П'ятниця,
18 серпня 2017
Наші спільноти

Прощавай, «Молодість»?

Чи приїдуть на кінофестиваль Жерар Депардьє, Шерон Стоун, Ричард Гір та Мел Гібсон?.. “Цього року ми запобігли закидам про те, що фестиваль проводиться лише для обраної купки людей, котрі мають відношення до Спілки кінематографістів”...

З 21 по 29 жовтня в Києві проходитиме Міжнародний кінофестиваль “Молодість”.

У нашій країні законодавчо визначений молодий вік закінчується в 35 років. А отже, кінофестиваль “Молодість”, якому цього року має сповнитися 36, за віком уже не потрапляє в категорію молодих. Мабуть, і справді, після 35 настає той час, коли вже “несолідно” сидіти на підлозі, випивати в дешевих забігайлівках, лазити в гори з наметом...

Схоже, стрибок у доросле життя вирішив зробити і фестиваль “Молодість”. Але цей стрибок, як і будь-яка зміна, має свої плюси й мінуси.

Отже, цього року фестиваль змінить помешкання на більш респектабельне й сучасне: уся конкурсна програма та левова частка позаконкурсної проходитиме в кінотеатральному комплексі “Батерфляй Ультрамарин”.

– Цього року ми запобігли закидам про те, що фестиваль проводиться лише для обраної купки людей, котрі мають відношення до Спілки кінематографістів, – радісно повідомив журналістам генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі. – Закінчилося наше постсоціалістичне існування в Будинку кіно, яке називалось халявою. Ми переходимо до більш сучасних форм роботи в обладнаних залах кінотеатрів. Тепер фестиваль нарешті проходитиме для міста, і квитки на будь-який показ можна буде купити в касах кінотеатру.

– А як же дух фестивалю, який безпосередньо пов’язаний із Будинком кіно, сидінням на підлозі кінозалу та на сходах холу? Чи не постраждає він? – спробувала подискутувати одна з журналісток.

Халпахчі роздратовано відповів, що не обов’язково сидіти на підлозі, головне – щоб був повний зал.

Отже, добре це чи погано, але подорослішання відбувається. Та чи достатньо для цього лише поміняти помешкання? На тлі загального гламуру абсолютно молодіжно, якщо не сказати по-дитячому, виглядали зміни в попередньо задекларованій програмі фестивалю.

Виявилися не готовими до показу раніше заявлені дві картини. Не відбудеться також світова прем’єра фільму Кіри Муратової “Ще дві історії: одна проста, друга складніша”, що планувалась як фільм закриття.

Замінить Муратову на закритті стрічка мексиканського режисера Гільєрмо Дель Торо “Лабіринт Фавна”, яку висунуто від Мексики на здобуття цьогорічного Оскара. Чи буде сам Дель Торо, або хтось із його знімальної групи на фестивалі в Києві, поки що невідомо. Організатори послали листа із запрошенням, але відповіді ще не отримали. Не отримали вони також згоди бути почесним гостем фестивалю від жодної зірки світового кінематографа. Якщо на першій прес-конференції “Молодості” організатори заявляли серед перспективних гостей Жерара Депардьє, Фані Ардан, Шерон Стоун, Ричарда Гіра та Мела Гібсона, то цього разу дирекція була значно стриманіша в прогнозах й запевнила, що хтось буде, але хто, – поки не відомо.

Та вже нібито достеменно відомо, що неготовність свого нового фільму Кіра Муратова компенсуватиме розгорнутою творчою зустріччю з глядачами та пресою, на якій будуть “широко представлені” майже готовий матеріал її стрічки та Рената Литвинова.

Крім того, за словами Андрія Халпахчі, серед гостей “Молодості” очікується значний російський “десант”: Ірина Скобцева, Сергій Юрський (проводитиме майстер-класи), Євгенія Симонова. Також організатори очікують на приїзд зірки польського кіно Кароліни Грушки та французької акторки Ізільд Ле Беско.

Халпахчі зазначив, що фестиваль відвідає Федір Бондарчук. Метою його приїзду буде участь у відкритті пам’ятника його батькові Сергію Бондарчуку, який планується встановити на площі перед кінотеатром “Жовтень”.

Що ж до власне конкурсної програми, то до неї нарешті потрапило 5 українських фільмів, зокрема в повному та короткому метрі. Якщо зважити на те, що торік у цих категоріях українських фільмів не було взагалі, то нинішній фестиваль можна вважати проривом.

Як повідомила директор програм фестивалю Мила Новикова, з робіт українських режисерів до конкурсу були відібрані такі.

У номінації “студентське кіно” за перемогу боротимуться відразу три стрічки молодих українських режисерів – “Диявольська теорема” режисера Олександра Усика, “День затемнення” Ольги Орєхової та спільний українсько-американський проект Богдани Смирнової “Зачіска”. У короткому метрі Україну презентуватиме Мирослав Слабошпицький з картиною “Жах”. А як найбільший успіх програмний директор фестивалю представила “повнометражний український дебют” раніше широко анонсованого фільму режисера Алана Бадоєва “Orange Love”, який цього року був представлений на “Кіноярмарку” Канського фестивалю.

Андрій Халпахчі додав, що на участь у конкурсі в цій самій категорії претендував ще один “український продукт” – фільм Любомира Кобильчука “Штольня”. “Перший український трилер” демонструвався поза конкурсом на Московському кінофестивалі-2006. А.Халпахчі сказав, що в українському прокаті він назбирав 250 тисяч доларів, але на “Молодість” “не пройшов”.

Усього в категорії повнометражних фільмів цього року візьмуть участь 13 картин. Така кількість теж нова для фестивалю, але організаторів не лякає сакральне значення числа, вони навіть вбачають у цьому певний символізм, бо в конкурсній програмі повнометражок наявна також французько-грузинська стрічка Гели Балуані “13” .

Новикова з гордістю повідомила, що цього року в позаконкурсній програмі буде переставлено 9 годин екранного часу в категорії “Панорама українського кіно 2005–2006”, що демонструватиметься в кінотеатрі “Жовтень”. Поза конкурсом також будуть представленні такі програми, як  “Німецький бульвар”, “Фестиваль фестивалів”, “Сучасне кіно Франції”, “Нове російське кіно”, ретроспектива Лукіно Вісконті, найкращі короткометражні фільми Тижня критики Канського фестивалю, особливі події та ін. Щоправда в цьому переліку бракує традиційної програми “Еротичні історії”, натомість організатори обіцяють показати програму Паризького фестивалю гей- та лесбі-фільмів.

Отже, на сьогодні залишається ще кілька сюрпризів – щодо гостей фестивалю, а також щодо самої церемонії відкриття та закриття. Ну й, звичайно, головне – чи збережеться “дух фестивалю”. Адже мені, наприклад, ніщо не завадить сісти на підлогу в залі “Батерфляю”, навіть якщо я матиму квиток на крісло, а тим більше, якщо в мене його не буде (бо не схочу щодня товпитися в черзі, замовляючи всі можливі й неможливі покази).

Аліса Сова

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку