”Ми ділили апельсин: нас - багато, він - один...”

”Ми ділили апельсин: нас - багато, він - один...”

Наша Україна хоче собі 50 %. 10 % списку -це квота Президента. Виходить, що для решти залишається 40% відсотків... Луценку обіцяють 20%, він хоче третину, але на таких умовах об’єднання бути не може... Політики про створення мегаблоку

За створенням помаранчевого мегаблоку журналісти стежать з неменшою увагою, ніж за парламентсько-президентською групою з підготовки дострокових виборів.  Останній з’їзд "Нашої України" найбільше  запам’ятався кулуарним перешіптуванням на зразок “Що, Юрко хоче першим номером?” (Луценко – авт.), “І Славко погодиться ?” (Кириленко – авт.) і вже зовсім гіпотетичними розмірковуваннями на тему, чи допоможе новопризначений голова РНБО Іван Плющ Правиці, якщо та піде на вибори окремо, а не в блоці. Отже, про ефективність та доцільність створення блоку, про апетити ймовірних партнерів блоку “Наша Україна”, про квоти, про вірогідність створення блоку, про його перший номер ми запитали політиків, ймовірних учасників прохідної частини списку.

“У МЕГАБЛОКАХ ГУБЛЯТЬСЯ ІДЕЇ, ПОЛІТИЧНІ ПРОГРАМИ, А НА ПЕРШЕ МІСЦЕ ВИХОДЯТЬ ІНТЕРЕСИ...”

Юрій Костенко, один з лідерів “Української правиці”:

Юрій КостенкоЯкщо мова йде про дострокові вибори, які проводяться у короткий термін, то найкращим способом політичного позиціонування стало б створення єдиного пропрезидентського блоку, куди б увійшли БЮТ, “Наша Україна”, та праві партії, я їх називаю “Українська правиця”. Якщо ж вибори розтягуються, то слід дивитися на ідеологічні уподобання виборців. Як політсила називається  -"блок" чи "партія" - це не так важливо, головне -  ідеологічне спрямування. Річ у тому, що боротьба мегаблоків може призвести до того, що у них згубляться ідеї, політичні програми, а на перше місце вийдуть інтереси.

У  першій п’ятірці мегаблоку мають бути представлені лідери політичних сил, а не зірки. Це не є блок Юрія Луценка, як був блок Віктора Ющенко, якого ми вже тоді бачили Президентом. На цих виборах не повинні бути змагання між Луценком чи Кириленком, на цих виборах має бути представлена команда, здатна змінити якість державної політики. Щодо нашої участі у списку та цифр... Я не дуже дбаю про відсотки, нас би влаштувала права політична більшість у Верховній Раді, якої за п’ятнадцять років так і не було в Україні. І саме тим обумовлюється той стан держави і економіки, який ми маємо. Держава в нас неукраїнська, економіка - неринкова, й тим більше не соціально-орієнтована, а кланова. Наша економіка – це уламок Радянського Союзу, такою залишається зараз Україна. Тому мене задовольнить не відсоток списку, а політика. Правиця юридично існує, і ми продовжуємо переговори у пошуках того рішення, яке дозволить отримати максимальну підтримку виборця.

“СПРОТИВ КЕРІВНИЦТВА НАШОЇ УКРАЇНИ ВИКЛИКАЄ ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ ПРАВИЦІ, ЙТИ ОКРЕМО...”

Лесь Танюк, заступник голови Народного Руху України, народний депутат 5 скликання:

Лесь Танюк Очолювати блок “Наша Україна” має  В’ячеслав Кириленко. Але нам здається, що проблема розподілу квот абсолютно не відповідає сучасному стану України. Коли “Наша Україна” хоче 50 відсотків собі плюс 10 відсотків списку додається квота Президента, виходить, що для решти партнерів залишається сорок відсотків, двадцять з яких хоче для себе Луценко. На нашу Правицю залишається двадцять відсотків, це не є відповідний чинник для України. В Україні набагато більше людей національно орієнтованих, ніж 20 відсотків. Статистика показує їх до 65 відсотків, а тих, хто симпатизує олігархам, центризму та лівій ідеї, десь до тридцяти відсотків. Тоді ми мусимо говорити про ненормальність цього розподілу квот. І якщо не буде врахована потенція правих ідеологічних партій, ми опинимося у тому ж парламенті, який був, тільки на місці Кінаха буде УНП. Це краще, ніж Кінах, але цього все таки мало. Президент виходить з тієї ідеї, що якщо в когось будуть якісь образи, то він може когось запросити у свою квоту. Це – вихід, але якщо говорити відверто, то цей спротив керівництва “Нашої України” викликає велике бажання Правиці йти окремо. Я також вважаю, що Правиця набрала б більше п’яти відсотків, але тоді нам довелося б конкурувати із президентською партією, а це недобре.  І люди не зможуть зрозуміти: чому політики, які підтримують Президента, виступають проти його партії. У тому сенсі я - за мегаблок, але  якщо Луценко (лівоцентристська сила) – нове об’єднання, яке ще нічого не зробило, синиця, яка грозилася підпалити море, але ще не підпалила, то чому Народна Самооборона може претендувати на стільки ж голосів у парламенті, скільки всі ідеологічні праві партії, які вийшли з Народного Руху України.  Юрієві Віталійовичу обіцяють двадцять відсотків, він хоче третину, але на таких умовах об’єднання бути не може, бо правим силам залишиться тоді десять відсотків, значить від кожної партії пройде по три-чотири чоловіки. І у парламенті не буде правої політичної сили. А саме цей парламент без правої політсили довів свою неспроможність.

Багато, що залежить від дати виборів, люди думають, що вибори відбудуться 24-го червня, і тому всі біжать, задерши штани за тим комсомолом, але оскільки вибори не відбудуться і є ще якийсь час на липень, то я переконаний, що здоровий глузд і президентська логіка візьмуть своє, і ми підемо під одним штандартом. Якщо ж вибори відбудуться восени, то Правиця матиме час для дій .

“ЩОДО ЛІДЕРСТВА У СПИСКУ... ДАВАЙТЕ ПОДИВИМОСЯ, ЧИЇ РЕЙТИНГИ ВИЩІ...”

Олесь Доній, кандидат першої десятки “Народної Самооборони” і єдиний з народносамооборонців, хто погодився дати коментар на тему блокування:

Олесь ДонійРішення про остаточне блокування “Народної самооборони” відсутнє у зв’язку із тим, що існує різниця у підходах. Для чого потрібні дострокові вибори? Для ротації еліт. У нас поведінка основних політичних суб’єктів засвідчує, що вони ніякої ротації еліт не проводять. І БЮТ і “Наша Україна” оголосили, що вони беруть у прохідну частину всіх депутатів попереднього скликання. Принцип ротації еліт не витриманий. А я нагадаю, що дискредитувала себе не лише протилежна сторона, а Верховна Рада як організм. Бо чужими картками голосували і біло-блакитні, і помаранчеві депутати. Конституцію трактували вільно і одна, і інша сторона. Ми вважаємо, що потрібно змінити підходи, а для цього максимально очистити списки. Політичні сили мають пройти через самоочищення, а воно не гарантоване. На жаль. Тому виникає, наприклад, прізвище і Івченка під час переговорного процесу про створення блоку. Достатньо дивна пропозиція.  Непокоїть те, що союзники намагаються боротися із будь-якою політичною альтернативою, звідси – пропозиції щодо підвищення прохідного бар’єру. Тому проблема не у квотах, а у підходах.

Переговори йдуть важко, у “Народній самообороні” є різні точки зору. Є думки про необхідність блокування, інші політики вважають за необхідне йти окремо. Тим більше, що рейтинги показують дуже добру динаміку, постійне зростання електоральних симпатій. "Народна самооборона" працює на трьох електоральних флангах, це і помаранчевий табір, попередні прихильники двох найбільших блоків, які розчаровані їхньою діяльністю. Другий сегмент: соціалістичний електорат, розчарований поведінкою своєї партії, і третя група - це люди, які готові голосувати проти всіх, або голосували за партії, які не пройшли до парламенту. Це – протестний електорат ( хто голосував за "Віче", за Народну партію, за зелених). Це три великих електоральних сегменти, і в кожного є окремі перспективи для "Народної самооборони". Для Самооборони важливо, щоб політики остаточно визначили дату виборів, від цього важлива тактика нашої партії.

