Мустафа Джемілєв: Головними союзниками нинішньої влади в Криму є сепаратисти

Формат зустрічі з президентом за участю провокаторів підготував Василь Джарти... Грач колись створив на противагу Меджлісу «раду аксакалів», яких всі називали «акшакалами»...

Формат зустрічі з президентом за участю провокаторів підготував Василь Джарти... Грач колись створив на противагу Меджлісу «раду аксакалів», яких всі називали «акшакалами»...

Мустафа Джемілєв, народний депутат України, лідер кримськотатарського народу. Він завжди ототожнював себе з тією політичною силою, яка обирала західний вектор розвитку країни. Їх програмні цілі в головній своїй частині містили вимоги, що стосуються відновлення прав кримських татар, а в усьому іншому співпадали з програмами записних українських патріотів. Джемілєв пройшов до парламенту за списком «Нашої України», в передвиборчій кампанії орієнтувався на БЮТ. Після поразки Тимошенко в коаліцію тушок не вступив, але з президентом Януковичем у травні зустрівся. Зате заплановану в серпні другу зустріч з главою держави Джемілєв демонстративно проігнорував. Формат зустрічі був змінений, і туди запросили представників інших громадських організацій. Главі Меджлісу не сподобалася компанія, в якій йому пропонувалося зустрітися. Більш того, він назвав таке представництво принизливим. Мустафа Джемілєв акуратний в словах. З одного боку, він не критикує президента (боїться нашкодити татарам?), з іншого – абсолютно не соромиться в оцінках, коли йдеться про тих, хто намагається ослабити Меджліс.

Ми поставили лідерові кримських татар декілька запитань.

ПРЕЗИДЕНТА НЕРОЗУМНО ПІДСТАВИЛИ, ОСКІЛЬКИ ВІН НЕ МІГ ЗНАТИ, КОГО ЙОМУ ПІДСУНУЛИ

Мустафа-ефенді, два тижні тому ви проігнорували запрошення президента України прийти на зустріч, оскільки на цю саму зустріч були запрошені представники інших кримськотатарських організацій, яких ви назвали одіозними. Ми обговорили цю ситуацію з кримськими аналітиками, думці яких довіряємо. Вони вважають, що при всьому вашому безперечному авторитеті і при всій неоднозначності подібного кримськотатарського складу для зустрічі з Януковичем було б правильніше, якби ви сіли з ними за один стіл переговорів. Ви не шкодуєте, що відмовилися від участі від зустрічі?

Меджліс кримськотатарського народу є єдиним представницьким органом кримських татар, який обирається таємним голосуванням делегатами Національного з`їзду представників народу (Курултаю), які в свою чергу обираються прямим голосуванням усім народом. Причому в обранні делегатів Курултаю беруть участь і всі громадські організації кримських татар. Тільки цей орган має право говорити і ухвалювати якісь рішення від імені всього кримськотатарського народу. Тому одночасно запрошувати на переговори або бесіду як представників народу ще якихось приватних осіб на свій смак і розсуд – це велика неповага до народу.

Ми нічого не маємо проти того, щоб президент зустрічався і з нашими громадськими організаціями, яких, до речі, у нас більше двох сотень. Ми навіть були б раді цьому, оскільки це дало б можливість президентові ще глибше і в усіх аспектах ознайомитися з проблемами народу. Але вибирати з-поміж сотень організацій трьох-чотирьох людей, які нікого, окрім себе, не представляють і єдиним заняттям яких є поливання брудом у російськомовній пресі представницького органу народу, і намагатися посадити їх на рівних як «представників народу» разом з Меджлісом – це не що інше, як спроба принизити представницький орган народу. Якби ми погодилися на такий формат зустрічі, то делегати Національного з`їзду мали б право вигнати нас не тільки зі складу Меджлісу, але й з делегатів національного з`їзду.

Я впевнений, що президента просто нерозумно підставили, оскільки він не міг знати, кого йому підсунули замість представників народу.

Меджліс на території України був унікальною структурою. З одного боку, він не був включений у систему держуправління, з іншого – він був дієвим органом представництва, прикладом самоорганізації і самоврядування кримських татар. Кажуть, що вибори 31 жовтня зможуть серйозно ослабити Меджліс. Якщо Янукович роститиме ваших конкурентів і паралельно вирішувати проблеми кримських татар, це здається можливим... Що ви про це думаєте?

