Віктор Пилипишин: Я не знаю такої посади, як донька Черновецького

Читаєш інформприводи від мерії і думаєш, що всі з’їхали з глузду... У Черновецького хочуть зробити 800 000 пільговиків – щоб збільшити собі електоральну базу... Інтерв’ю

Віктор Пилипишин, лідер київської команди блоку Литвина, голова Шевченківської райдержадміністрації Києва, дозволяє собі критикувати мера та оприлюднювати цифри, які не розміщуються на сайті міськадміністрації. Ми поставили панові Пилипишину кілька запитань.

ЧИТАЄШ ІНФОРМПРИВОДИ ВІД МЕРІЇ І ДУМАЄШ, ЩО ВСІ З’ЇХАЛИ З ГЛУЗДУ

Вікторе Петровичу, яким буде дефіцит київського бюджету цього року?

Щоб говорити про дефіцит, слід розуміти, що місто робитиме. Бо якщо Київ тільки збирається виплачувати зарплатню, то дефіциту не буде. Але тоді слід чесно сказати, виплачуватиметься заробітна плата на мінімальному рівні, але більше нічого не робитиметься.

А якщо влада вирішить виконувати інші свої зобов’язання, то дефіцит вимірюватиметься десятками мільярдів гривень. Мер заявляв, що бюджет Києва дорівнюватиме бюджету України. Я думаю, що бюджет Києва буде на рівні двох мільярдів доларів. Київ сьогодні просто валиться.

Ми нарахували більш як два десятки ініціатив Леоніда Черновецькогоз наповнення бюджету й умовно поділили їх на три групи: екзотичні, податкові та податково-кримінальні. Які з них по-Вашому, можуть бути оскаржені у суді?

Хочу сказати, що політична сила, яку я очолюю в Києві, готує позови на деякі рішення Київради. Але, перефразовуючи класиків, можу повторити: “Дурість законів на Русі компенсується необов’язковістю їх виконання”. Проглядаючи ініціативи, які виходили з мерії, я не знаю, що було зроблено, за винятком пайків “любим бабусям” та однієї станції метрополітену, яка протікає і яка була закладена ще у 2004 році. Нічого принципово важливого для розвитку Києва за останні три роки не було зроблено. Тому більшість цих ініціатив не лише не будуть реалізовані. Гадаю, що на них навіть документи не будуть оформлені.

А Вам як голові Шевченківської райадміністрації не дали доручення підбирати самотніх пенсіонерів для програми “Кращий будинок” доньки мера, або шукати там людей, які готові виселитися зі своїх квартир на перших поверхах? 

А хіба існує така посада – донька Черновецького? Я з повагою ставлюся до посади київського міського голови, бо є певна ієрархія в управлінні. Але радники мера міста мною керувати не будуть, бо це не входить у їхні функціональні обов’язки.

Проте гадаю, програма “Кращий будинок” не матиме перспектив.

Бо надто очевидні наміри влади?

По-перше, є спротив громадської думки – і не лише самотніх пенсіонерів, а й політичних партій. По-друге, треба вміти все організувати. По-третє, щоб реалізувати щось, необхідно, аби твою ініціативу зрозуміли твої підлеглі й бачили, як це робити. Адміністрація сама не розуміє за рахунок яких коштів це робитиметься, яка технологія процесу.

А в принципі це велика дурня. Так само, як і відселення людей з перших поверхів...

Ідея загалом добра. На Заході це нормальна практика: людям пропонують квартири замість їхнього помешкання на першому поверсі, але там муніципалітети мають свої фонди – обмінні, житлові. У нас сьогодні понад сто тисяч мешканців на квартирній черзі. А ми займатимемося будь чим, тільки щоб не виконувати основну роботу...

Якщо хтось хотів обміняти свої квартири та продати, люди це давно зробили.

Думаю, що всі ці піар-акції мають на меті відвернути увагу киян від проблем міста. 90 відсотків питань та інформприводів, яка створює влада, – це питання ні про що. Читаєш, що пишеться про Київ, і здається, що всі з’їхали з глузду – політики, журналісти, жителі... І це свідчить тільки про те, що працює технологія, яка відвертає увагу. Але якщо не певному етапі, коли бюджет наповнювався, всі ці обговорення – хто на кому жениться, хто в яких трусах ходить, з якого місяця хто прилетів, – давали плюси, то сьогодні, коли міський бюджет напівпорожній, коли відключають воду, світло, тепло, коли в лікарнях ні за що лікувати та годувати, коли люди по кілька місяців отримують жалюгідні зарплати, – то мені здається, технологи перепрацювалися. Вони настільки загралися, що не можуть зрозуміти, де реальне життя, а де вигаданий світ.

ПОБОРИ, ПРОПОНОВАНІ МЕРОМ, РОЗКЛАДАТИМУТЬСЯ ПО КИШЕНЯХ ЧЕРЕЗ СПЕЦІАЛЬНІ КОМУНАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА

Скажіть, мер відомий, успішний у минулому підприємець. Як сприймається оця його риторика, що багаті заплатять за бідних, у бізнес-колах. І чи не виникає в самого Черновецького почуття незручності за всі ті речі?

