Перше півріччя: навіщо реформи, якщо є корупція

Парламентські кнопкодави з проурядової більшості підтримали зміни до бюджету, навіть не помітивши, що уряд відверто схитрував… Бюджет виконано на 44 відсотки… Економічні результати і прогнози…

Парламентські кнопкодави з проурядової більшості підтримали зміни до бюджету, навіть не помітивши, що уряд відверто схитрував… Бюджет виконано на 44 відсотки… Економічні результати і прогнози…

Знову й знову доводиться повторювати: уряд Азарова успадкував від минулого уряду звичку приховувати або спотворювати значну частину економічної статистики, а також нагадувати ту істину, що популістський і нереалістичний держбюджет ні до чого доброго не приведе.

Січень – червень

12 липня Казначейство оприлюднилопопередні дані про виконання державного бюджету за доходами у січні – червні 2010 року.

У першому півріччі до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 104549,4 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ та без власних надходжень бюджетних установ), що на 14058,8 млн. грн., або 15,5%, більше, ніж за відповідний період 2009 року.

До загального фонду надійшло 89959,3 млн. грн. (із урахуванням відшкодування ПДВ), що на 18024,7 млн., або 25,1%, більше за відповідний показник 2009-го. Надходження податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів становили 33217,0 млн. грн., що на 14,2% більше, ніж за перше півріччя минулого року. Надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів сягнули 8 822,8 млн. грн. (на 60,9% більше). Надходження ввізного мита - 2915,6 млн. грн. (на 23,9% більше).

До спеціального фонду бюджету надійшло 14590,1 млн. грн. (без урахування власних надходжень бюджетних установ).

Органами Державного казначейства відшкодовано з бюджету 7818 млн. грн. податку на додану вартість. 

Секвестр бюджету

Аналізуючи цю інформацію, маємо взяти до уваги, що в минулу п’ятницю Верховна Рада затвердила зміни до держбюджету. Цими змінами бюджетні доходи на 2010 рік встановлено в сумі 252718 млн. грн. (скорочено на 13399 млн.), у тому числі доходи загального фонду – 210550 млн. (скорочено на 8651 млн.) та спеціального фонду – 42663 млн. грн. (скорочено на 4748 млн.).

Ці зміни ще не набрали чинності, але президент Віктор Янукович стовідсотков їх підпише, бо це було однією з умов відновлення кредитування з боку Міжнародного валютного фонду. Тож можемо підбити перші підсумки виконання держбюджету вже з урахуванням проведеного секвестру.

Червень

Почнемо з арифметики. Враховуючи аналіз виконання держбюджету за п’ять місяців, можемо зробити висновок щодо надходжень до держбюджету у червні.

Так, загалом (без урахування власних надходжень бюджетних установ) мобілізовано 16777,5 млн. грн.

Оскільки річний план власних надходжень бюджетних установ становить 13533,6 млн., середньомісячна сума мобілізації коштів сягає 1127,8 млн. Тож можемо зробити припущення, що з урахуванням власних надходжень бюджетних установ у червні до бюджету надійшло 17905,3 млн. грн. Зокрема, до загального фонду – 15173,2 млн.

Надходження ПДВ із ввезених на територію України товарів становили 5447,3 млн. грн. Надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів – 1985,7 млн. Від увізного мита – 594,2 млн.

До спецфонду бюджету надійшло 2732,1 млн. грн. (з урахування власних надходжень бюджетних установ).

Що ж до відшкодування ПДВ, то уряд не оприлюднював інформацію за січень – травень. Тому вирахувати дані за червень не вдасться. Проте зі статті «ПДВ-облігації: піраміда обіцянок» у останньому номері «Дзеркала тижня» ми цю інформацію знаємо: відшкодування становило 1,3 млрд. грн. Враховуючи, що бюджетне відшкодування ПДВ протягом року має сягнути 24971, 6 млн. у червні відшкодовано лише 5,2 відсотка річного показника.

Висновки

З урахуванням власних надходжень бюджетних установ у першому півріччі зібрано 111316,2 млн. грн., що становить трохи більш як 44 відсотки річного показника секвестрованого бюджету. Отже, у другому півріччі до держбюджету щомісячно потрібно мобілізувати 23567 млн. грн. Ми знаємо, що в середньому протягом січня – червня збиралося 18553 млн., тому щомісячні надходження мають зрости на 27 відсотків. І це навіть з урахуванням ухваленого ВР зменшення доходів державного бюджету. Наскільки це реалістично, видно неозброєним оком…

Щоправда, і ті показники мобілізації, про які звітує уряд, є, м’яко кажучи, не дуже коректні. За ними стоїть ґвалтування підприємств, пов’язане з невідшкодуванням ПДВ. Уряд, під будь-яким приводом не відшкодовуючи податок на додану вартість, завищив надходження до бюджету щонайменше на 5 млрд. грн.

Ми не маємо можливості робити прогнози щодо мобілізації коштів у другому півріччі за окремими статтями. Парламентські кнопкодави з проурядової більшості підтримали зміни до закону про держбюджет, схоже, навіть не помітивши, що уряд у своєму законопроекті не подав зміни до так званого додатку 1, у якому мав би відобразити відповідне коригування показників доходних статей. Тому скільки має бути мобілізовано до бюджету за окремими статтями, уряд, очевидно, визначатиме на власний розсуд…

І навіщо нам ті законодавці, якщо в нас такий класний уряд?

Отже, що з усього цього випливає…

По-перше, навіть після проведення секвестру державний бюджет є зовсім нереалістичний як щодо доходів, так і можливостей профінансувати передбачені законом видатки. Тому можемо категорично стверджувати, що дефіцит бюджету буде значно вищий від запланованого показника. Зменшуватиме його уряд, скоріше за все, шляхом недофінансування значної частини видаткових статей. При цьому робитиме це в ручному режимі.

По-друге, якщо уряд і далі не відшкодовуватиме ПДВ, це призведе до повного вимивання фінансових ресурсів підприємств, обвалу експорту та масованої тінізації економічної діяльності, з усіма відповідними наслідками для економіки та доходів держбюджету.

По-третє, без проведення непопулярних кроків все одно не обійтися. Скорочувати роздуті державні витрати, зокрема соціальні, доведеться вже  цього року. Але якщо їх проводити без справді чесних реформ, пов’язаних насамперед з боротьбою з корупцією, суттєвим скороченням регуляторних функцій держави та відповідного врізання державного апарату, максимально ощадливого та прозорого використання бюджетних коштів, то вже наприкінці осені Україну накриє нова хвиля жорсткої соціально-економічної та політичної кризи суто внутрішнього походження.

Борис Кушнірук, економіст

УНІАН в Google News