Доля дострокових виборів – у руках Печерського суду?

Верховний Суд очолює близький до Тимошенко Василь Онопенко. Вищий адміністративний суд фактично паралізований направленою туди комісією ВС. Ну а Печерський районний суд мав бути нейтралізований зміною голови...

Сьогодні зранку зачудовані спостерігачі мали змогу побачити справжнє ноу-хау українського політичного сьогодення. А саме – рейдерську атаку на суд. У нас рейдери захоплювали вже і ринки, і банки (навіть державні), і підприємства, і установи. Черга дійшла до судів – у даному разі до Печерського районного в місті Києві. Що ж, маємо надію невдовзі милуватися “маски-шоу” в Кабміні, Верховній Раді й у Секретаріаті Президента.

Установити істину в цій ситуації дуже важко. Обидві сторони малюють взаємовиключні картинки. Отже, пан Володимир Колесниченко, звільнений указом Президента з посади голови Печерського райсуду, у супроводі депутатів із фракції Партії регіонів та ще ряду невстановлених осіб, о 9 годині ранку ввійшов у будівлю цього суду на Хрещатику 42-а, показуючи всім бажаючим папірець з нібито ухвалою суду, яка призупинила дію указу глави держави. Різні джерела розходяться в тому, який саме суд поновив на посаді Колесниченка – чи то Шевченківський, чи то рідний Печерський (більшість схиляється до другого варіанта).

Після цього пан Колесниченко чи то спокійно увійшов, чи то брутально увірвався до службового кабінету Печерського суду, потім чи то побив і подряпав, чи то ввічливо попросив помічницю судді Ірини Отрош, а після цього чи то незаконно й силоміць заволодів печаткою суду, чи то взяв її з сейфа по праву законного голови суду. Потому 17 депутатів-“регіоналів” чи то влаштували жахливий дебош у приміщенні суду, чи то хоробро стали на герць проти цілої “зграї” депутатів БЮТ, яких нібито супроводжував загін СБУшного спецназу “Альфа” на чолі з заступником голови СБУ Геннадієм Москалем та начальником управління Секретаріату Президента Валерієм Гелетеєм.

Незаперечний факт полягає в тому, що найактивнішу участь у всій цій фантасмагорії брав почесний “підрахуй” України Сергій Ківалов.

За що, власне, точилася така запекла суддівсько-депутатська битва? Чому такою потрібною для судді Колесниченка була печатка Печерського суду?

З одного боку, нібито постраждала пані Отрош повідомила, що Ківалов приходив і в середу до Печерського суду й погрожував суддям, що призупинили дію постанов ВР, ухвалених у понеділок, звільненням. Нагадаємо, що ці постанови парламенту поновлювали минулий склад Центвиборчкому на чолі з тим самим Ківаловим.

“Він вимагав, щоб була скасована ця ухвала, вимагав від судді Гримич без повноважень від Вищої ради юстиції надати пояснення з приводу судового засідання і виказував погрози, що рішення про їх звільнення буде прийнято Вищою радою юстиції”, – зазначила пані Отрош.

“Фактично, без колегіального рішення Вищої ради юстиції, одноосібно без повноважень, без доручення ВРЮ вимагав від суддів надати пояснення, тобто повноважень у нього на це не було”, – додала вона.

Але схоже на те, що в четвер професор юриспруденції Ківалов більше думав не про повернення до зручного крісла в ЦВК. Скоріш за все, він брав участь у штурмі Печерського суду з інших причин, також пов’язаних з перспективою дострокових парламентських виборів.

І світло на ці причини, здається, пролив ще один “рейдер” і колега Ківалова по фракції депутат Володимир Бронніков. За його словами, на 14.00 призначено засідання Печерського суду за позовом Кабінету Міністрів України стосовно законності/незаконності указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради.

Якщо це правда, то доля дострокових парламентських виборів опиниться в руках Печерського суду. Точніше – судді Колесниченка. Щодо наявності в дружному колективі суду достатньої кількості його симпатиків автор чомусь не сумнівається.

Річ у тім, що найімовірнішою ухвалою суду буде призупинення дії указу глави держави з одночасним зверненням до Конституційного Суду з проханням розгляду даного правочину по суті.

І тоді в руках у “регіоналів” нарешті опиниться дійовий юридичний інструмент для зриву дострокових виборів.

Автор не збирається копирсатися в юридичних тонкощах сьогоднішньої війни за владу між помаранчевими та біло-голубими. Слід зазначити лише, що Конституцію та закон обидві сторони нехтують і порушують буквально на кожному кроці. І тоді, коли Верховну Раду розпускають, навіть не посилаючись на єдину статтю Конституції, яка дає для цього підстави. І тоді, коли склад ЦВК змінюють без подання Президента.

Але неможливо знехтувати самими правочинними документами, які випускають різні гілки влади. Вони і є головними інструментами, ба навіть зброєю в руках воюючих сторін. Указ про розпуск парламенту може бути тричі неконституційним, але поки це не встановлено Конституційним (або Верховним – після подання Вищого адміністративного) Судом, указ підлягає неухильному виконанню. Постанова парламенту щодо ЦВК, можливо, геть незаконна, але цю незаконність повинен установити суд.

Успіх “бліцкригу” проти коаліції, який Віктор Ющенко розпочав, натхненний Юлією Тимошенко, можливий лише при “мертвому” блокуванні всіх судів, правомочних оскаржити або розглянути по суті вищезгаданий указ. Стан Конституційного Суду можна схарактеризувати шаховим терміном “цугцванг”. Верховний Суд очолює близький до Юлії Тимошенко Василь Онопенко. У Вищому адміністративному суді працює, за словами екс-міністра юстиції Сергія Головатого, спрямована туди Верховним Судом комісія, яка фактично паралізувала його діяльність. Ну а Печерський районний суд, за задумом, мав бути нейтралізований зміною голови.

Прорив “регіоналами” цієї добре продуманої та організованої блокади судів є дуже загрозливим для організаторів позачергових виборів. Тепер бездіяльність Конституційного Суду може грати не на виконання указу Президента, а на його цілком законне невиконання.

А особливо неприємною для юристів Ющенка-Тимошенко обставиною є необхідність (згідно з процесуальною процедурою) оскаржувати рішення про поновлення Колесниченка на посаді та можливе рішення про призупинення дії указу Президента в Київському міському апеляційному суді. А цей суд, на переконання всіх обізнаних, надійно контролюється політиками коаліції.

Отже, знову Печерський суд вершитиме долю країни?

Микола Писарчук

УНІАН в Google News