Віхи тижня. Калашний Майдан, європейське похолодання і примара Кучми у великій політиці

Влада зіпсувала настрій учасникам Помаранчевої революції і добиває власний електорат байдужістю ... У Кузьміна - абонемент на відвідування «Великої політики» ...

Влада зіпсувала настрій учасникамПомаранчевої революції і добиває власний електорат байдужістю. Європейський Союз помітно охолов до України. Можливе повернення Леоніда Кучми у велику політику сенсацією не здається.

Свято під акомпанемент Калашнікова

Хоча Віктор Янукович і привітав українців з Днем Свободи, свій «подарунок» влада приберегла на вечір 22 листопада, який відзначається як день початку Помаранчевої революції. Лідер «Загальновійськової спілки» Олег Калашніков з поплічниками настільки захопився «контролем» за виконанням рішення суду про заборону проведення публічних акцій на Майдані, що його «місія спостерігача» переросла в повноцінний мітинг з поставленим на потік обпльовуванням помаранчевих ідеалів. Від суду Лінча у виконанні колишніх революціонерів Калашнікова врятувало тільки щільне міліційне оточення. Замовники бенефісу Калашнікова, мабуть, вважають, що свобода - це стан душі, тому в центрі столиці демонструвати їй відданість нема чого.

Розтоптана віра в доброго Януковича

Якщо присутні на Майдані до чинного Президента ставляться, м`яко кажучи, скептично, то багато хто з тих, хто протестує в Донецьку проти скасування пільг чорнобильців за Януковича і Партію регіонів неодноразово віддавали свої голоси. Навряд чи вони зроблять це знову, якщо навіть лідери чорнобильців, які стали на коліна, не змогли переконати депутатів Донецької обласної ради їх вислухати. Далі - більше: спроба згорнути табір силою призвела до смерті одного з учасників акції протесту. І як би це цинічно не звучало, сьогодні причина його смерті не так важлива, як прецедент: влада не збирається адекватно реагувати на протести навіть у тих регіонах, де її рейтинг ще недавно зашкалював. Якщо списки чорнобильців «впорядковувати» подібним чином, то пара невдоволення мільйонів просто зірве кришку котла державної стабільності.

Влада втрачає голову

Якщо чесно, то втрата українською владою інстинкту самозбереження не піддається логічному аналізу. Її представникам давно пора усвідомити, що реалізувати гасло «Усе буде Донбас!» у нинішніх українських реаліях неможливо. Постійне закручування гайок в центрі і на місцях робить відносини між громадянами і владою холодною громадянською війною - ще не оголошеною, проте такою, що вже ведеться. Януковича і його команду рятує від повного краху тільки розрізненість та інфантильність опозиції, для якої святкування дня народження Юлії Тимошенко біля стін Лук`янівського СІЗО стало вершиною консолідації та креативних можливостей. Акція «Подаруй квітку Юлі» вийшла зворушливою і сумною, адже можливість звільнення Тимошенко не залежить від активності її прихильників.

Тим часом непохитний Ренат Кузьмін не пошкодував державних коштів, щоб донести до Європейського парламенту позицію Генеральної прокуратури щодо справ проти Юлії Тимошенко. Акція вийшла камерною, в тому сенсі, що в ній взяли участь усього два десятки людей, а Ренат Равільєвич продовжив свої показові, вибачте, обвинувальні виступи в ефірі телеканалу «Інтер». Деякі українські політики можуть похвалитися появою в п`ятничному прайм-таймі одного з провідних телеканалів двічі за місяць, але у служителя Феміди, ймовірно, є абонемент на відвідування «Великої політики».

Але не всі європейські політики хочуть слухати Рената Кузьміна. Деякі, практично втративши надію на успіх, намагаються достукатися до Віктора Януковича, який давав зрозуміти співрозмовникам зі Старого Світу, що випустити Тимошенко цілком можливо. Правда, щодо свого політичного противника Віктор Федорович не наважився чинити за принципом «пацан сказав - пацан зробив». Судячи з останніх заяв, Янукович не виключає паузи в євроінтеграції, яка була позначена в якості пріоритету зовнішньої політики. Геополітичний шпагат, з якого Україна почала було підніматися, в повторному виконанні загрожує серйозною травмою для президентського рейтингу. Цікаво, як вплине на позицію Віктора Федоровича остаточна покупка «Газпромом» білоруської газотранспортної системи, що зробила ще більш проблематичними переговори з Москвою про зниження ціни на газ для України.

Іноді вони повертаються

Поки діюча влада, подібно пилососу, притягує численні проблеми, колишні президенти не виключають можливості повернення у велику політику. Мабуть, щоб провести майстер-клас. Зазначу, що пам`ять жертв голодоморів усі глави держави - діючий і колишні - вперше вшанували разом. Леонід Кучма дав зрозуміти, що не виключає для себе можливості балотуватися по мажоритарному округу. Леонід Данилович справедливо зазначає, що багато нинішніх можновладців і опозиціонерів прийшли у велику політику за часів його президентства. Ось тільки претенденту на роль аксакала української політики варто бути готовим до того, що «Кучма, де Гонгадзе?" він у разі обрання буде чути куди частіше, ніж слова подяки і поваги.

Виявлену Віктором Ющенком готовність балотуватися на парламентських і президентських виборах нагадує експеримент. Політик, який сім років тому був героєм Майдану, сьогодні ризикує зіткнутися з тим, що чисельність його прихильників за результатами голосування буде відображатися не в процентному відношенні, а абсолютних і безжальних для самолюбства цифрах.

Євген Магда

УНІАН в Google News