Виглядає так, що "Народна самооборона" - це поодинока можливість оновлення парламенту. Щодо претензій на лідерство у десятці... У нас претензій не було, були пропозиції з середовища “Нашої України”. “Народна самооборона” виставляла єдину вимогу – очищення списку. А щодо лідерства, то це питання суто технологічне. Давайте подивимося, чиї рейтинги вищі у соціологічних опитуваннях.

“ЧАСТИНА УЧАСНИКІВ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ ТРАКТУЄ СТВОРЕННЯ БЛОКУ ЯК ІНТЕРЕС, А НЕ ЯК МЕТУ...”

Владислав Каськів, лідер “Пори”, включений у список “Нашої України”:

Владислав КаськівЧастина учасників переговорного процесу трактує створення блоку як інтерес, а не як мету. Загальнополітичну мету. І в основу ставиться інтерес, а не проблема "що робити?"... Ну і також стоять ідеологічні питання. У “Нашій Україні” відбуваються зміни. Зміна лідера – знакова подія. Процес прийняття рішень однозначно змінився. “Наша Україна” тяжіє не лише до інтеграції, а й ставить питання глибокої модернізації партії, фактично йдеться про створення нової політичної сили на основі “Нашої України”, і це не можна не помічати. Я думаю, що є інтерес у партії до співпраці із Порою. Але в нашій співпраці головними є ідеологічна база, реалізація плану реформ. Зараз в списку “Нашої України” є десять представників Пори. Ми сподіваємося, що прохідна частина буде великою, тож Пора буде представлена адекватно. У Пори є дуже якісні представники, які посилять парламент.

Ми домовилися не коментувати можливу участь партнерів у блоці, але можливість участі Самооборони зберігається. Питання лідерства у блоці буде вирішувати міжпартійний з’їзд, але доцільно, щоб це був лідер “Нашої України”, базової партії, яка формує блок.

“НІЯКИХ ПРОБЛЕМ У ПЕРЕГОВОРНОМУ ПРОЦЕСІ НЕМАЄ...”

Ксенія Ляпіна, народний депутат 5 скликання, “Наша Україна”:

Ксенія ЛяпінаНіяких проблем у переговорному процесі немає. Це не дуже швидкий процес. Оскільки всі лідери  політичних партій – люди достатньо амбіційні, інакше вони не були б лідерами. Крім того, ми йдемо на переговори з партіями, які мають серйозне політичне минуле і історію, і їм дуже важко йти на якісь поступки. Але сьогодні переважна більшість розходжень врахована. Раніше були розходження щодо процесу прийняття рішень.  Ну як їх приймати: простою більшістю, консенсусом? На виборах 2006 року ми йшли з угодою, де зазначали, що рішення приймаються консенсусом. І ви як нас критикували за “швидкість” прийняття рішень... Як складно було пояснювати суспільству, чому кожен пункт у нас обговорюється по тижню-два, бо ж кожна політична сила проводила свої ради. І потім  давала настанови. Це було складно. Тому НСНУ наполягав знайти інший спосіб, чи кожна партія делегує один голос, чи кожна партія має стільки-то голосів відповідно до квот.  Тобто важливо було зробити систему, яка б швидко працювала.  Цю дискусія буде  незабаром закінчено.  Всі партії дали гарантії, що ми будемо єдині у наших рішеннях, і всі рішення будуть виконуватися, і ніхто не буде відколюватися як Кінах і його угрупування. Дискусії щодо квот будуть. Це природно. Будь-яка партія хоче збільшити своє представництво у парламенті. Але буде знайдено зрозумілий підхід. Проблема лідерства також є, бо кожен хоче бути першим. Але за допомогою Президента ми це вирішимо. Але я не вважаю, що найкращим є підхід, коли п’ятірка складатиметься з лідерів політсил. Щодо назви, то ми практично домовилися, що це буде назва “Наша Україна”.

Записувала Маша Міщенко

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter