Заява суддів КС – як удар по антипрезидентській заяві коаліції?

Це все політичні штучки... Вимагаю від суддів назвати винуватців і довести справу до кінця... Усі розуміють, хто чинить тиск... Заява суддів – відповідь на заяву парламенту та на маніпуляції з ЦВК... Експертні оцінки

П’ятеро суддів Конституційного Суду сьогодні заявили про те, що відмовляються брати участь у розгляді справи щодо відповідності Конституції України указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України через тиск на них з боку окремих політичних сил. Про це вони зробили відповідну заяву-звернення, адресовану українському народові, Президенту, народним депутатам та суддям України. Судді натякнули на тиск з боку парламенту та уряду, які до рішення суду вже заявили про неконституційність указу.

Хто по-вашому чинить тиск на суддів КС? І які це матиме наслідки для подальшого судового рішення? Такі запитання ми адресували експертам, котрих, однак, не можна вважати абсолютно “незалежними”.

Віктор Мусіяка, колишній народний депутат, один зі співавторів Конституції 1996 року:

ЦЕ ВСЕ ПОЛІТИЧНІ ШТУЧКИ

Прошу суддів сказати відверто, хто тисне? Їм страшно, що на вулицях мітинги, і тому вони просять дати охорону? Які сили тиснуть? Що за манера: розповідати взагалі, що хтось там тисне? Може, це кров’яний тиск чи тиск у якихось інших місцях? Це – знаєте що? Частина суддів президентської квоти плюс ще суддівська квота заявляють про тиск. Ми всі прекрасно знаємо, що під впливом Президента призначалися люди. І тепер Президент намагається деморалізувати суддів.

Мене не влаштовує такий розвиток подій. Нехай судді називають, хто тисне. Якщо не називають, хто тисне, то це все – політичні штучки. І судді втяглися в ці політичні розиграші, і це їх не прикрашає. Прийняття рішень тепер стає більш проблематичним, ніж доти, поки ми просто чекали на початок роботи Конституційного Суду.

Якщо комусь там, хто там тисне на суд, удасться заблокувати роботу суду, то маємо варіант розвитку подій, коли немає рішення Конституційного Суду, проте є указ.

Це підкреслює гострий поділ політикуму й цілої країни.

Слід сідати й домовлятися, бо правові важелі майже паралізовані. Зараз правове рішення можливе тільки за доброї волі обох сторін.

І я хотів би запитати, якщо суддям нададуть охорону, про яку вони просять, то вони працюватимуть? Чи вони просто створюють фон, на якому прийматиметься рішення?

Андрій Єрмолаєв, політолог:

ВИМАГАЮ ВІД СУДДІВ НАЗВАТИ ВИНУВАТЦІВ І ДОВЕСТИ СПРАВУ ДО КІНЦЯ

Мені дуже соромно за нашу юриспруденцію. Судді, яким сам Бог, влада та громадяни надали формальне й моральне право захищати це Право, просять захисту, не називаючи суб’єкта небезпеки. Було би логічно, якби судді, які мають таку довіру, отримавши перший симптом тиску, запустили повну процедуру, пов’язану з відповідальністю особи – суб’єкта за тиск на них. І це був би показовий приклад і для громадян, і для політику – що таке відповідальне право. Коли ж від судді вищого рівня я чую формулювання, схожі на політичні гасла, я не розумію... Суддя знає, як боротися із загрозою, він зобов’язаний назвати джерело загрози. Я маю запитання: наскільки можна вірити такій анонімній позиції?

Я з повагою ставлюся до заяви суддів, але вимагаю від них довести справу до кінця, вказати суб’єктів тиску й розпочати судочинство за цим фактом. Якщо цього не відбудеться, то я розумітиму це як політичний хід.

Для КС не має існувати жодних інформаційних потоків – сіли, зачинилися й вирішують. Оці всі розмови – хто кому, хто чий, – це має викликати тільки обурення суддів. Судді мали подавати до суду за те, що їх розподіляють за гуртками впливу.

Але навіть якщо п’ять суддів підуть, то суду вистачить розуму прийняти рішення навіть у неповному складі.

Володимир Фесенко: голова правління центру прикладних та політичних досліджень “Пента”:

УСІ РОЗУМІЮТЬ, ХТО ЧИНИТЬ ТИСК

Поки що ця заява свідчить тільки про те, що обидві сторони – і Президент, і коаліція – страхуються перед громадською думкою і заявляють про тиск на Конституційний Суд. Коаліція вчора заявила про це у своєму зверненні, а частина суддів – президентська і суддівська квота, у свою чергу, – заявляють про тиск на них.

Ну, будь-хто зрозуміє, з чийого боку може бути тиск, якщо про нього заявляють судді зокрема й президентської квоти. Ця заява – також тиск. Але вже не на Конституційний Суд, а на протилежну сторону. Політики в такий спосіб нейтралізують взаємні звинувачення.

Добре, що не відбулося відкликання суддів Конституційного Суду, така чутка ходила зранку.

Михайло Сирота, колишній народний депутат, один зі співавторів Конституції 1996 року:

ЗАЯВА СУДДІВ – ВІДПОВІДЬ НА ЗАЯВУ ПАРЛАМЕНТУ ТА НА МАНІПУЛЯЦІЇ З ЦВК

Давайте подивимося хронологію подій. Спочатку було звернення парламенту про те, що на Конституційний Суд здійснюється тиск. Після того, як парламент України офіційно прийняв таке звернення (що, мовляв, з боку Секретаріату Президента чиниться тиск на суддів Конституційного Суду), то одразу судді, серед яких і ті, що були призначені за поданням Президента, раптово так себе поводять... Зрозуміло, що тут таки здійснюється тиск на суддів. Це – непряме свідчення того, що тиск є.

Але ця ситуація у чомусь повторює іншу ситуацію. Ви ж пам’ятаєте, у засіданні ЦВК не беруть участі чотири члени ЦВК, які були призначені за квотами правлячої коаліції...

І та, і друга сторони намагаються сумнівними методами врегулювати правовий конфлікт. У будь-якому разі, така поведінка – недобрий симптом. Якщо Конституційний Суд під час конституційної кризи відмовляється приймати рішення, – то це погано.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News