Микола Замковенко: “Оновлена” фракція БЮТ продовжує тримати опозиційний курс

Це не скандал і не паризькі вибрики, так вирішили депутати... Я розумію, який тягар узяв на себе... Обидві БЮТ справжні... Ніхто з нашої фракції своє прізвище не змінюватиме на “Тимошенко”... Інтерв`ю 

УНІАН звернувся з кількома запитаннями до народного депутата п’ятого скликання Миколи Замковенка, голови фракції БЮТ (“оновленої”), про створення якої було оголошено тиждень тому.

Вітаємо Вас із обранням голови фракції БЮТ. Минулого тижня “відтворення” фракції одні експерти оцінили як скандал, інші – як постмодерністський, майже паризький політичний вибрик. Яка з цих оцінок здається Вам справедливішою?

Ані та, ані друга. Ми не прагнули ні скандалу, ні політичного вибрику. Ми просто хочемо працювати на благо народу України. Ми давали йому присягу, і я неодноразово казав, що ми маємо відзвітувати перед людьми. Ми не радилися, чи йти нам з парламенту чи ні. Ми не питали в людей, чи потрібні їм перевибори.

Що дадуть їм ці перевибори? Просто дехто з керівників вирішив, що слід достроково припинити повноваження Верховної Ради. А хтось думав про наслідки цього перед народом? Якби хтось перед народом чітко сказав про наслідки, то ми б побачили, що вони нікому не потрібні.

Зараз у нас фракція демократична, ми все погоджуємо на засіданні.

Чи це правда, що хтось із депутатів Вашої фракції візьме прізвище Тимошенко?

Це – чорний гумор.

Ви свого часу, будучи суддею Печерського суду, звільняли Юлію Тимошенко з в’язниці. Це був дуже мужній крок. Якою була Ваша внутрішня мотивація щодо відтворення фракції – вчинку, який Ваші однопартійці розцінили як зраду?

Я нікого не зраджував. Час нас розсудить. І я не звільняв Юлію Володимирівну з в’язниці. А суд під моїм головуванням вирішив, що неправильно тримати її під вартою. І це не я зараз приймав рішення відтворити й очолити фракцію, це мої колеги висловили мені таку довіру, і я погодився. Я розумію, який тягар узяв на себе. Я молодий у політиці, я буду вчитися.

У нашій фракції є достатній потенціал мудрих, досвідчених людей, я радитимуся з ним, і всі питання ми будемо вирішувати колегіально.

Я не можу оцінити висловлювання колег, начебто я когось зрадив. Я нікого не зраджував. Народ визнає, хто з нас зрадник. Я не покидав фракцію у найтяжчі моменти, я залишився тут працювати во благо народу України. Мені не соромно дивитися у вічі народові.

А чому Ви відтворили фракцію за тиждень до закриття сесії?

Так і заяви про вихід депутатів пізно з’явилися. Тиждень тому п’ятнадцять чоловік заявили, що залишаються працювати. Люди осмислювали, хто піде, хто ні, кожен приймав своє рішення. Крім того, закінчує роботу ця сесія, але ще не закінчує роботу парламент.

У парламенті п’ятого скликання БЮТ була опозиційною фракцією, а “відтворена” фракція теж опозиційна чи вона ввійде до коаліції?

Ми підтримаємо ту політику, яка була проголошена лідером нашої фракції до того, як ми вийшли з неї. Ми тримаємо опозиційний курс.

А як відреагувала на реінкарнацію іменної фракції Юлія Тимошенко та її соратники?

Мені невідомо, запитайте в неї. Але мені не дзвонили, претензій ніхто не висловлював. Ми прийшли в парламент, дали присягу і продовжуємо працювати.

Зараз у фракції п’ятнадцять чоловік, ще кілька людей думають, чи повернутися.

Тут ходили російські журналісти, запитували, яка БЮТ справжня – та, що в парламенті, чи та, що пішла?

У парламенті – це не партія, це фракція. Частина фракції залишилась, частина пішла. Справжні і ті, що пішли, і ті, що залишилися.

З ким Ви підете на наступні вибори?

Я хочу піти з політики. І зайняти свою нішу – там, де я працював раніше.

А як Ви думаєте, чи слід суддям давати пожиттєвий статус суддів?

Я прийшов у парламент, щоб вирішити питання про судово-правову реформу. Мені не вдалося. Але я працюю в комітеті з питань правосуддя...

Миколо Івановичу, чи слід суддям давати пожиттєве звання суддів?

Це хвороблива тема. Їм треба давати... Але “пожиттєвий статус” – термін не зовсім правильний. Їх слід безстроково обирати, але критерії мають бути зовсім інші, ніж зараз. Я не прихильник того, що їх можна обирати безстроково вже через п’ять років, у цей час ще тільки відбувається становлення суддів. Можна, але не менш як через десять років після початку їхньої праці.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News