До яких виборів готуються коаліція і Президент?

Судячи з вимоги президента Ющенка до спікера Мороза припинити засідання парламенту, - він, принаймні, розуміє, куди йде справа. І в ЗМІ вже поширюється думка експертів, що Ющенко й сам готується до президентських виборів...

Олександр Мороз, Анатолій Кінах та Віктор Янукович

12 червня коаліція схвалила в першому читанні закон, яким прикордонним службам доручається подавати інформацію про трудових мігрантів до соціальних служб з метою врахування доходів цих осіб при наданні різноманітних соціальних пільг.

Офіційний мотив ініціативи автора проекту соціаліста Баранівського – соціальна справедливість: мовляв, нелегальні заробітчани часто-густо, маючи пристойні тіньові доходи, користуються пільгами за рахунок решти української бідноти.

Така гонитва за “оптимізацією” соціальних видатків саме з боку соціаліста нікого, звісно, в коаліції не стурбувала.

 Хоча регіоналка пані Герман висловила занепокоєння, що опозиція скористається з такої нагоди і почне спекулювати на спробі коаліції вчинити зайвий, до того ж явно корупційний, тиск на громадян, які не з доброї волі виїжджають на заробітки. Але врешті і фракція ПР визнала, що для першого читання проект згодиться.

Втім, при обговоренні документу не приховувалась і його реальна мета: додатково примусити прикордонні служби контролювати трудову міграцію. Оскільки аналогічна норма, закладена в нещодавно ухвалені зміни до закону про вибори, але стосовно специфічної співпраці прикордонних служб безпосередньо з ЦВК, вважаються через свою антиконституційність – мертвонародженими.

Тож коаліція зробила черговий хід в тому ж напрямку, начебто уникаючи прямого зв`язку питання з виборчим процесом.

Одразу слід зазначити, що застереження пані Герман стосовно “спекуляцій” з боку опозиції не справдилися. Мабуть, повністю заглиблена в процедуру складення повноважень своїх депутатів, опозиція просто не помітила намірів коаліції. Або змушена їх ігнорувати, оскільки вважає парламент нелегітимним, а ухвалені ним закони – такими, що ніколи не побачать світ через непідписання їх Президентом.

Натомість коаліція, схвалюючи подібний, явно не популістський, а “драконівський”  закон, вочевидь робить ставку на те, що він обов`язково набере чинності.

Дійсно, з цим не буде проблеми, щойно склад депутатського корпусу досягне більше як 300 голосів. В цьому разі схвалений парламентом закон навіть без підпису Президента буде опублікований спікером і стане реальністю.

Умови такого розвитку подій добре відомі: надання мандатів ВР членам необнуленого списку “Нашої України” з ПППУ.

І хоча з цим в ЦВК вже виникли проблеми (про що нижче), - звертає на себе увагу інше. Відновлення конституційного кворуму парламенту автоматично виключає дострокові парламентські вибори. А отже так само автоматично начебто усувається мета, з якою ухвалюється згаданий закон... Де ж логіка коаліціянтів?

Їхня логіка абсолютно відновлюється й посилюється лише в одному випадку: якщо вони мають на увазі підготовку не до дострокових парламентських, а до президентських виборів.

І це тим більш вірогідно, що запроваджуваний контроль за пересуваннями заробітчан, себто переважно західного “помаранчевого” електорату”, запроваджується навмисне не у законі про вибори народних депутатів, а в “соціальному” законі. Себто може бути використаний в будь-якій електоральній кампанії. Звісно, за умов відповідного контролю соціальних та прикордонних служб політичними силами коаліції, присутніми в уряді.

Тепер щодо перспектив поповнення складу парламенту до конституційного кворуму.

Скандал в новому складі ЦВК навколо потреби і неможливості провести засідання, на якому наполягають члени коаліційної квоти, - виник на підставі питань, які стосуються, як кажуть політологи, розподілу “адміністративного ресурсу” в регіонах у вигляді кураторства тих чи інших членів комісії.

Здавалося б, до чого тут наповнення ВР депутатами, якщо в такий спосіб вибори відміняються?

Відповідь та сама: кураторство членами ЦВК певних регіонів розповсюджуватиметься на будь-які вибори, в нашому випадку – і на президентські замість парламентських.

