Ситуація із Тейшейрою: приватний інцидент чи позиція Євросоюзу?

Невиконані обіцянки звільнити Тимошенко зробили картину сприйняття України чорно-білою... Нам кожного дня слід мати перед очима свою стратегічну перспективу та не зациклюватися на речах, які її відсувають... Думки експертів

Жозе Мануель Пінту Тейшейра

Позавчора між солідними дипломатичними інституціями відбувся жвавий та доволі гострий діалог. Посол Єврокомісії в Україні Пінту Тейшейра на круглому столі, організованому роботодавцями (де були присутні власники найбільших активів або їх представники) прямісеньким текстом сказав, що Янукович не виконав свої обіцянки - не подолав корупцію та не створив привабливий бізнес-клімат в Україні. “Він пішов на концентрацію влади, бо це потрібно для реформ та боротьби із корупцією, втім не досяг результатів, - пояснив Тейшейра. -  Ще 2010 року голова Єврокомісії передав Януковичу список проблем, з яким стикаються в Україні європейські кампанії. Втім проблеми повернення ПДВ та фіскального тиску залишаються”.

Того ж дня український МЗС видав відповідь. Послу вказали  на його “українізацію” та неприпустимість надмірного коментування. А ще нагадали, що його функція “полягає у представленні інтересів інтеграційного об`єднання іноземних держав”.

Для справедливості скажемо, що Тейшейра вміє мовчати. Влітку на судових засіданнях у Печерському суді у процесі над Тимошенко він ввічливо відбивав всі спроби журналістів “вичавити” з нього бодай якусь оцінку процесу. Поводився як незаангажований глядач із позафракційних. Втім навіть тоді журналісти сприймали його не як простого представника інтересів інтеграційного об`єднання, а як офіційного представника цивілізації, до стандартів якої ми прагнемо та цінності якої хочемо перенести до себе.  Втім, ми далекі від думки, що наше МЗС хотіло дезавуювати роль ЄС. Останньою реакцією з цього приводу стала заява Катрін Ештон, яка миттєво підтримала Тейшейру. Речниця Високого представника ЄС зазначила, що коментарі МЗС вони сприйняли “із превеликим розчаруванням, і що ці зауваження є невиправданим та необгрунтованим нападом на людську порядність та професіоналізм посла”. Формальним завершенням цієї історії виглядає інформація про те, що влітку Пінту Тейшера за плановою ротацією поїде з України. Після цієї історії у вітчизняного дипкорпусу та й влади, напевно, залишився гіркуватий присмак. А у журналістів залишилися запитання.  Чи можна це розглядати як один приватний інцидент з окремим послом? Чи припустимо послу висловлюватися в такий спосіб? Чи можна його думку вважати сконцентрованою думкою керівництва ЄС? Чи стояло за ним роздратування лише через неповернення ПДВ чи це було сукупне роздратування ситуацією в Україні? Якщо цей інцидет - ознака ставлення ЄС до України, то чого український владі чекати далі?

“Зрозуміло, що посол ЄС зазвичай не робить таких персоніфікованих докорів, - розповів нам на умовах анонімності єврочиновник з Брюсселя. - Але коли відносини скочуються до конфлікту, а країна не проводить реформи, то це змінює ситуацію. І те, що сказав Тейшейра, це був персонально скерований докір голові держави. Це підтверджує те, що таким є ставлення в ЄС особисто до Януковича. Звичайно, причини претензій - у неповерненні ПДВ, але сам факт, що вони були адресовані особисто голові держави свідчить, що його авторитет, як голови держави практично ніякий. Тому вони дозволяють собі особисті докори. Чи мав Тейшейра мандат на такі висловлювання? Звичайно, Ештон не дзвонила Тейшейрі, щоб сказати йому, що він може бути вільний у своїх висловленнях про Януковича. Але євробюрократи та європосли, до яких належить Тейшейра, дуже тонко відчувають клімат у Євросоюзі. Неодноразові невиконані обіцянки звільнити Тимошенко зробили картину сприйняття України чорно-білою. Якби це було двадцять років тому, коли всі фахівці були зайняті Балканами, тут могли б не розуміти, що відбувається в Україні, та нас можна було “розвести” розмовами про незалежні українські суди, які не випускають опозицію. А зараз тут є велика кількість фахівців, які російською мовою говорять краще, ніж ваш президент, тож спроби нас розвести виглядають як “insult our intelligens”.  (Зневага до нашого інтелекту — УНІАН).

Я не думаю, що сам інцидент приведе до погіршення відносин Україна -ЄС. Наші відносини погані, але цей випадок ще не та критична маса, яка може призвести до ізоляції. Хоча ЄС стоїть на межі конфліктної зовнішньої політики.  Зрозуміло, що це ставлення не є таким, яким воно є до Білорусі. Якщо Янукович дасть добро розігнати жорстоко масові протести, сфальсифікувати вибори — це сходинка до білорусизації. Тоді вже можна буде казати про санкції щодо чиновників, заборону віз... А поки що політика ЄС тримати Україну на відстані двох витягнутих рук, не зустрічатися, робити гострі заяви. Також ми всіляко будемо відтягувати підписання Угоди.

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ 2007-2009 років:

Володимир Огризко

Існують загальновизнані правила поведінки дипломатичних представників. Є міжнародно-правові документи, своєрідні дороговкази, що орієнтують посольство на те, як потрібно представляти країну. Є певні неписані традиційні правила, які передбачають поведінку, вони визначаються морально-етичними принципами. Можливо, європейська сторона дещо перейшла межу. Але нічого надзвичайного не відбулося. Хочу сказати, що такий перехід межі - це теж інструменти та спосіб, яким доводиться певне незадоволення та доноситься інформація. В залежності від політичного значення відносин дипломатами добираються інструменти та способи, висловлюється певне незадоволення та стурбованість. Вони можуть бути непублічними, а при використанні публічних засобів набувати політичного відтінку. Все залежить, яка мета поставлена. І відповідно, який спосіб доведення позиції обрано. Непротокольна поведінка - це спосіб доведення інформації. Наскільки він продуктивний, сказати важко. Але точно, що він є ефективним способом донесення інформації. Стосовно результатів, можна сперечатися, часто вони протилежні очікуваним. Наскільки є симетричною відповідь українського МЗС на слова Тейшейри?  На мою особисту думку, якщо враховувати ступінь падіння українсько-європейських відносин, то обрання публічної форми не є продуктивним. Україна ж не відмовилася від євроінтеграційного курсу. Ми ж хочемо парафувати цього місяця угоду? Ми хочемо підписати її після виборів? Ми хочемо, щоб вона набула чинності через певний період? А це тактичні речі, на які можна було б реагувати по-іншому, не погіршуючи і до того складну ситуацію. Це стосується і ЄС-івської сторони, баланс має бути взаємний. Гадаю, що в програші обидві сторони. Я би просто перегорнув цю сторінку. Гадаю, що це закінчиться, як обмін “люб`язностями”. І вирішив би, що перезавантаження, про яке казав перший віце-прем`єр Хорошковський, має бути пріоритетним.  Такі речі технічно-тактичні, на них не слід звертати уваги. Нам кожного дня слід мати перед очима свою стратегічну перспективу та не зациклюватися на речах, які її відсувають. Щодо ротації посла, то це планова річ, звичайна дипломатична практика. У нас практика ротації — чотири-п`ять років. Термін ротації пана посла ЄС наближається (він був призначений послом в Україну 2008 року - УНІАН). В країнах ЄС все планується завчасно. Тож я думаю, що вже його наступник почав активно готуватися до приїзду в Україну.      

Маша Міщенко