Головою Європарламенту став друг України

Єжи Бузек уже багато років опікується проблемами енергетичної безпеки. Він вважає, що Київ і Брюссель мають приділяти особливу увагу будівництву газо- й нафтопроводів в обхід Росії...

Єжи Бузек уже багато років опікується проблемами енергетичної безпеки. Він вважає, що Київ і Брюссель мають приділяти особливу увагу будівництву газо- й нафтопроводів в обхід Росії...

Саме так радісно висловилася вчора Юлія Тимошенко, на півслові обірвавши свою ура-пафосну промову на 10-му з’їзді партії „Батьківщина”. І мала всі підстави назвати новообраного голову Європейського парламенту Єжи Бузека „другом України”. Цей відомий політик і на посаді прем’єр-міністра Польщі, і будучи депутатом найвищого представницького органу об’єднаної Європи, послідовно підтримував демократичні реформи в Україні та європейську інтеграцію нашої держави.

Німецького політика від партії ХДС Ганса-Герта Петтерінга змінив на посту голови Європарламенту перший за всю історію цього органу представник постсоціалістичного сегменту ЄС. Цей вибір європарламентаріїв став очікуваним. Навіть основний конкурент Бузека в Європейській народній партії, підтримуваний Сильвіо Берлусконі італійський парламентарій Мауро Маурі зняв свою кандидатуру, визнавши важливість обрання глави законодавчої влади ЄС від країни, що «вийшла з-поза залізної завіси».

Єжі БУЗЕК

Попередньо дві найбільші фракції Європарламенту – ЄНП і соціалісти – досягли угоди про поділ п’ятирічного терміну головування навпіл: щоб у перші два з половиною роки Європарламент очолював представник ЄНП, а друга половина терміну дісталася кандидатові від соціалістів. Цікаво, що підтримка кандидатури Бузека – чи не єдиний пункт, на якому зійшлися прем’єр Польщі Дональд Туск (у чию партію „Громадянська платформа” недавно вступив до того безпартійний Єжи) та президент Лєх Качинський, які перебувають між собою у такій конфронтації, яка змушує згадати стосунки між Ющенком та Тимошенко.

Але було б несправедливо вважати Єжи Бузека просто „фішкою”, об’єктом політичного компромісу. Цей політик здобув репутацію сильної і яскравої особистості. Він продемонстрував не лише наявність стійких ліберальних та демократичних переконань, а й уміння їх захищати та послідовно реалізувати. Мирний професор хімії став свого часу одним з найполум’яніших трибунів знаменитої „Солідарності”, правозахисником, лідером мирної антитоталітарної революції в Польщі.

У 1997–2001 роках Бузек очолював уряд Польщі – і це рекордний термін для польських прем’єрів. Разом з віце-прем’єром Єжи Бальцеровичем він став ідеологом і двигуном радикальних економічних реформ, які після тяжкого короткотривалого шоку принесли польській „господарці” оздоровлення й підйом. Цим досвідом він намагався поділитися з Україною. В інтерв’ю газеті „День”у 1999 році він казав: „Якщо ми починаємо перебудову системи, яка була поганою, ми повинні бути готові до того, що на якийсь час ситуація погіршає. Це можна порівняти з ремонтом будинку. Ми якось жили в старому, не дуже зручному будинку. Під час ремонту дуже погано. Але через декілька місяців ми отримуємо дуже красивий, функціональний будинок і відчуваємо себе в ньому набагато краще, ніж раніше... Влада повинна думати про майбутнє в перспективі...”

На жаль, в Україні так і не з’явилися свої Бузеки та Бальцеровичі. Тому й досі маємо замість продуманих економічних реформ повільну й безсистемну економічну шизофренію.

Свого часу Єжи Бузек високо оцінював діяльність Віктора Ющенка на посаді прем’єр-міністра. Невдовзі після відставки останнього на традиційному міжнародному економічного форуму "Криниця-2002" він сказав у своєму виступі: "Хочу нагадати всім, що в Україні був один рік економічного зростання. І цим зростанням Україна зобов’язана уряду Ющенка".