Володимир Шаповал

А от вимога про проведення засідання ЦВК, виключно на якому простою більшістю голосів можна “підтягти” списки депутатів п`ятого скликання, видавши їм мандати замість вибулих, - це операція в межах  плану не лише продовження роботи ВР, але й подальшого, й досить швидкого усунення президента Ющенка з посади.

Правда, голова ЦВК пан Шаповал, представник Президента в комісії та КС пані Ставнійчук та дехто інший зауважують, що новації в закон про вибори народних депутатів фактично блокують будь- які операції зі списками депутатів, принаймні до 1 серпня.

Але це – застереження для наступних судів. Для поточної ситуації не має значення. Як, власне, і не завершена процедура судової тяганини, вчиненої проти попереднього складу ЦВК членами ПППУ.

Натомість очевидно, що в разі, якби ЦВК на своєму засіданні таки надала мандати “резервістам”, - спікер Мороз та коаліція негайно привели б їх до присяги в стінах ВР. Для цього не потрібно ані присутності Президента, ані якихось інших дрібниць.

А там – хай судяться ті, кому це цікаво. Як продемонстрував пан Мороз, “виколупати” з парламенту депутатів, навіть за власним бажанням, зовсім не просто. А вже без бажання...

Плюс вірогідна ставка авторів такого сценарію на вже звичайну юридичну невизначеність: відсутність норм про повноваження депутатів, які отримали мандати навіть через “помилку” ЦВК, якщо така буде колись встановлена якимось судом. Це щось ще більш заплутане, ніж звільнення та перманентне відновлення через суд генпрокурорів.

Тому практичне питання для коаліції нині стоїть лише в кількісному аспекті: скільки нових депутатів зможе “привести” до ВР ЦВК, якщо панові Шаповалу не вдасться і далі тримати “удар”.

Логічно було б припустити, що коаліція вітала б одночасне заповнення всіх необхідних їй вакансій затятих опонентів вірними прибічниками. Аби одразу ж приступити до реалізації плану з “доопрацювання” Конституції та усунення Президента Ющенка.

Але темпи “звільнення” депутатів від опозиції спікером Морозом не вказують на поспішність.

Треба думати, морока з бюрократичними процедурами щодо окремих “відмовників” є не так декларованою боротьбою за легітимність складу ВР до появи нових депутатів, як прикриттям для торгів з майбутніми коаліціонерами. І торгів, знов же, не з приводу формування списків на парламентські вибори, а на розподіл ролей і посад в разі дострокових виборів президентських.

Плюс потрібен час, аби через ГПУ вчинити тиск на голову ЦВК.

Або, що більш вірогідно, як в тій же Генпрокуратурі, - зірвати домовленості між Ющенком та Януковичем щодо голови ЦВК та просто переобрати останнього наявною квотною більшістю.

Для цього зовсім не потрібно здійснювати нездійсненну ротацію складу комісії, про яку казав перший віце-спікер пан Мартинюк, свідомо вводячи громадськість в оману.

Натомість можуть виявитись корисними маневри навколо БЮТ, що ними активно займається коаліція. В парламенті позиція БЮТ навряд зміниться – надто це публічно. А от в ЦВК, та ще й з огляду на зовсім іншу кампанію...

Віктор Ющенко

Судячи з вимоги президента Ющенка до спікера Мороза припинити засідання парламенту, - він, принаймні, розуміє, куди йде справа. Але що запропонує йому команда, окрім вже відновлених радикальних закликів “повісити на парламенті великий замок” чи “винести Мороза й Мартинюка з їхніми кріслами”, які реанімують вщухлий було “силовий сценарій”, - дізнаємось незабаром.

Втім, в ЗМІ вже поширюється думка експертів, що Ющенко й сам готується до президентських виборів, керуючись сплеском соціологічних показників, зрослих на парламентській кризі.

Якщо так, то йдеться не про кампанію 2009-10 років.

Тож буде дуже цікаво, як Ющенко скористається зусиллями коаліції щодо свого усунення, аби обернути їх на власну користь, взявши участь в цих можливих перегонах?

Може, скористається досвідом Кравчука, - коли від нього вже ніхто цього не чекає?

Ірина Погорєлова