Коли машина зривається з дороги і її несе, то почуття незручності ніхто не відчуває. Мені здається, що водії відчувають тільки страх. Їх понесло. Про це свідчать інформприводи адміністрації та його хаотичні несистематизовані ідеї з наповнення бюджету.

Він намагається зробити з Києва місто жебраків із звіриними інстинктами. Продумана політика “багаті заплатять за бідних” призвела до того, що в нас було чотириста тисяч пільговиків. Зараз хочуть зробити вісімсот тисяч пільговиків – щоб збільшити собі електоральну базу.

Що робитимуть майже мільйон пільговиків, хто їх годуватиме? Влада мала зробити умови, щоб з’явилося якомога більше заможних та багатих людей, які б наповнювали бюджет через податки, а не через міські побори. Причому ці побори збиратимуться не традиційним шляхом: створюватимуться комунальні підприємства, і гроші розкладатимуться по кишенях.

Як ви думаєте, чому зараз штампується стільки комунальних підприємств? З одного боку, хочуть створити величезну кількість пільговиків, які стоятимуть у чергах за сумнівними благами, і так само створюють інструменти, щоб збирати гроші, аби провести виборчу кампанію.

А чому Київрада голосує за рішення Черновецького?

Було б цікаво подивитися, чи проголосують депутати за рішення про те, щоб обкласти податками самих себе. Спостерігаючи за сесіями Київради, я сам не можу зрозуміти, про що те чи інше рішення. І головне, коли рішення прийняте, з ним не можна ознайомитися протягом місяців!

Мені так само цікаво, чи розуміють пенсіонери, що пайок за двадцять гривень їхні діти оплачуть у п’ять разів дорожче.

ЛЮДИ, ЩО КЕРУЮТЬ МІСТОМ, УРЕШТІ ЗРОЗУМІЮТЬ, ЯК БЕЗДАРНО РОЗТРИНЬКАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ЩОСЬ ЗРОБИТИ

Міськадміністрація планувала скоротити кількість київських районів, у тому числі й Ваш. Яку мету переслідував мер? Які у Вас тут смачні активи?

Напевно, мер хотів замінити голів районів на інших голів, котрі готові більш гнучко співпрацювати з мерією.

Це не так пов’язано з активами, як із електоральними настроями та бажанням адміністрації максимально підпорядкувати собі все, що є.

Як Вам удається керувати районом, якщо критикуєш свого шефа – міського градоначальника?

Я намагаюся робити свою роботу, наскільки це можливо. Хоча з кожним місяцем це робити важче і важче, бо головне завдання мерії – забрати повноваження в районів і зробити з них цапів-відбувайлів. Я не можу зрозуміти цієї політики, бо врешті-решт і мер, і його команда повинні зрозуміти: їм доведеться відповідати за наслідки свої діяльності в місті Києві. У такої політики немає перспектив. Нема розвитку міста, нема його майбутнього. Для успішної людини, яка багато що зробила в бізнесі та в політиці, зробити щось у Києві мало б стати справою принципу та особистого престижу. Влада чи гроші – це не головне, що може бути.

Думаю, через деякий час люди, що керують містом, зрозуміють, як вони бездарно розтринькали можливість щось зробити для столиці.

Ви колись брали участь у аукціоні Черновецького з розпродажу раритетних машин. Навіть змагалися з мером за машину Щербицького. Для чого?

Я не хотів, щоб аукціон був контрольованим.

А що Ви зробили з “чайкою”, яку купила для Вас депутат Київради Олена Антонова.І чи Ви поцікавилися долею грошей, які заплатили?

Я тієї машини, зізнатися, після цього більше не бачив. А куди пішли гроші з аукціону, цікаво. Так само цікаво, де гроші, що їх заплатили бізнесмени, котрі пообідали з мером за сто тисяч. Треба буде поцікавитися...

Схоже, керівництво містом робить непопулярні кроки чужими руками. Рішення про підняття тарифів на транспорт приймає комісія на чолі з Зінченком, а щоб підняти ціни на ЖКП, мерія посилається на якусь постанову уряду, що має до цього дуже опосередковане відношення...

Знаєте, ніколи не буває багато грошей, а тарифи не можуть бути занадто низькими. Місто розвивається. Заправка автомобіля коштує 300 гривень, утримання однієї квартири – також 300 гривень. Співвідношення не на користь квартири. Тарифи слід переглядати.

Але коли кажемо про справедливий тариф, слід говорити і про мінімальну зарплату 600 гривень, яка також не є справедливою. І рівень тарифів, і рівень доходів мають пройти обговорення в суспільстві, аби було зрозуміло, які гроші куди йдуть. Як формується платіж, повинен розуміти кожен житель міста. А коли це розуміють мешканці, то брати відповідальність і робити кроки, навіть непопулярні, набагато простіше.

Розмовляла Маша Міщенко