Медведєв виходить з тіні Путіна?

Останні заходи Медведєва спрямовані на його відмежування від Путіна... Президент дав зрозуміти російській еліті: відповідь уряду на кризу – це предмет нападок і критики... "Вашингтон пост"

Останні заходи Медведєва спрямовані на його відмежування від прем’єр-міністра та його економічної політики  

Фото AP

Обережними ініціативами та стриманими заявами російський президент Дмитро Медведєв поволі змінює свій попередній імідж слухняного ліпшого друга свого попередника – прем’єр-міністра Володимира Путіна, водночас заохочуючи нові спекуляції про ймовірну напругу в стосунках між ними через зростання кризи та погіршення стану російської економіки.

Путін залишається домінуючою фігурою, і до останнього часу не спостерігалося жодних ознак незгоди між цими двома особами. Але зусилля, докладені Медведєвим для створення свого власного незалежного іміджу, додали нових елементів невпевненості верхівці авторитарної системи управління, створеної Путіним. При цьому сама система проходить свій перший іспит на витривалість в умовах жорсткої рецесії.

З моменту інавгурації вісім місяців тому Медведєв розглядався переважно як політичний діяч незначного масштабу, усім зобов’язаний Путіну, який поставив його на президентство через необхідність дотримання самим Путіним конституційно визначених обмежень щодо перебування на посаді. Одвічний помічник без власної політичної підтримки, Медведєв презентував себе як керівник, зацікавлений більше, ніж Путін, у законодавчих реформах, але при цьому присягався у продовженні ініціатив свого попередника й призначив свого шефа очільником уряду.

Однак протягом останніх тижнів Медведєв здивував багатьох спостерігачів своїми кроками на політичній арені, що, схоже, спрямовані на дистанціювання самого Медведєва від Путіна та його методів керування економікою. Він відкрито піддав критиці реакцію уряду на кризу, провів зустріч з редактором опозиційної газети, також наказав унести зміни до законопроекту, підтриманого службами безпеки, що полегшував процедури з переслідування критиків влади як зрадників.

Один із радників Медведєва, який побажав залишитися невідомим через «чутливість» предмету обговорення, заявив, що президент є лояльним до Путіна і що два лідери продовжують тісно співпрацювати. При цьому він додав, що ворогуючі групи навколо них уже мали певні сутички через низку проблем, зокрема й через економічну політику. Вплив Медведєва хоч і залишається обмеженим, як це визнав радник, але водночас продовжує зростати, оскільки російський президент знаходить шляхи для захисту своїх позицій, не утискаючи при цьому інтересів Путіна та старої гвардії.

Ознакою напруження в стосунках, як заявила російська офіційна особа, що теж побажала залишитися невідомою, є те, що Путін та Медведєв останнім часом прийняли рішення про необхідність використання стенографіста, який би вів протоколи їхніх розмов через «непорозуміння», котрі стали виникати після останніх зустрічей. «Це дуже погана ознака», – заявила офіційна особа, зазначивши, що розлад між лідерами може призвести до дестабілізації уряду.

Збентеження на найвищому рівні в Кремлі могло відігравати певну роль у неоднозначних сигналах, що надходили з Москви щодо бажання російського керівництва поліпшити відносини зі Сполученими Штатами Америки. І Путін, і Медведєв висловили оптимізм щодо адміністрації Обами, але, схоже, саме тиск з боку Росії стоїть за ініціативою Киргизстану минулого тижня стосовно закриття однієї з ключових повітряних баз США.

Обмежений протокольними рамками, президент Обама мав змістовну телефонну розмову лише з Медведєвим, двосторонні переговори між ними очікуються у квітні, у рамках роботи економічного саміту в Лондоні, і деякі аналітики вважають, що ця зустріч стане проривом у формуванні Медведєвим свого власного іміджу.

Контрольовані Кремлем засоби масової інформації нещодавно продемонстрували нову картину єдності лідерів. Так, минулого місяця державне телебачення показало Путіна та Медведєва під час спільного розпивання чаю під час лижної прогулянки на чорноморському курорті Сочі.

Але дві публікації у виданні New Times та в російському виданні Newsweek продемонстрували наявність розбіжностей у Кремлі щодо заходів уряду з жорсткого придушення акцій протесту проти запровадження нових податків на імпорт легкових автівок, що пройшли у місті Владивостоці на Далекому Сході. За повідомленнями New Times, Путін мав намір звільнити з посади чиновника, який втратив контроль над ситуацією, але Медведєв виступив проти, і місцевий керівник зберіг посаду.

Спецзагони міліції були переправлені через усю країну з Москви для придушення демонстрацій 21 грудня, і за словами офіційних осіб, це було зроблено через побоювання, що місцеві органи влади, які також виступали проти нових податків, відмовляться від застосування таких засобів.

Близько тижня потому Медведєв висловив певне незадоволення реакцією кабінету Путіна на економічну кризу, схарактеризувавши вжиті ним заходи як «не ідеальні». 11 січня він заявив, що уряд був надто млявим, уживаючи заходів проти кризи, що призвело до сотень тисяч звільнень через брак роботи та до стрімкого злету цін.

"Багато речей упроваджувалися невиправдано повільно," – заявив він на зустрічі з представниками бізнесової еліти, поскаржившись, що лише 30 відсотків заходів, оголошених урядом у жовтні, було втілено в життя. Речник Путіна зауважив на це, що уряд «приділяв більшої уваги» критиці.

"Ми підтримуємо добрі та дружні стосунки, але це не означає, що президент може заплющувати очі на існуючі проблеми," – заявив Медведєв у телевізійному інтерв’ю минулого тижня, відповідаючи на запитання про свої стосунки з Путіним. "Водночас під час моїх зустрічей з урядом, з міністрами я звертаю їхню увагу на наявні недоліки, що є абсолютно нормальним".

Висловлювання Медведєва підкреслили, що відповідальність за стан економіки традиційно покладається на прем’єр-міністра. Але при цьому Кремль очікує й значного зростання незадоволення суспільства, зумовленого найтяжчим за останні десять років економічним спадом та закінченням нафтового буму, який забезпечив матеріальну підтримку правління Путіна.

Дехто з аналітиків заявляє, що Медведєв дав зрозуміти російській еліті: відповідь російського уряду на кризу – це предмет нападок і критики, та виставив Путіна потенційним цапом-відбувайлом, представивши себе як можливого альтернативного лідера.

"Він намагається зберегти власний імідж, оскільки відчуває, що імідж Путіна значно постраждає найближчими місяцями", – заявив політичний аналітик Дмитро Орєшкін, який працює в розташованій у Москві дослідницькій групі «Меркатор». «І це не буде останнім кроком. Ніхто не знає, наскільки далеко це може зайти».

У січні Медведєв наказав повернути на доопрацювання законопроект про зраду, поданий кабінетом Путіна. Активісти-правозахисники оголосили, що цей законопроект є поверненням до сталінських часів, зазначивши, що його редакція складена так вільно, що дозволяє міліції звинувачувати в зраді будь-кого з тих, хто критикує політику уряду, або у шпигунстві – будь-кого з тих, хто працює в іноземних організаціях.

Рішення переглянути законопроект було оприлюднене Владиславом Сурковим, впливовим політичним помічником, який раніше працював на Путіна, але, принаймні на папері, зараз є підлеглим Медведєва. Сурков, який тривалий час стверджував, що Росія будує, як він називає, «суверенну демократію», нещодавно переконав одну з провідних опозиційних демократичних партій Росії перетворитись на прокремлівську політсилу, яка представляє інтереси прибічників лібералізації.

Леонід Гозман, один з лідерів нової партії «Правое дело», заявив, що розглядає діяльність Медведєва як спробу побудувати базу для підтримки. Проте при цьому він зауважив, що не помічає серйозних відмінностей між політикою Медведєва та Путіна.

"Вони діють однаково, вони кажуть однакові слова", – заявив він.

Однак через два дні після розпорядження про повернення на доопрацювання законопроекту Медведєв знову дистанціювався, провівши зустріч з колишнім радянським лідером Михайлом Горбачовим та з редактором незалежної «Новой газеты», щоб висловити співчуття через зухвалі вбивства репортера-стажера та відомого захисника прав людини.

Такі кроки з боку російського президента різко контрастують зі зневажливою реакцією Кремля на вбивство у 2006 році журналістки тієї ж «Новой газеты», автора численних журналістських розслідувань Анни Політковської, чию роботу Путін тоді зневажливо схарактеризував як «вкрай незначну».

Під час годинної зустрічі з Горбачовим та редактором Медведєв особливо наголосив на цінності інших точок зору в засобах масової інформації, схвалив створення центру досліджень для збереження пам’яті жертв сталінських чисток, а також висловив думку, що економічні злочини слід карати штрафами замість ув’язнення.

Для порівняння: Путін назвав опозиційних журналістів ворогами держави, схвально охарактеризував керівну лінію, за якою Сталін – «ефективний керівник», та використовував звинувачення у фінансових злочинах як привід для ув’язнення олігархів, що стояли на його шляху.

"Я відчув, що він говорив відверто", – заявив Дмитро Муратов, редактор «Новой газеты», після зустрічі з Медведєвим, додавши, що отримав згоду президента розповісти про свою розмову з главою держави на будь-якому форумі та в спосіб, який вважав би найприйнятнішим.

Обставини, за яких відбувалася зустріч, також продемонстрували рамки можливостей Медведєва. Зустріч була запланована в останню хвилину та мала місце в той час, коли Путін перебував за межами країни, – рівно через 10 днів після вбивств.

Контрольоване державою телебачення не згадувало про неї, і навіть власний веб-сайт президента утримався від повідомлення про її зміст.

Філіп П. Пен, Вашингтон пост

З англійської переклав Андрій Рибалко