Добкін: я не соромлюся застосовувати адмінресурс в рамках чинного законодавства

Проїжджаючи районами, іноді взагалі не бачу, що йдуть вибори. Яка там Куликовська битва... Але без опозиції нас чекає болото... Інтерв`ю

Харківський губернатор Михайло Добкін напередодні місцевих виборів відповів на запитання кореспондента УНІАН.

БИТВА НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ

Кажуть, що сьогодні на виборах у Харкові вирішується доля української демократії, відбувається битва загальнонаціонального масштабу, подібна до Куликовської?

Та нісенітниці все це. Якої там демократії? Демократії в розумінні тих політичних сил, які втратили владні крісла? Знаєте, у них таке специфічне розуміння демократії. Ви, як житель Харкова, відчуваєте, що вам щось нав`язують і позбавляють права вільно проголосувати за того, кого вважаєте гідним?

Ні. Взагалі-то не нав`язують, якщо не дивитися кліпи по телевізору. А як Ви самі оцінюєте хід виборчої компанії?

У нас все спокійно. Проїжджаючи районами, іноді взагалі не бачу, що йдуть вибори: немає наочної агітації, немає звичної для такого моменту кількості агітаційних наметів. З інформації, що надходить від МВС, скажу, що у нас немає випадків, які нагадували б «поле бою». За рідкісним винятком, немає проблем у виборчих комісіях. Абсолютно європейська ситуація – люди позвикали до виборів. І для більшості з них, як і для європейців, вибори не є межею, за якою починається загальне щастя або каторга для тих, що програли. Нинішні вибори, я переконаний, пройдуть абсолютно відкрито.

І все-таки експерти прогнозують серйозне протистояння, у тому числі й під час боротьби за крісло мера.

Ці прогнози – штучне нагнітання пристрастей, нові піар-ходи. Наші опоненти вдаються до нової для України системи ведення виборчої кампанії – за межами нашої країни. Підшукуються західні політологи, які готові коментувати події в потрібному для опозиції ключі. Підбираються політичні діячі у Верховній Раді або в Європарламенті, які дають одіозні коментарі щодо ситуації в Україні, характеризують її як вкрай тривожну і таку, що вимагає особливої уваги. На мій погляд, все це має спланований характер, і я думаю, що попереду нас ще чекають дивовижні речі. Не виключаю, що хтось з опозиції намагатиметься інсценувати якісь замахи, напади. Я бачу, як складається ситуація, як вона коментується, в яких ЗМІ висвітлюється. І можу сказати, зокрема, що йде підготовка громадської думки до виплеску певної інформації, яка повинна вплинути на хід виборів.

Можливо, боротьба за крісло мера Харкова стане саме тим майданчиком, де головні суперники, за висловом політолога Фесенка, зійдуться як Пересвєт і Челубей перед Куликовською битвою?

Дозволю собі не погодитися. Яка там Куликовська битва... Фокус у тому, що насправді у нас немає конкурентів. Причому як у боротьбі за посаду мера, так і на виборах до обласної і міської рад.

Напевно, для вас добре, що немає конкурентів?

Це і добре, і погано. Наступна за нами політична сила бореться приблизно за 15% рейтингу, а Партія регіонів – за 50-60%.

Наш кандидат на посаду харківського голови, за компетентними соціологічними дослідженнями – не кишеньковими, партійними, а реальними, – вдвічі випереджає найближчого конкурента. Тому тут битися ні з ким. Немає гідних суперників.

Тобто Ви, як і раніше, впевнені в перемозі висуванця Партії регіонів Геннадія Кернеса?

Абсолютно. Ось мені вчора принесли результати «польового» опитування в Жовтневому районі Харкова. Рейтинги мажоритарних кандидатів до Харківської міськради виглядають так: 46% підтримують Партію регіонів, комуністи мають 11%, «Сильна Україна» – 13%, БЮТ – 7%, ПСПУ – 3%. Все.

А ось рейтинг кандидатів на посаду Харківського міського голови: Геннадій Кернес від Партії регіонів – майже 36%, Арсен Аваков («Батьківщина») – 13%, Алла Александровська (КПУ) – 15,5%, представник «Сильної України» Євген Гутков - 5%. Ну, а далі все неістотно.

Александровська випереджає Авакова?

Звичайно. Аваков не буде другим у Харкові. Думаю, Аваков вибори Александровській програє.

Тобто тут несподіванок для Вас не буде?

Ні. Ми сьогодні прораховуємо майбутній результат. До речі, окрім нашого, в Харкові буде ще й національний екзит-пол. Я думаю, що на середину дня 31 жовтня ми вже приблизно знатимемо результат виборів. Можу спрогнозувати, що Аваков другим не стане.

Але його все-таки називають одним з головних конкурентів Кернеса?

У нього немає потенціалу. Потенціал є у того, хто може набирати. А пан Аваков вже на піку свого рейтингу, який не перевищуватиме 15%. І йому набирати ні з чого. Він не темна конячка, про нього не можуть подумати краще, ніж він є насправді.

І якщо вже ви запитали, скажу ось що. Аваков 5 років керував областю, але людям він не запам`ятався нічим. Найголовніше його досягнення – це будівництво пам`ятника голодомору. І його команда, яку він же називав успішною, сьогодні нічого із себе не являє. За винятком віце-губернатора Володимира Бабаєва, який залишився працювати в нинішній адміністрації. Всі решта навряд чи оберуться навіть у мажоритарних округах. Серед них немає сильних осіб, які і самі щось би собою являли, і всі разом могли б бути злагодженою, бойовою професійною командою.

Я взагалі не бачу в першій п`ятірці списку «Батьківщини» авторитетних харків`ян, які представляють науку, культуру, промисловість, освіту.

Візьміть, наприклад, довірених осіб двох названих кандидатів у мери. Кернеса представляють Герой України Анатолій Бугаєць (колишній керівник АТ «Турбоатом». - Ред.), дворазовий олімпійський чемпіон Поярков, професор Гречанина. Це люди, яких неможливо примусити бути довіреними особами під загрозою тиску, – всі вони заслужені особи, відомі в країні.

І порівняйте, хто на виборах в мери представляє кандидата Авакова, який називає себе лідером об`єднаної опозиції. Це люди, які у нього працюють. Один – бухгалтером в його комерційної структури. Про інших сказати можна приблизно те саме.

Вашого кандидата в мери звинуватили в незаконній агітації, зокрема, в поширенні матеріалів без вихідних даних...

Це все неправда. Він цього не робить. Геннадій Кернес, який має найбільші шанси на перемогу, максимально зацікавлений у тому, щоб його виборча компанія пройшла абсолютно чисто, і ніхто не міг сказати, що він десь порушив закон.

МИ НАБРАЛИ КРЕЙСЕРСЬКИЙ ХІД І МІНЯТИ КЕРМАНИЧА НА ПОВНОМУ ХОДУ - ВЕЛИКИЙ РИЗИК

А які козирі у Вашого кандидата? Харків`яни, звичайно, помітили нові дитячі майданчики, лавки, вкручені лампочки в під`їздах, десь – нові тротуари. Але це теж не особливо масштабно...

Справа не в лавках. Хоча людям вони дуже потрібні, особливо немолодим.

Прийшовши в 2006 році до влади в місті, ми почали зі створення матеріально-технічної бази. Ініціювали проведення безлічі складних реформ, які мали дати результат по завершенні нашої каденції. Це був абсолютно тверезий прагматичний підхід, властивий всім політикам і командам, які будують свої плани не на один рік, а на перспективу, хочуть розвиватися, просуватися в політиці, намагаючись здобувати все нові й нові висоти.

2007 рік, який був дуже складним, застав нас зненацька. Дострокові вибори у Верховну Раду сплутали всі наші плани. Ми не чекали, що нам доведеться йти на виборчу кампанію на початку впровадження непопулярних заходів – підняття тарифів, реформи ЖКГ, фінансової реформа, реформи земельних відносин, відміни величезної кількості раніше ухвалених рішень щодо будівництва в Харкові. Точилася війна за витіснення з центральної частини міста на його околиці незаконно встановлених кіосків. Тобто ми пережили дуже непростий час. Але він тільки переконав нас у правильності ухвалених рішень.

Ми націлювалися на отримання результату в 2009 і 2010 роках, прагнули показати, заради чого ламали попередню систему, витримуючи незадоволення людей – і тих, хто по один бік барикади, і тих, хто по інший. Ми створили систему контролю за виконанням доручень, добилися сильної виконавської дисципліни. На очах у всієї громадськості давали різок самим собі – за невивезене сміття, за неправильне господарювання. Усе це привело до того, що сьогодні територіальна громада Харкова має кращу в Україні матеріально-технічну базу. Я не порівнюю з Києвом – там особливі умови. Але якщо взяти будь-яке інше місто, то ні в кого немає такої кількості техніки, комп`ютеризованих мобільних ділянок, як у нас. Жодне з міст не може похвалитися збільшенням бюджету. І не за рахунок зростання зарплат, а завдяки збільшенню власних доходів. Ніхто не зміг добитися такого надходження коштів від оренди і продажу землі, як це зробили в Харкові.

Ось це і дозволило встановити лавки, провести освітлення, заасфальтувати внутрішньоквартальні дороги. За тиждень-дві плануємо запустити другий у Харкові асфальтовий завод. Ми самі закриваємо всі свої потреби. Добилися того, що за останні чотири роки в результаті придбання 850 одиниць різної техніки в місті з`явилася можливість озеленення з використанням найсучасніших технологій. І лише нерозуміючі люди можуть критикувати за це владу, чим і займаються наші опоненти. Ми відновлюватимемо знищені в саду Шевченка і на інших територіях Харкова розплідники. Вирощуватимемо дерева і садитимемо квіти. І не тільки садити їх у своєму місті, а й продавати, одержувати від цього прибуток.

Виходить, що в Харкові майже немає проблем, все гладко?

Скажу вам так. Я далекий від думки, що у нас все супер – невирішених проблем чимало. Але ми на хорошому ході. Ми набрали крейсерський хід. І сьогодні ті, хто намагається нас зупинити, просто відлітають від зіткнення з нами на дуже велику відстань. Міняти керманича на повному ходу – великий ризик, можна і з курсу збитися. Нам потрібні спадкоємність і повна взаємодія влади, щоб з 1 листопада, після виборів, продовжився процес творення. Усі давно втомилися від з`ясування, на чиїй території проводити наради і чиї повноваження головніші.

Я спокійно йду на наради в місто, і також спокійно до мене приїжджають представники міської влади. У нас немає змагання і хворобливої конкуренції. Натомість є взаєморозуміння і взаємозамінність. Добившись ось такої, знаєте, політичної тиші після виборів, ми продемонструємо справді можливості територіальної громади в цілому. Я не приховую, що для досягнення серйозних результатів в області мені необхідно спиратися на існуючий потенціал міста. На те, що ми вже зробили. Сподіваюся, це допоможе мені навести лад у Харківській області.

На посаду мера Харкова балотуються 14 політиків, це добре або погано? Яке Ваше бачення?

Коли я балотувався в 2006 році, у мене було більше 20 конкурентів. Але краще, якщо претендентів не так багато – в цьому випадку не розпилюються голоси. Сьогодні їх можна умовно розділити на три групи. Перша – кандидати, які мають реальні шанси на перемогу. Друга – ті, хто заявився, щоб засвітитися. І третя – ті, котрі хочуть, як кажуть в Одесі, з-під цієї ситуації щось одержати в матеріальному вигляді. Тому цього разу їх ось стільки.

Я б дуже вітав, якби Україна досягла певної досконалості і перейшла на двопартійну систему, як у США. Адже людині складно вибирати з такої великої кількості партій, як в нашій країні. При двопартійній системі місцеві вибори були б зрозуміліші і передбачувані для людей. Адже в нас стільки людей невідомих серед цих 14, що я, який з головою в політиці з 1998 року, про багатьох навіть не чув раніше.

ОПОЗИЦІЇ НЕМАЄ

Які, на ваш погляд, політичні сили «зайдуть» до рад?

Я не хочу робити рекламу нашим політичним суперникам. Ми вітатимемо перемогу Народної партії і комуністів. Розуміємо, що нам протистоятимуть і заважатимуть маргінальні політичні сили, до яких відноситься вже і БЮТ.

Особисто я вітаю проходження 3%-го бар`єру всіма політичними силами, яких підтримують харків`яни.

Що Ви можете сказати про опозицію?

Я б дуже хотів, щоб у нас в регіоні була справді сильна опозиції. Її відсутність в обласній і міській радах розцінюватиму як надзвичайно поганий чинник. Але опозиція – це перш за все лідер, яскрава харизматична особа, здатна запропонувати ефективну альтернативу чинній влади. На сьогодні не бачу такої особи.

