В.Бондар: Коли я очолював Мінтранс, жодної аварії не було, а на залізниці випадковостей не буває

Уряд не займається регіонами, але всі губернатори поставлені перед ним на коліна... Якщо ти став головою ОДА, то вступай у партію, яка підтримує Президента...

Кореспондент УНІАН поставив кілька запитань заступникові голови Секретаріату Президента, який займається питаннями регіональної політики, колишньому міністру транспорту і зв`язку Віктору Бондарю.

УРЯД НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ РЕГІОНАМИ, АЛЕ ВСІ ГУБЕРНАТОРИ ПОСТАВЛЕНІ ПЕРЕД НИМ НА КОЛІНА

Вікторе Васильовичу, Президент сьогодні активно їздить по регіонах. Чи пов’язана така регіональна активність Віктора Ющенка зі стартом парламентської виборчої кампанії? Чи означає це, що Президент відмовився від тактики пасивного спостерігання за ходом виборів, обраної навесні 2006 року, і взявся за опосередковану агітацію за свій блок?

Глава держави їздив і буде активно їздити по регіонах. І це надто банальний підхід – пов’язувати активну регіональну політику Президента з виборами. Такої щільності поїздок, як у Президента, справді, немає в жодного політика в Україні. Президента хвилює розвиток регіонів, соціально-економічна ситуація в областях, залучення інвестицій, те, як живуть люди, якою є ситуація на місцях. Такі поїздки – добра нагода подивитися, як люди сприймають політику Віктора Ющенка, його ініціативи, як громадяни оцінюють і коментують роботу голів рай- і облдержадміністрацій, зрозуміти, як часто вони бачать своє місцеве керівництво і чи користуються ті керівники довірою. Після кожного такого візиту в Секретаріаті Президента проводиться аналіз. На основі цих поїздок Глава держави зробив певні висновки й певні кадрові зміни. Це зроблено з метою посилення соціального вектора реформ.

Ще з початку року в Президента була запланована потужна програма регіональних поїздок на друге півріччя. Ми анонсували це в пресі і наголошували, що цей тур пов’язаний з підготовкою Бюджету на 2008 рік. Президент хоче бачити, чим живе кожен регіон: де найболючішими є питання, пов’язані з військовими, де найгострішими є питання приватизації, де залишились проблеми з допомогою при народженні дитини, з виплатою пенсій, життям інвалідів чи затримкою виплати зарплат. Якщо не спілкуватися з людьми безпосередньо в області, не проводити виїзні наради, то неможливо відчути ці проблеми. І тоді ми знову отримаємо віртуальну економіку. Президент матиме потужну програму візитів, яка не лише не закінчується із виборами, а наростатиме до кінця року. Це нормальна практика, тільки так і можна забезпечити реформи в областях: проводити пряму й жорстку лінію керівництва обласними територіальними підрозділами.

Недавно було звільнено голів Чернігівської та Миколаївської облдержадміністрацій. Екс-губернатор Чернігівщини Микола Лаврик не приховує, що його звільнення пов’язане з конфліктом із Секретаріатом Президента. А звільнення миколаївського губернатора – “помаранчевого” Олександра Садикова, який з 2004 року підтримує Ющенка, – і заміна його на Олексія Гаркушу, якого звинувачували в фальсифікації президентських виборів, узагалі викликало подив...

Немає ніякого конфлікту з головами обласних держадміністрацій. Більше того, ніхто не опікується діяльністю голів облдержадміністрацій і не допомагає їм більше, ніж Секретаріат Президента. І не треба кожне звільнення розглядати через призму неіснуючих конфліктів. Сьогодні йде планова політика щодо посилення президентської команди, її кадрового складу. Розпочато планові ротації, які мають відбуватися в будь-якій структурі раз на два-три роки. Якщо не буде ротації, то наступає етап застою. Якщо ми хочемо втілювати нові підходи діяльності державних структур, то слід заводити нових людей, які даватимуть імпульси в житті регіонів.

Щодо Лаврика – це було його особисте бажання. Він залишається в команді Президента Ющенка. Лаврикові пропонувалося кілька посад, і, гадаю, він повернеться з відпустки й одну з пропозицій прийме. Садикову ж було запропоновано нову високу посаду – заступника голови РНБО. Це цікава робота, яка дає можливість проявити себе в новій якості. Сьогодні РНБО потребує людей з менеджерськими здібностями, котрі мають досвід роботи в регіонах. Наскільки мені відомо, Садикову запропоновано вести перспективні напрямки роботи в РНБО.

А призначення замість Садикова Олексія Гаркуші Ви також вважаєте посиленням президентської команди, враховуючи сумнозвісний досвід фальсифікацій виборів під час його колишнього губернаторства?

Згадайте, яким був 2004 рік. По суті це була тоталітарна система у найгіршому вигляді, коли тодішній Президент країни міг одним підписом звільнити будь-яку особу. У той час, коли всіх губернаторів взяли “в оборот”, коли кожного тримали на гачку, шантажували їхні родини, підвісили зобов’язаннями надати переможний процент кандидатові від влади й залякували, будь-хто міг би опинитися в двозначній і непростій ситуації. Треба сподіватися, що всі винесли уроки з тих часів...

Сьогодні, коли уряд по суті не займається регіонами, але коли всі голови ОДА поставлені на коліна перед Кабінетом міністрів та Верховною Радою в черзі за дотаціями, ми хочемо, аби областями керували люди, які володіють ситуацією в регіоні і в силу характеру добиватимуться належного рівня для області.

Ходять чутки, що Ви проводите кадрові зміни, щоб завести на ці посади людей Володимира Литвина, залучивши його таким чином до президентської команди.

Немає такого завдання, навіть немає такої думки в Секретаріаті. Шукаються люди, які вміють і хочуть працювати, які мають менеджерські задатки, досвід роботи в регіонах. Які, можливо, помилялися в минулому, але зробили з того висновки й сьогодні докладуть усіх зусиль, аби ефективно проводити реформи в областях.

СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДЕНТА ЖОДНОГО РАЗУ НЕ ПОСТУПИВСЯ ПОСАДОЮ ГУБЕРНАТОРА

Чи правда, що кадрові зміни очікуються ще в семи регіонах?

Ні, це неправда. Немає такого завдання. Зміни регіональних керівників будуть, але мова не йде про стільки регіонів. Ще раз наголошую: іде плановий аналіз щодо кожної області. Якщо ми бачимо, що є зауваження до голів райадміністрацій, їхніх заступників, то говоримо про це відверто. Проводимо співбесіди, робимо зауваження. Якщо немає відповідної реакції, то на другий чи третій раз після перевірки людина звільняється. Після нарад у більшості регіонів люди чітко зрозуміли, що доручення Президента – так само, як і доручення уряду, – мають бути виконані. У будь-якому разі кадрові рішення - це прерогатива Президента.

Ми ставимо завдання щодо підвищення якості роботи голів райадміністрацій. У нас є серйозні претензії до деяких регіональних керівників, і ми маємо примусити їх працювати. Ненормально, коли бабця не може прийти та поскаржитися на діяльність правоохоронців у районі, бо її ніхто не хоче вислухати. А тим більше розв’язати її проблему.

Одне з головних завдань – розвиток малого та середнього бізнесу. Якщо керівник не розуміє, що в цьому слід допомагати, а не викручувати руки, – то йому не місце на цій посаді.

То Ви не скажете, які ще губернатори під загрозою звільнення?

Ні. Йде планова робота в кожній області. Ми за тиждень-два пройдемо за всіма показниками – соціальними, економічними, правоохоронними...

І все ж таки кажуть, що зміна губернаторів – це наслідок особистих домовленостей Президента з прем’єром. Нібито лише за цієї умови прем’єр погодився на дострокові вибори.

Ні, такого не було. Ми ж усі бачимо, що для Партії регіонів принципові такі міста, як Харків, Херсон – там де вони вперто намагаються через процедуру недовіри місцевих рад змінити голів облдержадміністрацій. Східні регіони для них “найдорожчі”. Але Секретаріат Президента жодного разу не поступився посадою представникам певних партій. Президент не оцінюватиме керівника області крізь призму партійності. У нього є один критерій оцінки губернатора: його здатність працювати на область. 

ЯКЩО ТИ ПРИЙШОВ РЕАЛІЗОВУВАТИ ПОЛІТИКУ ПРЕЗИДЕНТА, ТО ВСТУПАЙ У ПАРТІЮ, ЯКА ЙОГО ПІДТРИМУЄ

Вам також пропонували посаду губернатора?

Уже разів п’ять журналісти “відправляли” мене до Дніпропетровська, Харкова, Одеси. Але на сьогодні моє місце роботи – Секретаріат Президента.

Чи погоджує Секретаріат кандидатури голів ОДА з Кабінетом міністрів?

Кабмін має надсилати подання на губернаторів. Попередньо уряд намагається радитися з Президентом. Але – враховуючи нинішній перебіг подій – Президент має абсолютно легітимний спосіб у разі необхідності призначати людей на посади тимчасово виконуючих голів облдержадміністрацій. Погодження голови облдержадміністрації – більш складна процедура, вона триває два-три місяці. Ми сподіваємося, що уряд пришле подання саме на тих, кого сьогодні призначено в.о., але життя покаже. Хоча, сподіваюся, ніхто не буде бавитися, штучно створюючи конфлікт між Президентом та Кабміном.

Чи можемо ми побачити новопризначених губернаторів у списках “Нашої України”?

В умовах, коли вони тільки зайшли на свої посади, говорити про списки зарано. Хай покажуть, що вони вміють. Яку вони підтримуватимуть партію (тобто за яку партію голосуватимуть на виборах) – це їхня справа. Але, думаю, логічно, коли губернатори поділяють ідеологію партії, котра підтримує Президента та його політику. Якщо ти прийшов реалізовувати політику Президента, то вступай у партію, яка підтримує Президента і зміцнюй її власним авторитетом.

А Вас не звинуватять у використанні адмінресурсу?

Абсолютно ні. Прем’єр Янукович не приховує своєї ідеології, цілком свідомо очолює Партію регіонів, спікер розпущеного парламенту Мороз – Соціалістичну партію. І в цій ситуації навряд чи можна стверджувати, що вони мають менше важелів для адмінресурсу й тиску. А потім, виборець змінився, люди стали мудріші. Жоден примус і тиск уже не працюватиме.

ТАКІ ЛЮДИ, ЯК Я, ЛУЦЕНКО, ГРИЦЕНКО, КИРИЛЕНКО, ЯЦЕНЮК, СПРОМОЖНІ НАДАТИ ПАРЛАМЕНТОВІ ІМПУЛЬСУ

Ви особисто йтимете у виборчому списку “Нашої України”?

Однозначно піду і братиму участь у виборах. Гадаю, прийшов той момент, коли молоді люди мають прийти в політику. Подивіться ж на нинішню Верховну Раду. Чи багато там людей можуть виступити й сказати щось нове? Чи багато там людей, котрі готові працювати й займатися законотворчістю як основною роботою, а не як побічним бізнесом?

Або ми це розуміємо і будемо змінювати ситуацію, або маємо скласти руки й чекати, коли повернеться Радянський Союз. Думаю, що такі люди, як я, Луценко, Гриценко, Кириленко, Яценюк, спроможні надати імпульсу роботі парламенту, скасувати недоторканність. Вона нам не потрібна, у нас нема кримінального минулого й необхідності ховатися за недоторканністю.

У попередньому виборчому списку “Нашої України” були всі чинні губернатори. На цих виборах знову очікується масовий похід голів облдержадміністрації до Верховної Ради?

Сьогодні створено блок демократичних сил, який складається з кількох партій. І остаточний список буде затверджено на з’їзді, що відбудеться на початку серпня. А губернатори мають визначитися, де вони себе бачать: у великій чи регіональній політиці. Чи хочуть вони керувати областю чи галуззю, очолюючи якесь міністерство. Є час, хай думають, хай визначаються...

Тобто деяким Ви пропонуєте очолювати штаби, а не йти у список?

Штаби будуть очолювати партійці, визначені керівництвом центрального штабу. При цьому, безумовно, буде враховано позицію регіональної партійної організації. У кожній області парторганізація має визначитися, де місце голови області. Якщо він є членом партії, то має сказати на з’їзді, де себе бачить. І регіональна організація визначить: або він керівник штабу і не йде в список; або йде в список і керує штабом; або він іде в список і керує областю, а штабом займається хтось інший... Це справа кожної обласної організації.

Немає такого, як за часів Кучми, усім гаркнули: керуйте штабами – і всі керують. Це – дурість. Якщо в області є якась авторитетна людина, що може очолити штаб? – то так мусить і бути. Для цього й проводяться регіональні з’їзди.

ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ ТАКІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ГУБЕРНАТОРА, ЩО ОБЛАСТЬ ЗДАВАТИМЕТЬСЯ НАЙГІРШОЮ

Чи збігаються ваші оцінки роботи голів областей з оцінками, які їй дає Кабмін?

Знаєте, області оцінюється за сотнями, а то й тисячами показників. І якщо ставиться завдання зробити якусь область “крайньою”, то ти можеш вибрати найгірші показники й зробити картину такою, що область буде здаватися найгіршою в країні. Секретаріат Президента аналізує комплексно, у нас є система ключових базових показників: рівень інвестицій, рівень заробітної плати, виплата пенсій, рівень заборгованості щодо заробітної плати, рівень забезпечення капвидатків, їх неналежного використання. Найбільш болючих показників – десяток-півтора. Ти береш їх – і ситуація стає зрозумілою.

Чи виправдало себе введення губернаторів до складу РНБО?

Це був абсолютно позитивний крок. РНБО в такому складі – стратегічна для України структура. Урешті-решт, губернатори на місцях часом чіткіше бачать ситуацію. Саме губернатори можуть побачити, що відбувається насправді в тому чи іншому секторі й чи принесе користь те чи інше рішення.

НАЙБІЛЬШ РАДИКАЛЬНИМ У СЕНСІ ОНОВЛЕННЯ КАДРІВ БУВ УРЯД ЄХАНУРОВА

За часів Леоніда Кучми, коли хтось випадав з обойми, то Президент усе одно тримав його в резерві. Бо чиновник вирощується довго й дорого, і такий чиновник ще може бути корисним. Як зараз із кадровою політикою в Секретаріаті?

Ми постійно над цим працюємо. У принципі в країні наявний системний кадровий голод. Щоб зрости новій людині, потрібен і час, і рівень освіти. Ротація на найвищому рівні в політиці – дуже складна штука. Найбільш радикальним у сенсі оновлення був уряд Єханурова. Туди прийшла третина молодих людей. Ми дуже жорстко тримали ситуацію щодо кількості заступників міністра – у нас був ліміт: не більше трьох заступників і одного першого заступника на одне міністерство. А тепер ми бачимо – по вісім – дев’ять заступників. Хоча коли більше трьох, то вже виникають труднощі для керування.

Сьогодні ситуація повернулася до форми, яку я умовно називаю “Радянський Союз”: “поважні” люди тягнуть за собою своїх, таких самих “поважних”, родинно-дружній зв’язок у міністерствах і відомствах неможливо припинити. У нинішньому уряді Януковича призначені всі колишні чиновники часів Кучми. Така ситуація не дає зростати молодим кадрам і стає небезпечною для країни.

ПІД ЧАС МОГО КЕРІВНИЦТВА В МІНТРАНСІ НЕ БУЛО ЖОДНОЇ АВАРІЇ, А НА ЗАЛІЗНИЦІ НЕМАЄ ВИПАДКОВОСТЕЙ

Чи повернетеся у Мінтранс, якщо Вам після виборів запропонують, як раніше, очолювати міністерство?

Так, якщо таким буде рішення нової коаліції. Я розумію це міністерство, відчуваю його, і ми багато зробили за півтора року. Ми одночасно почали будувати п’ять доріг, у порти прийшли інвестиції, почали розбудовувати аеропорт “Бориспіль”. А зараз усе кинули.

За весь час мого керівництва, даруйте, не було жодної аварії. А на залізниці відсутність аварії – це лише питання контролю, там немає випадковостей.

Цього року ми мали здавати новий термінал у “Борисполі” – величезний, сучасний, з комфортними залами очікування, ресторанами. Наступного року мав бути завершений другий термінал. А сьогодні бачимо тільки паркан, який ще я поставив. А міністр транспорту зараз весільний генерал, у нього ж відібрали всі напрямки – авіація у когось, залізниця – під кимось, “Укравтодор” – ще під кимось. У результаті немає комплексного підходу до розвитку галузі.

Коли проводитиметься адмінтериторіальна реформа?

Не в цьому році. Її слід запускати разом з бюджетною та податковою реформою. Окремо не можна запускати, бо території розсиплються, не буде фінансового підґрунтя для їх розвитку.

За державою слід залишити фінансування МВС, прокуратури, СБУ, МЗС, усе інше – віддати на обласні ради та райони. Хай ради вирішують, що для них є пріоритетом – дитсадок побудувати чи дорогу відремонтувати. Ось після виборів, коли буде визначено нову коаліцію, коли буде стабільність, коли Президент, парламент і уряд будуть однодумцями щодо необхідності проведення територіальної реформи, – ми до неї повернемося.

Олена Гітлянська, Лана Самохвалова