"Доповідна Пинзеника": страшилка про економічну ситуацію?

Потрібні екстраординарні заходи, але на них ніхто не піде!.. Боротьба навколо Нацбанку полягає тільки в тому, хто керуватиме верстатом... У документі неправильний прогноз...

Справді, потрібні екстраординарні заходи, але на них ніхто не піде!.. Боротьба навколо Нацбанку полягає тільки в тому, хто керуватиме верстатом... Пинзеник неправильно прогнозує...

До засобів масової інформації потрапила копія доповідної запискиміністра фінансів Віктора Пинзеника на ім’я прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Яку Юлія Тимошенко начебто заборонила розповсюджувати. Сам Пинзеник назвав публікацію доповідної провокацією.  Наскільки об’єктивно в цьому документі описано економічну ситуацію і чи реальними є пропозиції щодо пом’якшення кризи, ми запитали в експертів.

Олександр Рябченко, директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій:

ДОПОВІДНА ПИНЗЕНИКА – СВІДЧЕННЯ ТОГО, ЩО ТРЕБА ДІЯТИ ЯКНАЙШВИДШЕ

Речі, викладені в доповідній записці міністра фінансів Віктора Пинзеника, є реальними. Він виклав варіант негативного прогнозу. Проте я б не вважав цю записку свідченням катастрофи. Міністр прописав сценарій на той випадок, якщо влада нічого не робитиме й займатиме позицію, яку вона займає сьогодні. У цьому разі поточного року ми матимемо величезні проблеми.

Можливо, доведеться вирішувати їх пізніше – десь через два-три місяці, але тоді ми матимемо набагато гіршу ситуацію, ніж сьогодні.

Я розглядаю доповідну записку Пинзеника як сигнал про те, що треба терміново змінювати оцінку ситуації, задіювати різні механізми виходу з кризи, перейти на реальну основу економічних фінансових показників, розуміючи, що можливий набагато гірший розвиток подій, ніж досі нам казав уряд.

Зараз треба якнайшвидше приймати зміни до держбюджету й відверто сказати людям про ситуацію, у якій ми перебуватимемо в поточному році, – без популістських обіцянок.

Його пропозиції жорсткі, тож, гадаю, у такому вигляді, якому пропонує Пинзеник, вони не будуть прийняті урядом. Але добре, що він узагалі звертає увагу на ситуацію, яка може виникнути. Якщо уряд не змінить своє сьогоднішнє економічне бачення 2009 року, то воно буде таким, як прописав Пинзеник.

Доповідна – це свідчення того, що потрібно діяти якнайшвидше. Тут фактично прописано такий сценарій, коли у світі покращання немає, а Україна тримається на тій позиції, на якій була два місяці тому: тоді ситуація розвиватиметься негативно, дуже негативно. І саме для України.

Олександр Пасхавер, економіст:

ЗАПИСКА ПИНЗЕНИКА НАГАДУЄ СТАНДАРТНУ ДОПОВІДЬ ЕКОЛОГІВ

З такими оцінками потрібно бути обережним... Відгуки Пинзеника несиметричні, це характерно для Пинзеника. Альтернативну роботу я не проводив, але, як на мене, він виходить з продовження якихось негативних тенденцій…

Він каже, якщо буде так погано, як було в листопаді – особливо в листопаді, бо в грудні було трохи краще, – то в найближчий рік будуть ось такі явища. Звичайно, кожен може спрогнозувати все якнайгірше, бо бюджет, який затверджено, не відповідає дійсності.

Але стоїть питання – чи буде все настільки погано весь рік? Якщо буде погано, то, звісно, потрібні екстраординарні заходи.

У його записці є два шари. Про перший я вже сказав: тобто я не переконаний, що все буде так погано цілий рік. Тому що економічна система адаптивна. Наприклад, девальвація... Що б там не казали, але девальвація – це об’єктивний процес. Девальвація принесе, окрім неприємностей нам усім, покращення платіжного й торговельного балансу, з’являться в країні долари, оживиться експорт. Як швидко це відбудеться? Ми не знаємо, але не обов’язково ми страждатимемо весь рік.

Пинзеник пропонує певну кількість заходів… Деякі термінові, екстраординарні. Вони потрібні чи ні? Так, швидше за все, екстраординарні заходи потрібні. Проблема тільки в тому, що жоден політик на них не піде.

Які в нас є можливості? Ми можемо різко скоротити бюджет. Я з міністром цілком погоджуюся, що скорочення бюджету без скорочення соціальних витрат не вийде. Бо не можна скоротити інші витрати, а соціальні залишити. При неблагополучній ситуації, нам не вистачить коштів і на соцвитрати.