Додам, що люди, які називають себе опозицією, не представляють авторитетні кола Харківської області. А Партію регіонів підтримують керівники «Турбоатому», «Південкабелю», «Хартрону», КБ Морозова та інших підприємств, установ і вузів, які бачать у ній потужну організуючу силу. Більшість з них є членами ПР, хоча ми насильно нікого в свої лави не записуємо.

Вас уже звинувачують у застосуванні адмінресурсу. Що Ви на це скажете?

Ми не зацікавлені у використанні адмінресурсу. Давайте проаналізуємо нашу ситуацію. Яка мені різниця, буде у нас 51% або 52,5%?! Звичайно, я хочу, щоб Партія регіонів взяла 52,5% або 55% голосів. Але чи співставна буде ціна цих 1,5% з проблемами, які вони принесуть. Адже голосно кричати про адмінресурс будуть всі. Навіщо Партії регіонів з її рейтингом такі проблеми?

Те саме можу сказати і про вибори міського голови. Маючи такий великий відрив, нам потрібно чисто обратися, уникнути всіх судів, через місяць провести сесію, прийняти присягу і працювати, засукавши рукави.

Тепер про те, що називати адміністративним ресурсом. Пам`ятаєте мою заяву, що я не соромлюся застосовувати адмінресурс у рамках чинного законодавства. Харківська область з року в рік все з більшою очевидністю підтримує Партію регіонів. Значить, нам територіальна громада стабільно довіряє представляти її інтереси через представницьку владу. Народ обрав Президентом Віктора Януковича, який призначив губернаторами представників ПР. Тобто люди довірили управління країною нам. А раз довірили управляти, отже вручили певний ресурс.

Нам не потрібно, як опозиції, починати з нуля – виходити на вибори і говорити: ми зробимо, ми побудуємо. Адже ми вже багато що зробили – оцінюйте нашу роботу. І лавки, і дорогі, і нові дитячі сади, і відремонтовані школи. І якщо добре виконану роботу називати адмінресурсом, то що в цьому поганого? Що заважало нашим конкурентам, які зовсім недавно були при владі, задіювати такий же адмінресурс?

Ось побудував би дійсно пан Аваков філармонію в Харкові за 5 років – а ціна питання 200 мільйонів гривень – сьогодні міг би вийти до харків`ян і сказати: я обіцяв – я зробив. А він нам залишив борги по податковій на 300 тисяч євро – за устаткування, що має ввозитися. Гроші переказані, а товар не ввезений. 180 днів закінчаться, підуть штрафи. Терміново починаємо працювати з Мінекономіки, щоб довгоочікуваний і необхідний Харкову орган не обкладався з боку держави величезним штрафом. Або зробив би Аваков для харків`ян окружну дорогу, всього лише окружну дорогу. Не зміг. А ми дорогу зробимо за неповних 8 місяців своєї роботи.

Тобто я категорично не згоден з тим, що в Харкові і Харківській області застосовується адмінресурс. Те, що наші опоненти називають адмінресурсом, насправді є досягненням політичної сили, яка, перебуваючи при владі, змогла виконати певну роботу і з результатами вийти до людей.

Ви можете назвати проекти, завдяки яким область і після виборів розвиватиме економіку, промисловість, підніматиме рівень життя людей?

У цій справі потрібні не проекти, а система, яка зробить привабливою для інвестора Харківську область. Я абсолютно не сумніваюся, що найближчим часом Президент через зміну законодавства створить в масштабах всієї країни сприятливі умови для входження в Україну іноземних інвесторів. Наше завдання – на цей момент зробити Харківську область максимально відкритою і привабливою для інвестицій. Ми – регіон з великим потенціалом і зобов`язані бути першими, зручними, ефективними й цікавими з погляду повернення інвестицій і отримання прибутку для іноземних компаній. І ми прагнемо передбачати розвиток ситуації, здійснюючи доцільні дії.

Ми створили книгу інвестора, надаємо гарантії обласного керівництва всіх рівнів бути ефективними партнерами для приватних інвесторів. Гарантувати їм і приватно-державне партнерство. Намагаємося впроваджувати модель, яка вже дуже добре працює в Росії. Вважаю, що тільки системні перетворення створять умови для ефективного бізнесу в Харківській області. Інших шляхів я не бачу.

Володимир Кравченко