Борис Нємцов: Україну я уявляю у вигляді вантажівки

Росія - теж вантажівка, за кермом – Путін, в кузові сто мільйонів і їдуть вони начебто спокійно по хорошому твердому льоду. І все б нічого, коли б не знати, що товщина льоду залежить тільки від одного чинника: ціни на нафту...

Російський опозиційний політик Борис Нємцов представив в УНІАН книгу «Сповідь бунтаря» і дав оцінку політичним подіям в Росії і Україні.

Борис Юхимович веселий і нарочито свіженький (на підтвердження чуток про те, що будь-який московський політик має свого косметолога) вітав журналістів. Йому подобається Київ і він радий зустрітися з такого приємного приводу як презентація власної книги. «Сповідь бунтаря», за словами автора, - «підсумок минулих потрясінь і найодвертіша політична публіцистика в Росії за останній час». У ній описані події як часів президентства Бориса Єльцина, так і Володимира Путіна. При цьому, відзначив Борис Нємцов, значна увага приділена і подіям в Україні, зокрема Помаранчевій революції.

Бориса Нємцова зустрічали добре. Запитання ледве вмістилися в час, відведений на прес-конференцію. Найцікавіші з них ми публікуємо.

Днями Віктор Ющенко сказав, що офіційна Москва гальмує розслідування справи про його отруєння. Коментуючи це, Віктор Черномирдін заявив, що українська сторона ніколи не зверталася з подібним питанням до російської Генпрокуратури. Який Ваш погляд на цю ситуацію?

Я б хотів, щоб цей злочин був розкритий. І я б хотів, щоб його розкривали не тільки за три тижні до виборів. А щоб все-таки цим займалися постійно. А то я помітив, як тільки вибори, то активізуються правоохоронні органи. Що стосується причетності Росії, то у разі прямого звернення Генпрокуратури України до Генпрокуратури Росії, а краще - прямого звернення Віктора Ющенка до Володимира Путіна (адже у нас в країні нічого без Путіна не робиться), російській Генпрокуратурі доведеться давати інформацію. Я не знаю, чи було таке звернення з боку України, думаю, що Черномирдін знає краще. Але думаю, що при прямому зверненні до Путіна питання буде зрушено з мертвої точки.

Тим паче, що відносини зараз у двох президентів цілком конструктивні.

Ви були радником Віктора Ющенка. Що б ви порадили Віктору Андрійовичеві зараз?

Ви хочете, щоб я через УНІАН радив? Це, звичайно, кращий спосіб спілкування. Я вважаю, що в України був доленосний момент, це Помаранчева революція 2004 року. Тоді вирішувалося питання, чи буде Україна авторитарною чи буде демократичною. Питання було вирішене на користь другого варіанту. І зараз, хто б не переміг, я переконаний, що курс на демократизацію, рух у бік Європи збережеться. Наскільки я розумію, через декілька днів буде саміт ЄС – Україна, і, наскільки я розумію, жодна серйозна політична сила не тільки не перешкоджає цьому курсу, але і повністю його підтримує. Наскільки я знаю, як і український народ. Адже більшість громадян України виступають за євроінтеграцію.

Моя місія була закінчена вже тоді. Я виразно розумів, що у нас з вами шлях до свободи і процвітання буде довгим і вибоїстим.  І якщо хтось думав, що після перемоги на Майдані всі заживуть щасливо і в достатку, то це була наївно. Романтизм і наївність нам властиві, так само як і віра в диво. Я тепло ставлюся до України. І я був за коаліцію Ющенка і Януковича, вважаючи, що це об`єднає країну, гармонізує відносини з Росією і збереже курс на Європу. Крім того, я виступав за відставку Тимошенко з поста прем`єр-міністра. Тому що я вважаю, що Юлія Володимирівна - людина, звичайно, видатна і дуже навіть сексапільний політик. Але її дії наносили руйнівний ефект економіці України. Я не хочу займатися пропагандою, але вона претендує на книгу рекордів Гіннеса, оскільки за сім місяців квітучу економіку, яка росте, довести до кризи, це треба бути дуже енергійною людиною. Я виступав за її відставку, Ющенко довго коливався, потім все-таки це рішення ухвалив. І воно було правильним. Що стосується нинішніх порад. Я бачив слоган: "закон єдиний для всіх". Непоганий слоган, було б добре, щоб він діяв, добре б, щоб в і  в Росії діяв.. У нас же все " по понятіям": Рома Абрамович Челсі командує і в Лондоні  живе, а такий же, як він, Ходорковський рукавички шиє в Краснокам`янську. Це життя "по понятіям" називається. Отже, закон один для всіх  - це добре. Так що головне - це зберігати курс і бути твердішим і рішучішим. Мені здається, що це важливо.

