Мажоритарка Луганщини: битва між своїми

Особливістю Луганської області є те, що «регіоналам» не доведеться воювати з опозицією. Боротьба за округи і виборців у представників партії влади розгортається між союзниками по коаліції – комуністами, і між самими однопартійцями.

Парламентська передвиборча кампанія почнеться більш, ніж за 2 місяці, але, не дивлячись на це в Луганській області щосили вирують мажоритарні скандали. Серед кандидатів, що прямо чи опосередковано заявили про бажання балотуватися у Верховну Раду, є і гучні «камбеки», і фігуранти кримінальних історій, і мовчазні статисти. Багато з них свої піар-кампанії почали вже давно. У хід ідуть всі доступні засоби: свята з будь-якого приводу, суботники, пенсіонерам - паски, всілякі послання з біг-бордів, і чвари біля трибуни, з якої звучать привітання ветеранів з 9 травня.

Ще до того, як Центральна виборча комісія визначила межі одномандатних виборчих округів, експерти в Луганській області прогнозували, що в порівнянні з 2002 роком, кількість округів скоротиться з 12 до 11-ти. Так і вийшло. У місцевій пресі тут же з`явилися припущення, що це відбулося з метою «нарізати» округи якраз під провладних кандидатів. Називають навіть конкретні прізвища. Зокрема, як заявляв журналістам глава луганського КВУ Олексій Свєтіков,  рішення ЦВК щодо Луганської області стало результатом «кулуарних домовленостей між групами Єфремова (Олександра Єфремова, глави фракції Партії регіонів в парламенті, голови Луганської обласної організації ПР)  і Фірташа (Дмитра Фірташа, бізнесмена, глави ради директорів Group DF) у їхніх політичних інтересах».

Особливо наочно це виявилося в 106-107 виборчих округах, які розділили на дві частини місто Стаханів. Одна територія Стаханова відійшла до Сіверодонецька (центр виборчого округу №106), друга до Лисичанська (центр виборчого округу №107).

На виборах 2002 року міста Стаханів і Первомайськ утворювали окремий виборчий округ №115. Депутати Стаханова 2 травня вирішили через суд оскаржити рішення ЦВК.

«Депутати-комуністи вважають, що округ розділили таким чином, який буде зручний на виборах виключно «регіоналам». Ні про яку рівну боротьбу на виборах у такому разі мови бути не може», – заявив перший секретар Стаханівського міськкому КПУ Віктор Синяєв.

Особливістю Луганської області є якраз те, що «регіоналам» не доведеться воювати з опозиційними БЮТ чи Фронтом змін, ці політичні сили на сході країни не мають могутнього кадрового потенціалу і як і раніше залишаються непопулярними. Боротьба за округи і виборців у «регіоналів»  розгортається між союзниками по коаліції – комуністами та самовисуванцями. Проте, окрім цього, боротьба за округ йде ще й міжусобна – серед самих регіоналів, коли ще на старті усуваються брати по партквитку, так звані «внутрішні опозиціонери».

Кримінальні справи проти «своїх»

Микола Греков

Саме з таким усуненням ЗМІ пов`язують скандал з недавнім затриманням мера Олександрівська, видного в Луганську члена Партії регіонів Миколи Грекова за хабар. Його адвокат Олена Андрєєва вважає, що Миколу підставили конкуренти на майбутніх виборах. «Ми знаємо всі прізвища тих, хто влаштував цю акцію, але поки називати їх не будемо. Схема відома – перед виборами просто прибирають небажаних конкурентів», - сказала Андрєєва.

Греков – екс-депутат Луганської міської ради, відомий своїми різкими і епатажними висловлюваннями в бік мера Луганська Сергія Кравченка. Останнім часом Греков позиціонував себе як кандидат по округу №104 у Луганську, що явно не узгоджувалось з партійною верхівкою. Його навіть хотіли виключити з лав ПР за самоправство і «діяльність, яка часто йшла в розріз з політикою партії». Але затримання за хабар, порушення кримінальної справи і арешт самі собою вибили Грекова з передвиборчих перегонів ще до їхнього початку.

Священик-інвестор на шляху до парламенту

Володимир Струк

Одномандатний виборчий округ № 104 – це Артемівський район і частина Кам’янобродського району Луганська. Досить активно на ньому поводяться глава селищної ради Ювілейного (селище, що входить до складу Луганська і територіально відноситься до Артемівського району) Володимир Струк і голова ради інвесторів фінансової групи «Європейська Інтеграція» Володимир Гончаров. Обидва – члени Партії регіонів. Проте, участь в передвиборній боротьбі Струка ще під питанням, не дивлячись на його популярність у місті – «добро» від партії йому можуть і не дати. Струк вже намагався «влізти» в конкуренцію зі своїм однопартійцем Сергієм Кравченком на виборах мера Луганська в 2010 році. Тоді ні в кого у місті не було сумнівів, що Струк висуватиме свою кандидатуру на крісло градоначальника, оскільки на той час його популярність «господарника і дружнього народу політика» вже була досить високою. Та і критика в адресу Кравченка – діючого мера – звучала з вуст Струка все частіше. Проте перед самим початком передвиборчих перегонів Струк зробив суху заяву, мовляв, брати участь у виборах мера не буду. Кандидатуру Сергія Кравченка підтримав головний луганський «регіонал» Єфремов, а у Струка іншого варіанту не було, він знову балотувався на посаду селищного голови й успішно її зайняв.

Володимир Гончаров

А ось в намірі Гончарова стати нардепом цього року і в підтримці його кандидатури з боку ПР практично ніхто не сумнівається. Володимира Гончарова  можна назвати новою особою в політикумі Луганська. Інформація про нього почала з`являтися в 2010 році – як про мецената, благодійника і громадського діяча. Потім Гончаров позиціонував себе, як патріот Луганська і майбутній «великий політик». Але, під час приїзду Патріарха московського і всієї Русі Кирила до Луганська у вересні минулого року, коли на Театральній площі міста почалася літургія, журналістів і зовсім чекав сюрприз. Володимир Гончаров в одязі священика брав у богослужінні безпосередню участь! Як виявилось, Гончаров - священнослужитель храму св. Андрія Первозванного і прийняв сан священика півтора роки тому. На сьогодні він продовжує позиціонувати себе як покровитель талановитих, знедолених і старців, будує в Луганську приватний Міжнародний кардіологічний центр, презентував будівництво приватного медичного центру матері і дитини. При цьому, сам Гончаров про свої претензії на крісло під куполом Ради поки скромно мовчить.

Капітал на чіпсах проти комуніста-опозиціонера

Сергій Горохов

На окрузі № 105, який включає  Жовтневий район і другу частину Кам’янобродського району міста Луганська особливо помітна діяльність Генерального директора заводу трубопровідної арматури ТМ «Маршал», депутата обласної ради від Партії регіонів Сергія Горохова. Медик за освітою, він теж з числа молодих політиків, якого активно підтримує керівництво міста і Партія регіонів. У одному зі своїх перших інтерв`ю Горохов розповідав, що не став лікарем, тому що ще зі студентських років співпрацював із заводом «Маршал», який в 90-і був відомий як завод «Спецавтоматика». «Перші серйозні гроші ми заробили на чіпсах, хоча насправді продавали запірну арматуру – кульові крани. Я думаю, всі пам`ятають, що кінець 90-х – це суцільний бартер. Бартером розраховувалися один з одним підприємства, бартером виплачувалася зарплата. Ось і ми з моїми колегами обміняли 5 кульових кранів на чіпси», - щиросердо признався Горохов в 2010 році газеті «Молодогвардієць».

Тоді ж, у червні 2010 року, він і був призначений генеральним директором вищезгаданого заводу, змінивши на цій посаді Миколу Дробишевського. З тих пір Горохов почав будувати то спортивний зал в школі, то спортмайданчик, то «Багатирські ігри» на Театральній площі організовує, то народні гуляння в Жовтневому районі, то презентує кульовий кран, повністю покритий білими стразами (до речі, Горохов подарував його тодішньому президентові Росії Дмитру Медведєву в жовтні 2011 року під час його візиту до Донецька). Чи покличе всіх на суботник з безкоштовною фарбою й іншими госпматеріалами «для кожного будинку цього району». Тим самим  Горохов додає популярності собі і формує позитивний імідж своєму підприємству, яке більше п`яти років конфліктує із сусідами – жителями приватних будинків, за огорожею яких і розташувався завод. Цей конфлікт не один раз освітлювався в місцевій пресі, люди скаржилися на шкідливе виробництво і шум, писали заяви в правоохоронні органи і санстанцію. Підприємство штрафували, прокуратура виносила розпорядження, але докорінно нічого не змінилося. Жителі незадоволені таким сусідством досі. Втім, зараз про цю історію в місцевих ЗМІ вже не пишуть. Сам Горохов безпосередньо про свій намір балотуватися у Верховну раду ще не заявляв.

Спиридон Кілинкаров

Конкуренцію Сергію Горохову на 105 окрузі може скласти народний депутат від Комуністичної партії Спиридон Килінкаров. Вдалим стартом для його передвиборної кампанії став, як не дивно, його ж програш на виборах мера Луганська. У 2010 році він поступився кріслом градоначальника регіоналові Сергію Кравченку, програвши з різницею в 21 голос. До цих пір Килінкаров і його команда заявляють, що перемога Кравченка була нечесною, прямо кажучи про фальсифікації. Результати виборів Килінкаров не визнав. З тих пір популярність комуніста в Луганську досить висока, він продовжує критикувати місцеву владу, вказує на її авторитарність навіть в такому питанні, як привітання ветеранів з трибуни 9 травня під час урочистого мітингу. Як розповів Килінкаров журналістам, губернатор-регіонал Володимир Пристюк відмовив йому в праві привітати ветеранів. Раніше він заявляв, що був би тільки радий потрапити на виборах в один мажоритарний округ з регіоналом  Олександром Єфремовим. Разом з тим, відзначав, що не відмовлятиметься, якщо КПУ визнає потрібним включити його в список партії.

Розпиляний округ

Далі йдуть скандальні округи Луганської області, ті самі, які поділили місто Стаханів на дві частини. У Луганському обласному відділенні комітету виборців України такий дивний розділ території називають результатом «кулуарних домовленостей між групами Єфремова і Фірташа, в їхніх політичних інтересах».

«Для перших принципово важливо не допустити обрання депутатом місцевого бізнесмена Сергія Шахова. Для цього існуючий в 2002 році стаханівський округ (у якому Шахов планував висуватися) розірваний між трьома округами – 106, 107, 112. При цьому у всіх трьох цих округах на обрання претендуватимуть кандидати, що представляють в Партії регіонів інтереси групи Фірташа-Льовочкина. Швидше за все, синдромом Шахова пояснюється і «розпив» алчевського округу, стаханівський «олігарх» досить активно агітував там останній рік», - зазначає А. Свєтіков.

Алексій Кунченко

Усунувши конкурента Шахова, який під час святкування Дня Перемоги вже був відмічений в Горлівці Донецької області під час роздачі ветеранам продуктових наборів, звільнили дорогу для двох регіоналів. Округ № 106 з центром в Сіверодонецьку, до якого увійшла частина Стаханова, місто Алмазне і дві дільниці Попаснянського району доступний для почесного президента ЗАТ «Північнодонецьке об`єднання «Азот» Олексія Кунченка. Того самого, якого журналісти застали за милими смс «котикові» під час ухвалення у Верховній Раді нового Кримінального Кодексу.

Сергій Дунаєв

На голоси округу № 107 з центром в Лисичанську, до якого увійшла друга частина Стаханова, частина міста Первомайська і частина Попаснянського району претендує другий «регіонал» міський голова Лисичанська Сергій Дунаєв.

У 2006 році він був обраний депутатом Лисичанської міської ради від Партії регіонів, у 2009 на позачергових виборах став мером міста, а в 2010 закріпив свою перемогу і був обраний градоначальником вдруге. Дунаєв – колишній бізнесмен, ще у вікопомні часи він зав`язав хороші ділові відносини з нинішнім міністром енергетики і вугільної промисловості Юрієм Бойком. За даними ЗМІ, під контролем Дунаєва знаходиться ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія», у 2009 він оформив контроль над  ТОВ «Гласпром», якому належить 61% акцій ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетар». У той же час, згідно з офіційною декларацією Дунаєва за 2011 рік, він живе на одну зарплату мера. Позиціонує себе як міцний господарник, свого часу сам Єфремов високо оцінив роботу однопартійця і заявив, що Дунаєв гідний одержати підтримку партії на виборах до Верховної Ради.

Депутат-скандаліст проти меценатів

Володимир Ландік

Округ № 108, з центром у місті Красний Луч, включає весь Перевальський район області.

За голоси виборців, судячи з піар-активності, боротимуться три кандидати: народний депутат від Партії регіонів Володимир Ландік, і два місцеві бізнесмени – Юрій Терников і Валерій Мошенський.

Володимир Ландік – фігура в області і в країні досить відома. Судовий процес над його сином у зв`язку з бійкою з дівчиною-моделлю, конфлікт самого Ландіка з місцевим ДАІ не додали його іміджу позитивних рис. Проте він докладає всіх зусиль, щоб ці гострі кути згладити і привернути до себе виборця. Підконтрольна йому телекомпанія регулярно показує сюжети, в яких Ландік в Красному Лучі надає комусь допомогу, когось вітає, щось вручає, відкриває. Наскільки це допоможе стерти з пам`яті людей неприємний осад, покаже час. Тим паче, що конкуренти не збираються здаватися без бою.

Юрій Терников

Юрій Терников – голова наглядової ради ТОВ «Перевальській Торговий дім», довгий час позиціонує себе як меценат і благодійник. Його прізвище пов`язують з Партією регіонів, але в своїй роботі з виборцем Терников робить акцент на соціальній, а не партійній діяльності. Його фонд «Добродій» бере участь у допомозі багатодітним сім`ям, будує дитячі будинки сімейного типу, привозить в регіон рідкісні ікони. За ініціативою Терникова в Перевальському районі відроджені хлібопекарня і лазне-пральний комбінат. У квітні його вибрали «Людиною року» на Перевальщині.

Не відстає від Терникова і конкурента – голова наглядової ради ЗАТ «Планета-буд» Валерій Мошенський. Його називають представником «Народної партії», і свій будівельний бізнес він веде в Перевальському районі давно. За цей час панові Мошенському вдалося організувати підприємство з обробки каменю, відремонтувати декілька доріг, побудувати нові будинки, церкву. У кампанії по залученню виборця Мошенський використовує власну газету і благодійний фонд «Планета-Світ».

Черги за подарунками

Володимир Медяник

Округ № 109 з центром в місті Краснодон включив район Краснодону і  Ленінський район міста Луганська. За симпатії виборців тут активніше за всіх бореться член наглядової ради ВАТ «Луганськдрук» Володимир Медяник. Історія Медяника в луганській політиці вельми специфічна і багата. Зокрема, це гучний відхід з «Народного союзу «Наша Україна», поразка на виборах мера Луганська в 2006 році, довге затишшя і поява в Луганській міськраді в 2010 за списками КПУ. Зараз Медяник активно «підгортає» як Ленінський район Луганська, так і Краснодон, роздаючи пенсіонерам подарунки і продуктові набори. Наприклад, перед пасхальними святами біля одного із супермаркетів Луганська (власником цієї мережі називають Медяника) зібралася довга черга з пенсіонерок, які навіть падали непритомним під дощем в процесі отримання великодньої паски і рушника. На відео, яке викладене на Youtube, старенькі розповідають, що подарунки до свята за паспортами пенсіонеркам Ленінського району роздає Медяник. У Краснодоні при роздачі безкоштовних пасок від кандидата теж утворилася черга, яка потім зібралася знову, але вже за продуктовими наборами до дня Перемоги від Медяника.

Бізнес-десант

Володимир Чуб

Округ № 110 з центром в Алчевську включив Антрацит, частину Антрацитівського і частину Лутугинського району.  Найбільш вірогідним кандидатом-мажоритарником тут можна назвати мера Алчевська від Партії регіонів Володимира Чуба. Чуб має могутню підтримку керівництва «Алчевського металургійного комбінату», яка виявлялася і на виборах у 2006 і в 2010 роках, коли Чуб ставав мером міста. Це і не дивно. До 2006 року він був директором дружнього «АМК» ВАТ «Алчевськкокс». Особливістю цього політика є те, що він, як і багато бізнесменів-ходаків у Раду, небагатослівний і непублічний. Рідкісні прес-конференції і взагалі нелюбов до журналістів, нечасті зустрічі з городянами роблять Чуба дуже закритим кандидатом. По Алчевську навіть ходили розмови, що свого мера жителі міста не знають в обличчя, проте, йому вдається вигравати вибори. До теперішнього часу Чуб не підтвердив свєї участі у виборах, але в алчевській пресі  з`являється інформація, що Чуб веде активні переговори з керівництвом ПР про своє висунення по мажоритарці на цьому окрузі.

Найбільш вірогідний кандидат по виборчому округу № 111 з центром в Свердловську,  який включає Ровеньки і частину Антрацитівського району, - гендиректор «ДТЕК Свердловантрацит» Олександр Коваль. На посаду гендиректора цього підприємства Коваль повернувся вдруге у 2010 році.  Він вже керував «Сведловантрацитом» протягом 2006-2008 років, коли він ще був у державній власності. Крім того, Коваль - депутат Свердловської міської ради від Партії регіонів,  часто з`являється на різних «світських» заходах, його фотографія не сходить з біл-бордів у Свердловську, а місцева преса пише про нього, як про харизматичного управлінця.  Конкурентів або альтернатив Ковалеві на цьому окрузі може і не бути, якщо, звичайно з`їзд Партії регіонів взагалі не висуне іншого кандидата. Наприклад, мера Свердловська Олександра Шмальца.

Юлій Йоффе

Місто Рубіжне, в якому тепер сконцентрований округ № 112, до якого включені Кіровськ, Брянка і частина міста Первомайська, традиційно знаходиться під впливом колишнього заступника міністра з питань ПЕК Юлія Іоффе. Традиційно, тому що тричі Іоффе ставав народним депутатом саме від цієї території (правда, в 2002 році в неї входило і місто Сіверодонецьк). До офіційного розділення округів, Іоффе заявляв про себе саме в Сіверодонецьку і міг скласти конкуренцію Кунченку, але вдале для обох рішення ЦВК, розвело потенційних конкурентів по різних округах. Зараз Іоффе очолює ТОВ «ДВ Нафтовидобувна компанія» і його не називають людиною групи Бойка-Фірташа. Про своє бажання знов стати нардепом Іоффе заявив ще у вересні минулого року. Крім того, він відновив діяльність добродійного фонду «Кришталеве джерело», а його команда ще у той час почала розсилати листівки жителям Рубіжного з переліком всіх благих справ Іоффе за час перебування на державній службі.

Дипломат проти екс-бютівця

Віктор Тихонов

Конкурентами на «аграрному» виборчому окрузі № 113 (центр – місто Сватово, що включає Білокуракинський, Кременський, Новоайдарський, Сватовський, Старобільський, Троїцький райони), судячи з зовнішньої реклами, стали два «регіонали»: Віктор Тихонов – нинішній посол України в Білорусі, і колишній бютівець, а нині народний депутат від Партії регіонів Віталій Курило. Проте, Тихонов знаходиться за межами України і не може особисто активно вести роботу з виборцем на цьому окрузі. За неофіційною інформацією, з`їзд Партії регіонів може висунути на цей округ Курило, а Тихонова включити в партійні списки. Але виключати того, що цього не відбудеться, теж не варто. Чи збіг те,  що «послали» Тихонова з країни через деякий час після скандалу з впливовим регіоналом Ринатом Ахметовим? Тоді, в 2009 році, два політики відзначилися колючими і нешанобливими репліками в бік один одного. Все почалося з того, що в інтерв`ю низці ЗМІ Тихонов висловив незадоволення тим, що Ахметов побажав українському уряду, який тоді очолювала Юлія Тимошенко, швидкого виходу з кризи. Він визнав такі побажання не відповідними до політики партії, а також висловив незадоволення поведінкою Ахметова в 2005 році, коли той «прем`єр-міністрові Тимошенко фірмову футболку Шахтаря одягав». 14 травня 2009 року в Донецьку, Ахметов прокоментував заяву, сказавши у свою чергу, що Тихонов «біг швидше, ніж гончий пес, щоб врятувати свою власну шкуру» від в`язниці у 2005 році. Крім того, Ахметов назвав «маренням божевільного» заяви Тихонова про те, що бізнесмен має намір купити луганський ФК «Зоря». Врешті-решт, конфлікт прокоментував особисто Віктор Янукович, який явно підтримав Ахметова, заявивши, що Тихонов повинен перед ним вибачитися. Теж саме сказала і Ганна Герман. Політологи тоді говорили, що конфлікт між двома політиками – наслідок внутрішнього розколу партії, а Тихонов звинуватив в роздмухуванні скандалу ЗМІ і пішов у «глибоке підпілля» до 2011 року, коли і був призначений послом України в Білорусі.

Проте, в окрузі № 113  на біл-бордах з`являються фотографії і Тихонова, і Курила. Як розвиватимуться події далі, поки невідомо.

Господар доріг

Володимир Демишкан

Ще один «аграрний» виборчий округ № 114 з центром в смт Станиця Луганська, включає в себе Біловодський, Марківський, Меловський, Новопсковський, Слов’яносербський, Станично-Луганський райони. Тут активну роботу з виборцем проводить  глава «Укравтодору» Володимир Демишкан. У 1996-1998 рр.  він очолював Луганське облуправління з будівництва, ремонту і експлуатації автодоріг. Був депутатом Луганської облради. Потім пішов на підвищення – дослужився до заступника міністра транспорту України. У 2007 пройшов у Верховну Раду за списками Партії регіонів, потім (буквально місяць) був губернатором Вінницької області, після чого призначений на посаду глави «Укравтодору». Не дивлячись на скандал за участю його сина, який засуджений до п`яти років позбавленням волі умовно за вбивство, Демишкан не залишає надії пройти в Раду по округу. Назвати його особою відомою в області не можна, скільки-небудь помітно працював він тут досить давно і з тих пір ніякої активності на Луганщині не проявляв. Але, як тільки передвиборна кампанія-2012 неофіційно стартувала, Демишкан став світитися в Марківському районі, дарувати подарунки: ветеранським організаціям презентує ноутбуки, школі мистецтв - відеокамеру, організовує поїздки членів Партії регіонів до Києва на екскурсії, в день Перемоги влаштовує ветеранам гуляння. За що піддається критиці нечисленних опозиціонерів з БЮТ – мовляв, автомобільні дороги в його окрузі розбиті, але це не заважає йому «загравати» з виборцями.

Темні конячки

Олександр Єфремов

Не дивлячись на те, що основні кандидати-мажоритарники вже щосили працюють на виборчих округах, деяка інтрига на Луганщині, все ж таки, залишається. Наприклад, незрозуміло, по якому округу буде балотуватися головний луганський «регіонал» Олександр Єфремов. Раніше він заявляв, що хотів би висунути свою кандидатуру саме по мажоритарному округу від Луганської області. Не виключено, що він передумає і піде в Раду за партійними списками, вирішивши «не тиснути своїм авторитетом» слабших однопартійців.

Олексій Данилов

Про свої претензії на депутатське місце в Раді заявляв і екс-губернатор Луганської області Олексій Данилов, що стало найгучнішим політичним «камбеком» цього року. Данилов був губернатором ще в 2005 році при президентові Ющенку і з тих пір в луганській політиці не світився. Так само серед кандидатів можлива поява глави облорганізації партії «Фронт Змін» Ігоря Лиски, але видимої активності на якому-небудь окрузі опозиціонери Данилов і Лиска поки не проявляють.

Як вважають місцеві аналітики, результати виборів у Луганській області навряд чи стануть сенсацією, більшість голосів прогнозовано одержать вищеназвані кандидати від провладної партії. Проте, судячи зі способу поділу області на округи і внутріпартійних передвиборчих скандалів, завдання-максимум для «регіоналів», які навіть тут все більше і більше розчаровують свій електорат, – зберегти свої позиції, мобілізувати виборців прийти на вибори, і перемогти будь-яким способом.

Вікторія Симбірська

УНІАН в Google News