Що буде з гривнею

Курс гривні визначається не так формальними чинниками, що мають впливати на нього, як фундаментальною недовірою суспільства до дій уряду й Національного банку...

Протягом останніх вихідних та в першій половині понеділка Києвом активно поширювалися апокаліптичні чутки про нове різке знецінення гривні щодо іноземних валют. Підставою для такого знецінення вважається від’їзд із Києва представників МВФ, які перебували в Україні протягом попереднього тижня. І зараз, мовляв, Нацбанк перестане підтримувати курс гривні. До того ж МВФ може відмовитися від надання чергових траншів кредиту, бо уряд не виконує домовленості, провівши через парламент закон про бюджет на 2009 рік з величезним прихованим дефіцитом – щонайменше у 6–7 відсотків від розміру ВВП.

Офіційна позиція МВФ за результатами поїздки в Київ ще не оприлюднена, тому не буду гадати, яка вона буде.

При цьому, якщо аналізувати ситуацію на валютному ринку та чинники, котрі на неї впливають, то вона виглядає так.

Реально платоспроможний попит на іноземну валюту може формуватися за рахунок коштів на коррахунках банків у НБУ, залишків на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) уряду в тому ж таки НБУ та готівкових коштів, що перебувають у обігу за межами банків, тобто на руках у населення.

Отже, поглянемо на ситуацію з боку цих трьох головних джерел формування платоспроможного попиту на іноземну валюту.

Станом на ранок 9 лютогона коррахунках банків у НБУ значилося 18659,8 млрд. грн. Ці залишки щодо п’ятниці зросли майже на 700 млн. грн. З одного боку, це не багато, з другого, враховуючи, що Нацбанк у п’ятницю продовжував операції з продажу іноземної валюти, тобто вилучав з обігу безготівкову гривню, – це свідчить, що того дня центральний банк проводив рефінансування з метою регулювання ліквідності банків. Як багато Нацбанк видав банкам кредитів та на який строк, поки що невідомо, бо він затримує оприлюднення даних за 6 лютого.

Якщо дивитись на ситуацію з ЄКР, то вона виглядає певною мірою навіть трагічною.

Так, станом на 7 лютого (тобто на суботу, а отже, й на понеділок, 9 лютого) залишок коштів на ЄКР становив 4,378 млрд. грн. Таким малим він не був з літа 2005 року, при тому що інфляція за цей період перевищила 70 відсотків. Кожний може переконатись у цьому, подивившись на відповідну сторінку вебстайту Державного казначейства.

Отже, аналізуючи ці дані залишків безготівкових коштів уряду та банків, можна зробити висновок, що коштів у них дуже мало, аби створювати істотний тиск на курс національної валюти.

Тож нині курс гривні визначається не так формальними чинниками, що мають впливати на нього, як фундаментальною недовірою суспільства до дій уряду й Національного банку та очікуванням подальшого розвитку ситуації в економіці України. І саме ця недовіра визначатиме подальший розвиток подій.

Можна робити якісь прогнози, лише виходячи з правильних, професійних дій уряду та Нацбанку. Але, на жаль, ці поважні інституції, що мають формувати економічну політику держави, нічого зрозумілого та такого, що формує довіру до національних грошей, досі не сказали й не зробили. Скоріше навпаки. Своїми непрофесійними, популістськими, непрозорими та подекуди відверто корупційними кроками вони ще більше провокують недовіру.

Перефразовуючи відомий вислів Ульянова (Леніна), можна сказати: недовіра, що опановує маси, стає матеріальною силою, яка ще з більшою силою руйнуватиме економіку країни.

Борис Кушнірук

УНІАН в Google News