Пенсія Стельмаха як чинник президентських виборів

На уряд посипалися відмови від міжнародних фінансових організацій у кредитуванні... Єдиною надією залишаються Путін, Каддафі й голова НБУ...

На уряд посипалися відмови від міжнародних фінансових організацій у кредитуванні... Єдиною надією залишаються Путін, Каддафі й голова НБУ...

Володимир Стельмах

Той факт, що термін повноважень Володимира Стельмаха добігає кінця наступного січня, може зіграти вагому роль у визначенні переможця президентських перегонів.

Голова правління НБУ остаточно йде на пенсію. Кермо НБУ опиняється не просто в інших руках: до керівництва центробанком приходить нова команда – команда нового Президента. Швидше Яценюк стане Президентом, аніж, скажімо, перший заступник Стельмаха, Шаповалов залишиться недоторканним у складі нового топ-менеджменту НБУ.

Тож у логіці дій Володимира Семеновича та його найближчого оточення можна розгледіти й запідозрити які завгодно мотиви, окрім сподівань будь-що лишитися на черговий термін. Розуміння верхівкою НБУ того, що свої кабінети доведеться залишати за будь-яких обставин, може схилити шальки виборчих терезів на користь того чи іншого кандидата. І навряд чи керманичі НБУ діятимуть на користь претендента, до якого відчуває неприховану ідіосинкразію Ющенко. До думки Віктора Андрійовича в НБУ за інерцією ще прислухаються, хоча чим ближче до виборів, тим тонша інерція.

Надзвичайна роль Стельмаха і Ко в передвиборчих перегонах пояснюється просто – НБУ залишається чи є не єдиним кредитором уряду. Як і передбачали експерти, чим глибше засмоктує Україну електоральний популізм, тим прохолоднішими ставатимуть стосунки Києва з міжнародними кредиторами.

Перший дзвінок уже пролунав

Європейський банк реконструкції та розвитку відмовив Укрзалізниці в подальшому кредитуванні компанії – доти, поки держкомпанія не проведе реформування своєї організаційної структури.

Після профспілкового шоу, влаштованого навколо перегляду тарифів на газ для населення й ефектно посиленого рішенням безвідмовного Окружного адміністративного суду м. Києва(того самого, що скасовував Указ Президента Українипро припинення повноважень ВР шостого скликання та позачергові парламентські вибори), навряд чи активізуватиме співпрацю з Україною МВФ.

Девальвація урядових обіцянок щодо підвищення тарифів на газ для населення та підприємств теплокомуненерго змусить переглянути свої плани щодо України ще одного потенційного кредитора – Європейський Союз, який словами Брюссельської декларації обіцявся кредитувати Нафтогаз, якщо той наважиться на реорганізацію. Зайве нагадувати, що тарифна політика була одним з основних компонентів реформи в газовому секторі.

І далі про Нафтогаз. Той факт, що наглядову раду рекапіталізованого державним коштом Укргазбанку очолив голова правління Нафтогазу Олег Дубина, навряд чи порадує ще одного кредитора України – Світовий банк, фінансова допомога якого є ключовою для проведення рекапіталізації банків. У цьому простежується гіркий символізм – міжнародні фінансові організації своїм коштом

· допомагають рекапіталізувати державний банк,

· який потім перетворюється на кишеньковий банк Нафтогазу,

· який, не дочекавшись підвищення тарифів, безлімітно братиме позики у своєму банку, що його допомогли рекапіталізувати ті,

· хто вважав приведення внутрішніх цін на газ до рівня імпортного неодмінною умовою оздоровлення Нафтогазу.

Коло абсурду замкнулось. Зневіра й розпач косять ряди кредиторів України. Залишається Нацбанк. І Росія.

Кремлівська позика. Чи лівійська?

Інформація про те, обговорювали чи ні Путін і Тимошенко 1 вересняпитання російської позики Україні, рано чи пізно просочиться в медіа. Виглядає на те, що за умови припинення кредитування України міжнародними фінансовими організаціями в четвертому, вирішальному, кварталі, кремлівська позика Україні знову окупує перші шпальти. Можливо, офіційно про неї оголосять у жовтні в Харковіна черговій зустрічі ЮВТ та ВВП, і саме переговори щодо виділення Росією кредиту Україні й буде тим елементом «ґрунтовної підготовки», про яку говорив Путін. Левова частка кредиту може бути спрямована назад у Росію – Газпромові за зимовий газ. Виглядає так, що на той час і бюджет гостро потребуватиме зовнішньої допомоги (знову ж таки, за умови пересихання потоків від МФО) – на убезпечення від боргів із зарплат і пенсій, що можуть утворитися в найнезручніший час: у період між першим та другим туром президентських виборів.

Пошук кредиторів триватимеі на інших, неєвропейських, паралелях і меридіанах – у Лівії, Китаї, державах Перської затоки, як тільки там закінчиться Рамадан.

Кредитор останньої надії

І все ж таки саме НБУ залишається кредитором останньої надії. З бюджетом ставатиме все сутужніше, оскільки проблеми з його наповненням у серпні стали вже очевидними. Цікаво, яку казку цього разу розповість прем’єр, повернувшись від Каддафі, однак джерела УНІАН в уряді свідчать про 30-відсоткове недовиконання доходів загального фонду державного бюджету в серпні порівняно з планом. Тож від того, погодиться чи ні НБУ монетизувати дефіцит бюджету, залежить значною мірою доля виборів.

Здавалося б, НБУ викупивуже державних облігацій на 26 млрд. грн. з початку року, однак значною мірою це облігації, випущені на рекапіталізацію – спочатку Ощадбанку та “Ексіму”, а потім уже й “Родоводу”, банку “Київ” та Укргазбанку.

Усупереч очікуванням, що НБУ безвідмовно погодиться монетизувати бонди на 18,6 млрд. грн., випущені на поповнення статутного фонду Нафтогазу, регулятор уперто відмовляється це робити – попри багатогодинні вмовляння прем’єром на території НБУ.

Нацбанк безупинно звинувачують у тому, що він не дає кошти на будівництво, сільське господарство і Євро-2012. Якщо НБУ знаходитиме юридичні зачіпки, як обійти вимогу спрямувати сумнозвісні та неіснуючі 9,8 млрд. грн. на мости, стадіони й дороги, на нього із середини вересня буде наслано порчу у вигляді нових депутатських тимчасових комісій.

Якщо «дід» таки повернеться зі своєї чергової довготривалої відпуски, то допомагати стояти на своєму Стельмахові може тільки думка про безтурботну пенсію.

Але за однієї умови – пенсія має надходити банківським переказом за межі України – подалі від гніву нового Президента.

Станіслав Голубенко