Сьома річниця Майдану: День Свободи посиленого режиму

«Я бачив, як Росію Єльцина перетворили на авторитарний режим Путіна. Не повторюйте наших помилок… Захищайте Українську соборну самостійну державу», - звернувся до людей на Майдані росіянин...

«Я бачив, як Росію Єльцина перетворили на авторитарний режим Путіна. Не повторюйте наших помилок… Захищайте Українську соборну самостійну державу», - звернувся до людей на Майдані росіянин...

Перша річниця Помаранчевої революції була справжнім народним святом – на Майдані гуляло близько півсотні тисяч українців разом з Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко, хоча вони на той час уже побили горшки і уряд Леді Ю був відправлений у відставку.

У 2006 році на головній площі країни зібралося кілька тисяч людей під проводом польових командирів Майдану – Луценка, Томенка, Стецьківа й Філенка. Юлія Володимирівна поїхала до Брюсселя, а Віктор Андрійович влаштував пишний прийом у Маріїнському палаці, де заявив: «Курс України на демократію є незворотним». Мабуть, тоді він ще не уявляв, що кардинальна зміна цього курсу відбудеться не без його участі...

Тодішній прем’єр Янукович на бенкет до Ющенка не прийшов. “Це було свято учасників Помаранчевої революції”, – пояснив Віктор Федорович.

На третю річницю революції на Майдані стояли намети «регіоналів», і столична влада, побоюючись конфліктів, не дозволила масових акцій. Ющенко в цей день роздавав державні нагороди дослідникам Голодомору.

2008 рік теж пройшов під знаком вшанування пам’яті жертв Голодомору. Але польові командири все ж таки на Майдан прийшли.

П’яту річницю Помаранчевої революції Ющенко зі співами святкував в Українському домі. Тимошенко не прийшла.

У 2010-му День Свободи відзначили протестами. Зібрався новий Майдан – підприємницький.

Надвечір на мітинг завітала і Юлія Тимошенко. Янукович полетів до Брюсселя.

Прийшла сьома річниця…

Сама назва свята – День Свободи – виглядала принаймні дивно.

Символи революції – Тимошенко і Луценко – за ґратами. Суд заборонив будь-які масові акції на Майдані. Влада нагнала на головну площу країни тисячі міліціонерів.

Відзначати День Свободи почали з самого ранку. Спочатку прихильники Тимошенко провели мітинг під СІЗО. Згодом близько сотні чоловік пришли на Майдан до Головпоштамту.

Нардепам Олесю Донію та Андрію Парубію міліціянти не дали встановити символічний намет на честь 7-ї річниці революції.

Та основні події відбувалися ввечері. Наприкінці робочого дня Майдан почав наповнюватися людом. Прихильників революції можна було легко пізнати – багато хто мав помаранчеву символіку – стрічку, шарф, повітряну кульку...

Якийсь чоловік приніс цілий сімейний фотоальбом і з ностальгією передивлявся з друзями знімки часів Помаранчевої революції.

– Ми тоді мій день народження тут на Майдані гуляли, - радісно згадав його товариш…

Чоловіки поринули в спогади.

Одночасно на Майдан завітав і колишній одіозний «регіонал» Олег Калашников, чиї нечисленні й шкідливі для слуху «контрмітинги» з одним і тим самим репертуаром виглядають жалюгідно, але зажди добре охороняються міліцією. Калашніковці неквапливо розмахували чорними прапорами з написом «Досить», оточені кордонами Беркуту. Їхня мета – заглушати людей. Мета ж Калашникова – очевидно, вислужитися перед владою за прохідне місце в списках ПР.

А в цей час на опозиційному мітингу жваво розповідали, що зібралися наперекір владі та судовим заборонам. Люди співали гімн і запалювали свічки. Вогонь уособлював полум’я свободи.

На імпровізовану сцену біля Головпоштамту вийшов російський журналіст.

– Ви не програли, – звернувся він до українців. – Тоді ви захищали свою свободу. І ваша країна лишилася демократичною… Я бачив, як Росію Єльцина перетворили на авторитарний режим Путіна. Не повторюйте наших помилок. Виходьте на мітинги, бунтуйте, протестуйте. Захищайте Українську соборну самостійну державу.

Останнє речення росіянин виголосив українською.

Один із лідерів підприємницького Майдану Олександр Данилюк теж закликав народ не розчаровуватися в ідеалах Помаранчевої революції.

– Багато українців поводяться інфантильно. Разом з розчаруванням у Ющенку вони розчарувалися в боротьбі. Це неправильний висновок, – переконував Данилюк. – Ви виходили за свободу, справедливість, право гідно жити у вільній державі.

Зі сцени лунали слова про те, що український народ зробив революцію у 2004 році і зробить у 2011-му, і робитиме стільки, скільки потрібно.

«Разом нас багато», - згадали вони старе гасло.

Прихильники Майдану й нинішньої опозиції хотіли потрапити на історичне місце, де він власне починався – до стели Незалежності. Але міська влада вже завбачливо перегородила в тій частині півмайдану і взялася встановлювати ялинку.

Організатори оголосили, що з Лукянівского СІЗО вирушила колона прихильників БЮТ. Їх вирішили почекати, щоб разом «брати Майдан, де стоїть «йолка».

В очікуванні підкріплення не тільки опозиціонери, а й міліціонери. «Беркутівці» сьогодні просто заполонили Майдан. Це нагадувало спецоперацію з вивезення Тимошенко з суду після оголошення вироку.

Одна частина бійців Беркуту в кілька шеренг стала біля місця, де у 2004 році стояла помаранчева сцена, відгородивши таким чином представників глушників-чорносотенців від прихильників Помаранчевої революції. Уздовж Головпоштамту вишикувались військовослужбовці внутрішніх військ.

Для найбільш активних прихильників Дня Свободи були вже завбачливо підігнані кілька автозаків.

Раптом двері одного з них відчинилися, і туди швиденько запроторили двох парубків. За що забрали хлопців – невідомо. Міліціянти мовчать – мов води до рота набрали.

Але народ реагує бурхливо.

– Не беріть на себе гріха! – звертається до «беркутівців» молодичка. – Приходить час, коли треба відповідати за всі свої дії.

– Вони виконують наказ, – вступає в діалог молодий хлопець. – У них сім’ї, діти. Їм що, кинути все і вийти з вами разом стояти?

– Так! – не відступає дама. – Вони не присягали бандюку.

– Та я їх не підтримую взагалі. Вони роблять погане діло. За 10 років такого не було ніколи. Лише раз за часів Кучми. Янукович привіз їх із Донецька. Але ж вони не винуваті. Нам треба туди, – хлопець махає рукою в бік Банкової. – А не тут розмовляти. Прийде наша влада – будемо наказувати їм (міліціонерам. – Авт.). Я впевнений, що ця влада закінчить, як Чаушеску.

«Банду геть! Зека геть!» – лунають гасла.

У цей час приходить колона від СІЗО на чолі з нардепами-бютівцями. Після їх виступів вирішують таки перейти на інший бік Хрещатика. Рушають у біг дороги.

«Беркут» миттєво відгороджує проїжджу частину, щоб унеможливити рух людей по дорозі. Частина учасників акції прямує Хрещатиком в напрямку Бесарабської площі, але частина намагається прорвати кордон і пройти. Між прихильниками Помаранчевої революції та міліцією виникає сутичка. Але сили «Беркута» значно більші. Хоча частина мітингувальників маленькими групками переходили на інший бік Хрещатика, теж оточеному з усіх боків міліцією.

Незабаром сталася чергова сутичка. На Майдані біля гастроному утворилося скупчення помаранчевих і «беркутівців». Автозаки на той час уже поїхали, як, власне, розійшлися й прихильники Калашникова. Не будуть же вони перепрацьовувати. Час – гроші. Буквально за мить на ріг Майдану біля «Манго» під’їхав бусик з чернігівськими номерами СВ 0315 АМ. Найбільш галасливого літнього чоловіка беркутвці вхопили на руки й по руках передали через загорожу до своїх колег і запхнули в цю машину. Усе це тривало лічені секунди. Досі з тривогою думаю, що з тим літнім чоловіком могли робити в машині кілька кремезних «беркутівців»...

До речі, далеко не всім прихильникам Помаранчевої революції подобалася ідея йти на силовиків і будь якою ціною дістатися іншого боку Майдану.

– Навіщо це робити? – обурювався чоловік за моєю спиною. – Хіба ці організатори не бачать, що нас набагато менше? Був спокійний мітинг... А щодо дій міліції… То мій товариш підполковник мені каже: от якщо б вас прийшло 100 тисяч, ми б або на вашу сторону перейшли, або просто пішли геть, мовляв, ми нічого не могли зробити. А так вас збереться тисяча, і що нам залишається робити?

На цьому штовханина не завершилися.

Бійці «Беркуту» відтісняли прихильників опозиції від парапету напроти Головпоштамту, забираючи в них при цьому звукопідсилюючу техніку. Учасники акції чинили спротив. У міліціянтів полетіли яйця.

Після дев’ятої вечора вирішили закінчувати...

Знову залунав гімн. Мітинг з нагоди Дня Свободи оголосили закритим, але всіх закликали зібратися на Майдані 1 грудня, щоб узяти участь у протестах разом з афганцями, чорнобильцями та підприємцями.

Анна Ященко

Фото УНІАН

УНІАН в Google News