Щоденник мітингувальника: ой, нелегка ця робота!
Щоденник мітингувальника: ой, нелегка ця робота!

Щоденник мітингувальника: ой, нелегка ця робота!

16:51, 16 серпня 2007
7 хв. 2212

На мітингах БЮТ завжди «військова» організація... Регіоналам байдуже, як втомлюються люди в перших рядах... У Черновецького іноді виданий прапор сам по собі – вже розкіш, на нього хоч спертися можна...

Платні мітинги. Масовка, до якої лідери партій звертаються з високих трибун. «Політичні туристи», про яких вони ж з презирством кажуть на прес-конференціях.

Професійних учасників мітингів можна зневажати за «продажність» або зверхньо похвалювати. Наприклад, за те, що допомагають перерозподіляти гроші, скупчені в одних кишенях, по лінії "политики-народові". Самі ж учасники політичних масовок ставляться до своєї роботи як... до роботи. Яка повинна бути виконана добре, і, зрозуміло, оплачена.

Понеділок 9.00

Місце збору. Людей зо 30 підпирають стінку біля входу в метро. – Привіт - Привіт! – Сигаретки немає? – Вже немає. Ми тут практично всі один одного знаємо. Якщо не особисто, то шапково... Нещодавно ті самі «ланки» ходили на іншу акцію... Чекаємо.

9.15

Підлітає «керівництво». Ще тільки ранок, а в неї вже поганий настрій. Вже встигли на хвіст наступити? Або це – професійне? Так би мовити, для тримання підлеглих в тонусі?

- Чого стоїмо ... вашу?! Швидко шикуйсь в колону по п`ять, зараз перекличка буде! Швидко, я сказала!

Народ без особливого бажання відлипає від стінки. Незадоволено бурчимо, але вказівки дівчини виконуємо. Людині між іншим, теж нелегко. Вона водночас намагається шикувати нас в колону і переписати своїх підопічних в шарпаний записничок.

«Непильну» роботку на мітингах отримати не так просто, як це здається сторонньому. На таку роботу наймають «десятками» або «ланками». Десятник особисто відповідає за свою «ланку». І особисто ж набирає в неї людей з-поміж власних знайомих.

У самотнього «мітинговця» практично немає шансів потрапити до платних учасників. Тим більше «влаштуватися на роботу» просто на мітингу. Його радо приймуть, дадуть постояти поряд і навіть потриматися за прапорець. Та й усе.

Така схема дає надійні гарантії, що інформація, наприклад, про розмір оплати на мітингу або про кількість людей з найманої масовки в загальній кількості мітинговців (залежно від акції і часу доби цей показник може сягати 98-99%) залишиться справою вузького кола осіб. У разі щонайменшої підозри у причетності до розповсюдження «закритої» інформації з «мітингової роботи» звільняють без пояснення причин. І головне – так само, як наймали – ланками. Зрозуміло, перш, ніж розпускати язика, людина тричі подумає. Адже їй доведеться давати пояснення вже не працедавцю, на якого загалом чхати, а своїм друзям і знайомим, яких ти, виходить, підставив.

Середа 13.00

Ура! Харчі!!!! Десятник роздає пластикові коробочки. Це що?! Я з огидою тикаю вилкою в соєву сосиску, яка виглядає приблизно так само, як і холодна гречка без смаку.

- Сашко, не кривися! Он на мітингу у Черновецького взагалі мало з голоду не здохли, ще й сидіти не дозволяли!

Гмикаю на те і прямую з виданим «обідом» до найближчої урни (іноді, дійсно, краще обмежитися водою). На цьому мітингу «сотники» ретельно стежать за тим, щоб ми не залишали сміття. Перерва добігає кінця. Час на передову...

Мітинги бувають різні. Це дуже помітно збоку. Але не менше відмінностей видно і зсередини. Наприклад, на мітингах БЮТ завжди «військова» організація. Ухилитися не дадуть нікому. Зате чіткий графік – дві години активно машімо й кричімо, два – відпочиваймо на травичці. Організатори стежать, щоб ланки мінялися.

