Д.Андрієвський: І Тимошенко, і Ющенко дивляться на Київ крізь призму майбутніх виборів

Отой «Червоний ху…» – яскравий приклад роботи Черновецького... Тимошенко на словах каменя на камені не залишає від мера – хай підписує подання...

Заклали все місто, а гроші пішли на борги мера... Отой «Червоний ху…» – яскравий приклад роботи Черновецького... Тимошенко на словах каменя на камені не залишає від нього – то хай підписує подання...

Депутат Київради від Блоку Кличка Дмитро Андрієвський відповів на запитання УНІАН.

Пане Дмитре, Київ дотягнув до кінця опалювального сезону. А чи розрахувалися ми з боргами? І які взагалі сьогодні Київ має борги?

Так, ледь дотягнули. І два тижні кияни спали з відчиненими кватирками – за вікном сонце, а батареї працюють, як у січні! Натомість у жовтні спали вдягнені через холод… У недбайливих хазяїв завжди все не слава Богу.

Через це і боргів у столиці зараз – як у собаки бліх. Ситуація у сфері фінансів у Києві небезпечна. На сьогоднішні зовнішні запозичення столиці вже сягають 5,4 мільярда! Плюс місто щорічно сплачує майже 600 мільйонів за відсотками з цих боргів. Уявіть – мер і його зухвала команда завинили київській медицині 300 мільйонів – на медикаменти, ліки, устаткування – тобто цих грошей немає в бюджеті, а щороку треба тільки за відсотки викидати на вітер удвічі більше грошей! Ситуація з боргами критична. Натомість позичені кошти використовуються вкрай неефективно.

Яскравий приклад – останній кредит на 900 мільйонів. Узяв його Черновецький під 21%. Це величезна сума! А під заставу ефемерних грошей, які й дня не були на балансі міста, а одразу були перераховані в Київенерго та Нафтогаз, оформили найбільш ліквідну нерухомість міста – будівлі Оперного театру, МВС, лікарень… Тобто заклали все місто, а гроші пішли не на розвиток, а на погашення боргів мера за опалювальний сезон. Ну, добре, ледь звели кінці з кінцями, а на наступний сезон що закладатиме Черновецький? Себе, коханого?

Перед ким найбільше Київ заборгував?

Заборгованість становить 6,5 мільярда. Є серйозні борги за роботи, що були виконані торік. Близько 300 мільйонів адміністрація заборгувала за будівництво станцій метро. До речі, за весь час знущання Черновецького над містом була введена одна-єдина станція метро! І та наступного ж дня була закрита, бо там текло з усіх щілин і, як ви пам’ятаєте, відпали навіть літери від назви. Отой «Червоний ху…» є яскравим прикладом роботи Черновецького і його компашки: тут підмажуть – там відпаде, енергетикам погасять – медикам з метробудівниками заборгують.

Так і скачуть весь час поміж молотом і ковадлом...

Згадайте, до нашестя черновецьких щороку вводилася одна-дві станції метро. Зараз – за три роки – одна-єдина, і ту ще Омельченко збудував, тільки відкрити не встиг.

Виявилося, що навіть у Києва обмежені запаси землі, нерухомості – сьогодні міський бюджет дірявий і порожній, тож ситуація тільки погіршуватиметься – у «швидких» пального так мало, що хворий має довести лікареві, що потребує його допомоги.

590 мільйонів горе-мер винен Київводоканалу, 300 мільйонів – медикам.

Є заборгованість із соціальних виплат. Оце повернувся з радіоефіру, мені телефонували радіослухачі... Вони обурені тим, що не сплачуються хлібні гроші – по 15 гривень щомісяця. Я, до речі, улітку ще пропонував, щоб людям компенсували не по 15, а по 50 гривень на місяць. Так мене ледве не з’їла Шлапак та блок Черновецького. Тепер зрозуміло чому – грошей у бюджеті немає навіть на сміховинні 15! Не сплачуються надбавки вчителям, лікарям – загалом соціальна заборгованість сягає близько 460 мільйонів гривень.

