Ющенко поставив вимоги Януковичу, обціловував Кириленка та бабу Параску

Ані Тото Кутуньо, ані Сі Сі Кетч, ані Челентано цього разу в Україну не приїхали, тож Президент взяв участь у з’їзді власної партії... З задніх рядів почулися крики: “Цар несправжній... Царя підмінили...”

 У суботу відбувся з’їзд “Народного Союзу Наша Україна”, на якому було обрано головою партії В’ячеслава Кириленка та прийнято резолюцію про суспільно-політичну ситуацію, яка містить заклик до Президента про розпуск Верховної Ради. 

Влітку я поставила на те, що Президент не розпустить парламент та  виграла у свого колеги, який був переконаний у проведенні дострокових виборів,  пляшку мартіні. Вино дешеве, пляшка маленька – 0,5, але сам факт... Цього разу ставка була така сама – 0,5 мартіні, і мені здається, що я знову виграла.  Правда, поважні члени НСНУ Іван Плачков, Олександр Третьяков, Арсен Аваков казали мені якийсь тиждень почекати, що нібито питання дострокових виборів відкрите, проте були інші члени політради, які хоч і проголосували резолюцію з’їзду на підтримку дострокових виборів, але, дізнавшись про моє парі, посміхалися і на вушко казали, що вони так само ставили на те, що вибори не відбудуться,  і, як переможці, мають отримати значно кращий напій. Після завершення з’їзду побачила картину: кілька делегатів у помаранчевих краватках, відкривши багажник дорогого хетчбека, зробили імпровізований дорожній стіл і випивали. Можливо, також обмивали перемогу у парі.  Інші “безлошадні” делегати з’їзду сперечалися куди краще піти, на мітинг на Майдан чи зависнути у Пасажі.

Але повернемося до з’їзду.  Ані Тото Кутуньо, ані Сі Сі Кетч, ані Челентано цього разу в Україну не приїхали, тож Президент, на відміну від минулого разу, взяв участь у з’їзді власної партії. Цікавий був початок, коли гучно оголосили: “Президент України  - Віктор Ющенко”, але на трибуну вийшов голова президентського секретаріату Віктор Балога. Тоді з задніх рядів почулися крики: “Цар несправжній... Царя підмінили...”.

Справжній цар, несправжній цар і принц

Втім справжній цар з’явився вже через п’ять хвилин під бурхливі аплодисменти і гучні скандування залу: “Ющенко – Ющенко”. Віктора Андрійовича зустрічали майже як свого часу на Майдані. Він взяв слово і зробив такий собі ретроаналіз політичної ситуації. У його виступі (як, до речі, і у подальших виступах делегатів) вже не було звинувачень і каяття про помилки НСНУ. Все: партія очистилася, пройшла випробування, витерпіла зовнішні напади і залишилася головною демократичною силою країни. Партія  оновилась. Крапка,  це не обговорюється, не піддається сумніву.   Окремою темою звучала у виступі Президента тема парламентської зради (це про Кінаха і решту перебіжчиків), про загальнонаціональну зраду (це про те, що жоден пункт Універсалу не виконується, створюється нелегітимна конституційна більшість і формується ручна модель управління державою). Буквально одним реченням було сказано, що деякі члени як Нашої України так і БЮТу до кінця не розуміють, що таке суспільні інтереси. (Це, напевно, Юлю невісткою хочуть зробити - авт). Президент знову посварив уряд, нагадав, що створюється Конституційна комісія, яка буде працювати чи над змінами у Основний закон чи над новою редакцією Конституції, це прозвучало нечітко. Й, нарешті, висунув основні вимоги.  Це: припинення створення антиконституційної більшості, прийняття імперативного мандату для депутатів Верховної Ради, припинення тиску на Конституційний суд і негайний розгляд ним найбільш резонансних подань, надання Універсалу законодавчої сили (про те, як  оформити Універсал у закон більше на з’їзді ніхто не говорив). Президент заявив: якщо ці вимоги не будуть виконані, то  Верховну Раду буде розпущено. Зал ревів, підбурюючи Президента до розпуску. Навіть оця напівобіцянка розпуску сприймалась на ура. “Що це, я не зрозуміла, - спитала мене, запрошена на з’їзд співробітниця одного із посольств країн Західної Європи, - Вони так тішаться, бо буде розпуск?” “Ні, це вони так сильно хочуть, щоби був розпуск, - пояснила я їй, - Партія ця демократична, а народ в нас емоційний та безпосередній, ось і галасують”.

Далі виступали керівники обласних організацій, які були двома руками за розпуск Верховної Ради. Хоч би хто був проти, подумала я.  І тут з’явився Петро Порошенко.

"Дехто каже, що я проти дострокових виборів, то це – брехня..."

Петро Олексійович сказав, що делегати мають звернутися до Президента із проханням очолити партію.  “Якщо Ющенко буде першим у списку, то нам не буде потрібний ніякий Мороз”, - заявив він. Торкнувшись питання змін у статуті, Порошенко перейшов до дострокових виборів. “Дехто каже, що я проти дострокових виборів, то це – брехня, - заявив Петро Олексійович (а якби і був проти, то що тут за кримінал – авт.), - Я просто за те, щоб не ставити жодних ультиматумів Президенту, він сам має прийняти рішення”.

 Далі перейшли до обговорення кандидатури голови партії. Звичайно, делегати хотіли де-юре закріпити головою партії Віктора Ющенка.  Про це його просили майже всі промовці. Але камертоном майбутнього рішення став виступ Ігоря Юхновського: 

- Шановні делегати, Президент має залишатися Президентом всієї України. До того, ж як він оголосить про розпуск Ради, якщо буде лідером певної політичної сили. Давайте підтримаємо В’ячеслава Кириленка.  

В’ячеслава Кириленка підтримав і сам Президент. Сказав, що він разом із своєю партією, заявив, що йому буде приємно, якщо у новому офісі Нашої України він матиме свій кабінет, але всі вони мають керуватися Конституцією, а за Основним законом він не може очолювати партію.

В’ячеслава Кириленка підтримав і сам Президент

Кириленка було обрано головою НСНУ 1176 голосами.  З півсотні делегатів голосувало проти  Кириленка. “Я вважаю, у тому, що коаліція товстішає, а опозиція худне, є і провина голови фракції, слід не лише винуватити людей у зраді, але й шукати помилки в своїй роботі, тому я був проти”, - пояснив народний депутат Борис Беспалий. 

Після прийняття основних рішень прийшла черга такого собі гарніру. Ну, наприклад, баба Параска, яка, бідна, стільки часу не могла вибрати між двома політичними силами, нарешті, визначилась із своєю партійною ідентичністю.  Її заяву про вступ у партію прочитав сам Віктор Ющенко,  з’їзд проголосував “за”, а Ющенко розцілував нову членкиню. (Ой, бабо Параско, що скажуть, Юлія Володимирівна? –авт.)

Баба Параска нарешті себе ідентифікувала

Далі знову йшли виступи. Я думала, що тільки журналісти отримують філологічне задоволення від виступів Луценка, але оскільки на той час я сиділа вже у перших рядах серед учасників з’їзду, то чула як на його порівняння гигикають поважні делегати. Юрій Віталійович традиційно сказав, що є доконаний факт неокучмізму, але народ вже не загнати в стійло. Він пообіцяв, що його Самоборона буде йти в одному списку із “Нашою Україною”, вікна Президента виходять на Майдан, барабани б’ють, народ чекає... “Юро, ти забув, ще й бруньки розпускаються,” – вигукнув хтось із залу. 

На сцену піднявся патріарх УПЦ КП Філарет. Він нагадав, що сьогодні день воскресіння Лазаря. І раптом провів аналогію:

- Бог воскресив людину, яка розклалася, тож так воскресає сьогодні “Наша Україна”.

Хоч би хто пояснив поважному гостю, що “Наша Україна” завжди була швидше жива, аніж померла. На щастя, патріарх обмежився ще лише одним порівнянням.

- Демократія -  це меч, - оголосив Філарет.

- О, є підстави казати, що він підтримує дострокові вибори, - пожартували учасники.

- Скажіть, - спитала я Володимира Філенка, який сидів у одному із перших рядів, то будуть вибори? І якщо – ні, що ви, координатор Комітету національного порятунку, скажете Тимошенко? Ви ж ще у п’ятницю вимагали у Президента розпуску парламенту.

- Всі коментарі у понеділок, - почула я у відповідь.

- Пане Аваков,  будуть дострокові вибори? І чи вірите ви у прийняття імперативного мандату? – звернулася я до ще одного політика.

- Питання виборів – відкрите. А мандат приймати потрібно, сподіваюся, що свої висновки щодо цього дасть Конституційний суд.

- А якщо буде-таки введено імперативний мандат, що ви зробите із перебіжчиками?

- На кіл.

З’їзд добігав кінця. “Як оцінюєте атмосферу з’їзду?” – запитала Бориса Беспалого.  “Я не підтримав кандидатуру Віктора Балоги на посаду голови партії, так само як не підтримую багато із його ідей. Але менеджмент  Віктора Івановича Балоги був високоякісний, ідея звітно-виборної кампанії партії, із виїздом членів Ради партії у регіони, виявилась ефективною, плідною і дуже допомогла. Учасники   з’їзду були поінформовані з досить дискусійних питань”, - сказав народний депутат.

Про перспективу прийняття прем’єром та коаліцією усіх вимог Президента, які містилися у його виступі, ми опитали близько десяти членів новобраної політради. Адже від виконання чи невиконання цих вимог залежить розпуск чи не розпуск парламенту. Президент зустрічався із прем’єром напередодні з’їзду: чи обговорював він ці вимоги із Януковичем, і чи була отримана згода бодай з якихось із цих запитань? - запитували журналісти.  Більшість опитаних політиків відповідали десь так, що переговори тривають, що дострокові вибори - питання відкрите, і тільки один з народних депутатів сказав, що поки “єдності із зазначених Президентом позицій із Януковичем не знайдено”.

До речі, на користь прогнозу про  непідписання указу про дострокові вибори дехто з членів політради сказав, “якби Президент готувався до виборів, то він-таки очолив би партію, очолив похід на Київ та очолив Майдан”. Опитані нами політики хоч і обережно, але заявили, що конституційний ресурс  впливу на Януковича не вичерпаний.  А значить переговори прем’єра та Президента тривають...

Маша Міщенко

УНІАН в Google News