Бузек став першим поляком, який виступив з трибуни революційного Майдану 24 листопада 2004 року. „Я вірю, що у вас усе вийде, як вийшло у нас за часів "Солідарності", – сказав демонстрантам керівник делегації Європарламенту.

Саме Ежи Бузек представив 2 грудня 2004 року в Києві чотири умови врегулювання кризи, запропоновані Європарламентом: 1) вирішити кризу без застосування сили; 2) зберегти територіальну цілісність України; 3) повторити другий тур виборів, але без фальсифікацій і без можливості голосувати за відкріпними талонами; 4) забезпечити обом кандидатам рівний доступ до ЗМІ. Фактично вони лягли в основу домовленостей, що дали змогу вийти з украй небезпечної кризи без кровопролиття.

Ще у вересні 2001 року тодішній прем’єр Польщі Бузек висловив переконання, що Євросоюз у питанні глобалізації та розширення своїх меж не може не враховувати наявності „такої потужної країни, як Україна”. Виступаючи на економічному форумі "Криниця-2001", Бузек висловив сподівання, що Україна найближчим часом "підійде до можливості вступу в ЄС".

Важко переоцінити роль Єжи Бузека в успішному голосуванні Європарламенту два роки тому в Страсбурзі за рекомендації Раді ЄС і Єврокомісії щодо мандата на переговори про нову поглиблену угоду між Україною і ЄС. "Важливо, що в цьому документі є положення, яке говорить про те, що наш новий формат відносин має вийти за рамки Угоди про партнерство і співпрацю, яка працює зараз, і позначити амбітні реформи порядку денного України, які повинні привести наші переговори до угоди про асоціацію й надати Україні європейську перспективу та можливість членства в ЄС. Це заявлено дуже чітко", – відзначив тоді Бузек.

У той же час як прагматик Єжи Бузек застерігає Україну від ейфорії: так, Європа має дати сигнал про членство в ЄС, але про конкретні терміни вести мову зарано. Він нагадав, що Польща заявку подала в 1994 році, а членом ЄС стала лише у 2004. Але тепер, коли Бузек очолив Європарламент, Україна з подвоєною увагою чекатиме на цей сигнал. Зокрема, Тимошенко заявила, що угода про асоціацію з ЄС має бути підписана наприкінці поточного або на початку наступного року.

Для України дуже важливо, що Єжи Бузек уже багато років опікується проблемами енергетичної безпеки й диверсифікації джерел постачань енергоносіїв. Стратегічна мета для нього – позбутися газової залежності від Росії. Наприкінці свого прем’єрства він підписав угоди про постачання в Польщу норвезького газу, але вони були фактично анульовані його наступником, лівоцентристом Лєшеком Міллером.

У 2006 році, після першої „газової війни” Росії проти України, Бузек став одним з авторів відкритого листа європейських політиків, у якому Росію звинувачували у використанні «енергетики як знаряддя впливу на сусідні країни, що орієнтуються на Захід». І надалі у всіх газових спорах, у яких брала участь Москва, Бузек наголошував на необхідності зайняти жорсткішу позицію із забезпечення незалежності від російської енергетики й курирував багато проектів у цій сфері в Польщі. Крім того, новообраного голову Європарламенту називають одним з авторів проекту «Східне партнерство».

У березні 2006 року на відкритих дебатах у Брюсселі за участю тодішнього міністра економіки України Арсенія Яценюка Єжи Бузек сказав промовисту фразу: „Інтеграція України в Європейський союз має визначальне значення для зміцнення енергетичної безпеки на континенті”. Він підкреслив, що Київ і Брюссель мають приділяти особливу увагу питанню раціоналізації використання енергоресурсів і будівництву газо- й нафтопроводів в обхід Росії.

А все йде того, що Україні ой як знадобиться підтримка європейських структур у майбутніх газових війнах з боку Росії...

Микола Писарчук