Бойкот Євро: без антикризової програми Україну чекають колосальні втрати

Влада звинуватила Європу у подвійних стандартах, розгортається антинімецька істерія, тим часом бойкот уже б’є по економіці.

Європейські очільники бойкотують Єврочемпіонат, а саме – відмовляються приїжджати на матчі в Україну. Протягом трьох днів про це оголосили канцлер Німеччини Ангела Меркель, керівник Єврокомісії Баррозу, єврокомісари, керівники Бельгії та Австрії. Влада спочатку звинуватила Європу у подвійних стандартах, одночасно сказавши, що нема ніякого бойкоту Євро. А у виданні, близькому до “Регіонів”, німецька адміністрація мало не порівнюється з Вермахтом. Розгортається анти німецька істерія.

Чи відбувається бойкот Єврочемпіонату? Чи приєднаються до політиків, які ігнорують матчі, ще й вболівальники Європи? Якщо так, то як на це має реагувати українська влада? І яким має бути подальший крок Європи, якщо влада не відреагує на заклики щодо політв`язнів?

Про це ми запитали експертів.

БОЙКОТ УЖЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, І ВІН УДАРИВ ПО ЕКОНОМІЦІ

Денис Богуш, політтехнолог:

Денис Богуш

У Європі є дві держави, які визначають усю європейську політику: Франція та Німеччина. І заяви країн про неприїзд урядовців на Єврочемпіонат – це вже елементи політичного бойкоту. Ці факти впливають на політичні еліти країн. Сам приїзд високих гостей — це прояв поваги до країни. Кожен їхній крок прораховується з точки зору інтересів. Наприклад, Ангела Меркель любить футбол. Але вона собі не належить, бо є канцлером Німеччини. А німецьке суспільство не може дозволити собі відвідини країни, де вдаються до тортур щодо опозиційних лідерів у тюрмах. Тож частково бойкот уже відбувається. І він уже вдарив по економіці. Не обов`язково чекати, що всі двадцять сім країн висловлять нам своє “фе”. Ми виграли Євро та приєднали до нього Польщу. Але Євро – це іміджевий захід, тож процес покращення іміджу мав би тривати всі п`ять років, відколи виграють право на чемпіонат. Країни, які вигравали це право, проводили інформакампанію п`ять років, щоб заявити про себе всім, хто любить футбол. І використовували цей чемпіонат на всі 100 відсотків для залучення інвесторів, збільшення туристичних потоків, для підвищення уваги та поваги до країни. На сьогодні влада наш імідж послідовно руйнує. Попри заяви про те, що все добре, і нічого хвилюватись.

Тепер щодо вболівальнкиків. Вони переважно незаанагажовані. Але вони багато чують про нашу країну зі світових медіа, а там велика кількість негативу. Уболівальники будуть приїжджати, але явно не в тій кількості, яку можна було очікувати.

Впливає на це багато чинників. Це і заява про 250 тисяч убитих собак та кішок, про ув`язнення опозиційних лідерів, про побиття невинуватих людей у міліцейських дільницях. І, зрештою, про те, що 50% чи 70% повій хворі на СНІД. А оскільки на такі заходи вболівальники часто приїздять без подруг та дружин, то для них така поїздка – як заміноване поле.

Опонентів саджають, міліція б`є людей, повії хворі на СНІД…

Я вважаю, що влада може скоригувати ситуацію, якщо діятиме за кожним напрямком. Перше — звільнити Тимошенко. Покарати всіх винуватих, хто бив її та інших людей у відділках міліції. Третє, спростувати інформацію про 250 тисяч вбитих звірів. Вважаю, що ця цифра взята зі стелі. Ну, зовсім зі стелі... І зрештою, дати повідомлення про ВІЧ-носіїв якусь заспокійливу цифру. Далеко на всі повії хворі. Тобто має бути антикризова інформаційна медіа-програма, якась системна робота в цій галузі.

Імідж вимірюється такими категоріями, як довіра, відомість, цікавість та повага. І якщо оцінювати за тими критеріями, то виходить, що і не довіряють нашим лідерам (відповідно нашій країні), і не поважають їх. Про Україну взагалі мало хто знає в позитивному ключі. Ми не використовуємо потенціали Кличка, Шевченка, нашої шикарної кухні, наших досягнень у космічній галузі тощо. І тому наш імідж гірший, ніж ми є насправді. Негативні новини у світі краще розповсюджуються, ніж позитивні, а коли в країні ніхто цим професійно не займається – тож таке і маємо...

Але один з найбільш вагомих аргументів – це ціна. Знайдіть уболівальника, який захоче приїхати та подивитися гру за півтори тисячі доларів, з захмарними цінами в готелях плюс величезна кількість негативу та страхів, які він бачить у газетах та по телебаченню. Тому ситуація погана, я б навіть сказав критична. Навіть чиновники УЄФА кажуть, що перенесення Євро в іншу країну можливе, а потім офіційно спростовують, а деякі країни реагують на це й запрошують до себе... Це дуже загрозливі сигнали, на які потрібно миттєво реагувати.

За інформацією УЄФА, 80% квитків на Євро купили вболівальники України та Польщі, решту 20% замовили вболівальники з західних країн. Причому вони їх ще не викуповують. Це відбувається з ти же причин.

Щодо реакції влади, то вона або мовчить або робить дурниці. Особливі проблеми з рекламою та інформаційною Евро-2012 з боку України. Перший проморолик – “Увімкни Україну”, де вмикають світло у будинках і квартирах, на мою думку, дуже невдалий. Іноземні спеціалісти в мене запитували, після перегляду цього ролика – а що, у вас тільки для туристів вмикають світло?

А за другий проморолик мені взагалі соромно. Навіщо показувати вчительку англійської, яка не знає англійської? І ще цей ролик коштував 150 тисяч доларів державних коштів! Я взагалі не розумію цільової групи – невже це для тих, хто знає англійську мову?

Після такої інформаційної кампанії що позитивного про нас подумають?

А просто зробити ролики, де Кличко, Шевченко та Руслана запрошують відвідати Україну? Хтось же мав додуматись до цього в контексті інформаційної кампанії Євро-2012! Це був би суперефект для вболівальників і туристів з інших країн!

Думаю, ми вже не використали Євро-2012 як шанс підвищити репутацію та імідж України, і тут можна сподіватись тільки на диво.

МОЖЛИВІ ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ ПРОТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВЛАДИ

Володимир Горбач, директор Інституту Євроатлантичної співпраці:

Володимир Горбач

Спорт та політика – різні сфери. Політики і в Європі поводяться відповідно до очікувань виборців національних країн. А справи Тимошенко, Луценка стали темами внутрішньої політики цих країн. Західні виборці через мас-медіа отримують відповідну інформацію, і європейські політики орієнтуються на ставлення виборців, тож і діють відповідним чином. Для європейських політиків образливо, коли кажуть одне, а на ділі відбувається протилежне. Вони почуваються обманутими персонально.

Неприїзд до Києва – це привід, щоб ще раз задекларувати позицію та показати своє ставлення до українського керівництва.

Уболівальники не політики, це інша категорія. Там можуть бути люди, які цікавляться політикою, а можуть бути люди, які не цікавляться політико. Для них - чемпіонат важливіший, за політику. І від тих, хто приїде не варто чекати демаршу. Євро відбудеться, і дай Бог, щоб воно відбулося на доброму рівні. Але політичних дивідендів влада отримати не зможе. І західні політики роблять усе, щоб не дати заробити політичні дивіденди українському керівництву. Підкоригувати ситуацію могли б кардинальні дії. Євроспільнота буде чекати, що українські в`язні вийдуть на волю. У травні мають відбутися касаційні суди. І якщо хоча б під виглядом лікування Тимошенко випустять до Німеччини, це було б оптимальним рішенням. Якщо ситуація не буде виправлена, влада проходитиме наступний тест — вибори. А у випадку невизнання вибрів я вважаю імовірними санкції персонального характеру до українського керівництва. Це і заборона в`їзду, і особливий фінансовий контроль за низкою осіб.

ЄВРОПА БОЙКОТУЄ ЗАХОДИ, БО ВВАЖАЄ, ЩО ЯНУКОВИЧ ДОСЛУХАЄТЬСЯ ДО “ГОЛОСУ РОЗУМУ”

Ольга Шумило-Таппіола, експерт Центру Карнегі (Брюсель):

Ольга Шумило-Таппіола

Європейці не задоволені тим, що відбувається в Україні сьогодні – і чим далі, тим більше. Вони говорять про те, що бойкотуватимуть офіційні заходи Євро-2012 в Україні, бо вони все ще вірять у те, що президент Янукович та його команда дослухаються до “голосу розуму”. Це навряд чи останнє попередження, але все залежатиме від того, як розвиватимуться події в Україні. На жаль, європейські політики не завжди можуть донести до українського суспільства, що бойкот стосуватиметься лише української влади, що європейці не каратимуть народ України за помилки влади.

Важко передбачити, наскільки далеко готові піти європейці в подальших кроках. Але терпіння їх спливає. Думаю, що найшкідливішою для України буде європейська байдужість. Саме це може задовольнити владу, але вдарить по пересічним українцям, бізнесу.

Щодо пересічних вболівальників у Європі – вони чекають на чемпіонат. Багато хто з них намагається збагнути – де знаходиться Україна, як туди дістатися, як знайти помешкання, яке не буде коштувати як номер у п`ятизірковому готелі в Нью-Йорку в різдвяні канікули. Навряд чи проблеми демократії впливатимуть на рішення щодо поїздки в Україну. Однак українській владі рано радіти – деякі з цих самих уболівальників згадають про Україну, коли підуть обирати власних депутатів – і польським, німецьким, навіть французьким кандидатам буде важко пояснити, чому вони не зробили все можливе, не використали всі події, щоб змінити ситуацію в Україні на краще.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News