Але, не зважаючи ні на що, я б зробив таке порівняння. Україну я уявляю у вигляді вантажівки. Вона їде по вибоїстій дорозі, за кермом Тимошенко, Ющенко і Янукович, вони лаються, відбирають один у одного кермо, від цього сорок п`ять мільйонів чоловік в кузові трясе, їм несолодко, але вантажівка їде до Європи. Росія - теж вантажівка, за кермом – Путін, в кузові сто сорок мільйонів і їдуть вони начебто спокійно по хорошому твердому льоду. І все б нічого, коли б не знати, що товщина льоду залежить тільки від одного чинника: ціни на нафту. 

Чи правда, що ваша книга заборонена в Білорусі?

Я персона нон-грата в Білорусі з 2002 року. Я загрожую здоров`ю, життю громадян Білорусі. У жовтні закінчується п`ятирічний термін мого почесного статусу. І моє відношення до Лукашенка не змінилося. Те, що він  останній диктатор Європи – це банальність. А небанальність - те, що це людина, яка більше всіх  дурила Росію в порівнянні з іншими. І, здається, він Росію просто зневажає. Він до Росії ставиться як  до придатка, який  через свою лоховатість безплатно поставляє газ за розмови про слов`янське братерство.  Масштаби російських субсидій Білорусі вражають уяву. Ми просубсидували економіку цієї країни на 80 мільярдів доларів. Ми підтримуємо своїми руками режим, який нас ненавидить. Тільки недавно Путін усвідомив всю згубність такої політики і став вести іншу. 

Так, моя книга там заборонена, там є моменти, які можуть розлютувати Лукашенка. Але вона продається там підпільно. 

Генпрокуратура заявила, що арештовано десять чоловік за звинуваченням у вбивстві Ганни Політковської. Справа зрушила з місця, чи просто вирішили призначити винних?

Це просто національне позорище. Вони вирішили назвати імена убивць. Двоє з "винних" в день вбивства взагалі у в`язниці сиділи. І все це до дня народження Ганни зробити. Мені соромно за все це. І як їм вірити після всього цього, я просто не знаю.

Про суть політичного життя в Росії

Проблема російської опозиції в тому, що вона ніколи не була консолідованою. Українська опозиція була разом в 2004 році, я це бачив своїми очима. Потім зрозуміло: Мороз став тягнути в один бік, Тимошенко - в інший, Ющенко - в третій. У Росії не було жодного моменту такої єдності за винятком 19 серпня 1991 року. Тоді, коли був Єльцин на танку і вся опозиція поряд. Це була перша кольорова революція на пострадянському просторі. Її тоді просто так не назвали. Назвали путчем і так далі. Але це була мирна революція, коли Єльцина захистила демократія. Після цього не було моменту, щоб опозиція об`єдналася. Звідси і підсумок: на парламентські вибори йдуть дві партії: СПС і Яблуко. 15 років переговорів з Григорієм Олексійовичем (Явлінським, керівником «Яблука»  – авт.) ні до чого не привели. Причому вели ці переговори різні люди: Гайдар, і я, і Бєлих. У мене склалася думка, що скоріше євреї домовляться з арабами, ніж російські євреї між собою. Це сумна історія, але це Росія.

Тепер що стосується президентських виборів. Мало у кого є сумніви, що президентом буде той, кого призначить Путін. Вибори у нас носять фарсовий характер. Недавно було опитування серед росіян: чи готові ви підтримати будь-якого наступника Путіна. Відмітьте, як питання сформульоване: не наступника Іванова, наступника Медведєва, а будь-якого. Як ви думаєте, скільки росіян відповіли ствердно? Сорок відсотків.  Ось наприклад, якщо лабрадор Коні (собака Путіна - авт.) буде наступником... Знаєте, головний політик Росії після Путіна він і у всіх переговорах бере участь, про нього безперешкодно пишуть журналісти, навіть його підтримуватимуть сорок відсотків. Зрозуміло, що це корумпована влада, яка боятиметься, що віднімуть владу і гроші, і вона поводитиметься набагато жорсткіше, ніж під час парламентської кампанії. Для нас важлива парламентська кампанія. Що ж до президентської... Подивіться, скільки у нас претендентів. У нас кандидати в президенти: Касьянов, Медведєв, Буковський, Гарі Каспаров.Моя позиція: це ганьба і  знущання, і участь в цій клоунаді – непристойна. Якщо ви хочете брати участь, потрібно відібрати одного кандидата, влаштувати праймеріз. Ну в невеликих містах, куди вертикаль путінська не дійшла. Це поки що не Білорусь, це близько, але не Білорусь. Лукашизація Росії відбувається. Очевидна ідея, але її не прийняли. Я розумію, що об`єктивних передумов для появи могутнього і популярного лідера ще не визріли. Але з іншого боку, мені соромно, що в середовищі демократів немає очевидного розуміння, але є особиста амбіція. 

Записала Маша Міщенко