Київ по вуха в боргах. Чітких джерел надходжень немає – землі не лишилося, тож на погашення старих боргів Черновецький бере нові й нові запозичення.

Чи можете популярно пояснити, звідки беруться ці борги?

Перша й найголовніша причина – при владі перебувають люди, котрі не розуміються на муніципальному управлінні. Замість того, щоб зосереджувати фінансові ресурси на напрямках, які розвиватимуть місто й даватимуть імпульс економіці (енергозберігаюча, туристична галузі, сфера обслуговування), спостерігалося нещадне проїдання бюджету.

Коли економіка зростає, потрібно запасатися на чорний день. Київ під час шаленого зростання економіки бюджети проїдав – Черновецький усі гроші тратив на вибори – намагався задобрити свій електорат. А зараз, коли цим людям конче необхідна соціальна допомога, він переклав весь тягар на їхні плечі. Щодня до своєї втечі в Ізраїль вигадував нові побори, аби хоч скількись витягнути з кишень киян. Ми впевнено разом з мешканцями столиці дали йому відкоша, і скажу, що зараз він теж марно сподівається на підвищення тарифів ЖКГ та проїзду в метро – ми не дамо цього зробити, хай не мріє!

За останній місяць у Києві під землю провалилося три авто. Ви не боїтеся, щоб Ваше не провалилося?

…А триста автомобілів на Троєщині взагалі було затоплено.

У столиці давно жити не тільки некомфортно, а й небезпечно.

Щодо доріг... Людство завжди першим, що будувало, – шляхи. Згадайте Вавилон, Єгипет, Римську імперію, імперію інків... Америка виходила з депресії саме будівництвом автошляхів. Подивіться, що сьогодні робиться в Києві – яма на ямі, є цілі галявини проваленого асфальту. Це перші подзвони, що місто переживає техногенну катастрофу. Поки що в латентній формі, але ситуація критична. Коли бачите провалений асфальт – не підходьте, щоб роздивитися, – це значить під асфальтом вимило прогалину й там пусто! А як ми хочемо? Труби під землею радянські, і жодної копійки в їх модернізацію Черновецький не вклав і не збирається.

Кияни сплачують за комунальні послуги?

96% справно платять за спожиті послуги. На Заході прийнятною цифрою є 90%, вважається нормальним, коли 10% населення не сплачує за послуги через якісь проблеми. У нас платять 96% – це рекорд не тільки для України, а й для Європи!

Але заборгованість виникає через те, що адміністрація не в змозі сплачувати свою частину. До речі, Черновецький уже занурює Київ у нову боргову яму. Щойно отримавши 900 мільйонів кредиту за борги ЖКГ, вони шукають мільярд двісті, аби покрити «касові розриви». Цей термін вони вигадали для прикриття. Під цими «касовими розривами» ховається страшний дефіцит грошей – немає чим сплачувати у квітні й травні зарплатню. До речі, Кабмін уже дав добро, аби Черновецький узяв 1,2 мільярда на зарплату. 900 мільйонів теж бютівці допомогли мерові взяти – як і цей бездарний бюджет прийняти.

Як Ви поясните, що БЮТ у Київраді підтримує Блок Черновецького? Кажуть, що раніше захисником Черновецького був Ющенко, а зараз стала Тимошенко…

Співпраця БЮТ і Черновецького в Київраді – очевидна. Черновецький цинічно обирає собі парасольку, яка, на його погляд, більш вигідно захищає від проблем. Тому він і вихлює між Тимошенко і Ющенком, виживаючи на лінії політичного вогню.

І Тимошенко, і Ющенко дивляться на Київ крізь призму майбутніх виборів. Існує якась загадкова формула, що той, кому Черновецький «передасть» свої голоси, отримає перемогу на виборах.

Ті, хто намагаються вмонтувати Черновецького у свою гру, помиляються – це вони є пішаки в його партії. Побачите, що через нього вони втратять голоси, які б могли мати.

Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування діяльності влади Києва Кирило Куликов казав мені, що Черновецький вкладає інвестиції за кордоном, наприклад, у Канаді…

У правоохоронних органів, слідчої комісії є достатньо можливостей встановити і рахунки, і напрямок інвестицій Черновецького. Треба уважно проаналізувати, за рахунок яких коштів робляться ті інвестиції, тому що Київ за три роки «господарювання» Черновецького втратив фактично всі свої ресурси. Він обідрав місто як липку.

Сьогодні Київ не має жодного серйозного, впливового, бюджетоутворюючого комунального підприємства. Я кажу про «Хліб Києва», Київенергохолдинг, банк «Хрещатик», аеропорт «Жуляни», про Київмедіахолдинг.

Ці потужні підприємства належали киянам. Сьогодні їх власники сидять у Київраді й підтримують Черновецького в його злочинних діях.

Сподіваюся, епізоди діяльності Черновецького дійдуть до суду. Щоправда, це слід зробити якомога швидше, бо «молода і перспективна» команда рветься у Верховну Раду. Усе ж життя не просидиш в екзилі в Ізраїлі – сьогодні вони мріють прикритися депутатською недоторканністю. Та наша історія знає приклади, коли навіть власників панамських паспортів затримували і Рада позбавляла їх імунітету. Упевнений, така сама доля чекає і Черновецького. Через те він і боїться вийти з відпустки, про всяк випадок перестраховуючись ще й лікарняним і сидячи за кордоном, – він боїться. Бо як тільки влада в Україні зміниться – його художествам покладуть край.

ТСК, яку очолює Куликов, – це не перша комісія з розслідування діяльності Черновецького. Микола Томенко та Іван Васюник теж очолювали відповідні комісії, проте результатів їхнього розслідування так ніхто й не побачив. Чи немає у Вас побоювань, що знову буде така ситуація? Які Ви бачите способи позбутися Черновецького?

Є виключно законні способи позбутися Черновецького. У законі «Про столицю» є чітка відповідь. Звільнити Черновецького з посади голови Київської держадміністрації може Президент України за поданням Кабміну. Підстав для подання Тимошенко більш ніж достатньо: є десятки протестів прокурора, які були підтримані Київрадою.

Юлія Володимирівна на словах каменя на камені не залишає від Черновецького, і сьогодні м’яч на її половині поля – хай підписує подання і будемо тиснути потім усім миром на Ющенка. Як тільки Черновецького усунуть з голови – усі його пісочні пасочки посиплються.

Щодо змін виборчого законодавства, які б у законний спосіб запобігали пришестю таких мерів, – то ми з Куликовим їх розробили: і щодо двох турів виборів, і про розмежування функцій мера й голови адміністрації, й інші. З серпня припадають пилом у Верховній Раді...

Блок Кличка – чи не найбільший критик діяльності Черновецького. Чи не пробував мер якось домовитися з Вами?

Особисто зі мною – ні. Це марно. Як колись Катон Старший усі свої виступи закінчував фразою про Карфаген, який має бути зруйнований, так і щодо Чернівецького – не втомлююся говорити, що його треба не тільки усунути, а й суд має сказати в цій зухвалій історії пограбування Києва останнє слово.

Щодо критики. Ми не тільки критикуємо, а й пропонуємо конкретні шляхи розв’язання тих проблем, у яких сьогодні опинилося місто.

Чи збираєтеся Ви йти на дострокові парламентські вибори, якщо вони будуть? І в якому складі йтимете на них: зі своєю Українською селянською демократичною партією чи разом з Блоком Кличка?

Зараз ми ведемо переговори з різними політичними силами, у тому числі й з Блоком Кличка, депутатом від якого я є в Київраді, – аби сформувати команду національного порятунку.

Щодо партії – ми зараз розбудовуємо потужну структуру. Після того, як мене півроку тому обрали головою УСелДП, ми брали участь у всіх хвилях дострокових місцевих виборів. Є успіхи й перемоги в Донецькій, Вінницькій, Київський областях. І це тільки початок.

