання всіх умов, які є в програмі.

Скільки часу є в українців, щоб прийняти цей закон?

З точки зору ЄС, ми очікуємо на швидкий прогрес. Але ми оцінимо цей прогрес у контексті третього траншу, а третій транш може бути виділений не раніше, ніж через три місяці після цього траншу. У будь-якому випадку, цей транш повинен бути виділений до кінця цього року. Я б не розраховував на ті декілька днів, які є в січні, що означає, що всі умови повинні бути виконані заздалегідь. У нас залишається не так багато часу. З обговорення з українською владою ми бачимо, що є рішучість просуватися вперед у цьому питанні.

У ЗМІ була інформація про те, що, якщо закон не буде прийнятий, кошти другого траншу в Україну не зайдуть. Чи відповідає це дійсності?

Рішення щодо другого траншу прийнято. Якщо ви хочете, воно є остаточним. Україна може розраховувати на другий транш у розмірі 600 млн євро. Це вирішено.

А коли почнеться обговорення щодо третього траншу?

Ця дискусія вже почалася – у нас залишилося не так багато часу, так як ми повинні завершити все в цьому році. Як я вже сказав, на початку наступного року програма закінчиться.

Порушення з лісоматеріалами – єдине, яке було допущено українською стороною, чи були ще інші порушення?

Я б не називав це порушенням. Ми бачимо, що певний прогрес був досягнутий, і подальша робота проводиться. Але є ще й інше питання, яке ми обговорюємо – відносно соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, обговорення якого продовжиться в контексті третього траншу.

Що конкретно повинно бути зроблено?

Тут ми хочемо бачити, що ця категорія людей отримувала необхідну соціальну допомогу.

Рішення щодо другого траншу уже прийнято / REUTERS

У прес-релізі про виділення другого траншу ми бачили красиві слова про те, що ці кошти спрямовані на структурні реформи, на підтримку людей. Що конкретно ви хочете отримати в якості результату цієї роботи?

Наша програма називається «програма макрофінансової допомоги». Тому головна її мета – гарантувати макрофінансову і макроекономічну стабілізацію в країні. Це – контекст, в якому ця, третя за рахунком, програма макрофінансової допомоги Україні була розпочата, і тут ми вже побачили значне поліпшення. Українська економіка повернулася до зростання - у минулому році було близько 2% зростання, значно знизилася інфляція, збільшився державний грошовий резерв, стабілізувався обмінний курс гривні, був знижений бюджетний дефіцит. Ми бачимо, що мета широкої макрофінансової та макроекономічної стабілізації була досягнута. І, як вам відомо, ця програма супроводжується порядком денним структурних реформ, які спрямовані на те, щоб посилити конкурентну спроможність української економіки, реформувати енергетичний сектор, поліпшити бізнес-середовище, провести низку ініціатив у сфері боротьби з корупцією. І ми бачимо, що прогрес був досягнутий.

Цими грошима ви хочете продовжити цей процес?

Саме так. Це – головна мета цієї програми.

Те, як ви описали стан речей в Україні, виглядає дуже красиво, але чи чули ви що-небудь від іноземного бізнесу, як їм зараз працюється в Україні, є покращення?

Так, покращення є, і ми це бачимо в ряді сфер, які я згадав. У той же час, потрібно відзначити, що ще є ряд перешкод в сфері бізнес-клімату, у питанні надійності і передбачуваності судової системи, є ряд адміністративних перешкод – є ще досить значна кількість сфер, де ця робота повинна бути продовжена.

Якого виду загрози, з вашої точки зору, є найбільшими перешкодами того, щоб Україна стала економічно стабільною країною?

Ця програма виконується на тлі конфлікту на сході України. Тому однією з найбільших загроз економіці залишається ситуація в сфері безпеки, конфлікт на сході України, якому має бути знайдено рішення. Я підкреслюю це питання, тому що саме воно несе великі загрози. До речі, це було причиною, по якій було прийнято рішення надати Україні макрофінансову допомогу з самого спочатку. Також необхідно продовжувати роботу в сфері поліпшення бізнес-клімату, боротися з корупцією, залучати іноземного інвестора – все це необхідно продовжувати робити в будь-якому випадку.