Можна, звичайно, придумати й екзотичніші заходи. Наприклад, заморозити цілу низку галузей. Так, це екзотика, але якщо говорити про екстраординарне становище, то, можливо, має сенс, скажімо, заморозити армію на рік, залишити тільки зарплату офіцерам. Чи заморозити академічну науку, залишити тільки зарплату вченим.

Тобто екзотичних можливостей тьма. Але точно не можна залишити зарплату лікарям, а всі інші видатки в медицині обрізати. Бо це буде знущання над самою медициною. На мій погляд, можна врізати тимчасово зарплату лікарям, але видатки на саму медицину не зменшувати. Тому що медицина просто не працюватиме. У цьому сенсі Пинзеник правий.

Тож, справді, потрібні екстраординарні заходи, але на них ніхто не піде!

Є інший варіант – позичити десь гроші, гадаю, потрібно доларів мільярдів десять, аби протриматися при неблагополучній ситуації.

Третій варіант – запустити верстат, тобто піти на плановану інфляцію.

Якщо ми розглянемо ці три варіанти при неблагополучному перебігу подій, то, гадаю, вдадуться саме до третього варіанта.

Як на мене, боротьба навколо Нацбанку полягає тільки в тому, хто керуватиме верстатом. Бо, ще раз підкреслюю, при неблагонадійній ситуації верстат доведеться запустити.

Його записка нагадує мені стандартну доповідь екологів: якщо ми чогось там не зробимо, то нас через сто років чекає катастрофа. У Пинзеника просто терміни ближчі – через три місяці.

Звичайно, політики повинні закликати народ потерпіти рік. Але народ теж має бачити, що і багаті готові терпіти... Про що, до речі, й пише Пинзеник у своїй записці.

Володимир Лановий, екс-міністр економіки, доктор економічних наук:

НА МІСЦІ ПИНЗЕНИКА Я Б ТАК НЕ ГІПЕРБОЛІЗУВАВ

У записці наявна, по-перше, гіперболізація проблем. Друге – неточність прогнозу, не передбачено реальних економічних перипетій у реальному секторі. Третє – немає заходів усунення витоків, джерел, причин цих проблем, а пропонується тільки покращення формального бюрократичного стану Міністерства фінансів, яке бере на себе менше зобов’язань і пропонує за рахунок інших галузей скоротити дефіцит своїх статей.

Тобто це неконструктивна позиція, це егоїстична позиція Мінфіну...

Пинзеник неправильно прогнозує події. Грудень 2008 року, на відміну від його передбачень, дає зростання в тих галузях, у яких відбувалося стрімке падіння. Це металургія, машинобудування, добування природних корисних копалин, видобуток енергетичних ресурсів, виробництво палива й електроенергії. Тобто з таких базових пунктів у нього неправильні передбачення.

Він каже, що виробництво не можна відновити на 17%... А я кажу, можна. Якщо падіння було на 35% чи 40% у листопаді порівняно з листопадом минулого року, то й зростання може бути таким самим стрімким, як падіння.

Щодо причин… Справа в тому, що проблеми бюджету пов’язані з двома факторами. По-перше – розруха й розвал банківської, валютної, кредитної системи України. Що робилося в цьому році щодо розвалу з боку Мінфіну і Нацбанку – це окрема тема. І не розуміти, що саме через провал курсу гривні в нас не йде імпорт – а імпорт був основним постачальником доходів бюджету, – це замовчувати справжню причину.

Треба боротися зі зростанням валютного курсу, відновлювати кредитування, імпорт. Ось корінна проблема ситуації з бюджетом.

На місці Пинзеника я б так не гіперболізував.

У цій записці немає жодних реальних заходів виходу з ситуації. Там є деякі пропозиції щодо скорочення окремих видатків, але це завжди можна зробити.

Зараз мають бути інші пропозиції: середньострокові, структурні – з підйому економіки, обслуговування виробництва, знаходження ресурсів, аби не допустити недофінансування бюджету. А скоротити видатки – це найлегше, що можна зробити.

Микола Азаров, голова Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності (ПР):

ЖАХЛИВО, ЩО В НАШІЙ ДЕРЖАВІ ПРАВДА СТАЄ СЕКРЕТОМ

Без ставлення до авторства цієї записки маю сказати таке… Жахливо, що в нашій державі правда стає секретом, жахливо, що від правди відхрещуються члени уряду.

Інформація та факти, які містить доповідна, звичайно, відповідають дійсності. На жаль, у ній немає практичних пропозицій, практичних кроків щодо виходу з, безумовно, тяжкої ситуації, у яку завели країну.

Опитувала Ксеня Лесів

УНІАН в Google News