Власники каналів ведуть антиющенківську політику, БЮТ займається політичним шулерством...

Речник “Нашої України” Борис Безпалий в інтерв’ю УНІАН не пожалів ні журналістів, ні партнерів по ймовірній коаліції...

Речник “Нашої України” Борис Безпалий в інтерв’ю УНІАН не пожалів ні журналістів, ні партнерів по ймовірній коаліції.

Борисе Яковичу, два дні тому здавалася, що коаліція в рамках трьох сил була нібито справою вирішеною. Але емоційні сплески Юлії Володимирівни, прес-конференція Порошенка і заява вашого блоку про те, що БЮТ робить усе можливе і неможливе, аби коаліція за участю “Нашої України” не відбулася, дають поганий сигнал щодо перспектив помаранчевої коаліції...

Яка ще заява?

Та, яку розміщено на вашому партійному сайті...

Давайте говорити про офіційні документи. А не про чутки, неофіційні позиції чи публікації...

Після завершення виборчої кампанії зібралася Політрада “Нашої України”, яка підвела риску під виборами й ухвалила ряд рішень щодо формування центральної влади. Першою тезою було те, що можливими партнерами “Наша Україна” вважає блок Юлії Тимошенко і Соціалістичну партію. Друга позиція - що вести переговори доручено Роману Безсмертному та Юрію Єханурову як членам Ради партії. Після того 13 квітня було прийнято документ, який називався “Протокол щодо процедури формування коаліції демократичних сил”. А наступного дня, 14 квітня, керівний орган партії - президія Ради “Нашої України” схвалила цей протокол, але не підтримала відомий шостий пункт (про те, що прем’єра висуває сила, яка набрала в коаліції найбільше голосів, тобто БЮТ. – УНІАН). Переговори тривають, але оскільки інші наші партнери схвалили цей протокол без обмежень, то виник протокол розбіжностей. І це ситуація, яку кожен коментує - як вважає за потрібне.

Казали, що Романа Безсмертного потім дуже лаяли за те, що він підписав цей протокол - із пунктом шостим...

Мені про це нічого не відомо. В офіційній частині рішення президії дії Романа Безсмертного схвалено. Переговори - це процес, і в ньому беруть участь партнери, які не підписують документи механічно.

З протоколу не схвалили один пункт. І це є офіційна позиція.

Слухачі та глядачі мають вуха й очі. Вони бачать те, що відбувається в телеефірі: єдності поглядів у “Нашій Україні” немає, існує два крила, одне з яких - за союз із регіонами, а друге - за союз із БЮТ та СПУ...

Я саме тому ґрунтуюсь на офіційних позиціях, бо інформаційний простір сьогодні схожий на дезінформаційний.

“Наша Україна” не є тоталітарна секта, ми приймаємо рішення колективно. У дискусіях висловлюються різні точки зору, але спільним знаменником є офіційні рішення. Наші дискусії проводяться відкрито й публічно, і тому недобросовісне тлумачення дає змогу з усього масиву інформації вихоплювати окремі фрази й надавати їм довільне значення. Звичайно, не всі в Україні в захопленні від “Нашої України” й тому спотворюють інформацію. Але коли від “Нашої України” говорю я, це – наша офіційна позиція...

Під час переговорів БЮТ та НУ спливає текст Меморандуму, пункт шостий якого так не сподобався президії Ради... Але ж ви обговорювали той Меморандум раніше...

В історії створення коаліції не існувало жодних меморандумів... Жодного офіційного документа (а не проекту!) уповноважені особи партій не підписували. Навіть документ, на який ми посилалися в протоколі про процедуру формування коаліції, ми назвали “Проект меморандуму”. А в офіційному документі, яким є протокол, посилатися на проект, тим більше що документів із такою назвою було багато, просто неграмотно. І коли потім хтось, як шулер з рукава, після події вихоплює проект якогось документа, то це не що інше, як політичне шулерство.

У цій історії з коаліцією багато використовується психічної атаки, яка здійснюється за допомогою медіа.

Процес переговорів виглядає дуже непослідовним та суперечливим. І більшість журналістів вважають, що, не в останню чергу, через мінливу позицію “Нашої України”...

Я думаю, що процеси, які відбуваються в журналістиці мають викликати більше занепокоєння. Після Помаранчевої революції журналісти здобули свободу слова. За цих умов одна частина журналістів працює за правилами свободи слова, друга - перебуває в ейфорії і розуміє свободу слова як безвідповідальність і сваволю слова. А більша частина журналістів, як була налаштувала проти Ющенка, так цю налаштованість і зберігає.

Ну, з цим можна посперечатися...

Власники каналів продовжують свою політику проти Віктора Ющенка. Хоча інформаційний простір є дуже неоднорідним... Різниця між чесною та замовною журналістикою - така сама велика, як між Ющенком та Симоненком.

Ви – речник вашої партії. Скажіть, чи правда, що “Наша Україна” хотіла заарештувати Турчинова, як казала Тимошкно, посилаючись на конкретні прізвища?

Історія з Турчиновим, Порошенком, Безпалим - це історії окремих осіб, які я готовий обговорювати, але які не є фактором переговорів. Це не впливає на процес переговорів, хоча може впливати на самопочуття окремих учасників процесу. Щодо Турчинова нічого казати не можу, я не правоохоронний орган. Тут, знаєте, дехто багато каже про рівність усіх перед законом, а потім виявляється, що деякі більш рівні за інших.

На якому етапі зараз переговорний процес?

Правильні дії мають робитися у правильній послідовності. Спочатку потрібний програмний документ, потім - порядок прийняття рішення у самій коаліції. І потім - третя частина, яка стосується відповідальності або розподілу портфелів. А декому просто не терпиться влаштувати кадровий дерибан. У нас ведуться переговори з БЮТ та СПУ, у рамках переговорів ухвалено документ, хоча й із протоколом щодо незначних розбіжностей. Одна зі сторін (“Наша Україна”. – УНІАН) не сприймає останнього пункту протоколу. Отже, потрібно працювати над тими п’ятьма пунктами, які влаштовують усіх, починаючи з програмного документа.

Реакція наших партнерів щодо несприйняття нами шостого пункту була дуже емоційною, але не була офіційною. Люди вихлюпнули свої емоції в міру свого виховання.

Відповідно до запропонованого вами регламенту коаліції кандидатуру прем’єра спочатку розглядають у фракціях, потім її обговорюють на раді коаліції, куди входить і Президент, а в останню чергу - на загальних зборах більшості. Виходить, що Президент головніший за загальні збори коаліційної більшості?

Конституція передбачає, що кандидатура прем’єр-міністра, як і ряду міністрів, пропонує коаліція, вносить кандидатуру прем’єра Президент, кандидатури міністрів - прем’єр. Тому Президент – як би в кінці ланцюжка...

А щось дістанеться “Регіонам”, якщо вони будуть в опозиції? Які права матиме опозиція?

Закон про права опозиції складно прийняти, бо незрозуміло, хто є опозицією в суспільстві? Це ті, хто при соцопитуванні висловлюють недовіру чинному уряду чи Президенту? Говорити про опозицію можна тільки як про парламентську опозицію. Але знову ж таки, у нас в парламенті зараз склалася мало не конституційна більшість проти Ющенка. Як у цій ситуації розподіляти посади? Питання потрібно ставити не про забезпечення прав міфічної консолідованої опозиції, яка не завжди існує. А про забезпечення прав і можливостей кожної фракції і кожного депутата.

Кожна фракція має право на гарантоване представництво в тих або інших комітетах, комісіях, на виступи з питань порядку денного, на внесення законодавчих ініціатив, на доступ до всіх парламентських документів. Останнє дуже важливо, бо при формуванні бюджету уряд може лояльних ознайомити з усім, а не лояльних з частиною... Тому пропонують, щоб бюджетний комітет очолювали депутати не з більшості. Дехто вважає, що для опозиції важливо залишити комітет з Регламенту та депутатської етики, бюджетний комітет та свободи слова, боротьби з корупцією.

Якщо Ви колись писатимете мемуари, як ви оціните діяльність Верховної Ради четвертного скликання, яка відходить в історію?

Я не буду писати мемуари. Мемуари потрібно писати або відверто, або ніяк. Мій рівень обізнаності та інформованості є таким, що я не хотів би відверто писати про те, що знаю.

У Пушкіна є такий момент... Коли були втрачені щоденники Байрона, Пушкін зрадів, добре, мовляв, він висповідався у своїх віршах, а в щоденниках би почав “лгать и изворачиваться”. Я ціную мемуарний жанр і тих, хто здатний писати мемуари. Я не пишу, бо дуже важко знайти баланс щирості та лукавства.

А Верховну Раду я оцінюю позитивно. У плані законотворчості стара Верховна Рада була швидше шкідливою, ніж корисною. Вона зруйнувала пенсійне поле, не провела податкової реформи. Але якщо говорити про неї як про представницький орган, який виражає волю виборців, то найбільш вирішальний момент, коли ми пережили демократичну революцію, Верховна Рада не без внутрішніх суперечностей стала на бік свого виборця. Сприяла народному волевиявленню і це розчистило дорогу до справжніх демократичних перетворень.

Лана Самохвалова