Ви задоволені тим, як українська влада бореться з корупцією?

Ми бачимо, що прогрес є: було створено незалежне антикорупційне бюро, з введенням електронного декларування покращилася прозорість фінансів політиків і чиновників, структурними реформами у сфері енергетики були встановлені більш чіткі правила гри. Певні речі вже були зроблені, але ця робота повинна бути продовжена.

Ми всі прекрасно розуміємо, що реформи не проводять за одну ніч, але люди в Україні, коли вони послухають вас, скажуть - ми цього не відчуваємо, про що він говорить, коли ми ледь виживаємо? Як ви думаєте, що необхідно для того, щоб зробити ці процеси не тільки незворотними, але щоб вони проходили швидше? Який фактор ми можемо розцінювати як такий, що стримує реформи?

Є проміжок часу між макроекономічними поліпшенням і часом, коли люди реально починають відчувати, що, таки да, дійсно, ми це теж відчуваємо. Аналогічно було і в різних країнах Європи, коли вони переживали глобальну економічну кризу - ми бачили макрофінансове поліпшення, але люди продовжували говорити, що вони не відчувають цього на своєму гаманці. Потрібен час. Але, в будь-якому випадку, необхідна макроекономічна та фінансова стабільність, щоб забезпечити економічне зростання, поліпшити бюджетні надходження, поліпшити можливості фінансування соціальних програми і так далі. Основа для всього - стабільне економічне зростання. Щоб продовжувати виконувати порядок денний реформ, ця робота повинна бути продовжена.

Це те, що ми зараз спостерігаємо в Європі. Країни, які виконують більш амбітні структурні реформи, такі, як Ірландія, Іспанія, а до них - країни Балтії, зараз є найбільш швидко зростаючими економіками ЄС.

Тому, перше - необхідно слідувати курсом порядку денного реформ, і друге - зробити привабливим бізнес-середовище для залучення інвестицій, тому що це основа економічного зростання.

Що я також хотів би відзначити, так це інклюзивне зростання, рівні доходи за допомогою політики податків, зниження податкового тягаря на низько оплачувану роботу за допомогою освіти, більш продумана соціальна політика, виплати і так далі. Тут немає однієї відповіді, є робота, яку потрібно зробити в ряді сфер, але, якщо ви будете продовжувати цю роботу, ви побачите, що вона принесе свої результати.

Валдіс Домбровскіс не

Ви були прем'єр-міністром Латвії. А якщо б ви були прем'єр-міністром України, де б ви розставили пріоритети?

Я б не хотів ставити себе на місце пана Гройсмана, я думаю, що механічне перенесення досвіду однієї країни на іншу - це погана ідея. Те, що я був прем'єр-міністром Латвії, не означає, що я знаю краще, які пріоритети будуть кращими для України. Україна сама повинна визначати свої пріоритети.

Якщо говорити про досвід Латвії, то у нас була подібна ситуація - у нас була серйозна економічна та фінансова криза в 2008-2009 роках, і ми повинні були проводити реформи, які займали час. Ми сконцентрувалися і провели їх без затримок і дуже амбітно. Роблячи це під час кризи, ми встановили умови для швидкого економічного відновлення. І потім, через кілька років, Латвія була однією з найбільш швидко зростаючих у ЄС економік. У якомусь сенсі - це той же урок: реформи приносять результати.

Я думаю, що, стосовно порядку денного структурних реформ, які провела Україна за останні кілька років, то була достатня кількість чудових досягнень, і було зроблено досить багато з того, що не просувалося десятиліттями. Я думаю, що був зроблений серйозний прогрес, і ця робота триває. З боку ЄС нам потрібно продовжувати взаємодію з Україною. І дуже добре, що ми бачимо прогрес і з боку ЄС – це завершення ратифікації Угоди про асоціацію, просування вперед з макрофінансовою програмою. Ми також сподіваємося, що в середині року буде завершена робота над наданням безвізового режиму. Тому важливо, щоб з боку ЄС ми продовжували підтримувати Україну в цей важкий період.

Ірина Сомер

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся