Кінах як симптом

Коаліція виграла психологічно, адже Кінах – один з чільників НУ... Ми отримуємо сигнали з БЮТ, що скоро й ця фракція посиплеться... Кінах розглядає Ющенка як використаний матеріал... Регіонали схильні до гучних заяв... Перехід Кінаха сигналізує, що сьогодні перевага – на боці Януковича...

Анатолій Кінах, другий номер за списком Блоку «Наша Україна», лідер депутатської групи Партії промисловців і підприємців, у день святкування 15-річчя своєї партії прийняв пропозицію прем’єр-міністра Віктора Януковича про перехід на роботу в уряд. У середу Верховна Рада ухвалила рішення про призначення Кінаха міністром економіки. Вісім депутатів його партії зі своїм майбутнім ще не визначилися.

Прокоментувати перехід Анатолія Кінаха з опозиції у владу ми попросили політиків і політологів.

Борис Беспалий, народний депутат, НУ:

КОАЛІЦІЯ ВИГРАЛА ПСИХОЛОГІЧНО, АДЖЕ КІНАХ – ОДИН З ЧІЛЬНИКІВ НУ

Наша фракція прийняла політичне рішення про виключення Анатолія Кінаха зі своїх лав. У правовому розумінні це рішення ще не ухвалене. Але цей нюанс не впливає на політичну позицію фракції.

Коаліція з приходом Кінаха виграла в кількох аспектах. По-перше, число прихильників коаліції зросло, а опозиції, відповідно, зменшилось. З іншого боку, Кінах складає свій мандат, і замість нього заходить рухівець Богдан Костенюк, депутат трьох попередніх скликань, за якого я особисто дуже радий, бо дуже його поважаю.

Про інших представників Партії промисловців і підприємців у фракції казати зарано – вони ще не визначилися. Завтра в них буде політрада партії, де вони проведуть «розбір польотів».

Коаліція виграла також у плані професіоналізму, оскільки ніяк не можна в професійному плані порівняти Макуху й Кінаха, який незрівнянно вищий як управлінець. Крім того, коаліція виграла психологічно, оскільки, хто б що не казав, Кінах – один з чільників «Нашої України».

У цілому, звичайно, рішення Кінаха не позитивне – ані для фракції, ані для України.

Казати, що бізнесу некомфортно в опозиції, не зовсім правильно. Усім комфортніше у владі. Багато хто прийшов у політику з великого бізнесу, але сьогодні ми їх розглядаємо все ж як політиків, а не як бізнесменів. Якби в групи Кінаха були винятково бізнес-інтереси у владі, то їм було б вигідніше підтримувати спершу Кучму, а потім Януковича, а не йти проти течії у 2003–2004 роках.

Кінах – не перший і не останній, хто переходить на той чи інший бік. Мороз перейшов до Януковича, а Вінський – до Тимошенко. Певні міграційні процеси будуть, але вони будуть сповільнені тим, що виборчі списки – це більша дисципліна і більша відповідальність, і в цьому перевага пропорційної системи. Крім цього, пересторогою перебіжчикам є і те, що депутати, які самі виходять із фракції, втрачають мандат.

Анатолій Кирилович, до речі, свого часу перейшов з команди Кучми на сторону народу. У 2003 році він не до Ющенка пішов, він сам балотувався, а тоді явно сильнішою була група Кучми. Кінах тоді перейшов в опозицію до Кучми і Януковича, і це було задовго до Майдану. У разі перемоги Януковича це мало б для нього серйозні наслідки. З корисливих мотивів такі кроки не робляться.

Я голосував за його вихід з фракції, але це не означає, що я не оцінюю його мужній вчинок чотири роки тому.

Василь Кисельов, народний депутат, ПР:

МИ ОТРИМУЄМО СИГНАЛИ З БЮТ, ЩО СКОРО Й ЦЯ ФРАКЦІЯ ПОСИПЛЕТЬСЯ

Кінах – досвідчена людина, і його досвід роботи в уряді буде тільки на користь державі. А якщо хтось із «Нашої України» матиме бажання перейти до коаліції чи голосувати спільно з нами, не переходячи в коаліцію, то ми це давно прогнозували і вітаємо ці кроки, тому що дуже багато людей втомилися від того безладу, який сьогодні створили Тимошенко й Кириленко у Верховній Раді.

Поважна людина, колишній прем’єр-міністр, змушений тепер виконувати волю цієї жінки... Самодостатні люди, які себе поважають, не можуть іти таким шляхом.

Перехід Кінаха, і навіть його депутатів, у коаліцію, звичайно, не дасть можливість створити конституційну більшість у парламенті. Але я певен, що в нас буде більше, ніж 300 депутатів. Ми останнім часом отримуємо багато сигналів, у тому числі і з БЮТ, про те, що скоро й ця фракція посиплеться.

Володимир Полохало, народний депутат, БЮТ:

КІНАХ РОЗГЛЯДАЄ ЮЩЕНКА ЯК ВИКОРИСТАНИЙ МАТЕРІАЛ

Тут немає жодної сенсації – цілком очікуваний і прогнозований крок з боку Анатолія Кінаха, адже він належить до тієї групи нашоукраїнців, які з самого початку планували створення широкої коаліції, були апологетами Універсалу і свою політичну перспективу вбачали в союзі з Партією регіонів, а згодом з “антикризовою коаліцією”. Можна лише дивуватися, що цей процес затягнувся аж до березня 2007 року. Але сталося це саме зараз, у день 15-річчя ПППУ, невипадково (не з боку Кінаха – він давно чекав пропозиції і все робив для того, щоб така пропозиція з’явилася), оскільки Партія регіонів саме зараз чинить шалений тиск на Президента. Їм було важливо зробити сильний політичний крок на його ослаблення, дати сигнал Президентові, що велика частина «Нашої України» готова наслідувати приклад Кінаха. ПР робить ставку на зрив домовленостей між БЮТ та НУ, щоб розпорошити й послабити спільну діяльність опозиції, не допустити дострокових виборів.

12 березня була проголошена заява про об’єднання опозиції, і ПППУ не голосувала проти об’єднання. Кінах ніяк не реагував ні на саму заяву про об’єднання, ні на вимоги опозиції до коаліції.

Кінах – це універсальний пострадянський чиновник, який може працювати при будь-якому уряді чи політичному режимі на будь-якій керівній посаді й демонструє вищий клас політичного пристосуванства за всю пострадянську добу. Він став випадковим попутником Помаранчевої революції, бо скористався рейтингом Ющенка й потрапив спершу на високу посаду першого віце-прем’єра, абсолютно неадекватну його неіснуючим заслугам, а згодом, знаючи, що його нікому не відома Партія промисловців і підприємців не спроможна пройти в парламент, пройшов туди в складі «Нашої України» й став тією «п’ятою колоною», яка лише імітувала свою прихильність до демократичних цінностей, без жодних ідеологічних чи політичних орієнтацій. І ця цинічна імітація – найгірше.

Свого часу він зміг пристосуватися до усіх президентів України, і думаю, що сьогодні він розглядає Ющенка як використаний матеріал, який уже не може задовольнити його амбіції. Він був «своїм» у Партії регіонів і сприймався як їхній потенційний член – не здивуюся, якщо в нього під подушкою був їхній партквиток.

Заява Чечетова, що начебто 40 депутатів готові до переходу в коаліцію, – це блеф, чергова спроба психологічного тиску на Президента й розколу опозиції.

Поодиноких, епізодичних фактів переходу депутатів від опозиції до коаліції сьогодні не можна виключати, але думаю, що вони будуть саме поодинокими. Не думаю, що перехід Кінаха і навіть депутатів його партії (якщо такий відбудеться) викличе ланцюгову реакцію. Також не думаю, що такий перехід зумовить розквіт політичної кар’єри Кінаха. Її піднесення спостерігалося лише у двох випадках – коли він випадково за збігом обставин став прем’єр-міністром при Кучмі, і вдруге, коли завдяки імітації та пристосуванству йому вдалося, маючи менш як 1% голосів виборців у першому турі, переконати Ющенка у своїй потрібності й ускочити у вагон Помаранчевої революції.

Зрештою, Кінах ні тоді, ні сьогодні не був і не є впливовою і значимою політичною фігурою. Сьогодні його роль – інструменту тиску на Президента. Й Анатолій Кінах як політичний шахрай і зрадник, свідомо на це йде.

Кость Бондаренко, політолог:

РЕГІОНАЛИ СХИЛЬНІ ДО ГУЧНИХ ЗАЯВ

Слід пам’ятати, що Кінах є дуже розумною, обережною людиною, а, з іншого боку, за ним стоїть ПППУ – сила не лише політична, а й економічна, та сила, яка у 1994 році зробила Президентом Леоніда Кучму і яку останнім часом дещо ігнорують.  ПППУ не може бути заручником тієї ненормальної ситуації протистояння між Кабміном і Секретаріатом Президента, а, з іншого боку, Секретаріат виявився нездатним захистити Спілку промисловців і підприємців чи гарантувати їм безпеку в цих умовах.

Відбувається четверта хвиля перерозподілу економічної власності, і Кінах просто не хоче бути жертвою у цій ситуації: він вирішив піти на поклін до сильних опонентів, заручитися підтримкою і зробити ставку на тих, хто в даній ситуації виграє.

