Антиприклади антиреформ Януковича

Позавчора, під акомпанемент гучних викриків бютівців «Юлі волю!» президент у виступі з трибуни ВР вкотре «наїхав» на міністра освіти за реформу... А хіба в інших сферах реформи відзначилися якимись успіхами?..

Віктор Янукович виступає з промовою під час церемонії відкриття Х сесії ВР. Київ, 7 лютого

Позавчора, під акомпанемент гучних викриків бютівців «Юлі волю!» президент у виступі з трибуни ВР вкотре «наїхав» на міністра освіти Дмитра Табачника. Глава держави назвав реформу вищої освіти прикладом того, як не потрібно проводити реформи.

Хоча прізвище міністра назване не було, але, як то мовиться, натяк був зрозумілий. Тим паче що Табачник не вперше стає мішенню словесних виправ Януковича. Отримував прочухана від президента і за підготовку невдалого проекту закону про освіту, який формує протестні настрої студентів, і за невміння налагодити роботу з ректорами вишів, і за зволікання зі з’їздом учителів, і за багато інших гріхів.

«Антиприкладом може бути реформа вищої освіти. Повторюю – антиприкладом. Уряд розпочав реорганізацію вищих навчальних закладів раніше, ніж визначив відповідним законом, якими мають бути нові засади їх функціонування, що призвело до різних проблем», – знову обурювався у вівторок президент.

Чи будуть цього разу оргвисновки? Адже Віктор Федорович ризикує виглядати смішно, обмежуючись критикою міністрів і міняючи їх лише тоді, коли потрібно звільнити крісло керівника спецслужби для «своєї в дошку» людини, а представника угруповання, яке надто стрімко набрало силу у владі, поставити на «бите місце» головного фінансиста.

Але навіть не в тому річ, чи позбудеться посади діяч, який компрометує і себе, і весь владний істеблішмент спробами русифікації та гіперцентралізації сфери освіти, утисками самоврядності навчальних закладів, створенням умов для нових поборів зі студентів, насадженням системної корупції.

Як розповідають близькі до Табачника люди, «шеф» до відставки готовий і вже пригледів собі округ у Криму, де його «битви за російську мову та культуру» мають знайти відгук у серцях тамтешніх виборців.

Просто виникає запитання – а чому глава держави вибрав для своїх гнівних філіппік саме цей «антиприклад»? Адже в яку «реформу» цієї влади не ткни пальцем, кожна з них на повірку виявляється антиреформою.

Податкова антиреформа підірвала малий і середній бізнес, позбавила роботи сотні тисяч людей.

Пенсійна антиреформа зробила пенсії меншими, а вік виходу на пенсію – довшим.

Бюджетна антиреформа, нова редакція Бюджетного кодексу, за оцінками експертів, привела до гіперцентралізації бюджету. 80% бюджетних коштів залишаються в центрі, і лише 20% розподіляються на місця. Це вбиває останні залишки місцевого самоврядування.

Антиреформування системи пільг звелося до того, що пільги чорнобильців, афганців, дітей війни, інвалідів і ветеранів війни передано в «ручне керування» урядом. Не вдалося зробити це через прийняття скандального законопроекту №9127, такий сервільний Конституційний суд вкотре допоміг режиму. Тепер можна платити соціально вразливим верствам населення не стільки, скільки належить, а скільки захоче уряд.

Антиреформа у сфері державних закупівель вилилась у повне засекречення інформації про них і створення умов для небаченої чиновницької корупції.

На підході – ще «крутіші» антиреформи. Житлова дасть змогу викидати з осель боржників за послуги ЖКГ (кого хвилює, що в людини жебрацька зарплата або й ніякої немає!) Крім того, усі турботи про стан будинків та прибудинкових територій перекладаються на плечі самих жильців.

Трудова антиреформа через новий Трудовий кодекс по суті повертає кріпосницький лад: роботодавець може за власним хотінням звільнити в будь-який момент працівника, запроваджується «неміряний» робочий тиждень і відеоспостереження за працівниками.

Сергій Тігіпко і Андрій Клюєв

Про земельну антиреформу, яка готує спекулятивний перепродаж чиновниками мільйонів гектарів землі, було достатньо написано і сказано.

Куди не кинь, усюди клин… Тенденція, однако. І в цьому винні не лише Табачник, Тігіпко, Азаров, Клюєв та інші члени уряду. І не стільки вони.

Винен той, хто створив цю систему влади, яка у своїх діях суворо дотримується принципу «все проти людини, все на шкоду людині». І як би він тепер когось не лаяв, як би не переставляв фігури на кадровій шахівниці, пуття не буде...

Микола Писарчук