День свободи підприємці відзначили тричі

Лук`янівський СІЗО - з`їзд «Вперед» - Майдан ... «Ця влада щоранку прокидається з думкою: що ще зробити такого, щоб революція відбулася... Вони бояться, бо на Майдані півроку танці, а півроку ялинка» ...

День Свободи в Києві розпочався під Лук`янівським СІЗО. Тут постійно стоїть пікет «Молодої Батьківщини», яка і стала ініціатором Марафону свободи. Сюди вранці приїхали представники політичних партій та громадських об`єднань, а також - народні депутати. Очікуючи початку мітингу, слухала, як пікетники згадували вчорашній день, вони кричали «Луценку свободу!». А тим часом автозак з Луценком повертався з судового засідання. Він повільно в`їжджав у ворота. І звідти, з вікна, хтось помахав пікетникам рукою.

-

- Так, - ствердно кивнув той головою.

Є в цьому якийсь драматичний символізм, що через сім років після другого туру сфальсифікованого голосування, коли на Майдані з`явилися перші намети, його польового командира Юрія Луценка везуть у СІЗО. Але саме в цей день, нехай і автозаку він чує на свою підтримку злагоджені голоси пікетників. Перед початком мітингу фотографи йшли подивитися на вікно Юліної камери. Її, за їхніми словами, завісили дрібною сіткою. Завісили після того, як вона востаннє виглянула у вікно, привітавши пікетників. Активіст-бютівець Микола Бабенко тримав руках маленьку стінгазету, на якій було наклеєно три фотографії.

- Бачите, це Тимошенко, як до школи йшла, а це в інституті. А це вона, як дочку заміж видавала, - розповідає він журналістам.

Нарешті почався мітинг. Якби Тимошенко могла все це почути, то вона б дізналася, що вона «серце Майдану і серце свободи» - так її назвав політичний активіст Андрій Любка. Що її так само, як Махатму Ганді, заарештували 5 серпня, а він, звільнившись, зробив країну вільною - таку долю їй передрік народний депутат України Андрій Шевченко. «І що не може бути демократії і свободи, поки сидить Юля. Бо Юля це свобода », - сказала депутат з« БЮТ-Батьківщини »Наталія Королевська.

- Вони не вб`ють наше бажання жити у вільній країні. Вони хочуть нас залякати, бо самі бояться, - заявила політик.

***

Несподіване продовження День свободи отримав у Будинку вчителя. Підприємці і активісти через сім років після Майдану, і через рік після Податкового Майдану, вирішили провести установчий з`їзд, на якому оформилися як громадська організація «Вперед». Можна кривитися від того, що підприємці пустилися в русло бюрократичної процедури, обумовленої вимогами Мін`юсту, можна прогнозувати, що потім вони створять партію, і висловлювати сумніви, в тому, що вона буде сильною. Але в Будинку вчителя сьогодні зібралися ті, хто був ядром Податкового Майдану. Усі ті, хто в перші дні підприємницького протесту дещо розгублено ходив у штабному наметі, до ладу не знаючи, що робити з пробудженою людською силою і довірою малого бізнесу. Ті, хто не боявся «Беркута», але через недосвідченість метався, іноді двічі на день, змінюючи список вимог, ті, кого зраджували «типу незалежні експерти по бізнесу», хто потім проводив нові акції бізнесменів і терпів репресії влади. Загальновідомо, що сотні підприємців потрапили під роздачу правоохоронців. Наталія Королевська підтримала цей рух у смутний і не дуже простий час. Відстоюючи того чи іншого бізнесмена, вириваючи вкрадену (конфісковану) правоохоронцями власність, витягаючи підприємця з СІЗО, Королівська забезпечувала безперебійну адвокатську і медіапідтримку. А іноді просто активно використовувала депутатський мандат. Приїхавши в регіони, йшла в міліцію, зверталася в прокуратуру і обіцяла міліціонерам і податківцям, що вони сядуть туди ж, де сидять підприємці. Вирішуючи, питання наїздів на малий і середній бізнес, вони разом працювали над новим кодексом (його так і не прийняли), влаштовували регіональні та автопробіги і Автомайдани. І сьогодні на з`їзді Королевська була присутня як неформальний лідер.

Не зовсім розумію, що робили на установчому з`їзді «Вперед» козаки. Напевно, Наталя Юріївна набралася любові до козаків у Юлії Володимирівни. Це як орден-бляшка або як мідна етнографічна підв`язка. Але козаки хоч і недоречно виглядали, але не зіпсували загальної щирої атмосфери з`їзду.

Цей форум руху «Вперед» нагадав мені ранні з`їзди «Нашої України». Де кожен говорить, що хоче, часом не соромлячись у висловах, де протестують проти введення тієї чи іншої персони в члени правління, бурхливо реагують з приводу процедури з`їзду. Цікаво, що всі присутні виступали без папірця. І всі один одного знали з часів Податкового Майдану. Наприклад, запрошуючи делегатів у президію (ведучим з`їзду був Андрій Панаетов) людей представляли так.

- Ірина Куровська, наша активістка, яка встановила прапор «Вперед

...Зал пожвавішав, ми притихли, в президію вийшла Наталія Королевська. Насправді, коли політик підтримує громадську організацію, це великий виклик і для організації, і для самого політика. Політикам у нашому суспільстві не вірять. Але відносини з людьми і будівництво політичного майбутнього - це тонка і жива матерія, це те, що ми робимо самі. І хто знає, можливо, цей зухвалий експеримент, коли Королівська підтримала стихійну організацію, до чогось приведе?

- Розпач і страх пануватимуть, поки хороші люди будуть мовчати. Пройшовши разом через стихійні і організовані акції, ми чітко розуміємо: ми повинні змусити цю владу піти. Двадцять років тому на референдумі люди вибрали незалежність, а отримали залежність від кланів. Ми не допустимо земельних та податкових експериментів. У нашій країні живуть найкращі в світі люди. Вони заслуговують на те, щоб жити в щасливій країні. У нас було багато акцій: на День Незалежності, потім у травні «Весняний наступ», в серпні - Автомайдан, осінні наступи. Ми змогли зібратися, і я вірю, що у нас все вийде ...

Перед тим, як ставити на голосування рішення про проведення всеукраїнської акції, вийшла зі словом член правління Ірина Туровська:

- Рік тому, коли ми вийшли на Майдан, у нас були різні цілі. Хтось кричав: руки геть від «спрощенки», хтось кричав - поверніть наші пільги, хтось вимагав підвищити зарплати. І ті подачки та обіцянки від влади повинні бути уроком для нас. Все, що відбулося за рік, важко вважати перемогою, але ми все одно перемогли. Ми давно переросли підприємницький рух. Ми будуємо громадянське суспільство. Ми повинні зробити все, щоб кожен чиновник відчував особисту відповідальність за події. Ми повинні по регіонах створити чорну книгу для чиновників, куди вносити імена тих, хто будує диктатуру.

Загалом, народ на форумі виступав, згадував Помаранчевий і Податковий Майдан і легко фонтанував ідеями форм громадянського протесту. Але форум закінчився.

Далі передбачалися покладання квітів і похід на Майдан.

Леся Дідківська

УНІАН в Google News