Кардіогенний шок? Ні, пневмонія!

Вітчизняна медицина все ще не може дати одно-значної відповіді, від чого помирають хворі на грип. Професор Бачинський з Чернівців каже, що від прямої реакції організму на вірус, інші вчені це заперечують... Полеміка

Вітчизняна медицина все ще не може дати однозначної відповіді, від чого помирають хворі на грип. Професор Бачинський з Чернівців каже, що від прямої реакції організму на вірус, інші вчені це заперечують...

Минулої п’ятниці начальник бюро Чернівецької обласної судмедекспертизи, професор Віктор Бачинський заявив, що українці помирають не від двосторонньої пневмонії, як вважалося раніше, а в результаті серцево-легеневої недостатності і кардіогенного шоку внаслідок вірусного дистрес-синдрому, тобто тотального враження легень. “Це привід для того, щоб лікарі, котрі лікують цю хворобу по всій Україні, змінили тактику й стандарти лікування й націлили на це всіх”, – розповів професор в інтерв’ю УНІАН. Своїми висновками Бачинський поділився з МОЗ і надіслав до Києва результати дослідження й протоколи, сподіваючись, що у відомстві переглянуть стандарти лікування.

У міністерстві охорони здоров’я до заяви буковинського колеги поставилися доволі скептично. Проте відразу за ініціативи міністра створили робочу групу “для наукового супроводу та вивчення захворювань, які сьогодні спостерігаються внаслідок ускладнень пандемічного грипу”. І організували брифінг “у відповідь”, куди запросили, зокрема, земляків Бачинського – голову управління охорони здоров’я Чернівецької ОДА Ігоря Шкорбанця та доцента кафедри патоморфології Чернівецького медичного університету Ігоря Купченка. Кажуть, самого Бачинського в міністерстві теж хотіли бачити, але він чомусь не приїхав, перебуває на лікарняному.

– Це не заява буковинських вчених. Це заява одного доктора наук, який самостійно її зробив. Напевно, з якихось особистих міркувань, – одразу повідомив Шкорбанець, “відхрестившись” від висновків колеги-земляка. – З цього не варто робити піар. Це звичайний процес у медицині. Україна не виняток. Тут та сама хвороба, той самий перебіг, що й у всьому світі...

– Коли йдеться про взаємодію вірусу з внутрішньою легеневою поверхнею, то характер пошкодження може бути різний, і воно викликає запальний процес. Крайній ступінь пошкодження – функціональна невідповідність легеневої тканини, яка називається дистрес-синдром, – розтлумачував медичний термін Ігор Купченко. – Це не хвороба. Це не діагноз. Це ускладнення. Воно може бути наслідком взаємодії організму з вірусом, а може і не бути. До дистрес-синдрому можуть призвести різні стани. Наприклад, у водолазів він виникає внаслідок пошкодження чистим киснем.

Експерти запевнили, що ніякого відкриття чернівецький професор не зробив, а всі ці дискусії навколо дистрес-синдрому – вузькопрофесійна тема для обговорення в колі спеціалістів. І стандарти лікування в МОЗ змінювати не збираються.

– Основний протокол щодо лікування грипу, який базується на міжнародних рекомендаціях ВООЗ, затверджений і він працює. Але кожна епідемія висвітлює ті чи інші ускладнення, які в різних країнах мають свої особливості. Вони залежать від сукупності екологічних чинників, від пори року, а зараз прохолодна погода і більше ускладнень легеневого характеру, – розповів директор Інституту медицини транспорту Анатолій Гоженко, який очолив новостворену робочу групу МОЗ. – Наукова робоча група аналізує більшою мірою механізми ускладнень, які зараз є в Україні. Ми ставимо завдання перед провідними науковцями нашої країни знайти ті науково-обґрунтовані засоби, методи, які можна було б додатково до нинішнього, безумовно, правильного протоколу, використовувати й підвищити ефективність лікування, особливо в разі ускладнень перебігу грипу. Протягом доби будуть розроблені перші основні рекомендації.

– Виходить, до заяви Бачинського ви знали про наявність дистрес-синдрому у хворих? – запитали ми в Гоженка.

– Безумовно. Ніякого відкриття немає. Пневмонія є пневмонія. І при багатьох пневмоніях буває дистрес-синдром. Він може проявлятися трішки більше чи трішки менше, і залежно від цього посилюється терапія чи ні. Наприклад, вірусна пневмонія... Десь у 20 відсотків вона ускладнюється бактеріально. Там уже інша терапія. Це і є клінічні підходи.

– Бачинський сказав, що звернувся до МОЗ, аби переглянули стандарти лікування. А ви кажете, що нема такої необхідності...

– Стандарти не змінюються щодо вірусного грипу. А що стосується лікування пневмонії, то воно залежить від того, як протікає хвороба. Ми якраз аналізуємо історії хвороби. Ось бачите, сидять дівчата – то інтерни, мій науковий гурток, вони вибирають матеріали. Готують статистичний аналіз і ми дивимося форми хвороби й намагаємося коригувати терапію ускладнень. Це треба робити завжди. Що значить міняти протоколи чи не міняти? Якщо пошкоджені легені – треба давати кисень. Треба захищатись.

– Чи ви зв’язувалися з паном професором, обговорювали результати його досліджень?

– Він судмедексперт... Це означає, що він не робив розтину. Це його теоретичні доробки. Це його думка. Коли кожен науковець чи лікар думає – це дуже гарно. Але треба цю думку проробити серед професіоналів.

– В інтерв’ю нам пан професор сказав, що це не його особиста думка, а висновок п’яти професорів-фахівців, клініцистів і морфологів Буковини.

– Я очолюю науково-дослідний інститут у Одесі, але виходець з Чернівецького медичного університету. І всі, хто працював з Бачинським, – мої колеги. Вони правильно зробили акцент. Їхня помилка – не треба казати, що, мовляв, “ось це міняє це”. Приміром, гіпертонічний синдром... Підвищення тиску... Він є при гіпертонічній хворобі, при захворюванні нирок, надниркових залоз тощо. Приміром, я бачу в пацієнта підвищення тиску. То це ж не означає, що в нього лише гіпертонічний синдром, у нього може бути захворювання надниркових залоз, яке той синдром викликає... Або якщо у хворого білок у сечі, то в нього так званий сечовий синдром. Але який сенс лікувати лише його? Треба позбутися причини... Більшої безграмотності сказати не можна. Я повинен лікувати нефрит чи пієлонефрит. Паралельно – впливати на цей синдром. Іноді, коли привозять людину з високим артеріальним тиском, важливо спочатку зняти синдром, а вже потім лікувати нирки. Тут приблизно те саме. Дистрес-синдром – це частина патологічного процесу в легенях.

– Команда фахівців ВООЗ, яка працює в Україні, уже ознайомилася з повідомленнями в пресі про дистрес-синдром, однак такого терміну немає в термінології ВООЗ. Можливо, йдеться про гострий респіраторний дистрес, – сказав керівник місії ВООЗ в Україні Юкка Пуккіла.

А заступник начальника головного управління охорони здоров`я Чернівецької ОДА Марія Поліщук повідомила журналістам, що “вірусний дистрес-синдром” та “двобічна вірусна пневмонія” – два різні медичні терміни на позначення одного й того самого захворювання.

– Професор Бачинський абсолютно правий, що люди померли від дистрес-синдрому. Але він не правий у тому, що цей дистрес-синдром є проявом грипу або парагрипу. Синдром виникає не від грипу, а від інфекції, на яку організм дав імунну відповідь, – заявив колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. – Вірус A(H1N1) чи звичайний грип, травма – усе може викликати гострий респіраторний дистрес-синдром. Це ускладнення розвивається нечасто, воно досить рідкісне. Тут єдине лікування – штучна вентиляція легень.

Ми зателефонували Віктору Бачинському, щоб дізнатися, чому він не приїхав у Київ. Виявилося, що професор справді на лікарняному з п’ятниці, оскільки має проблеми з ногою і не може вільно пересуватися. Але каже, що готовий їхати до Києва й доводити свою правоту.

– Будемо вести полеміку, – сказав він. – Є синдроми, є симптоми і є захворювання. Я говорю про одне, вони – про інше. У мене одна думка, у них – інша. Вони свою відстоюють, я – свою. Якби це була просто пневмонія – звичайна бактеріальна чи вірусна, – то зрозуміло, як вона лікується, як розвивається. А тут зовсім інший розвиток. Тут людина потрапляє в стаціонар – і нічого не можна зробити. При звичайній пневмонії такого не буває! Причому це по всій країні, не тільки у нас на Буковині.

– Чи доцільні при цьому апарати штучного дихання? – поцікавилися ми в професора.

– Усі, хто був у нас на апаратах штучного дихання, померли... Але не в цьому справа. Апарати штучного дихання потрібні, бо їх немає. Є ж і інші хворі. Не обов’язково має бути гостра респіраторна вірусна інфекція і цей синдром. Є люди, котрі лежать у реанімаціях з іншими захворюваннями, і ці апарати їм життєво необхідні.

Бачинський також підтвердив, що його запросили до складу новоствореної робочої групи науковців з вивчення ускладнень від грипу.

Сподіваємося, спеціалісти врешті-решт знайдуть спільну мову і знайдуть відповіді на ці болючі питання, котрі так цікавлять Україну.

Анна Ященко

УНІАН в Google News