На акціях Партії регіонів практично ніколи не стежать за тим, наскільки втомлюються люди, що опинилися в перших рядах. А бувають і такі мітинги (як, наприклад, у Черновецького), де виданий прапор сам по собі – вже розкіш. На нього хоч спертися можна. На таких мітингах сидіти не можна – вирахують гроші із зарплати.

Четвер 15.20

На сцені з`являється один у костюмі. І починає віщати про те, як абсолютно мають рацію вони, і глибоко не мають рації опоненти. Всі вдають, що уважно слухають, хоч і не розуміють жодного слова.

- Хлопці, тепер усі дружно кричимо: «Ми за завод!» - інструктує нас товариш із керівництва.

- Ми за завод! – слухняно нахвилює з усіх боків.

15.24

- А що за завод? – натовпом проноситься шепіт.

- Ха! Можна подумати, я знаю, - весело посміхаюся, продовжуючи кричати завчену фразу.

Перше правило професійного мітинговця: уміння вчасно сховатися від журналістів з успіхом замінює знання суті питання. Більшість з найманої массовки не мають анінайменшого поняття, якого біса вони взагалі тут стоять. Такі, як я дізнаються про це, розглядаючи написи на прапорах і футболках. Рідко, але трапляються екземпляри, яким абсолютно ні про що не кажуть назви на зразок БЮТ і Партія регіонів.

Тому не стати потенційною жертвою цікавості медіа – вельми важлива навичка. Той, кому випало «потрапити в кадр», сміливо може ставити хрест на своєму заробітку. А може, і на «кар`єрі», якщо не пощастить ще більше, і «сотники» запам`ятають його обличчя.

П`ятниця 16.40

Сусідній намет ходором ходить. Там явно п`яний гвалт, мат щосили, та такий, що хоч собі запиши! Розлючене керівництво йде розбиратися з п`яними дурнями.

- О, мабуть, сьогодні ця компанія залишиться без зарплати.

Я, погоджуючись, коротко киваю.

На більшості мітингів дуже суворий контроль щодо алкоголю. І якщо палити можна спокійно, то за натяк на запах спиртного виганяють без можливості ще раз «підробити» у тих же наймачів. Не можна смітити, і боронь Боже лишити на траві пакет з-під соку. У таких випадках «профі» не намагаються пронести навіть пляшку пива. Ні, спеціально «шмонати» на вході не будуть. Але якщо зловлять – розбиратися не будуть теж. Але бувають і такі акції, де на пиво дивляться крізь пальці.

Неділя 18.00

Ура! Нарешті фініш!

Сотник збирає прапори, і я втомлено падаю на траву, розкинувши руки.

18.10

- Усі швидко шикуються по п`ять! Остання перекличка!

Хто б знав, як не хочеться вставати! А доведеться. Стаємо в колону і терпляче чекаємо, поки нас порахують і проведуть перекличку.

- Добре. Всі є. Хлопці, зарплата буде за годину.

Зарплату видають тільки за списком. Обов`язкова умова – присутність на останній перекличці. Якщо ти прогавив цей момент, не відгукнувся, не звернув уваги, що тебе помилково не порахували тощо – із заробітком можеш попрощатися. І не має значення, скільки годин ти простояв з прапором в руках, наскільки чесно виконував свою роботу і скільки народу тебе при цьому бачило. Жодні пояснення і виправдання в таких випадках не працюють. Натомість чітко працює система штрафів. Вся видана спочатку мітингу символіка й атрибутика (прапори, накидки, футболки, кепочки...) здається сотникові. І горе тому, хто не зможе повернути хоч один предмет. Вирахують із зарплати.

Олександр Малишевський

Від автора: сподіваюся, після всього сказаного ви розумієте, чому я не підписуюся своїм ім`ям – просто не маю права підставляти свою ланку. І ще хочу сказати, що мене абсолютно не обходить, якими словами політики, які нам платять, називають таких як я у присутності журналістів. І чим вони присягаються, стверджуючи, що на їхніх акціях стоять тільки ті, хто «за ідею», а не «за гроші». Я чесно роблю свою роботу і отримую чесно зароблені гроші. Думаю, далеко не всі громадяни України можуть з повним правом сказати про себе те саме.

У будь-якому випадку, для безлічі київських студентів, мітинги – не останній вид  заробітку, тому особисто я нікому нічим дорікати б не став.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності