ЗВТ в рамках СНД: чи буде довгим рубль, за яким погналася українська влада?

Це виходить, що вони будуть продавати газ та нафту з митом, а ми, які маємо надлишок цукру, будемо мати імпортне мито на цукор і вони не будуть його пускати... Росія просто підсовує нам рублі...

Дві українсько-російські зустрічі за участю двох президентів у Донецьку та двох прем’єрів (один з яких стане президентом РФ) у Санкт-Петербурзі збіглися у часі із днем, коли Януковичу відмовилиу зустрічі в Брюсселі.

У телевізорі коротку відповідь щодо Брюсселя українського президента (“мовляв, зустрінемося із європейськими партнерами, коли буде необхідність”) змінив щедрий ряд новин з Донецька про українсько-російські досягнення у сфері спрощення митних процедур у поїздах та відкриття пунктів пропуску на спільному кордоні. Додатковою “цукеркою” від президента РФ президенту України стала його відповідь на прес-конференції на питання про Тимошенко, що РФ визнає вироки суверенної держави України, але так щоб ці вироки не носили антиросійського характеру та не тягнули перегляд міжнародних угод. (Тобто, сидить Тимошенко, нехай сидить, але щоб контракти не зачіпали). А тим часом у Санкт-Петербурзі на дводенному форумі СНД по-своєму веселилися відповідно два прем’єри. 

Увечері 18-го (той самий день “брюссельської відмови”) нам повідомили про те, що укладено угоду про Зону вільної торгівлі  в рамках СНД.  До цієї угоди поки що не приєдналися Азербайджан, Туркменістан, Таджикистан. Загалом в Санкт-Петербурзі було підписано 28 угод. 

На офіційному сайті прем’єра РФ вивісили стенограму зустрічі - так от, епіграфом до неї були слова Путіна, що відносини України та РФ йдуть “прискореними темпами” та “вірним шляхом”. Сама ж угода, за словами російського лідера, була підписана  несподівано для нього, в ході гострих дискусій. Попри мажорний тон всіляких коментарів, повідомлялося про те, що зберігається ряд виключень (зберігаються мита на спирт, горілку та цукор), але з часом вони будуть знижені. Додатковим навантаженням прозвучала обіцянкаякнайшвидше переглянути газові контракти та перейти у взаєморозрахункахна російський рубль. Ми неодноразово писали про долю СНД. На наше чітке переконання, підписана у Петербурзі угода - це бажання Путіна трансформувати тяжко хворий проект СНД у щось потужніше.

Більшість експертів, до яких ми зверталися,  були переконані, що зустріч мала політичний характер. “Це ще не ревізія євроінтеграційного вектора, бо такі зсуви не відбуваються швидко... Але це намагання РФ зробити цей зсув”, – сказав політолог Віктор Небоженко. – Саме тому підписаний неохайний, брудний документ, який не вирішує старих проблем із виключеннями”.  

Директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин:  “Ця угода була оголошена настільки раптово, була настільки неочікуваною, що дуже схожа на політичні наміри та на політизацію рішень. Угода готувалася поспіхом, виглядає непропрацьованою. Вона дуже схожа на Харківські угоди. Сьогодні нічого, завтра – все. В таких умовах навряд чи можна говорити про економічні складові продумані”.

В експертному середовищі взагалі звучить думка , що угоди були підготовлені РФ за кілька годин спеціально під прогнозовану “брюссельську відмову”.

У перший день підписання угоди (сам захід відбувався два дні) опозиція вибухнула критикою, мовляв, влада здала євроінтеграційний вектор. Втім економічні експерти були обережнішими. Першу їх реакцію можна виразити словами "нічого страшного".

 “Угода про ЗВТ - це один з найпоширеніших інструментів торговельної політики. Чилі має 15 таких угод. Не треба недооцінювати документ і не слід переоцінювати можливих наслідків. Що стосується нинішнього переговорного стану. Я не бачу проблем для України, якщо вона є стороною угоди про вільну торгівлю із СНД, якщо вона є стороною угоди з країнами Євросоюзу”, – сказав нам директор інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураківський.

Співзвучний цьому коментар делегації Євросоюзу в Україні, оприлюднений на Фейсбуці: “Країни СНД, включаючи Україну, можуть укладати торгівельні угоди відповідно до своїх економічних пріоритетів, в тому числі інші угоди про зони вільної торгівлі.

Треба чітко зазначити: ЗВТ не є Митним Союзом (тобто між Росією, Білорусією та Казахстаном). ЗВТ не призводить до впровадження спільного митного зовнішнього тарифу між її членами. Кожна країна-учасниця зберігає власний торгівельний режим по відношенню до інших країн. Наприклад, Україна може підписати угоду про створення ЗВТ з країнами СНД так само як і з іншими партнерами, як ЄС.

Відповідно, ця ЗВТ сама по собі прямо не впливає на наші двосторонні торгівельні відносини з цими країнами”.

Втім останній рядок наголошував: “Однак логічно, щоб ці угоди не ставили під сумнів зобов`язання, що виникають в контексті Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС, та не були перепоною для укладення Угоди про ЗВТ з ЄС”.

У той же час, коли заходила мова про виконання угод, то навіть фрагментарно оприлюднені  позиції нової зони вільної торгівлі у рамках СНД наші економічні дослідники оцінювали критично. Й не вірили у те, що документ, підготовлений кавалерійським наскоком, може стати ефективним.

– У минулому зона вільної торгівлі в рамках СНД - це були зобов’язання сторін не встановлювати імпортні мита на товари та послуги, які надходять з країн учасниць угоди. Багато років заявляли, що торгівля буде безмитна, але так не було, – сказав в інтерв’ю УНІАН директор “Центру ринкових реформ” Володимир Лановий. –  Переконаний, що буде багато інших позицій, які і сьогодні не підпадуть під домовленості та не будуть виконуватися. (Коли готувався матеріал повідомили, що РФ зі списку “безмитних” товарів вилучили метали та енергоносії). Тож будь-яка учасниця країна зможе сказати, що угода не виконується - і вона з неї виходить. 1994 року РФ ввела великий перелік товарів, які є виключеннями. Путін також сказав, що є виключення, але ми беремо зобов’язання з часом їх відмінити. Але це несерйозно. Зараз підписується угода. До Нового року ми повинні її ратифікувати. А колись щось буде скасовано? Хто потім колись буде сперечатися? Молдова? Вона діятиме в межах умов Митного союзу. Всі будуть включатися у той порядок, який буде запроваджено в Росії. І вона буде в інтересах їх внутрішнього ринку. Вони заявили наперед, що у цій зоні не буде безмитної торгівлі нафтою, газом та цукром. Це виходить, що вони будуть продавати газ та нафту з митом, а ми, які маємо надлишок цукру, будемо мати імпортне мито на цукор і вони не будуть його пускати. Ми нічого не виграємо навіть по тих позиціях, які оприлюднюємо. Прем’єр України каже, що ця зона не суперечить ЗСТ із Європою. Але українська влада вчергове йде на поступки. Бо не будуть виключені позиції, які мають торгівельні обмеження. Але ми демонструємо, що Україна знову поступається у загальних питаннях. Наприклад, пропозиція про перехід на рубль. Росія просто підсовує нам рублі. Україна має валютний дефіцит, який прискорюється.  І цю дірку збираються закрити рубльовими кредитами з Росії. Пропозиція взяти рубльовий кредит стара, про це росіяни кажуть три-чотири роки. Наші зраділи: в рублях буде розрахунок. Але це спроба отримати нові кредити. І таке просування  перетворить рубль в регіональну та світову валюту. Для нас це нові борги. Це величезний зашморг. Крім того, якщо робити валютні резерви в рублях, то ми не зможемо диверсифікувати експорт. Для країни важливий експорт в будь-які країни. Якщо пхати товар лише в СНД та орієнтуватися на старий російський чи казахстанський ринок, це заморожувати підприємства у радянському стані. Якщо не диверсифікуємо експорт, то не інтегруємося в світ. Це обмеження потенціалу.

З цим погоджується Ігор Бураківський: 

– Ідея переходу на інші валюти традиційна для нашого світу. Але наші розрахунки в рублях займають маргінальну позицію. Давайте подумаємо, як поповнювати рубльові резерви. Наприклад, ми експортуємо за рублі та маємо надходження в рублях, які використовуємо. Або ж ми купуємо рублі на валютному ринку. Але постає запитання, наскільки російські компанії будуть готові розраховуватися в рублях? Наскільки українські компанії будуть готові отримувати розрахунок в рублях? На сьогодні в українській міжнародній торгівлі у якості валюти розрахунку використовується долар.

Скепсис з приводу розрахунків у рублях висловлює й Василь Юрчишин:

– Перехід на взаєморозрахунки у рублях – беззмістовна пропозиція. Найголовніші товари на світових ринках котуються у доларах. Рубль не є світовою валютою. Враховуючи злети та падіння рубля хоча б цього року та припускаючи можливість переходу на рублі, ми автоматично утворюємо проблеми залежності взаємних розрахунків від котувань в рублях. Для чого нам ризики рубля? Це було би зрозумілим, якби у нас був запас рублів. Але торгівельне сальдо із РФ у нас вкрай негативне. Це означає, що ми дедалі більше потребуватимемо рублів, що ми повинні позичати у Росії рублі на набагато гірших мовах. Бо процентні ставки там вищі, інфляція вища, ризики девальвації високі. Тобто у нас вимальовується перспектива позичати у РФ, посилюючи боргові залежності від неї. А боргові залежності від Росії переходять у політичну площину. Це аж ніяк не вітається з точки зору політики розвитку.

Коли ми вчора задавали запитання, для чого потрібна ЗВТ в рамках СНД і що з нею буде далі, ситуацію взявся спрогнозувати Василь Юрчишин:

– Враховуючи, що ЗВТ на теренах СНД вже створювалася, і ніколи не працювала, а наші відносини супроводжувалися різного сорту обмеженнями та  війнами: карамельними, м’ясо-молочними, не кажучи вже про металургійні, то це лише підтверджує, що навряд чи зміняться наші стосунки. Наступним кроком з боку Росії стане втягнення України в Митний союз та прийняття нових тарифів. А це вже СОТ не вітає. У цьому моменті можуть виникнуть ускладнення, штрафи та компенсації, втрата для іміджу.

Увечері стало відомо, що прем`єр-міністр України Микола Азаров доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вивчити можливість приєднання України до угоди про технічні регламенти в рамках ЄврАзЕС.

А черговим підтвердженням експертним прогнозам стали вечірні випуски новин російських телеканалів.

– Ви кажете, який у вас був дефіцит бюджету, Миколо Яновичу, 18%? – російські тележурналісти видали лише цей принизливий шмат розмови. – Це більше, ніж у Великобританії, там було 13%, – апелює Путін до Азарова.

– А в Ірландії було 30%, – підтримує розмову український прем`эр.

– Ви на правильному шляху. Угода про ЗВТ - важливий крок у бік інтеграції із Митним союзом. От, наприклад, щойно мої колеги сказали, що завершено переговори по “Белтрансгазу” (тобто Білорусь віддає Росії свою газопровідну систему – УНІАН). Після такої інтеграції Білорусь матиме особливу  інтеграційну знижку. Ваша ситуація покращиться.

Останнім рядком репортажу стала інформація про створення наднаціонального органу – суду ЄврАзЕС. Він буде розташований у Мінську.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News