Але я прихильник широкого борду молодих політиків, об’єднаних спільним інтересом – побудувати сильну, справді незалежну, процвітаючу Україну. Звичайно, амбіції в багатьох, як писав Гоголь про українські шаровари, – «ширші за Чорне море». Але, якщо нове покоління чубитиметься між собою і не зможе вгамувати свої «его», чим тоді ми будемо кращі за Ющенка, Тимошенко і Януковича?

Тих, хто сьогодні впевнений у своїй унікальності, затопчуть легіони молодих і нерозважливих політиканів, що зараз, за умов політичного хаосу та анархії, зростають на периферії. Я багато їжджу по Україні й бачу, як швидко набирають оберти ті, хто грає на національних протиріччях, – цьому покласти край зможе тільки борд сильних, професійних управлінців, які патріотично рятуватимуть і розбудовуватимуть Україну, а не власні обійстя.

Олігарх Віктор Пінчук є щирим шанувальником братів Кличків. Чи підтримує він якось фінансово Блок Кличка?

Я про це нічого не знаю. Гадаю, якщо Кличко продовжуватиме свою політичну діяльність, багато людей допомагатиме йому на волонтерських позиціях, також знайдуться й такі, хто надаватиме фінансову підтримку.

Кого підтримуватимете на президентських виборах? Чи, можливо, Ви самі виборюватимете найвище крісло?

(Сміється). Ні, сам ще почекаю.

Якщо без жартів, підтримуватимемо кандидата, який відповідатиме нашим вимогам щодо розвитку України.

Юлію Тимошенко не підтримуватиме?

Тимошенко – яскрава, харизматична особистість, але вона є яскравим прикладом політика популістського типу. Хай чітко скаже, що вона йде на вибори, оприлюднить свою команду, а потім ми вирішимо.

У політиці нема нічого неможливого.

Як, на Ваш погляд, уряд бореться з кризою?

На мій погляд, ніяк. Пливуть за течією і, як у тій родині, живуть «від зарплати до зарплати». У мене враження, що в уряду нещира поведінка щодо народу і держави загалом.

Як кажуть, нам би день простояти і ніч протриматись. Так само і в уряду.

А що б Ви змінили в культурному плані в Києві? Кому б допомогли?

1 квітня світ відзначав 200-річчя від Дня народження Гоголя. Я підтримував постановку «Мертвих душ» у театрі на Подолі. Була справді красива, авангардна п’єса.

Щодо підтримки культури на рівні органів місцевого самоврядування – тут питання в площині законодавчого врегулювання. На жаль, сьогодні в Україні бракує закону про меценатство, у нас плутають терміни меценатство, спонсорство, благодійність. Держава ніяк не стимулює меценатів.

Культура в Києві в такому самому стані, як і дороги, житлово-комунальне господарство, – у глибокому занепаді.

Цього року в Києві не буде фестивалю «Київ травневий», його скасовано через брак фінансування. Дні Європи, які б мали проводилися в Києві, теж скасовано – Європа на відміну від Тимошенко і Ющенка не хоче терпіти витребеньок Черновецького. Він не виконав зобов’язання ще з минулого року – тож у цьому році Дні Європи поїхали до інших міст, оминаючи столицю.

Нещодавно мені в інтерв’ю голова УГКЦ Любомир Гузар сказав, що найбільша помилка політиків – не тільки українських, а й усіх інших, – що вони ні на мить не забувають, що вони політики. Ви колись забуваєте, що Ви політик?

(Сміється). Я примушую себе іноді згадувати, що я політик. Я живу звичайним життям, як і мільйони українців.

Чи їздите Ви з Віталієм на його бої?

Так, я бував на його поєдинках. Але я не є величезним фахівцем у боксі. Останні його бої я пропустив. Причина одна – дуже велике навантаження. Якщо лідер політичної команди виборює спортивні трофеї, то хтось із його команди має залишатися на господарстві й захищати киян.

Розмовляла Оксана Климончук

УНІАН в Google News