Українську економіку стабілізує ... стрільба з лука

Підтримка аграрного сектора, вугільної промисловості, Євро-2012  - хто б сперечався? Але коли в Стабілізаційному фонді в умовах кризи передбачено 20 мільйонів на стрільбу з лука...

Що спільного між українським Стабілізаційним фондом (стаття 76 Закону про бюджет на 2009 рік) та американською програмою TARP(Troubled Asset Relief Program) – програмою оздоровлення неліквідних активів ? Якщо абстрагуватися від неспівмірних обсягів (700 млрд доларів у американців і у еквіваленті  менше 3 млрд доларів у нашому випадку),то покликання у цих інструментів, здавалося б, схоже – надати державне фінансування критично важливим галузям економіки, замортизувати скорочення виробництва і утримати на плаву фінансовий сектор. Однак є і інші паралелі – приємні такі дрібнички.

Останнім, 22-м пунктом, вже згаданої статті 76 Закону про Держбюджет визначено, що за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, можна фінансувати, окрім 21-го попередньо виписаного напряму, також «інші витрати». Під «інші витрати» можна профінансувати все, що попросить електорат у уряду під час передвиборчої компанії, що вже фактично розпочалася – дорогу між селами; газифікацію населених пунктів; борги шахт за електроенергію та регресні гірникам. Щоправда, для цього потрібно заручитися згодою Азарова та очолюваного ним Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності. Аналогічний пункт – «інші видатки» - можна знайти і в американському прототипові, що займає 451 сторінку.

Виглядає на те, що кошти Стабілізаційного фонду (якщо вони туди взагалі надійдуть) будуть використовуватися передусім на погашення заборгованості із заробітніх плат – як у бюджетній сфері, так і в реальному секторі. Перша ластівка вже є – за результатами урядової наради з приводу проблемних питань в авіаційній галузі ухвалено рішенняпро поповнення стутутних фондів Харківського авіаційного заводу та Київського заводу «Авіант» за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Серед іншого, ці кошти будуть спрямовані і на погашення боргів із заробітньої плати, які сягнули 43 млн грн. Черга за грішми, яких немає, така, що не протовпитися.

Шість мільярдів гривень у Стабфонді, втім, вже є. Вони були запозичені ще минулого року за схемою, яку уряд, переконавшись у її дієвості, виписав потім у сумнозвісній (чи славнозвісній – як для кого) статті 84 Закону про держбюджет-2009: «Державні облігації України підлягають обов`язковому викупу Національним банком України за їх номінальною вартістю протягом трьох банківських днів з дня надходження пропозиції щодо їх викупу від банків».  Уряд випустив у листопаді бонди на 6 млрд; банки (здається, переконали навіть когось із комерційних) викупили ці папери і негайно віднесли їх до НБУ, отримавши мало не того ж дня рефінансування на цю суму. Така ось монетизація бюджетного дефіциту.

Якщо уряд з НБУ і надалі наповнюватимуть Стабфонд емісійними коштами, то негативні наслідки від цього затьмарять всі начебто благородні цілі, що мають з нього фінансуватися. Та ні, виявляється Ю.В знайшла  у світі кредиторів, які, за її словами, зголосилися надати еквівалент 21 млрд гривень на видатки розвитку. "Вперше і саме під час кризи ми створили стабілізаційний фонд в бюджеті на базі переговорів з іншими державами. Можу стверджувати, що він буде наповнений", - заявила Тимошенко. Постає щонайменше два питання. Якщо кредитний пиріг у світі зіщулився так, що ось-ось зникне, то хто відріже Україні від нього хоч окрайця? По-друге, хто дасть в борг державі, яку оголошено на весь світ першим кандидатом у банкрути? Які гарантії повернення, якщо в Україні вже стало правилом, що уряд звинувачуєсвоїх попередників у тому, що попередні кредити бралися ледве не на корупційні цілі?  

Прем`єр запевнила, що Стабфонд «буде спрямований виключно на видатки розвитку – це здешевлення кредитів для аграрного сектору, майже 5 млрд. грн. видатків для вугільного виробництва, це повне фінансування підготовки до Євро-2012 з усіма інфраструктурними проектами".

 Однак в українському варіантів програми фінансового порятунку економіки є перли, яких не дозволили собі навіть американські конгресмени. Як не люблять вони бейсбол та американський футбол, однак не включили в TARP видатки на розвиток їх інфраструктури. А ось українські законодавці себе такого задоволення не позбавили.

Ні, мова не про футбол і не про баскетбол. Офіційно оприлюднена в урядовій пресі Постанова Кабміну «47 від 28.01.2009 «Про затвердження порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів» нагадала,  які види спорту є настільки ключовими для подолання окремих проявів світової  економічної кризи в Україні (так її принято називати?), що вони спромоглися бути включеними до Стабілізаційного фонду.

Хокей? Хай собі. Однак Міністерство у справах  сім`ї, молоді  і спорту уповноважене бути головним розпорядником використання 20 млн гривень на створення бази олімпійської підготовки зі стрільби з лука.

Якщо ми від кризи не втечемо (легка атлетика не визнана антикризовим видом спорту), то ми її поцілимо в саме яблучко!

Станіслав Голубенко  

УНІАН в Google News