Юрій Луценко: Мегаблок можливий тільки за умови створення єдиної партії

“Не треба робити штучних утворень, які потім призводитимуть до чергових кінахів та морозів. Абсолютно зрозуміло, створення єдиної партії знімає проблеми як юридичного, так і персонального характеру”...

УНІАН звернувся по інтерв’ю до лідера “Народної Самооборони” Юрія Луценка.

Юрію Віталійовичу, на недавній експертній тусовці почула фразу: мовчання – нестерпна для політика річ. А ви мовчите вже кілька тижнів. Як іде створення блоку?

Переговори про створення блоку демократичних сил мали б проводитися в тиші, без передчасного анонсування такого об’єднання. Але нещодавнє опублікування рейтингів засвідчує наявність серйозної підтримки серед виборців саме у двох сил, які ведуть переговори: “Нашої України” та Народної самооборони як основних, поза БЮТ, сил демократичного табору. Соціологія також підтвердила співвідношення – два до одного – наших рейтингів. Здавалося б, цифри говорять про абсолютно зрозумілість шляху щодо об’єднання демократичного блоку – з метою досягнення результату, зіставного з результатом БЮТ, а разом – переможного результату для демократичних сил.

Але існує цілий ряд невирішених питань: назва блоку, лідерство в блоці, кадри. Ми вважаємо, що ці питання не варто виносити на загал і коментувати їх до прийняття спільного рішення. Але задля того, щоб переговори не були безкінечними, Народна самооборона від самого початку пропонує радикальний, але ефективний шлях розв’язання цих проблем – об’єднавчий процес усіх політичних сил блоку для створення єдиної демократичної партії ще до закінчення виборчої кампанії.

Я впевнений, що ті проблеми, які виникають щодо лідерства, кадрів, назви, необхідно швидко подолати, аби запропонувати суспільству ту конкретику, з якою ми йдемо до них. А не лише ті амбіції, які сьогодні випливають з інформаційних стрічок. Я мав бесіди з президентом Віктором Ющенко як почесним головою “Нашої України” і з багатьма лідерами цієї політичної сили щодо пріоритетів, які блок має відстоювати під час кампанії, а відтак і в реалізації у майбутньому демократичному уряді. Я переконався, що наші погляди на ці пріоритети збігаються.

Чи залишається шанс, що мегаблок у заявленому форматі і з заявленими квотами відбудеться?

Лише в тому форматі, у якому його учасники готові до створення єдиної політичної партії. Партії, котрі лише хочуть під’їхати на чужому возі, щоб далі йти своїм шляхом, мають, як і в Європі, іти самостійно. Ті партії, що бачать виборчий процес як етап повноцінного об’єднання в єдину потужну політичну силу, будуть у складі такого блоку. Це зрозуміло і для виборця, бо він голосує за єдиний список, а не за аморфне об’єднання, де потім з’являться діячі, котрі, користуючись певними юридичними моментами, нав’язуватимуть волю меншості, протиставляючи її волі виборця.

Ви висуваєте ультиматум Правиці? Вони ж чітко заявляли, що не хочуть єдиної партії.

Якщо справді не хочуть об’єднуватися, то мають об’єднатися між собою і запропонувати виборцям своє бачення. Якщо виборець їх підтримає, то, значить, суспільство потребує такої політики. Якщо ні, то – ні. Наші позиції з “Нашою Україною” з більшості питань збігаються. І я бачу, що може бути добра основа для об’єднання, бо вже сьогодні вона дає спільну підтримку близько 16–18 відсотків виборців. Отже, якщо інші політичні сили готові чинити так само – піти шляхом подальшого злиття партії, то двері відкриті. Якщо ні, то тоді не треба робити штучних утворень, які потім всередині розвалюватимуть спільну діяльність і призводитимуть до чергових кінахів та морозів. Абсолютно зрозуміло, створення єдиної партії знімає проблеми як юридичного, так і персонального характеру.

Лідер “Нашої України” В’ячеслав Кириленко активно  проводить тури по регіонах. Як Ви їх оцінюєте і коли свої тури відновить Народна самооборона?

Нормальний тур у комфортний для лідера “Нашої України” регіон засвідчує підтримку цієї політичної сили. Я задоволений, бо впевнений, що результат, досягнутий на цих зустрічах, піде в спільну скарбничку наших політичних сил. Щодо нас, то ми почнемо тури тоді, коли вони будуть найбільш ефективними, і вже разом з “Нашою Україною”.

Чим у створенні спільної з “Нашою Україною” “Народної програми” готовий пожертвувати лівий політик Луценко?

Ми чотири місяці їздили по регіонах, і наші гасла народилися не в голові Луценка, а саме на зустрічах Народної самооборони з людьми. Так що ми вже написали “Народну програму”. Я впевнений, що вона збігатиметься з програмою, яку почує від людей Кириленко. Це антикорупційна реформа, реформа оплати праці, охорони здоров’я та освіти, створення системи відповідальності політика перед виборцями через реформу Конституції. Про це говорять усі відповідальні політики. І останній пункт – підтримка середнього та малого бізнесу як шлях переходу від сировинної монополії – головного джерела олігархії – до конкурентної економіки вільних людей.

Маю на увазі підтримку середнього класу, який був рушієм помаранчевих подій, але не дістав державної підтримки. З усіх цих позицій я не бачу чим поступатися, бо тут ми з “Нашою Україною” стратегічно співзвучні. Я бачу це і в діяльності Президента, і в основі заяв “Нашої України”.

Тому, гадаю, саме це буде основою спільної виборчої програми й подальшої реалізації такої програми в уряді. Усі інші захмарні історичні та геополітичні питання будемо вирішувати, коли суспільство буде єдиним, нагодованим та перебуватиме в безпеці.

Ось нам давав інтерв’ю член СПУ Василь Волга, який мріє створити партію нових лівих. Якщо в принципі лівий політик Луценко ввійде до правої “Нашої України”, то чи не душитиме його при створенні таких партій “політична жаба”?

На цих виборах не стоїть питання правих і лівих, тому будь-яке політичне об’єднання не можна розглядати як праве чи ліве. Сьогодні йде конкуренція між тими, хто сповідує європейський шлях України, і тими, хто хоче повернути її в статус колонії. Причому колонії у двох значеннях цього слова.

Я щойно назвав наші пріоритети. Скажіть, вони цілком ліві чи цілком праві? Ні, вони мають комбінації і правих, і лівих підходів для реалізації сьогоднішнього порядку денного. Саме так і треба діяти об’єднаній політичній силі. У минулому уряді представник СПУ Луценко на посаді міністра внутрішніх справ був найбільш правим, бо ввів міліціонера в кожне село. І  максимально натискав на посилення кримінальної відповідальності. З іншого боку, висуванець правої політичної сили Кириленко був найбільш лівим, бо небачено підняв соціальні виплати й підтримку для незахищених верств населення.

Я впевнений, що в Україні не можна відтворити рафіновану ліву чи праву ідеологію 20 століття, це нерозумно, немодерново. Щодо проектів пана Волги, то мене не душить ніяка жаба, бо я не вірю в життєву спроможність його проектів.

Напередодні Дня Конституції ми задаємо політикам одне й те саме питання. Чи мають вони право святкувати День Конституції?

Якщо Конституція стримує суспільний розвиток і постійно приводить до політичних катаклізмів, то очевидно, у день її свята необхідно говорити про її реформу. Мені імпонують французький чи польський досвід. Вони змінювали конституцію задля рішучого розвитку країни. Були і перша, і друга, і п’ята республіка...

Нам слід не святкувати, а поговорити, чому наша латана Конституція є джерелом нестабільності й призводить до конфліктів. І всі політики мають поговорити про консенсус між різними політсилами задля створення нової Конституції, яку б однаково читали і влада, і опозиція, яку б затвердив на референдумі народ і яка б з років десять – п’ятнадцять була недоторканною.

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News