 Взагалі-то, Меджліс до певної міри включений у правове поле України указом президента Леоніда Кучми від 18 травня 1999 року про створення Ради представників кримськотатарського народу як консультативного органу при президентові. Нагадаю, що створення цього органу мотивувалося в указі тим, що «Меджліс кримськотатарського народу, який обирається на національному з`їзді кримських татар (Курултаї) поки не включений у правове поле України», а в самому складі цього органу, відповідно до затвердженого президента України спеціального положення, можуть бути тільки члени Меджлісу, вибрані Курултаєм.

Вибори 31 жовтня до місцевих органів самоврядування ослаблять не Меджліс, а зменшать приблизно на половину кількість депутатів ВР АРК і райрад з числа кримських татар. І справа тут не в «конкурентах», а в зміні системи виборів. Оскільки кримські татари розселені в Криму досить дисперсно, не складатимуть у жодному виборчому окрузі навіть однієї третини виборців, а національний чинник у Криму, на жаль, має вирішальне значення, то перспективи обрання депутатів до районних рад і парламенту автономії з мажоритарних округів практично близькі до нуля. Ми можемо розраховувати тільки на якусь кількість депутатів, що обираються за пропорційною системою. Оскільки різко зменшиться кількість депутатів і, отже, перспектив вирішення проблем кримських татар у місцевих радах, то роль Меджлісу, навпаки, тільки зросте. До того ж виборчі округи за мажоритарною системою збільшаться цього разу вдвічі і, відповідно, вдвічі зменшиться у них відсоток кримських татар.

А згадані вами «конкуренти» можуть бути використані тільки для відтягування якоїсь кількості голосів кримськотатарських виборців на користь інших партій за пропорційною системою та інших кандидатів – за мажоритарною. Правда, не виключається, що якісь партії включать кого-небудь із цих «конкурентів» у прохідну частину свого списку з єдиною метою – якось накапостити кримським татарам, а не для отримання якоїсь кількості їх голосів. За мажоритарною системою у них практично шансів немає, навіть у тих округах, де найбільший відсоток кримських татар.

Кажуть, що Меджліс зараз далеко не єдина авторитетна структура кримських татар...

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного фахівцями з Києва перед минулими виборами в органи місцевого самоврядування, рейтинг довіри, а точніше задоволених діяльністю Меджлісу, складав приблизно 70% кримськотатарського народу. Але ж бути незадоволеним – це ще не означає бути противником Меджлісу. Я сам, наприклад, теж не зовсім задоволений роботою Меджлісу, тому що далеко не всі проблеми нам вдається вирішити. Але для порівняння можу нагадати, що рівень довіри громадян України до Верховної Ради країни ніколи не перевищував 16%, а довіри до Верховної Ради Криму – 8–10%.

Це тільки Гітлеру, Сталіну, Саддаму Хусейну, Кім Ір Сену, Фіделю Кастро та іншим «довіряли» на виборах 99,9% громадян.

Ви вже мали зустріч із Януковичем. Як він поводився тоді? Він був налаштований на співпрацю? І якщо так, то що змінило його плани?

На зустрічі з президентом Віктором Януковичем 13 травня цього року була досить конструктивна бесіда і збіг поглядів з багатьох питань. Та й домовлялися з ним про зустріч у Криму на початку серпня цього року саме з повним складом Ради представників кримськотатарського народу, а не в якомусь іншому складі. Тому для нас теж загадка, чому змінилися плани і хто, крім Василя Джарти, сприяв цьому.

ГРАЧ КОЛИСЬ СТВОРИВ НА ПРОТИВАГУ МЕДЖЛІСУ «РАДУ АКСАКАЛІВ», ЯКИХ НАЗИВАЛИ «АКШАКАЛАМИ»

Серед тих, хто прийшов на зустріч, були представники якоїсь проросійської організації Міллі Фірка. Ми знаємо про них тільки за торішнім зверненням до президента Росії з проханням захистити кримськотатарський народ від політики геноциду, яку нібито здійснює керівництво України. Кого представляли інші?

Я нагадаю, хто був запрошений на зустріч із президентом у якості «представників кримських татар» разом із керівництвом Меджлісу.

Одна людина літнього віку, за якою тягнеться шлейф стукача з радянсько-гебістських часів. Той самий чоловік, який на зустрічі улесливо дякував Віктору Януковичу, що той виявився єдиним президентом, який вирішив їх вислухати.

Другий керує групкою з не двох десятків осіб, не більше, і, як правильно ви згадали, широко відомий публіці тим, що закликав Росію під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року «врятувати кримських татар від політики геноциду», яку нібито проводить Україна відносно кримськотатарського народу. Ще тоді керівники багатьох кримськотатарських організацій спеціально скликали прес-конференцію і назвали цю людину брехуном і провокатором.

Третій відомий тим, що намагається об`єднати різних ісламських сектантів (вахабітів, хизб-уттахрірівців та ін.) і створити в Криму нове духовне управління на противагу Духовному управлінню мусульман Криму.

Четвертий на минулих виборах до місцевих органів самоврядування на кошти однієї шовіністської проросійської організації створював якийсь «Кримськотатарський блок» з метою відірвати хоч скількись голосів кримських татар і забезпечити тим самим більше місць у парламенті автономії для своїх господарів.

П`ятий взагалі оригінальний – значиться в списку запрошених на зустріч з президентом як керівник Кримського відділення «Партії мусульман України». Свого часу дійсно в Донецьку була створена така партія, головною метою якої було знову ж таки розбити голоси кримських татар в Криму на користь іншої партії. Оскільки ця «партія», по суті, не виправдала витрачених на неї коштів, то її вже багато років тому розпустили. Таким чином, якщо за деякими з перерахованих ще набереться декілька осіб з числа кримських татар, то цей узагалі представляв тільки себе, оскільки тієї партії вже давно немає.

І що, керівництву Меджлісу сідати з ними за один стіл, вислуховувати їхню маячню, полемізувати з ними біля президента замість обговорення проблем народу, а організаторові всієї цієї провокації надати можливість задоволено усміхатися, спостерігаючи за «скандалом» між «представниками народу»?

На вашу думку, чи стануть такі «сюрпризи» продуманою політикою влади відносно кримських татар?

Я не можу з впевненістю стверджувати, що це продумана політика нинішнього керівництва країни. Але я точно знаю, що формат зустрічі з президентом 3 серпня підготував прем`єр автономії Василь Джарти.

Взагалі-то, політика протиставлення Меджлісу окремих осіб з-поміж кримських татар далеко не нова. Свого часу це пробував робити лідер кримських комуністів Леонід Грач, коли він був спікером парламенту автономії. На противагу Меджлісу він створював «раду аксакалів» (тобто «сивобородих» – термін, до речі, не кримськотатарський, а узбецький), яку в народі швидко прозвали «акшакалами». Забезпечив їх оргтехнікою, автомобілями, кабінетами та ін. І основним їх завданням було робити регулярні заяви проти Меджлісу кримськотатарського народу. Але ці «аксакали» були як прокажені – з ними мало хто вітався або запрошував на які-небудь торжества, вони рідко з`являлися на людях, а від деяких відреклися навіть батьки.

Про нинішнього керівника Криму Василя Джарти говорять різне, і опоненти звинувачують його в таких речах... Найм`якше, що вдалося про нього прочитати, – це, що він фахівець зі спецоперацій, які потрібні його партії...

Ми якось звикли до «спецоперацій» проти Національного руху кримських татар ще з радянських часів, багато активістів руху пройшли радянські в`язниці, табори, спецпсихлікарні та інші репресії. Тому розрахунок на залякування буде свідомо провальним. З бандитами в Криму теж були свого часу в кримських татар великі сутички. Найбільша – влітку 1995 року, у самий розпал «бандитських часів» у Криму. Тоді бандити у присутності міліціонерів забили на смерть металевими прутами двох кримських татар за те, що вони заступилися на ринку за одну російську стареньку, що торгувала ягодами, оскільки від неї вимагали якийсь «податок». У відповідь піднялися тисячі кримських татар. Вони враз спалили десятки «точок» цих бандюг і, мабуть, повністю очистили б Крим від бандитів, коли б не втручання ОМОНу. Захищаючи бандитів, вони впритул розстріляли ще двох кримських татар, вивели на вулиці бронетранспортери та іншу важку техніку. Пам`ятаю, мені тоді двічі довелося виступити по телебаченню із закликом до співвітчизників, щоб заспокоїлися і надали можливість правоохоронним органам самим зайнятися цими бандитами.