Думаю, що ніхто нікому не погрожував і умов не висував – не той час. Просто промисловці та підприємці розуміють, що в умовах, коли рейдерські атаки стали нормальним явищем, коли є сильні гравці, котрі диктують умови гри, а Секретаріат Президента виявився безсилим у захисті їхніх інтересів, вони вирішили зробити ставку на переможців. НУ пішла в опозицію, а великий бізнес в опозиції бути не може.

Навряд чи Кінах, навіть зі своєю групою, буде тим чинником, який забезпечить коаліції 300 голосів. Це більше пропагандистський крок, ніж реальна допомога коаліції. Що ж до решти потенційних перебіжчиків, теж представників великого бізнесу, то вони перебувають в основному в БЮТ, і тут уже все вирішуватиметься залежно від характеру й міцності їхніх зв’язків з Юлією Тимошенко.

Заява Чечетова про нібито 40 депутатів, готових перейти в коаліцію, ілюструє, накільки регіонали схильні до гучних заяв, у яких вони намагаються бути дуже оригінальними. Це одна з таких заяв. У цьому ж ряду заява Кисельова про намір провести одночасні парламентські та президентські вибори. Чечетов на наступний день уже міг забути про свою заяву. Я не бачу механізмів для її реалізації.

З іншого боку, якщо Президент і його Секретаріат і надалі демонструватимуть політичне лузерство, то відтік депутатів, особливо з НУ, у бік коаліції не припинятиметься. Є багато людей, незадоволених об’єднанням з Тимошенко, і тих, хто її відверто боїться. Саме вони і є потенційними перебіжчиками.

Вадим Карасьов, політолог:

ПЕРЕХІД КІНАХА СИГНАЛІЗУЄ, ЩО СЬОГОДНІ ПЕРЕВАГА – НА БОЦІ ЯНУКОВИЧА

Я оцінюю цей крок з боку Анатолія Кінаха як симптоматичний і символічний. Так звана група Кінаха, якщо здійснює якісь фракційні переходи, то лише в той табір, який сьогодні є сильнішим. І нинішній похід Кінаха у владу свідчить про те, що він вважає коаліцію і Януковича сильнішою стороною, яка на даному етапі й у конкретній ситуації переламує ситуацію на свою користь.

Не думаю, що Кінах відкриє процес широкої міграції від опозиції до коаліції. Сьогодні набрати 300 голосів для “антикризової коаліції” – завдання нереальне. Але навіть якщо йдеться про вісім депутатів (хоча ще не відомо, перейдуть вони до коаліції чи ні), то тут важлива символічність. Монолітність рядів опозиції стає проблематичною. Це своєрідний сигнал багатьом групам еліт, що сьогодні перевага на боці Януковича, бо важлива не стільки реалізація завдання отримати 300 голосів, скільки саме подання сигналів.

З іншого боку, це зовсім не свідчить про те, що гра закінчилася. Вона йде – з перемінним успіхом. Коли об’єднувалася опозиція, перевага була на її боці. Зараз маятник хитнувся в протилежний бік. Але ця перемога коаліції не вирішальна.

Кінахові запропонували крісло міністра економіки, і він вирішив, що краще синиця в руках. Будуть дострокові вибори чи не будуть, а тут усе зрозуміло.

Крім того, ми ж не знаємо сьогодні можливої конфігурації помаранчевих сил на дострокових виборах. Можливо, там буде інший принцип формування списків. Можливо, Кінаха не влаштовує радикалізація «Нашої України» й перехід у опозицію. Одна справа, коли «Нашою Україною» керували бізнес-групи – Порошенко, Мартиненко, Третьяков, і зовсім інша – коли нею керують більш радикально налаштовані націонал-демократи типу Кириленка, і самі методи боротьби стали радикальними. Кінах себе в цьому розкладі відчуває зайвим.

Цей крок Кінаха справді не дивує, бо в Україні вже склалася практика, коли малі політичні групи, які не мають самостійного рейтингу й проходять у владу причепним вагоном, діють суто кон’юнктурно. Вони настільки малі й невпливові, що бути при владі можуть лише у зв’язці з сильними. Як тільки сильний слабне, вони обирають когось сильнішого.

Ще одна особливість української політики, яку ілюструє Кінах, – непропорційність представництва у владі, коли невпливові сили, котрі не мають реальної електоральної підтримки, представляють владу. СПУ взяла 5%, а в результаті отримала посади спікера, міністрів транспотру, освіти та внутрішніх справ, ФДМУ. Те ж саме з Кінахом. Невпливових політиків легко купити впливовими посадами.

Галина Ключковська

УНІАН в Google News