Суботні мітинги: на кого працюватиме агентура КДБ?

Чи спонукатимуть Президента розпустити парламент суботні акції опозиції ? Чи можливі провокації під час мітингів? Кому вони вигідні, і хто нестиме за них відповідальність? На запитання УНІАН відповіли політологи

Михайло Погребінський, директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології:

ТИМОШЕНКО І ЛУЦЕНКО ШТОВХАЮТЬ ПРЕЗИДЕНТА ДО НЕРАЦІОНАЛЬНИХ РІШЕНЬ

Суботні мітинги збираються з метою чинити тиск на Ющенка. Він розуміє, що позачергові вибори нічого йому не дають, але він емоційно ображений, тому, можливо, він перебуває на межі якогось нераціонального рішення. Перештовхнути його через цю межу намагаються Юлія Володимирівна разом із Луценком, який зараз грає гру Юлії Володимирівни. Чи будуть під час мітингів провокації? Я не думаю. Мені здається, що нинішнє МВС цілком  прогнозоване, демонстрація прийомів колишніх часів не може бути ефективною. Тому якщо самі організатори не зіграють подвійну гру, не влаштують інсценування ворожих провокацій, то їх не буде. Зіткнення нанесе шкоду і прем’єру, і Президенту.  А щодо результату мітингів, то це не змінить ситуацію. Якби там зібралося півмільйона людей, то можна було би схилити Ющенка до розпуску. Але я думаю, що завтра відбудуться переговори між Ющенком та Януковичем і це закриє найкритичніші варіанти подій.

Віктор Небоженко, політолог:

ПРЕЗИДЕНТ НЕ МОЖЕ СПИРАТИСЯ ЛИШЕ НА ГОЛОС ВУЛИЦІ

Я думаю, що було б краще, якби урядова  коаліція не мобілізовувала своїх прихильників і дала можливість опозиції показати свою силу. Найгірше, якщо відбудеться зіткнення і тоді будуть вигравати треті сили, а програє і Янукович, і Ющенко. У цьому плані дуже важливо, як пройде демонстрація солідарності та підтримки курсу Президента. І якщо демонстрація буде слабкою, я б не поспішав із розпуском парламенту. А якщо це буде вагомий і концентрований протест, то тоді він може спиратися на громадськість. Але  у жодному випадку Президент не може спиратися лише на голос вулиці. Без серйозної думки Верховного та Конституційного суду спиратися на саму вулицю буде для нього політичною авантюрою. Для влади головне – не виводити  своїх людей на вулиці. Бо у випадку зіткнень програє і коаліція, яка пишається своєю стабільністю, і Президент, який  завжди був прихильником безкровних способів вирішення політичних проблем.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних та політичних досліджень “Пента”:

Є РЕАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА, БО ДЕРЖАВА РОЗДВОЄНА, І СИЛОВІ СТРУКТУРИ РОЗДВОЄНІ

Суботні акції будуть генеральною репетицією великого Майдану. І це спосіб політичного та психологічного тиску на коаліцію. На, жаль, є можливість зіткнень, і я припускаю, що такі зіткнення можуть використовуватися, як  привід задля задіяння силових структур, і для подальших звинувачень Президента та прем’єра. І є реальна небезпека, бо держава роздвоєна, і силові структури роздвоєні. Це може призвести до розколу державної машини, і як наслідок - самої держави. Це великий ризик. Якщо Майдан пройде у вигляді звичайного мітингу, без закликів, без штурмів, то ніяких проблем. Майдан не є приводом для розпуску, звичайно, там можуть бути звернення, але такі самі Контрмайдани можуть провести у Донецьку і там також можуть звучати заклики до порядку і до розпуску.   Але дуже важливо обійтися без екстремістських заяв.

Олесь Доній, політолог:

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСЯКНУТІ АГЕНТУРОЮ СПЕЦСЛУЖБ

Суботні акції - це один із засобів тиску Президенту і його оточення на коаліцію, щоб вона пішла на якісь поступки. Для цього і організований витік указу про нібито розпуск парламенту, задля цього і показовий візит у Конституційний суд, для цього збирається і мітинг опозиції. Це засоби тиску Президента на коаліцію,  з тим, щоб Янукович не добирав коаліцію до цифри триста.

 Провокації, на жаль, можливі. Бо політичні партії і громадські організації просякнуті агентурою спецслужб, які, на жаль, з часів КДБ залишились органом політичного тиску.  Тому задіяння цієї агентури, яка тепер може перебувати під різноманітним впливом, цілком можливе. І це засвідчує приклад 9 березня 2001 року, коли участь агентури дала привід владі  згорнути акції опозиції. Окрім дрібних провокацій, можливе більш глобальне протистояння, це невизнання одних органів держави іншими органами, що фактично призведе до створення паралельних структур, і це небезпечно для держави. І прикро, що тут політики йдуть фактично на догоду своїм вузькокорпоративним інтересам, нехтуючи загальнонаціональними. На  жаль, вони думають лише про перемогу власних політичних сил. Відповідальними за ситуацію зіткнень будуть політики, але “стрілочників” знайдуть, кожен буде звинувачувати протилежну сторону. Але частково винне і суспільство, яке обрало таких політиків і яке дає наново себе дурити.

Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень «Софія»

ТІ АКЦІЇ, ЯКІ ОРГАНІЗОВУЄ ОПОЗИЦІЯ, ДУЖЕ НАГАДУЮТЬ ПОЛІТИЧНИЙ КАРНАВАЛ

На сьогоднішній день ніхто не може відбирати у громадян України права брати участь в акціях протесту, і навіть у повстаннях, якщо громадяни вважають, що існуючий режим є антинародним. Водночас ті акції, які організовує опозиція, дуже нагадують політичний карнавал. Такі акції не мають нічого спільного з акціями соціального протесту. Це має відношення виключно до політики і до піар-акцій. Сподіваюсь, що засоби масової інформації не будуть намагатися висвітлити опозиційні акції як акції, що носять соціальний характер. Другого Майдану в Україні організувати не вдасться, тому що соціальні сили, які брали участь в акціях протесту під час президентських виборів 2004 року, зрозуміли, що їх інтереси було зраджено.

Володимир Маленкович, політолог:

ОПОЗИЦІЯ НЕ ПОКРАЩИТЬ СВОЇ РЕЙТИНГИ, НАВІТЬ У ВИПАДКУ ДОСТРОКОВИХ ВИБОРІВ

Для проведення акцій протесту немає жодних підстав. Немає жодних підстав для дестабілізації в державі. Економіка працює, є можливість для соціальних виплат. Відтак акції протесту опозиції є по суті антиукраїнськими. Сьогодні необхідно знайти нормальну форму співпраці опозиції та уряду, а для цього потрібно, щоб опозиція була в парламенті, а не на вулиці. Натомість акції протесту можуть збільшити розрив між Сходом і Заходом України. Я не бачу ніякої необхідності в подібних акціях, крім особистих амбіцій авторів. До того ж вони можуть призвести до безладу і бійок, але, незважаючи на це опозиція не покращить свої рейтинги, навіть у випадку проведення дострокових виборів до парламенту. Рейтинги показують, що нинішній уряд залишиться при владі.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

КОАЛІЦІЯ ЗУПИНИТЬ НАСТУП НА ВЛАДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ

Громадяни України мають право брати участь в акціях протесту, саме тому не варто ставити питання про доцільність проведення таких заходів. Якщо є право, то вони можуть цим скористатись. Інша справа, наскільки доцільно у нинішній ситуації виводити людей на Майдан. З точки зору політичної доцільності - це спосіб показати силу масового протесту. Проведення акцій протесту є одним із аргументів, аби коаліція зупинила наступ на усі владні повноваження. Це намагання створити об’єднану форму спротиву не тільки парламентських, а й позапарламентських сил, які незадоволені розподілом влади за результатами парламентських виборів. Усі без винятку політичні сили розуміють, що нинішня структура влади не відповідає результатам виборів до парламенту. Тому акції протесту приведуть або до дострокових виборів, або до пошуку компромісу і розуміння коаліцією, що повного контролю добитися в країні неможливо. Вони побачать, що це нездійсненна мрія і утопія.

Опитували Ольга Федорченко і Маша Міщенко

УНІАН в Google News