ПРО ТЕ, ЩО СИН ЗІБРАВСЯ ВІДКРИВАТИ КАВ`ЯРНЮ В ХАНСЬКОМУ ПАЛАЦІ, ЧЕСНО КАЖУЧИ, Я ДІЗНАВСЯ З ПРЕСИ

Мустафа-ефенді, тут говорять, що почалася кампанія дискредитації вашої родини. Вам приписують, що ваш син будує кафетерій десь у Бахчисараї. Але я не розумію, в чому суть «дискредитації». Невже правда, що вся власність сім`ї в`язня совісті, дисидента зі світовим ім`ям Джемілєва – це один кафетерій у Бахчисараї? Нашій багаторукій і ненаситній «еліті», таке некористолюбство повинне здаватися “лоховством”, для них це все одно що з пейджером ходити.

Узагалі-то ця кампанія ніколи й не припинялася. Якщо не знаходили приводів, то їх придумували. А тут підвернулася така слушна нагода. Про те, що син зібрався відкривати якусь кав`ярню в Ханському палаці, чесно кажучи, я дізнався з преси. Виявилось, що директор палацу Петров сам запропонував синові відкрити таку кав`ярню для збільшення притоку туристів і популяризації кримськотатарського способу приготування східної кави. Спершу планували біля Ханської мечеті, але це викликало серед прихожан різні дискусії щодо того, що в цю кав`ярню можуть приходити і не дуже скромно вдягнені туристки, а це, мовляв, не сумісно з закладом молитви. Підібрали інше порожнє місце подалі від мечеті, почали встановлювати там якийсь навіс. І тут депутат ВР АРК від «Русського блоку» Гржибовська влаштовує спеціальну прес-конференцію і розповідає журналістам про те, як «син голови Меджлісу» на кістках своїх же кримських татар, знищує археологічні розкопки, всупереч закону будує ресторан, «глумиться над культурою кримськотатарського народу» і т.д. і т.п. Дуже цікаво було чути від мадам, яка отрутою дихає на все кримськотатарське, таку зворушливу турботу про нашу культуру, хоча, зрозуміло, в тому місці не було ніяких археологічних розкопок і, тим більше, поховань. Звісно ж, якби прізвище того, хто побажав відкрити кав`ярню, було не Джемілєв, а скажімо, Іванов або Козлов, таких істерик би не було.

Як кримські татари сприйняли продовження оренди ЧФ в Криму?

Перед попередньою сесією Курултаю, на якій ми мали визначатися щодо кандидатів у президенти країни, ми надсилали більшості зареєстрованих кандидатів свої листи з питаннями. Там були питання не тільки про бачення кандидата в президенти тих або інших аспектів кримськотатарської проблеми, але також про шляхи подальшого розвитку України. Було серед них і питання про перебування на території України Чорноморського флоту Росії.

Ми вважаємо, що на території України не повинно бути іноземних військових баз, тим більше баз країн, де значні політичні сили виступають з територіальними претензіями до України. Зважаючи на участь Чорноморського флоту в російсько-грузинській війні 2008 року, ми вважаємо, що цей флот несе в собі загрозу втягування України в чужі війни. Ми також вважаємо, що перебування Чорноморського флоту в Криму надихає сепаратистські проросійські сили на антиукраїнські дії, створює загрозу територіальній цілісності України, підсилює загрозу міжнаціонального конфлікту в Криму. Тому Харківська угода про продовження оренди нашої території під військову базу Россі ще на 30 років, певна річ, у кримських татар, м`яко кажучи, захоплення не викликала.

Ви колись сказали, що єдині «українці» в Криму – це кримські татари. Чи не важко бути українцями за нинішньої влади?

Думаю, що буде важче приблизно вдвічі. Якщо раніше в Києві (у Кабміні, в Адміністрації президента) були люди, які розуміли, що кримські татари в Криму є чинником стабільності і головною організованою силою, що протистоїть проросійським сепаратистам, а тому ми могли розраховувати хоч на якусь підтримку з їх боку, – то зараз ситуація принципово змінилася. Зараз головними союзниками нової влади в Криму є якраз ці самі сепаратисти. Отже ми зараз - самі.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News