Помаранчеві виборці: БЮТ – індивідуалісти, НУ– колективісти

Списки та комбінації сил коаліції Верховної Ради 5-го скликання є більш-менш прогнозованими. А ось питання щодо списків помаранчевих сил та об’єднань, які можуть бути створені, залишаються певною загадкою.

З моменту, коли Президент України підписав указ про припинення повноважень Верховної Ради України, минуло вже два тижні. У найвищих ешелонах влади тривають жорстокі баталії щодо легітимності призначення дострокових виборів, законності прийнятих рішень парламенту, можливого рішення Конституційного Суду. Усі чекають 17 квітня, коли КС розпочне розгляд подання депутатів щодо указу Президента про розпуск парламенту. Водночас переважна більшість політичних сил почала працювати над виборчими списками, дехто навіть вже встиг провести з’їзди, було надано розпорядження регіональним штабам проводити підготовчу роботу. Особливу активність виявляють партії, які не подолали 3-відсоткового бар’єра на минулих парламентських виборах, активно заявили про свою готовність і бажання прийняти участь у позачергових виборах до ВР України.

Соціологи проводять велику кількість досліджень, намагаючись заміряти відсотки, які можуть набрати політичні сили, можливі кандидати в депутати докладають усіх зусиль, аби отримати місце в списку, яке гарантувало б проходження до органу законодавчої влади в Україні.

Ми проаналізували комбінації, у яких наші політики можуть предстати перед електоратом.

Списки та комбінації сил коаліції Верховної Ради 5-го скликання є більш-менш прогнозованими та не викликають великих дискусій у політичних колах. А ось питання списків помаранчевих сил та об’єднань, які можуть бути створені, залишаються певною мірою загадкою.

Одним з аспектів програшу помаранчевих сил на парламентських виборах 2006 року, крім неефективної виборчої кампанії, розчарування населення, зниження підтримки бренду, було розпорошення сил між великою кількістю демократичних партій. У результаті до парламенту потрапили лише БЮТ та “Наша України”, а такі сили як “Пора”–ПРП, Блок Костенка та Плюща залишилися поза стінами будівлі на Грушевського, а голоси їхніх виборців було розподілено між усіма партіями, що потрапили до парламенту. Такий результат прогнозували майже всі політологи та соціологи.

Фактор визнання бренду є дуже важливим аспектом виборчого процесу. Досвід не тільки України, а й світовий, засвідчує пряму залежність між рівнем знання бренду та кількістю голосів, які отримує політик чи політична сила під час виборів. Серед помаранчевих сил, згідно з дослідженням «Політичне життя країни», яке на замовлення The PBN Company провело GFK-Україна у лютому цього року, БЮТ на НУ є лідерами впізнаваності партій серед виборців. 98% населення знають БЮТ, а 97% населення знають “Нашу Україну”. Водночас Блок “Пора”–ПРП знають лише 68%, Блок Костенка – Плюща – 56%, «Народну самооборону» – 44%. У разі, якщо партії, котрі мають нижчий рівень підтримки серед населення та рівень знання бренду, знову ж таки приймуть рішення йти на вибори окремими списками, то ситуація скоріш за все складеться приблизно така сама, як і на минулих виборах, і парламентська коаліція будуватиметься за схожих стартових умов.

Окремої уваги заслуговує нещодавно створена «Народна самооборона» Юрія Луценка. Незважаючи на те, що партія зовсім молода і має невисокий рівень знання бренду, вона вже отримала досить високий рівень підтримки серед населення.

Однак у разі проведення дострокових виборів, часу на «розкрутку» бренду, проведення інформаційної та рекламної кампанії майже не буде. Найбільш ефективним шляхом було б об’єднання НУ та НС зі спільним списком – це саме той метод, який використовується маркетологами, коли бренд відомий, але зміст потребує оновлення. Ці партії доповнюють одна одну, кожна з них може принести додаткові бонуси до спільної перемоги, вони не мають різких ідеологічних розходжень, електорат перетинається, мають спільних опонентів. Більш того, згідно з вищезазгаданим дослідженням обидві партії населення сприймає як пропрезидентські, тож навіщо йти окремо й примушувати електорат робити вибір у бік однієї сили?

Дещо інша ситуація з Блоком Юлії Тимошенко. Незважаючи на належність цієї політичної сили до кола помаранчевих сил, електорат Юлії Тимошенко істотно відрізняється від виборців “Нашої України”.

Згідно з дослідженням GFK-Україна «Стан українського суспільства», що було проведено в лютому 2007 року, населення України розподілено за життєвими цінностями на три основні групи: індивідуалісти (вважають, що життя людини залежить від неї самої), колективісти (вважають, що життя людини залежить від зовнішніх обставин) та змішаний тип (поєднують цінності як індивідуалістів, так і колективістів). Результати дослідження показали, що електорат БЮТ більшою мірою складається саме з індивідуалістів, а електорат “Нашої України” – з колективістів та змішаного типу. Наприклад, серед усіх індивідуалістів частка прихильників БЮТ становить 32%, частка НУ – лише 3%.

Розподіл електорату таким чином є досить логічним, оскільки до найбільш виражених іміджевих характеристик лідера БЮТ належить саме сила особистості, тому індивідуалісти схиляються саме до цієї політичної сили.

Переважна більшість індивідуалістів – це жителі великих міст з високим соціальним статусом, високим рівнем задоволеності життям, молодь працездатного віку. Якщо говорити про колективістів, то це переважно жителі малих міст і сіл, з низьким і середнім соціальним статусом, низьким рівнем задоволеності життям та старшого віку.

Крім того, дослідження GFK-Україна, що було проведено на замовлення The PBN Company напередодні парламентських виборів 2006 року, поділило електорат на чотири групи: консерватори (постійні у своєму політичному виборі), конформісти (немає відмінностей щодо середніх показників), активісти (“політика особисто мене дуже стосується”), «сподівання лише на себе» (непостійні у своєму виборі, “політика мене мало стосується”). Результати дослідження показали, що серед помаранчевих сил активістів найбільше в ядрі електорату БЮТ (35% від загального електорату БЮТ), натомість у ядрі електорату “Нашої України” більшою є частка тих, що покладаються лише на себе (22% від загального електорату НУ).

Зазначені дослідження підтвердили досить велику різницю між виборцями БЮТ та НУ, що свідчить про недоречність поєднання цих двох сил в один виборчий список.

Наскільки серйозно, професійно та продумано демократичні політичні сили підійдуть до підготовки до парламентських виборів, проведення передвиборчої кампанії, формування списків, координації дій між партіями, які гарантовано проходять до парламенту з іншими демократичними партіями, настільки сильним буде їхній фундамент у наступному парламенті, настільки сильно вони зможуть впливати на розвиток подій у країні, відстоювати свої цінності, пріоритети й водночас реалізовувати надану їм підтримку населення.

Досі вже було зроблено багато помилок, і не в останню чергу – через брак координації дій як усередині партій, так і з іншими політичними силами, через спонтанність прийняття рішень, відсутність загальної стратегії. Сварки між партіями, котрі підтримують одні й ті самі цінності, але не можуть поділити чи то портфелі, чи то номери в списках, розчаровують населення й завдають шкоди самим політикам.

Мирон Василик, Світлана Гриценко

УНІАН в Google News